Рішення
від 02.10.2024 по справі 337/2241/24
ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

02.10.2024

ЄУН 337/2241/24

Провадження № 2/337/1202/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

за участю секретаря Огурцової О.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, який в процесі розгляду справи уточнила.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 11 січня 2017 року по 11 травня 2019 року працювала в Другому Запорізькому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги. 11 травня 2019 року у зв`язку з реорганізацією Другого Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги шляхом приєднання до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги її звільнено з посади начальника відділу представництва. Вважала звільнення незаконним, тому звернулася до суду з позовом. Постановою Верховного Суду від 20.09.2023 позов ОСОБА_1 до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правової допомоги про скасування наказу про звільнення, поновлення та роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу представництва Другого Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 13.05.2019 р. Стягнуто із Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 538 168, 05 грн. без вирахування сум з утримання податків та зборів за період з 13.05.2019 р. по 20.09.2023 р. 15.01.2024, згідно наказу №08-к від 12.01.2024 її було поновлено з 13.05.2019 на посаді начальника відділу представництва Другого запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з подальшим переведенням на посаду начальника відділу правової допомоги в Запорізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Отже, Постанова Верховного Суду від 20.09.2023 набрала законної сили 20.09.2023, а поновили її на посаді лише 15.01.2024 р. У зв`язку з чим, вважає, що на її користь підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 21.09.2023 по 12.01.2024 року в сумі 39864,30 грн. Крім того, зазначає, що невиплатою середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, їй заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та переживаннях, викликаних порушенням права на оплату праці, необхідністю додавання додаткових зусиль для організації свого життя в забезпеченні себе та своєї неповнолітньої дочки, призвело до тривалого емоційного напруження, потреби докладати додаткових зусиль для організації життя, погіршення життєвих умов. Моральну шкоду оцінює в 12 000,00 грн., яку також просить стягнути з відповідача на свою користь.

22.04.2024 суддя залишив позовну заяву без руху.

07.05.2024 суддя відкрив у справі загальне позовне провадження та призначив підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14.08.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала уточнену позовну заяву в повному обсязі, просила її задовольнити.

Представник відповідача Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить розглядати справу на розсуд суду, за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2021 по справі № 337/2370/19 відмовлено повністюв задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правової допомоги про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 16.11.2021 по справі № 337/2370/19 рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2021 у цій справі залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.09.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2021 та постанову Запорізького апеляційного суду від 16.11.2021 скасовано і ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правової допомоги про скасування наказу про звільнення, поновлення та роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу представництва Другого Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 13.05.2019 р. Стягнуто із Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 538 168, 05 грн. без вирахування сум з утримання податків та зборів за період з 13.05.2019 р. по 20.09.2023 р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно з ч. 4ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно дост. 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч. 2ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно із ч. 2ст. 18 ЦПК Україниневиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.4 ч.1ст. 430 ЦПК України, рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконується негайно.

Аналогічне положення міститься також у ч. 8ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

В постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 760/9521/15-ц зазначено, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Судом встановлено, що лише 12.01.2024 наказом Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях від 12.01.2024 № 08-к, ОСОБА_1 було поновлено з 13.05.2019 на посаді начальника відділу представництва Другого запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тобто з 12.01.2024. У зв`язку з реорганізацією Другого запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 16.10.2020 переведено ОСОБА_1 на посаду начальника відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. У зв`язку зі зміною структури Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до наказу Координаційного центру з надання правової допомоги від 02 грудня 2021 року № 149 з 10 грудня 2021 року переведено ОСОБА_1 на посаду начальника відділу безоплатної правової допомоги Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, з 15.01.2024 р.

Отже, в період з 21.09.2023 по 12.01.2024 тривала затримка виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі.

У відповідності дост. 236 КЗпП України, у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

За змістом нормстатті 236 КЗпП Українизатримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

Оскільки рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2021 в справі № 337/2370/19, яке постановою Запорізького апеляційного суду від 16.11.2021 залишено без змін в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, підлягає негайному виконанню, однак було виконано 12.01.2024, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення її на роботі в межах заявлених позовних вимог з 21.09.2023 по 12.01.2024.

Так, постановою Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 337/2370/19 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 визначена в розмірі 486,15 грн. Ці обставини не підлягають повторному доказуванню при розгляді цієї справи в силу приписів ч. 4ст. 82 ЦПК України.

Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення позивача на роботі за період з 21.09.2023 по 12.01.2024 становить 39864,30 грн., виходячи із розрахунку: 82 робочих дні затримки у поновленні позивача на роботі х 486,15 грн./день.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, суд вважає його обґрунтованим.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як було встановлено судом, внаслідок винних дій відповідача, порушення відповідачем законних прав позивачки, а саме невиплати їй середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, тобто порушення відповідачем конституційного права позивачки на оплату праці, було порушено звичний для останньої уклад життя, що завдало їй моральних страждань, які виразились у неможливості приступити до виконання посадових обов`язків, неотриманні заробітної плати начальника відділу, в тому числі премій та надбавок, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню з урахуванням розміру невиплачених відповідачем сум, розміру та тривалості завданих моральних страждань.

Отже, враховуючи характер, тривалість та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнана позивачка, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її житті, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню у розмірі 12 000,00 грн.

Окрім того, на підставі положень ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 21.09.2023 по 12.01.2024 року в сумі 39864 гривні 30 копійок без віднімання сум податків і зборів, моральну шкоду в сумі 12000 гривень, судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок, а всього 53075 (п`ятдесят три тисячі сімдесят п`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 10.10.2024 р.

Повне найменування або ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Запорізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, 69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77, 2 поверх, ЄДРПОУ 39748330.

Суддя: А.М. Котляр

СудХортицький районний суд м.Запоріжжя
Дата ухвалення рішення02.10.2024
Оприлюднено14.10.2024
Номер документу122210345
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —337/2241/24

Ухвала від 17.12.2024

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кочеткова І. В.

Ухвала від 10.12.2024

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кочеткова І. В.

Ухвала від 02.12.2024

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кочеткова І. В.

Рішення від 21.10.2024

Цивільне

Хортицький районний суд м.Запоріжжя

Котляр А. М.

Рішення від 02.10.2024

Цивільне

Хортицький районний суд м.Запоріжжя

Котляр А. М.

Рішення від 02.10.2024

Цивільне

Хортицький районний суд м.Запоріжжя

Котляр А. М.

Ухвала від 14.08.2024

Цивільне

Хортицький районний суд м.Запоріжжя

Котляр А. М.

Ухвала від 07.05.2024

Цивільне

Хортицький районний суд м.Запоріжжя

Котляр А. М.

Ухвала від 22.04.2024

Цивільне

Хортицький районний суд м.Запоріжжя

Котляр А. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні