Постанова

від 07.10.2024 по справі 216/6685/23

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/6685/23

провадження 2/216/800/24

ПОСТАНОВА

іменем України

07 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В., розглянувши матеріали, які надійшли з полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином України, офіційно непрацевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

31.08.2024 поліцейським полку ПП в м. Кривий Ріг було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 120785 відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого 31.08.2024 о 20 год 25 хв біля буд. 1к на пл. Визволення у Центрально- Міському районі м. Кривий Ріг, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volvo» номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820», що підтверджується тестом №1192 від 08.07.2023, результати огляду становить 2,47 ‰.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що він взагалі не має транспортного засобу, а день і час зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення не був у зазначеному місці і не керував транспортним засобом.

Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, давши відповідну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю з таких підстав.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

Так, у вину водію ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, через порушення останнім вимог п.2.9.а ПДР.

Однак, відповідно до пояснень ОСОБА_1 він не керував транспортним засобом взагалі

Крім того, відповідно до відеозаписів наданих працівникам поліції в судовому засіданні не було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 31.08.2024 о 20 год 25 хв біля буд. 1к на пл. Визволення у Центрально- Міському районі м. Кривий Ріг.

При цьому, частиною 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода но обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

У ч.1 ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначається, що правопорушення, яке передбачено ст.130 КУпАП має ознаки, які притаманні «кримінальному обвинуваченню», що у значенні Конвенції вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів, щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, тобто в розрізі розглядаємого протоколу, це уповноважена на те посадова особа органу Національної поліції.

Приписами ч.1 ст.130 КУпАП встановлено, що відповідальність особи настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, підсумовуючи викладене вище, можна дійти висновку, що для доведеності вини ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з порушенням п.2.9.а ПДР, уповноважені співробітники органів Національної поліції зобов`язані встановити та довести, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, до якого зокрема входить об`єктивна сторона, яка виражається у формі керування транспортним засобом.

Однак, під час вивчення матеріалів адміністративної справи встановлено, що сторона обвинувачення в особі інспектора ППП не здобула достатніх та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 31.08.2024 о 20 год 25 хв біля буд. 1к на пл. Визволення у Центрально- Міському районі м. Кривий Ріг.

Чинне законодавство, в т.ч. й ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом».

Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до якого керування транспортним засобом - це виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

За п.1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74, (далі за текстом - Конвенція про дорожній рух) кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які знаходяться в русі, повинні мати водія.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Так, відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі за текстом - ПДР) водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Тобто наявність посвідчення водія є обов`язковою умовою для визначення особи як водія.

Разом з тим, відповідно до п. v) ч.1 ст. 1 Конвенції про дорожній рух термін "водій" ("погонич") означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди) або осіб, які ведуть по дорогах худобу, стада, запряжних, в`ючних або верхових і в`ючних тварин.

За ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Тобто, суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія.

Пунктом 1.10 ПДР, передбачено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином, керування транспортним засобом є умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Однак, відповідно до відеозаписів наданих ППП в м. Кривий Ріг судом не було встановлено керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Таким чином, не знайшла свого підтвердження обов`язкова ознака об`єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом.

Так, абзацом 3 п.27 Постанови Пленуму ВС України від 22.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам роз`яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

У постанові від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а(2-іс/811/3/17) Верховний Суд прийшов висновку, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.

Таким чином, для притягнення для адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП поліцейський ППП мав зафіксувати на службову відео камеру безпосередньо рух транспортного засобу, зупинення безпосередньо самим поліцейським транспортного засобу під час руху, і виключно за таких обставин вважається, що особа керує транспортним засобом.

При цьому притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Частиною 2 статті 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У статті 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином в судовому засіданні не було встановлено об`єктивної сторони правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП інкримінованого водію ОСОБА_1 оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 інкримінованого йому у вину працівником патрульної поліції складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим справу про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 279, 280, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження всправі проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя М.В. БУТЕНКО