Рішення

від 07.10.2024 по справі 353/550/24

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/550/24

Провадження № 2/353/270/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого -судді Лущак Н. І.,

з участю секретаря судового засідання Круховської С.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на: земельну частку (пай) розміром 32,3 в ум.кад.га, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-28-2 від 01.04.1996 року реєстраційний № 00681, який виданий на ім`я матері ОСОБА_5 , на території Яківської сільської ради Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області; земельну частку (пай) розміром 32,3 в ум.кад.га, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-28-2 від 29.03.1996 року реєстраційний № 00680, який виданий на ім`я батька ОСОБА_6 , на території Яківської сільської ради Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області в порядку спадкування за заповітом після померлого батька ОСОБА_6 . Свої вимоги обґрувала тим, що її матері ОСОБА_5 згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-28-2 від 01.04.1996 року реєстраційний № 00681 належала на праві приватної власності земельна частка (пай) розміром 32,3 в ум.кад.га на території Яківської сільської ради Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина за законом на все належне їй майно. Після її смерті батько ОСОБА_6 прийняв спадщину ща законом, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, але не оформив своїх спадкових прав і ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Ще за життя батько склав заповіт, яким все своє майно заповів їй. Батьку ОСОБА_6 згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-28-2 від 29.03.1996 року реєстраційний № 00680, належала на праві приватної власності земельна частка (пай) розміром 32,3 в ум.кад.га на території Яківської сільської ради Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області.

Вказала, що вона є єдиним спадкоємцем за заповітом. Її сестра ОСОБА_2 та брати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 спадщину за законом не приймали і на неї не претендують. Інших спадкоємців немає.

06.03.2024 року вона звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Однак нотаріус відповідно до ст. 4 Закону України «Про нотаріат» надала їй письмове роз`яснення про те, що нею пропущено встановлений ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини та роз`яснила право звернутися до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини або з позовною заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Приватним нотаріусом Дузінкевич С.М. їй видано Інформаційну довіду зі Спадкового реєстру за № 76104223 від 06.03.2024 року про те, що спадкова справа після смерті батька ОСОБА_6 не заводилася і свідоцтва про право на спадщину не видавались. А також надано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) про наявність заповіту батька ОСОБА_6 № 76104233 від 06.03.2024 року.

Вказала, що форма Сертифікату серії ІФ-14-28-2 від 01.04.1996 року, реєстраційний № 00681, виданого на ім`я ОСОБА_5 та форма Сертифікату серії ІФ-14-28-2 від 29.03.1996 року, реєстраційний № 00680, виданого на ім`я ОСОБА_6 була передбачена Положенням про Сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки (в умовних кадастрових гектарах), затвердженого рішенням Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів від 31.07.1995 року і такі Сертифікати масово видавалися до і після затвердження Постановою Кабінету Міністраів України від 12.10.1995 року № 801 форми Сертифікату на право на земельну частку (пай). За наведених обставин підтвердження права батьків на земельну частку пай зазначеного у Сертифікатах, які за формою не відповідають формі Сертифікату, затвердженого Постановою Кабінету Міністраів України від 12.10.1995 року № 801, жодним чином не впливає на право матері та батька на земельну частку пай в розмірі 32,3 ум.кад.га, оскільки таке право набуте ними на законних підставах на підставі рішення Яківської сільської Ради народних депутатів від 27.10.1995 року.

А тому їй необхідно в судовому порядку визнати за нею права власності на: земельну частку (пай) розміром 32,3 в ум.кад.га, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-28-2 від 01.04.1996 року реєстраційний № 00681, який виданий на ім`я матері ОСОБА_5 , на території Яківської сільської ради Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області; земельну частку (пай) розміром 32,3 в ум.кад.га, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-28-2 від 29.03.1996 року реєстраційний № 00680, який виданий на ім`я батька ОСОБА_6 , на території Яківської сільської ради Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області в порядку спадкування за заповітом після померлого батька ОСОБА_6 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала з підстав зазначених ньому, просила його задовольнити.

Представник відповідача Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, однак на адресу суду подали заяви (а.с. 85, 91, 98, 111), в яких позов визнали в повному обсязі та просив розгляд справи провести без їх участі.

Свідки: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є жителями с. Яківка Івано-Франківськогорайону Івано-Франківськоїобластіта знайомими позивача, в судовому засіданні ствердили, що знають позивача ОСОБА_1 та знали її покійних батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та засвідчили той факт, що позивач з часу народження постійно проживала без реєстрації разом з батьком ОСОБА_6 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , вели спільне господарство, обробляли земельні ділянки, утримували господарство, сплачували комунальні платежі. Позивач здійснювала догляд за перестарілим батьком, провела його похорон, встановила пам`ятник на могилі батька.

Вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав:

Судом встановлено, що на підставі рішення сесії Яківської сільської Ради народних депутатів від 27.10.1995 року ОСОБА_5 (мати позивача) було видано сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-28-2 від 01.04.1996 року, реєстраційний № 00681, зареєстрований в книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за № 681, відповідно до якого вона отримала в приватну власність земельну ділянку в розмірі 32,3 в ум.кад.га на території Яківської сільської ради Тлумацького району в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості. Цей Сертифікат підлягає заміні на державний акт, що посвідчує право власності на землю при виділенні меж ділянки на місцевості, у встановленому законом порядку (а.с. 3).

Також, підставі рішення сесії Яківської сільської Ради народних депутатів від 27.10.1995 року ОСОБА_6 (батько позивача) було видано сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-28-2 від 29.03.1996 року, реєстраційний № 00680, зареєстрований в книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за № 680, відповідно до якого він отримав в приватну власність земельну ділянку в розмірі 32,3 в ум.кад.га на території Яківської сільської ради Тлумацького району в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості. Цей Сертифікат підлягає заміні на державний акт, що посвідчує право власності на землю при виділенні меж ділянки на місцевості, у встановленому законом порядку (а.с. 4).

Форма вищевказаних сертифікатів була передбачена Положенням про Сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки (в умовних кадастрових гектарах), затвердженого рішенням обласної (Івано-Франківської) Ради народних депутатів від 31.07.1995 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 року № 801 затверджено форму сертифіката на право на земельну частку (пай), однак за життя такого сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_5 (мати позивача) та ОСОБА_6 (батько позивача) не отримували.

Відповідно до довідок Яківського старостинського округу Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області №№ 180, 179 від 14.05.2024 року (а.с. 14, 15) ОСОБА_5 (мати позивача) та ОСОБА_6 (батько позивача) дісно були включені в списки громадян, що мають право на середню земельну частку (пай), які є складовою проекту роздержавлення і приватизації земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Яківської сільської ради, згідно рішення сесії № 1-6/1995 від 27.10.1995 року, розмір земельної частки (паю) становить по 32,3 ум.кад.га кожному. 01.04.1996 року ОСОБА_5 (мати позивача) та 29.03.1996 року ОСОБА_6 (батько позивача) було видано сертифікати на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки відповідно серії ІФ-14-28-2/00681, реєстраційний номер 681 та серії ІФ-14-28-2/00680, реєстраційний номер 680.

Відповідно до Витягу з Держдавного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00045056596 від 17.05.2024 року (а.с. 7) ОСОБА_5 (мати позивача) та ОСОБА_6 (батько позивача) з 29.05.1955 року перебували у зареєстрованому шлюбі і 30.11.1970 року у них народилася дочка ОСОБА_9 (позивач), що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 6). 15.04.1990 року ОСОБА_9 (позивач) уклала шлюб з ОСОБА_10 та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (мати позивача), а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 (батько позивача), що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с. 5). Ще за життя ОСОБА_6 (батько позивача) посвідчив заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде йому належати на день його смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 (позивач), що підтверджується копією заповіту від 17.06.2010 року (а.с. 8) та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 76104233 від 06.03.2024 року (а.с. 13).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини після смерті спадкодавця вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Після смерті ОСОБА_5 (мати позивача) ОСОБА_6 (батько позивача) прийняв спадщину за законом, так як був зареєстрований та постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Яківського старостинського округу № 5 Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 92 від 28.02.2024 року (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_6 (батько позивача) позивач ОСОБА_12 звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 (батько позивача), однак позивач отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що вона пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, а також не підтверджено факт її постійного проживання як спадкоємця, із спадкодавцем ОСОБА_6 (батько позивача) на час відкриття спадщини, що підтверджується листом-повідомленням приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. № 207/01-16 від 06.03.2024 року (а.с. 11).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76104223 від 06.03.2024 року, в Спадковому реєстрі відсутні відомості про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_6 (батько позивача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів,що маютьюридичне значення.У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Для звернення в нотаріальну контору із заявою на оформлення спадщини за заповітом позивачу необхідно представити документи, які б підтверджували, що вона постійно проживала до часу відкриття спадщини з спадкодавцем ОСОБА_6 (батько позивача) по день його смерті по АДРЕСА_1 .Відповідно додовідки Яківськогостаростинського округу№ 5Обертинської селищноїради Івано-Франківськогорайону Івано-Франківськоїобласті №178від 14.05.2024року (а.с. 10) ОСОБА_6 (батько позивача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був постійним жителем с. Яківка Тлумацького району Івано-Франківської області і на день смерті проживав та був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 . З 30.11.1970 року (тобто з часу народження) разом з ОСОБА_6 (батько позивача) постійно проживала без реєстрації його дочка ОСОБА_1 , вони вели спільне господарство, обробляли земельні ділянки, сплачували комунальні платежі. Незадовго до смерті ОСОБА_1 здійснювала догляд за перестарілим батьком, провела його похорон. ОСОБА_1 з часу смерті батька і по сьогоднішній день повністю утримує будинковролодіння за вказаною адресою. Заповіт від імені ОСОБА_6 посвідчувався в Яківській сільській раді 17.06.2010 року за № 14 і не відмінявся. Також про факт спільного проживання ОСОБА_1 (позивач) разом з спадкодавцем ОСОБА_6 (батько позивача) з з часу народження (тобто з ІНФОРМАЦІЯ_3 ) по день смерті останньої ствердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

У зв`язку з тим, що на час відкриття спадщини у ОСОБА_1 (позивач) відсутні документи на підтвердження її постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 , вона не може оформити спадкове майно на своє ім`я.

Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Оцінивши наявні у справі докази, враховуючи, що цей факт дійсно має для позивача юридичне значення, суд приходить до висновку про доведеність факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем до часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з відсутністю на час складання рішення клопотання позивача, питання про повернення судового збору не вирішується.

На підставі ст.ст. 316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.13, 81, 89, 141, 142, 263-265, 268, 273, 293, 315, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителькою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на:

- земельну частку (пай), розміром 32,3 в ум.кад.га на території Яківської сільської ради Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-28-2 реєстраційний № 00681 від 01.04.1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки № 681, виданого на підставі рішення сесії Яківської сільської Ради народних депутатів від 27.10.1995 року на ім`я ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом після померлого батька ОСОБА_6 ;

- земельну частку (пай), розміром 32,3 в ум.кад.га на території Яківської сільської ради Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ-14-28-2 реєстраційний № 00680 від 29.03.1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки № 680, виданого на підставі рішення сесії Яківської сільської Ради народних депутатів від 27.10.1995 року на ім`я ОСОБА_6 в порядку спадкування за заповітом після померлого батька ОСОБА_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. Лущак

Повний текст судового рішення складено «10» жовтня 2024 року.