Рішення

від 10.10.2024 по справі 385/1333/24

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/1333/24

Провадження № 2/385/555/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.10.2024 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши врежимі відеоконференціїу відкритомусудовому засіданнів порядкуспрощеного позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Чарнокіт» про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні.

В обґрунтування вимог зазначив, що в період з 02 липня 2021 року по 16 квітня 2024 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Чарнокіт».

Згідно з наказом ТОВ «Чарнокіт» № 5 від 16.04.2024 про припинення трудового договору, між позивачем та відповідачем були припинені трудові відносини на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України через відмову позивача від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

При звільнені відповідачем не було проведено виплату усіх належних ОСОБА_1 грошових сум, зокрема, нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Просить суд стягнути з ТОВ «Чарнокіт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 58466 грн. 13 коп. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку, починаючи з 17.04.2024 року по день звернення з позовом до суду, у сумі 40848 грн. 00 коп.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 10.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

01.10.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні вимог позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 58466 грн. 13 коп., в частині стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, починаючи з 17 квітня 2024 року по день звернення з позовом до суду - задовольнити частково, стягнувши з ТОВ «Чарнокіт» середній заробіток за весь період затримки (з 17.04.2024 по 07.05.2024), при цьому зменшивши суму до стягнення до розміру, що, на думку суду, буде достатнім для компенсації майнових втрат позивача, яких він зазнав внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку. В обґрунтування відзиву зазначає, що позивач діяв недобросовісно, оскільки цілеспрямовано не звертався до суду протягом значного проміжку часу для того, аби заявити як можна більшу суму середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок, що має бути сплачений відповідачем відповідно до ст. 117 КЗпП, а саме, при звільненні 16.04.2024, позивач звернувся до суду лише 28.08.2024, тобто більше як через 4 календарних місяців після звільнення із вимогою, зокрема, щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за весь період затримки в розмірі 40848,00 грн.

Крім того, не дивлячись на те, що відповідачем було 07.05.2024 в повному обсязі сплачено всю суму, що підлягала виплаті позивачу при звільненні, позивач не дивлячись на це, намагався ввести суд в оману, оскільки зазначав про те, що відповідач на момент звернення позивача до суду не провів із ним розрахунки, та просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 58466,13 грн. Позивач не міг не знати про те, що всі суми, що підлягали виплаті при звільненні були, виплачені відповідачем, оскільки відповідні розрахунки проводились відповідачем в безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Також вказує, на те, що в діях відповідача відсутні ознаки вини, оскільки як вбачається із доказів сплати грошових коштів на користь позивача, відповідач в міру можливостей, погашав свої зобов`язання із виплати належних позивачу сум при звільненні. Більше того, відповідачем також були змінені істотні умови виробництва і праці, що, зокрема, було пов`язано із триваючою повномасштабною війною в Україні, зменшенні обсягів продажів та відповідно доходів відповідача, що в свою чергу також стало умовою для зміни істотних умов праці позивача. Всі із вказаних змін мали місце внаслідок фінансових проблем відповідача, що також зумовило несвоєчасне проведення виплат належних позивачу сум при звільненні, проте такі суми були сплачені частково, як тільки відповідач отримував грошові кошти та відповідно з`являлась можливість проведення розрахунків.

Позивач мав на меті отримання незаконної вигоди, а саме - стягнення з відповідача сум коштів, що вже були ним виплачені на користь позивача в повному обсязі. Також позивач умисно не звертався до суду із позовними вимогами одразу після звільнення та відповідно встановлення факту несвоєчасного розрахунку (не здійснення розрахунку при звільненні), натомість якомога довше чекав для того, щоб заявити до стягнення якомога більшу суму середнього заробітку, що підлягає сплаті відповідно до ст. 117 КЗпП.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив суд його задовольнити. Разом з тим, зазначив, що відповідач дійсно 07.05.2024 року здійснив остаточну виплату йому заборгованості по заробітній платі, котра не була виплачена при звільненні з роботи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав наданий відзив, просить відмовити у задоволенні вимог позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, в частині стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку задовольнити частково.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що з 07.07.2021 року по 16.04.2024 року позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Чарнокіт» (а.с. 8-11).

Відповідно до копії наказу №22-О від 11.04.2024 «Про зміну істотних умов праці», починаючи з 15 квітня 2024 року було змінено істотні умови праці та встановлено неповний робочий час для машиніста тепловоза ОСОБА_1 , а саме установлено двогодинний робочий тиждень, а саме щочетверга з 8.00 до 10.00 год. (а.с. 12).

Згідно з копією наказу TOB «Чарнокіт» № 5 від 16.04.2024 про припинення трудового договору (контракту), між позивачем та відповідачем були припинені трудові відносини на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України через відмову позивача від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці (а.с. 13).

Станом на 22.04.2024 року відповідач перед позивачем мав заборгованість із заробітної плати з листопада 2023 року по квітень 2024 року 58466 грн. 13 коп., що підтверджується копією довідки № 0000-000009 від 22.04.2024 року виданою ТОВ «Чарнокіт» (а.с. 15).

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України передбачено, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Крім того, частинами 1, 2 ст. 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А І групи.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум.

Відповідно до копії зарплатної (платіжної) відомості № 7 від 30.04.2024 за період 01.11.2023-30.11.2023 ОСОБА_1 було виплачено 6762,40 грн. (а.с. 39-40). Відповідно до копії зарплатної (платіжної) відомості № 8 від 01.05.2024 за період 01.12.2023-31.12.2023 ОСОБА_1 було виплачено 4572,40 грн. (а.с. 33-34). Відповідно до копії зарплатної (платіжної) відомості №9 від 07.05.2024 за період 01.01.2024-31.01.2024 ОСОБА_1 було виплачено 9815,36 грн. (а.с. 35). Відповідно до копії зарплатної (платіжної) відомості № 10 від 07.05.2024 за період 01.02.2024-29.02.2024 ОСОБА_1 було виплачено 7728,00 грн. (а.с. 36). Відповідно до копії зарплатної (платіжної) відомості № 11 від 07.05.2024 за період 01.03.2024-31.03.2024 ОСОБА_1 було виплачено 10143,00 грн. (а.с. 37). Відповідно до копії зарплатної (платіжної) відомості № 12 від 07.05.2024 за період 01.04.2024-30.04.2024 ОСОБА_1 було виплачено 18996,10 грн. (а.с. 38). Відповідно до списку зарплат, що перераховуються в банк від 30.11.2023 року, ОСОБА_1 було виплачено 448,87 грн.

Таким чином, 07.05.2024 відповідачем було сплачено загалом 58466 грн. 13 коп., що також не заперечується позивачем, а тому позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 58466грн.13коп. не підлягає до задоволення, оскільки відповідачем заборгованість по заробітній платі погашена.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 14.1.180 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.

168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до ч. 5 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до копії довідки № 0000-000009 від 22.04.2024 року виданою ТОВ «Чарнокіт» (а.с. 15) заробітна плата за два календарні місяці роботи (лютий 2024 року та березень 2024 року) склала в сумі 22200 грн. Кількість робочих днів за два календарні місяці роботи складає 42 дні. За таких обставин, середньоденна заробітна плата позивача складає 528 грн. 57 коп.

У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача та враховуючи те, що з моменту звільнення 16.04.2024 року та на день погашення заборгованості, а саме 07.05.2024 року включно, пройшло 15 робочих дні, тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який складає 7928 грн. 55 коп. (528,57 грн. 50 коп. х 15 р/д).

Водночас суд не вбачає підстав для зменшення вказаної суми стягнення, як про це просить відповідач, оскільки останній, як встановлено в судовому засіданні, грубо порушив права позивача щодо своєчасного отримання заробітної плати, фактично сплативши її за весь період роботи лише після звільнення.

За таких підстав позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст.141ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись: ст.ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт», код ЄДРПОУ 32954158, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за весь період затримки розрахунку у сумі 7928 грн. 55 коп. зі стягненням при виплаті податків, зборів та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт», код ЄДРПОУ 32954158, на користь держави 96 грн. 65 коп. судового збору.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарнокіт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 58466грн.13коп. -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. М. ГРИШАК

Дата документу 10.10.2024