Ухвала

від 10.10.2024 по справі 386/1296/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/1296/24

Провадження № 2-о/386/63/24

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

10 жовтня 2024 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю. О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звільнення від обов`язків опікуна та призначення опікуна,-

встановив:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 08.10.2024 звернулась до суду з заявою про звільнення від опіки, в якій просить звільнити ОСОБА_4 , від опіки над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦК призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Роздол Голованівського району Кіровоградської області опікуном над ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009, №2 роз`яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України.

Згідно зі ст. 294 п. 3 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з дотриманням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 75 ЦК України, суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов`язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту.

Зі змісту заяви, встановлено, що в порушення вищенаведених норм процесуального законодавства України до матеріалів поданої заяви не долучено жодного документу, які б підтверджували доводи заявника.

Заявником має бути долучено до матеріалів заяви докази (їх оригінали чи належним чином засвідчені копії), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги.

Так, заявнику ОСОБА_2 необхідно підтвердити свої повноваження на звернення до суду з відповідною заявою, зокрема надати підтвердження родинних стосунків з ОСОБА_7 .. Крім цього, необхідно надати суду рішення суду про визнання недієздатним ОСОБА_5 опікуном якого бажає бути призначеним ОСОБА_2 . Зміст поданої заяви не містять жодного доказу звернення заявника до Органу опіки та піклування із заявою про розгляд питання та отримання висновку Органу щодо можливості, доцільності звернення з даною заявою в судовому порядку, що є обов`язковим з огляду на законодавчо встановлений обов`язок Органу опіки та піклування здійснювати контроль відносно осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними, ураховуючи, що діючим законодавством встановлено обов`язкову процедуру урегулювання питань окремих категорій громадян, відносно яких здійснюється нагляд з боку Органу опіки та піклування.

Крім того, заявником ОСОБА_3 не долучено подання Органу опіки та піклування на призначення іншого опікуна, що є обов`язковою вимогою ч. 2 ст. 300 ЦПК України.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства, захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Окрім того, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17.06.1999, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як зазначено ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

При зверненні із даною заявою, заявниками не було сплачено судового збору у справі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За статтями 1, 2 цього Закону, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно положень Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги.

Вказане положення закону застосовується у справах саме щодо спорів порушених або невизнаних прав, а тому така підстава від звільнення щодо сплати судового збору за подання заяви про звільнення від обов`язків опікуна та призначення опікуна Законом України «Про судовий збір» не передбачено.

На день звернення до суду Законом України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про звільнення особи від повноважень опікуна та призначення іншої особи опікуном.

Таким чином, відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за заявою у справах окремого провадження, поданою фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день складення даної ухвали становить 605, 60 грн., тобто кожному заявнику необхідно надати підтвердження про сплату судового збору по 605,60 грн. з кожного (реквізити сплати судового збору: рахунок UA028999980313121206000011519, отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: за заявою ОСОБА_2 звільнення від опіки та ОСОБА_3 за призначення опікуном)

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, заява підлягає залишенню без руху з наданням представнику заявника строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звільнення від обов`язків опікуна та призначення опікуна - залишити без руху.

Надати представнику заявника строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити представнику заявника, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною ю заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати представнику заявника.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.