Ухвала

від 09.10.2024 по справі 513/1219/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1219/24

Провадження № 2-о/513/152/24

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

09 жовтня 2024 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, заінтересована особа: Петропавлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В :

08 жовтня 2024 року заявник через свого представника звернулася до суду з вказаною заявою, в якій просить суд встановити факт належності їй Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 063040, виданого Старосільською сільською Радою народних депутатів 15 червня 2001 року, з помилкою у написанні її прізвища як « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 », посилаючись на неможливість розпорядження земельною ділянкою

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Вказана заява підлягає залишенню без руху, як така, що вона не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, якими передбачено, що заява повинна містити зміст вимог, виклад обставин, якими вони обґрунтовуються та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

За положеннями п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ст. ст. 315, 318 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, та, крім визначених ст.318 ЦПК вимог до змісту заяви, у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути також зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.318 ЦПК України. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Подана заява зазначених відомостей не містить та до неї не додано доказів на підтвердження видачі заявнику державного акту на право приватної власності на землю, а також доказів на підтвердження звернення до органу, який видавав правовстановлюючий документ, для внесення відповідних виправлень до акту і відмови у цьому.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, заява підлягає залишенню без руху до усунення заявником вказаних порушень.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Керуючись ст.ст.185,260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Петропавлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків заяви, а саме надання документів на підтвердження видачі правовстановлюючого документу та його належності, а також доказів на підтвердження неможливості вирішення питання іншим шляхом.

Роз`яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Миргород