Рішення

від 09.10.2024 по справі 401/4377/23

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.10.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 401/4377/23 Провадження № 2/401/581/24

09 жовтня 2024 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя - Андріянова С.М.

за участю секретаря - Філоненко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в особі філії Придніпровське виробниче управління ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Придніпровського виробничого управління публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат, Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення з Придніпровського виробничого управління публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» заборгованості по заробітній платі в сумі 9163 грн. 07 коп., середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в сумі 9430 грн. 00 коп., а всього: 18593 грн. 07 коп. Крім того, зобов`язати Придніпровське виробниче управління публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, загальний розмір якого за 2022-2023 року складає 6689 грн. 18 коп.

В обґрунтуванні позову посилається на те, що у період з 14 вересня 2022 року по 31 липня 2023 року, позивач знаходився у трудових відносинах з Придніпровським виробничим управлінням публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». Займав посаду електромонтера, працюючи на 0,25 ставки. Позивач зазначає, що Придніпровське виробниче управління публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» є відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи та діє від імені АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», який в свою чергу несе відповідальність за дії та зобов`язання своїх структурних підрозділів. 31 липня 2023 року позивач був звільнений відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України. Згідно наказу № 10-к від 25 липня 2023 року позивачу була передбачена виплата вихідної допомоги, у розмірі тримісячного середнього заробітку відповідно до ст.44 КЗпП України та виплата компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 21 календарний день. В день звільнення відповідач не здійснив виплату належних позивачу коштів. Згідно довідки № 60-02-22 від 31 серпня 2023 року станом на 27 листопада 2023 року відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 9163 грн. 07 коп. У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільнені позивача, то з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який на момент звернення до суду згідно розрахунку позивача складає 9430 грн. Крім того, в період з вересня 2022 року по липень 2023 року відповідачем із заробітної плати позивача не сплачено ЄСВ на відповідний рахунок органу доходів та зборів. В зв`язку з цим позивач недоотримував належні йому суми пенсії. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 9163 грн. 07 коп., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 9430 грн. та зобов`язати відповідача сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 6689 грн. 18 коп.

Ухвалою від 04 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву.

31 січня 2024 року, у встановлений судом строк, від представника відповідача АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» Павленка С.І. до суду через Електронний суд надійшов відзив, датований 30 січня 2024 року, в якому він просить суд відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 повністю, через їх незгоду з розміром заявлених позовних вимог.

Обгрунтовує відзив тим, що до позовної заяви позивачем додано копію довідки заборгованості по заробітній платі № 60-02-22 від 31 серпня 2023 року в якій розшифрування відомостей про заборгованість із заробітної плати не відповідає розміру заборгованості визначеному у відповідній таблиці довідки по видам відрахувань із заробітної плати і розміру заборгованості. Окрім того, відповідно до даних бухгалтерського обліку Придніпровського виробничого управління публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», а саме згідно до даних Звіту «Відомості про нарахування заробітної плати» розмір нарахованої заробітної плати позивачу у липні 2023 року становить 3571 грн. 82 коп. Тоді як у довідці № 60-02-22 від 31 серпня 2023 року розмір заборгованості за липень 2023 року становить 10021 грн. 82 коп. Таким чином є розбіжності щодо розміру заборгованості по заробітній платі позивачу за липень 2023 року, що має суттєве значення для правильного вирішення справи. Крім того, довідка про заборгованість по заробітній платі №60-02-22 від 31.08.2023 року підписана начальником управління ПВУ ПАТ «ЗАлК» О.Сидельниковим, який наказом Генерального директора АТ «ЗАлК» №02-090/к від 31.08.2023 року звільнений з посади начальника Придніпровського виробничого управління публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», за ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з відсутністю на роботі з 01 по 31 серпня 2023 року. Тому фактично не міг видати відповідну довідку ОСОБА_1 . Крім того, інформація вказана в довідці не відповідає дійсності.

26 березня 2024 року позивач подав до суду клопотання про заміну неналежного відповідача належним та позовну заяву у новій редакції, де просить стягнути з АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у особі філії Придніпровське виробниче управління ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» заборгованість по заробітній платі в сумі 9163 грн. 07 коп., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 9430 грн. 00 коп., а всього: 18593 грн. 07 коп.

Ухвалою від 13 травня 2024 року за клопотанням позивача замінено неналежного відповідача Придніпровське виробниче управління публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», належним Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у особі філії Придніпровське виробниче управління ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». Крім того, зобов`язано Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» надати до суду довідку про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 , який працював на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у Придніпровському виробничому управлінні публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», за період з вересня 2022 року по липень 2023 року, із зазначенням середньоденної заробітної плати вказаного працівника.

24 червня 2024 року на виконання вищевказаної ухвали суду представник відповідача подав до суду довідку про доходи ОСОБА_1 за період з вересня 2022 року по липень 2023 року, із зазначенням середньоденної заробітної плати.

Ухвалою від 27 червня 2024 року зобов`язано Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» надати до суду довідку (інформацію) проте, що саме входило та в якому розмірі у нараховану заробітну плату за липень 2023 року, під час нарахування належних працівникові ОСОБА_1 коштів при звільненні.

Вказана ухвала виконана представником відповідача 02 серпня 2024 року.

13 серпня 2024 року позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

27 червня 2024 року позивач будучи присутнім в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги повністю, надав пояснення на обґрунтування заявлених позовних вимог та пояснив, що жодного розрахунку, навіть часткового, з ним проведено так і не було.

Представники відповідачів в судовезасідання нез`явилися,причини неявкисуду невідомі.Заяв таклопотань провідкладення чирозгляд справибез участіїх представникадо судуне надходили.Правом наподання відзивускористався лише ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

Допитаний за клопотанням позивача свідок ОСОБА_2 , 27 червня 2024 року в судовому засіданні пояснила, що вона працювала головним бухгалтером у Придніпровському виробничомууправлінні ПАТ«Запорізький виробничийалюмінієвий комбінат».Саме вонаготувала довідкупро заборгованістьпо заробітнійплаті ОСОБА_1 датовану 31серпня 2023року.Пояснила,що начас звільненняз роботи,заробітна плата ОСОБА_1 складала 2150грн.Липень 2023року нимбув відпрацьованийповністю.Наказом пройого звільненнявизначено,що йомунеобхідно виплатитивихідну допомогуу розмірітримісячного середньогозаробітку відповіднодо ст.44КЗпП Українита компенсаціюза 21календарний деньневикористаної відпустки.Крім того,за грудень2022року маласязаборгованість позаробітній платі ОСОБА_1 у розмірі1095грн.50коп.Тому івийшло,що заборгованістьпо заробітнійплаті станомна 31липня 2023року складала9163грн.07коп.Єдиний соціальнийвнесок заперіод роботипозивача такожсплаченим небув,через відсутністькоштів.

Дослідивши письмові докази у справі, враховуючи раніше надані суду пояснення позивачем та свідком ОСОБА_2 , суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 3.1 Положення про Придніпровське виробниче управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» визначено, що управління є відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи та діє від імені АТ «ЗАлК» (а.с.12-15)

Судом встановлено, що згідно наказу начальника ПВУ ПАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» О. Сідельникова № 7-к від 07 вересня 2022 року ОСОБА_1 прийнято на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, за сумісництвом, з 14 вересня 2022 року на 0,25 штатної одиниці. (а.с.9)

Згідно наказу начальника ПВУ ПАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» О. Сідельникова № 10-к від 25 липня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування з 31 липня 2023 року, відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку з тим, що роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, тривалий час не виплачує заробітну плату та не сплачує єдиний соціальний внесок, військовий збір та податок на доходи фізичних осіб, починаючи з 14 вересня 2022 року. Пунктами 2 та 3 наказу ОСОБА_1 передбачена виплата компенсації за 21 календарний день невикористаної відпустки за період роботи з 14 вересня 2022 року по 31 липня 2023 року, виплата вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, відповідно до ст.44 КЗпП України. (а.с.10)

З довідки про доходи № 60-02-23 від 31 серпня 2023 року встановлено, що заробітна плата ОСОБА_1 у червні 2023 року становила 2150 грн., у липні 2023 року 2150 грн. середньоденна заробітна плата складає 100 грн. (а.с.11)

Згідно довідки про заборгованість по заробітній платі № 60-02-23 від 31 серпня 2023 року, що видана ОСОБА_1 начальником управління ПВУ ПАТ «ЗалК» ОСОБА_3 встановлено, що заборгованість по заробітній платі станом на 31 липня 2023 року складає 9163 грн. 07 коп., єдиний соціальний внесок не сплачено на суму 6689 грн. 18 коп. (а.с.7)

Згідно довідки про доходи № б/н від 12 червня 2024 року виданої ОСОБА_1 начальником ППУ ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» С. Костюченко судом встановлена, що заборгованість по заробітній платі складає 3970 грн. 82 коп., нарахована заробітна плата ОСОБА_1 у липні 2023 року складає 3571 грн. 82 коп. (а.с.64)

З довідки № б/н від 12 червня 2024 року про середню заробітну плату, що видана ОСОБА_1 начальником ППУ ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» ОСОБА_4 встановлено, що середня заробітна плата ОСОБА_1 у травні-червні 2023 року становить 2 150 грн., середньоденна заробітна плата 95 грн. 56 коп.(а.с.65)

Аналізуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що довідка про доходи № б/н від 12 червня 2024 року виданої ОСОБА_1 начальником ППУ ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» ОСОБА_4 є неналежним доказом щодо заборгованості по заробітній платі, оскільки не містить в собі нарахувань вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, відповідно до ст.44 КЗпП України, як це визначено наказом про звільнення ОСОБА_1 . Доказів скасування чи внесення змін до наказу № 10-к від 25 липня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 » матеріали справи не містять.

Крім того, довідка про заборгованість по заробітній платі № 60-02-23 від 31 серпня 2023 року, що видана ОСОБА_1 начальником управління ПВУ ПАТ «ЗалК» О. Сідельниковим є належним та допустимим доказом, незважаючи на заперечення представника відповідача, що ОСОБА_5 звільнений був з посади начальника 31 серпня 2023 року, а тому не міг підписати вказану довідку, виходячи з наступного.

Наказ про звільнення ОСОБА_6 датований 31 серпня 2023 року, відповідно до якого останнього було звільнено з посади 31 серпня 2023 року. Відповідно до Інструкції №58 «Про порядок ведення трудових книжок працівників» день звільнення є останнім робочим днем. Тому, суд приходить до висновку, що видана довідка за підписом ОСОБА_6 є належним та допустимим доказом, оскільки складена та підписана в останній його робочий день.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Цивільне процесуальне законодавство закріплює положення щодо того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому жодні докази для суду не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК).

Згідно з принципом диспозитивності (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 49 ЦПК України).

Строки визначені ст..233 КЗпП України позивачем не порушені, оскільки позивач отримав письмове повідомлення про нараховані суми при звільненні 31 серпня 2023 року, а до суду звернувся 30 листопада 2023 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14 вересня 2022 року по 31 липня 2023 року включно працював на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, на 0,25 штатної одиниці. 31 липня 2023 року відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України його було звільнено із займаної посади, за власним бажанням, у зв`язку з тим, що роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, тривалий час не виплачує заробітну плату та не сплачує єдиний соціальний внесок, військовий збір та податок на доходи фізичних осіб, починаючи з 14 вересня 2022 року. Наказом про його звільнення, а саме пунктами 2 та 3 наказу ОСОБА_1 передбачена виплата компенсації за 21 календарний день невикористаної відпустки за період роботи з 14 вересня 2022 року по 31 липня 2023 року та виплата вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, відповідно до ст.44 КЗпП України.

Відповідно до ст..44 КЗпП України При припиненні трудового договору з підстав, зазначених упункті 6 статті 36тапунктах 1,2і6 статті 40,пункті 6частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38і39)-у розмірі,передбаченому колективнимдоговором,але неменше тримісячногосереднього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених упункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

На час звільнення позивача з роботи, підприємство заборгувало йому заробітну плату у розмірі 9163 грн. 07 коп., яка складається із заробітної плати за липень 2023 року, заборгованості по заробітній платі за грудень 2022 року, компенсації за невикористані дні відпустки та вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку. Крім того, за період з 14 вересня 2022 року по 31 липня 2023 року підприємство не сплатило Єдиний соціальний внесок у розмірі 6689 грн. 18 коп.

Станом на день ухвалення рішення суду, сторонами не було надано докази, щодо сплати позивачу заборгованості по заробітній платі. Тому, суд приходить до висновку, що вказана заборгованість невиплачена і наразі, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

В зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що мало місце порушення прав позивача, які підлягають захисту.

Таким чином, позовна вимога про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 9163 грн. 07 коп., яка не була виплачена позивачу в день звільнення, підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Однак в день звільнення позивача відповідачем не було проведено з ним повного розрахунку.

Тож ОСОБА_1 був вимушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки у проведенні повного розрахунку при його звільненні.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст.2 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ст.117 КЗпП України (в редакції на час розгляду справи) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Порушення прав позивача щодо повного своєчасного розрахунку при звільненні мало місце з 01 серпня 2023 року (наступна дата після звільнення) по 01 лютого 2024 року (закінчення 6 місячного терміну).

Таким чином, враховуючи положення ст.117 КЗпП України щодо обмеження шестимісячним терміном,за який можебути стягнуто середній заробіток, за період з 01 серпня 2023 року по 01 лютого 2024 року було 133 (сто тридцять три) робочих днів.

Середньоденний заробіток позивача на час звільнення з роботи становить:

4300 грн. 00 коп. (сума нарахованої заробітної плати за червень та липень 2023 року, які є фактично відпрацьованими повними місяцями, що передували звільненню) : 43 (робочих днів за червень та липень 2023 року) = 100 грн. 00 коп.

Вказаний розрахунок середньоденного заробітку відповідає пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року за №100.

Отже, загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні становить: 133 робочих дні за період з 01 серпня 2023 року по 01 лютого 2024 року х 100 грн. (середньоденний заробіток) = 13300 грн.

Враховуючи те, що позовними вимогами ОСОБА_1 є стягнення середнього заробітку в сумі 9430 грн. 00 коп., що є менше від встановленого загального розміру середнього заробітку, а суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, то позовні вимоги в цій частині також підлягають повному задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача сплати єдиний соціальний внесок за період 2022-2023 років в розмірі 6689 грн. 18 коп., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

При наявності у платника зобов`язань з єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями з сплати податків, інших обов`язкових платежів, зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими податковими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати. За порушення терміну його сплати платнику нараховується штраф у розмірі 20 відсотків (ч. 11 ст. 25 Закону). Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені розпочинається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Якщо платник на кінець календарного місяця допустив заборгованість з єдиного внеску, йому надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Відмова в отриманні податкової вимоги не звільняє від сплати податкових зобов`язань.

У разі не сплати платником податків недоїмки з ЄСВ, вимога передається до Державної виконавчої служби, а це ще 10% виконавчого збору, арешт рухомого/нерухомого майна, тимчасове обмеження виїзду боржників за кордон.

Тобто, саме рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі і стягнення середнього заробітку вже є підставою для сплати відповідачем єдиного внеску.

Враховуючи те,що всуду відсутнідокази,які бпідтверджували чиспростовували фактнесплати ЄСВвідповідачем станомна часухвалення рішенняу справі,то судвідмовляє узадоволенні вимогиу ційчастині.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп., та за вимогу задоволену судом про стягнення заборгованості по заробітній платі стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України виникає необхідність допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 47, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268, 359, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в особі філії Придніпровське виробниче управління ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 9163 грн. 07 коп. (дев`ять тисяч сто шістдесят три гривні сім копійок), яка не була йому виплачена в день звільнення з посади електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування.

Стягнути з Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки у проведенні повного розрахунку при його звільненні з посади електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у розмірі 9430 грн. 00 коп. (дев`ять тисяч чотириста тридцять гривен 00 копійок)

Стягнути з Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору в сумі 1073грн.60коп.

Стягнути з Придніпровського виробничого управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, допустити до негайного виконання.

В решті позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 09 листопада 2004 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 1: Акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», адреса: Південне шосе, буд.15, м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 00194122.

Відповідач 2: Придніпровське виробниче управління Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», адреса: вул. Обсерваторна, буд.5, м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 04720228.

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області С.М. Андріянова