Рішення

від 10.10.2024 по справі 202/12147/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/12147/24

Провадження № 2-о/202/316/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

10 жовтня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Дребот І.Я.,

за участі секретаря Владимирова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду міста Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

В обґрунтування заяви заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно заповіту від 06.02.2015 року, посвідченого нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г., зареєстрованого у реєстрі № 127, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів заявниці все майно, де б воно не було та з чого б не складалось ї взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що за законом матиме право. Із свідоцтва про смерть ОСОБА_2 вбачається, що місце смерті останнього є Російська Федерація, Запорізька обл., Васильківський р-н, м. Васильківка. Заявниця звернулася до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , але листом від 04.10.2024 року останній було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки, аналіз документів, представлених заявницею, не відповідають Правилам державної реєстрації актів цивільного станув Україні.

Встановлення факту смерті необхідно заявниці для подальшого отримання свідоцтва про смерть належного зразка для оформлення спадкових прав згідно заповіту.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024, справу розподілено судді Дребот І.Я.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 09.10.2024 року прийнято вказану заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.10.2024 з повідомленням сторін по справі.

Заявниця у судове засідання не з`явилася, до матеріалів справи долучила заяву про розгляд справи у її відсутність,вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, усі докази наявні в матеріалах справи суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши надані матеріали, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Положеннями цієї статті, яка встановлює особливі вимоги до провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначено коло осіб, яких закон наділяє правом на звернення до суду з такими заявами, а саме - родичів померлого або їх представників.

Обмеження права на звернення із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, передбачені статтею 317 ЦПК України, встановлені з метою недопущення внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян недостовірних відомостей за зверненнями сторонніх осіб.

Вказівка процесуальної норми на суб`єкта, який вправі звернутись із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, свідчить про встановлення законодавцем обов`язкових до врахування обмежень у можливості звернення до суду з відповідною заявою.

Виходячи з системного аналізу норм Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Також визначення поняття «близький родич» міститься у п. 1 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, згідно з яким суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб).

Зі змісту поданої заяви та доданих до неї документів суд не має можливості встановити ступінь родинних зв`язків між заявником ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_2 , адже будь-які докази родинних відносин між ними в матеріалах справи відсутні, а тому у суду немає законних підстав для задоволення її заяви про встановлення факту смерті, оскільки право заявника на звернення до суду з такою позовною вимогою не підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, керуючись ст.ст. 12, 81, 264-265, 315-319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Я. Дребот