Рішення

від 07.10.2024 по справі 337/2182/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

07.10.2024

ЄУН 337/2182/24

Провадження №2/337/1190/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

з участю секретаря Коваленко В.С.,

представника позивача Боярчук Н.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, територіальна громада в особі Запорізької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2024 до суду надійшов вказаний позов, в якому позивачі просять визнати ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 із внесенням відповідних змін до реєстру територіальної громади.

Позов мотивують тим, що основним наймачем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , якому вказана квартира була надана відповідно до ордеру №436 серії Ж, який видано 17.02.2004 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради на підставі розпорядження Жовтневої райадміністрації №186р від 13.02.2004. Після цього в квартирі були зареєстровані всі члені сім`ї зазначені у ордері: наймач ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_5 , донька ОСОБА_9 . В подальшому у квартирі був зареєстрований онук позивачів - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином відповідача ОСОБА_5 . На даний час квартира не приватизована. Наразі в квартирі фактично мешкають лише позивачі. Донька позивачів - відповідачка ОСОБА_8 виїхала з квартири в червні 2021 року після одруження і постійно мешкала за місцем проживання її чоловіка - ОСОБА_10 по АДРЕСА_2 . Син позивачів - ОСОБА_5 виїхав з квартири після одруження 16.06.2012 з ОСОБА_11 у належну її родині квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Неповнолітній онук позивачів - ОСОБА_6 жодного дня в спірній квартирі не мешкав, з народження мешкав разом зі своїми батьками. В подальшому, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, донька позивачів разом зі своєю сім`єю, а також син позивачів разом зі своєю сім`єю, у т.ч. сином ОСОБА_6 , 2012 р.н., виїхали до м. Науйойи Акмяне Республіка Литва, де мешкають по теперішній час. Таким чином відповідачі в спірній квартирі не мешкають понад 6 місяців, цей строк сплив ще до початку воєнних дій в Україні і не пов`язаний з цією обставиною. Жодних речей відповідачів в квартирі немає, перешкод зі сторони позивачів відповідачам та дитині у користуванні квартирою не чинилось, в той же час виникли проблеми, пов`язані з реєстрацією відповідачів у квартирі, оскільки така реєстрація без фактичного проживання створює позивачам значні матеріальні проблеми. Будучі пенсіонерами, вони не мають змоги отримати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, вимушені сплачувати комунальні послуги за п`ятьох осіб, що для них є надмірним матеріальним навантаженням. Крім того, реєстрація відповідачів з дитиною в квартирі фактично унеможливлює вільне, на власний розсуд, користування майном. Позивачі за відсутності згоди всіх членів сім`ї не можуть вирішити побутові питання, укласти договори щодо користування майном та отримання комунальних послуг, не можуть подати документи на приватизацію житла та вирішити інші нагальні питання що стосуються спірного житлового приміщення. Відповідачі наміру повертатись в Україну не мають, і син, і донька позивачів мають малолітніх дітей, працевлаштовані за кордоном, що створює перешкоди для їх виїзду з Литви навіть на нетривалий час для вирішення побутових питань. Зняття з реєстрації відповідачів за їх відсутності в Україні, навіть за їх нотаріальної згоди, є неможливим через відсутність у позивачів оригіналів документів відповідачів, подання яких передбачено ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». На підставі викладеного позивачі вимушені звернутись до суду із вказаним позовом.

В порядку ст.33 ЦПК України головуючим суддею для розгляду даної справи було визначено суддю Кучерука І.Г.

Ухвалою судді Кучерука І.Г. від 24.04.2024 за даним позовом відкрито спрощене позовне провадження і призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

14.05.2024 від представника третьої особи - Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких зазначено, що малолітній ОСОБА_6 , 2012 р.н., з моменту реєстрації в спірній квартирі набув права користування житлом за адресою: АДРЕСА_4 . Підстава, на якій місце проживання малолітнього реєструвалося в спірній квартирі, у судовому порядку не оспорювалася, тому вважається, що він набув права користування цим житлом на законних підставах. Через свій вік, будучі малолітньою дитиною, ОСОБА_6 не міг самостійно обирати місце проживання та проживав з батьками в іншому місці, тому факт його непроживання у спірній квартирі обумовлений поважними причинами і не є безумовною підставою для позбавлення права користування цим житлом. Визнання малолітнього ОСОБА_6 таким, що втратив право користування житлом може призвести до порушення його прав та інтересів на житло. Просять позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалою від 24.06.2024 суддею Кучеруком І.Г. у даній справі заявлено самовідвід і справа в порядку ст.33 ЦПК України передана судді Сидоровій М.В.

Ухвалою судді Сидорової М.В. від 25.06.2024 дану справу прийнято до свого провадження, призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні за участю сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Боярчук Н.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_12 в судове засідання не прибув, подав заяву, в якій просив проводити судовий розгляд у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

При цьому, 09.07.2024 від відповідача ОСОБА_5 до суду надійшла заява про визнання позову, в якій він зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до нього та його неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнає в повному обсязі. Зазначив, що задоволення позовної заяви відповідає його інтересам та інтересам неповнолітнього сина. Його сім`я жодного дня не мешкала у спірному помешканні, вони не брали та не беруть участь в утриманні житла, сплаті комунальних послуг, їх речі в квартирі відсутні. На теперішній час вони проживають в Республіці Литва, де зареєстрували своє місце проживання, працевлаштувались. Наміру повертатись в Україну не мають. Самостійно вирішити питання зняття з реєстрації не мають змоги.

09.07.2024 від відповідача ОСОБА_4 до суду надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу у її відсутність, обставини викладені у позовній заяві визнає та проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не прибула. 09.07.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_7 , в якій вона просить розглянути справу у її відсутність, проти задоволення позову не заперечує. Зазначила, що неповнолітній ОСОБА_6 є її сином, він жодного дня не мешкав в спірній квартирі, наразі постійно проживає разом з нею та зі своїм батьком у Республіці Литва. Визнання сина таким, що втратив право користування спірним помешкання та зняття його з реєстрації відповідає інтересам дитини.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. У письмових поясненнях по суті спору просив справу розглядати без представника органу опіки та піклування.

Представник третьої особи - територіальної громади в особі Запорізької міської ради в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку судової повістки в електронний кабінет третьої особи в системі Електронний суд.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників, які не прибули в судове засідання.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача - адвоката Боярчук Н.В., дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, приходить до такого.

Відповідно до ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 47 Конституції України та ст.1, 9 ЖК України гарантує громадянам право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ч.4, 5 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до ст.61, 64, 65 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї.

Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно зі ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках:

1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров`я та перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров`я або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в закладах охорони здоров`я, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

4) виїзду у зв`язку з виконанням обов`язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов`язків;

5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;

6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї.

У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.

Відповідно до законодавства України може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.

Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд встановив, що відповідно до ордеру №436 на житлове приміщення серії «Ж» від 17.02.2004, який виданий виконавчим комітетом Запорізької міської ради на підставі розпорядження Жовтневої райадміністрації №186р від 13.02.2004, квартира за адресою: АДРЕСА_4 була надана ОСОБА_3 та членам його сім`ї: ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_5 - син, ОСОБА_13 - донька.

Вказана квартира не приватизована, інформація про право власності на вказану квартиру в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня.

У вказаній квартирі зареєстровані: позивач ОСОБА_3 з 08.06.2004 по теперішній час, позивачка ОСОБА_2 з 08.06.2004 по теперішній час, відповідачка ОСОБА_8 з 10.06.2015 по теперішній час, відповідач ОСОБА_5 з 28.09.2009 по теперішній час та малолітній ОСОБА_6 з 01.11.2012 по теперішній час.

Також судом встановлено, що 16.06.2012 син позивачів - ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_14 (після реєстрації шлюбу дружина набула прізвище « ОСОБА_15 ») та від вказаного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_6 .

24.07.2021 донька позивачів - ОСОБА_13 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 та після реєстрації шлюбу набула прізвище « ОСОБА_16 ».

Згідно з копією акту про фактичне проживання від 03.03.2024, який складений комісією з членів ОСББ «Хортицьке шосе 4», а саме ОСОБА_17 (кв. АДРЕСА_5 ), ОСОБА_18 (кв. АДРЕСА_6 ), підписи яких засвідчено головою ОСББ ОСОБА_19 , на момент складання акту в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: наймач ОСОБА_3 , його дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_5 , онук ОСОБА_6 , донька ОСОБА_8 . Фактично в квартирі проживають: ОСОБА_3 , його дружина - ОСОБА_2 . Син ОСОБА_5 та онук ОСОБА_6 за місцем реєстрації не мешкають з 2012 року, проживали за місцем мешкання дружини ОСОБА_5 , їх речі в квартирі відсутні. Донька ОСОБА_8 за місцем реєстрації не проживає з червня 2021 року, мешкала за місцем реєстрації та проживання свого чоловіка, її речі в квартирі відсутні.

Згідно з копією акту про фактичне проживання від 20.03.2024, який складений комісією з мешканців будинку АДРЕСА_7 , а саме ОСОБА_20 (кв. АДРЕСА_8 ), ОСОБА_21 (кв. АДРЕСА_9 ), було обстежено квартиру за адресою: АДРЕСА_3 та встановлено, що квартира належить на праві власності ОСОБА_22 ; в квартирі зареєстровані: ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ; на даний час в квартирі фактично мешкає ОСОБА_23 ; в період з 2012 року по 24.02.2022 в квартирі фактично постійно проживала сім`я сестри власниці квартири - ОСОБА_7 , її чоловік - ОСОБА_5 , їх син ОСОБА_6 , 2012 р.н., та донька ОСОБА_7 - ОСОБА_25 , 2006 р.н.

Також судом встановлено, що 05.03.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано цифровий дозвіл на тимчасове проживання в Литовській Республіці, який був дійсний до 04.03.2024, а 21.12.2023 видано цифровий дозвіл на тимчасове проживання в Литовській Республіці, який дійсний до 04.03.2025.

Згідно з довідкою про декларування місця проживання від 02.10.2023, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задекларувала своє місце проживання за адресою: самоврядування АДРЕСА_10 .

Відповідно до витягу з бази даних реєстру нерухомого майна від 24.01.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала договір оренди квартири за адресою: АДРЕСА_10 .

Згідно довідки про сімейний стан від 11.09.2023, яка видана міською управою м. Науйойи Акмяне Литовська Республіка, ОСОБА_26 проживає за адресою: АДРЕСА_11 та членами його сім`ї є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29.12.2023 ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видані цифрові дозволи на тимчасове проживання в Литовській Республіці, який дійсний до 04.03.2025.

Згідно з довідкою про навчання від 04.03.2024, яка видана Прогімназією «Саулетекіо» м.Науйойи Акмяне та посвідченням учня НОМЕР_1 , яке видане Адміністрацією самоврядування Акмянеського р-на Литовської Республіці, ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у прогімназії «Саулетекіо» м. Науйойи Акмяне.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що з сім`єю ОСОБА_15 знайома з 2004 року, вони проживають на одному поверху будинку АДРЕСА_12 . На даний час в квартирі АДРЕСА_13 проживають ОСОБА_30 та ОСОБА_31 . Вони постійно спілкуються, періодично вона буває у них в квартирі, коли позивачі їдуть в село до матері ОСОБА_32 , вони віддають їй ключі від їх квартири і вона поливає їх квіти. Останній раз бачила сина позивачів - ОСОБА_33 в 2010 році, доньку ОСОБА_34 - в 2021 році. Вони в квартирі не проживають. Наразі їй відомо, що вони мешкають за кордоном. ОСОБА_35 позивачів - ОСОБА_36 в квартирі позивачів взагалі ніколи не мешкав, лише приходив до них у гості. В квартирі позивачів дитячих речей та речей відповідачів немає. Про конфлікти в сім`ї, перешкоди зі сторони позивачів у користуванні відповідачами квартирою ніколи не чула.

Свідок ОСОБА_37 суду пояснив, що знає ОСОБА_3 з 1995 року, вони разом служили, а у 2004 році їх родинам надали квартири і вони заселилися на один поверх, він у квартиру АДРЕСА_5 , а ОСОБА_42 у квартиру АДРЕСА_1 . Останній раз бачив сина позивачів ОСОБА_33 у 2010 році, доньку ОСОБА_34 у 2018-2019р. Йому відомо, що вони спочатку мешкали разом зі своїми сім`ями у різних помешканнях м.Запоріжжя, зараз мешкають за кордоном. Онука позивачів бачив лише один раз, коли він приходив у гості до позивачів. Дитина жодного дня в квартирі не мешкала. Конфліктів у родині ОСОБА_15 , у тому числі щодо користування квартирою, не було. Діти позивачів добровільно покинули житло, в якому зареєстровані, мешкали та мешкають окремо зі своїми сім`ями.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що його дружина є сестрою ОСОБА_7 , яка наразі є дружиною ОСОБА_5 , у них є син ОСОБА_36 , 2012 р.н. Знає ОСОБА_38 з 2007 року, після її одруження з ОСОБА_39 у 2012 році вони стали мешкати за адресою: АДРЕСА_3 . З ним мешкав їх син ОСОБА_36 . У 2022 році ОСОБА_7 , ОСОБА_26 з дітьми виїхали за кордон. В квартирі позивачів, які є батьками ОСОБА_5 , був лише один раз, коли надавав допомогу з побутових питань, але йому достовірно відомо, що відносини між сторонами добрі, конфліктів ніколи між ними не було.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідачі, які є членами сім`ї позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , тривалий час, а саме ОСОБА_4 з червня 2021 року, а ОСОБА_5 та його малолітній син ОСОБА_6 з 2012 року не проживають в спірній квартирі та не користується нею з власної волі, житлово-комунальні послуги не сплачують, їх речей в квартирі немає, однак з реєстраційного обліку не знялись, чим чинять позивачам перешкоди в користуванні житлом, оскільки вони вимушені нести додаткові витрати по сплаті житлово-комунальних послуг за зареєстрованих відповідачів.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачами письмовими доказами, показами свідків, які суд вважає належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення цього рішення.

Жодних обставин, які б свідчили про те, що непроживання відповідачів в спірній квартирі є тимчасовим, їх відсутність в житлі понад шість місяців має місце з поважних причин, що відповідно дає підстави для збереження за ними цього житла понад встановлені строки, судом не встановлено.

Також суд враховує, що відповідач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_40 , 2012 р.н., визнали позовні вимоги, і таке визнання не суперечить закону, не порушує чиї-небудь прав, свободи та інтереси.

Вирішуючи спір в частині визнання малолітнього ОСОБА_6 , 2012 р.н., таким, що втратив право користування житловим приміщення, суд також виходить з того, що ч.3 ст.29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Як встановлено судом малолітній ОСОБА_6 , 2012 р.н., ніколи в спірній квартирі не проживав, з дня народження та по теперішній час проживає разом зі своїми батьками - відповідачем ОСОБА_5 та третьою особою - ОСОБА_7 , що відповідає зазначеним нормам закону. З огляду на вказані обставини, дитина забезпечена житлом у житлі її батьків, тому підстав для збереження її права на проживання та користування спірним житлом немає.

Доказів тому, що позивачі яким-небудь чином чинили перешкоди дитині в користуванні спірним житлом, суду не надано та в ході судового розгляду таких обставин не встановлено.

В даному випадку суд вважає, що визнання малолітнього ОСОБА_6 , 2012 р.н., таким, що втратив право користування спірною квартирою, в якій він фактично ніколи не мешкав, але зареєстрований, не призведе до порушення його прав.

На підставі викладеного позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині визнання відповідачів ОСОБА_41 , ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_6 такими, що втратили право користування цим приміщенням - спірною квартирою слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо вимоги про зняття відповідачів з реєстрації в квартирі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» № 1871-IX від 05.11.2021, орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Оскільки суд прийшов до висновку, що відповідачів слід визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням, то з урахуванням вимог Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», зазначене рішення є підставою для зняття їх з реєстрації.

Питання щодо реєстрації місця проживання або зняття з реєстрації не входять до компетенції суду.

Таким чином, позов в частині зняття відповідачів з реєстрації задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , такими, що втрати право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2024 року.

Суддя М.В. Сидорова