Ухвала

від 10.10.2024 по справі 442/7028/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/7028/24

Провадження № 1-в/442/333/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно дострокове звільнення від відбування покарання,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

представника ДУ ДВК-40 Дем" ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_2 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 27.08.2024 надійшло вказане клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання, як такого, що довів своє виправлення.

В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав, просить його задоволити, Зазначив, що став на шлях виправлення, оскільки за час відбуття покарання не отримав жодного стягнення.

Захисник засудженого клопотання підтримує. Просить врахувати стан здоров`я засудженого, його вік, те, що він брав безпосередню участь в АТО в період 2015-2017 роках.

Представник адміністрації пояснила суду, що засуджений не виявив бажання працевлаштуватись в колонії, а стаціонарно почав лікуватись лише з 2023 року. Крім цього, засуджений не приймає участі в заходах, які проводяться в установі, а тому вважає його клопотання передчасним.

Прокурор заперечує щодо задоволення клопотання, вважає таке передчасним, оскільки засуджений за час відбуття покарання жодного разу не заохочувався, не був працевлаштований в установі, а відтак, у нього відсутнє переконання, що засуджений своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення.

Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали особової справи засудженого, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.539КПКУкраїни питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. До таких питань відноситься і заміна не відбутої частини покарання більш м`яким або умовно-дострокове звільнення.

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, ОСОБА_2 засуджено:

17.03.2017 Волноваським районним судом за ч. 4 ст. 407 до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробовуванням та встановлено іспитовий строк терміном 2 роки;

12.04.2018 Бродівським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробовуванням та встановлено іспитовий строк терміном 2 роки;

30.01.2020 Бродівським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 125, ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі.

Відповідно до вказаного вироку Бродівського районного суду Львівської області від 06.09.2019 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень штрафу; на підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання, призначене за вироком Бродівського районного суду Львівської області від 12.03.2018 за ч. 1 ст. 121 КК України у виді п`яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України і встановленням іспитового строку два роки та покарання, призначене за цим вироком у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень виконувати окремо.

Вироком Львівського апеляційного суду від 03.03.2020, яким вирок Бродівського районного суду Львівської області від 06 вересня 2019 року щодо ОСОБА_2 скасовано в частині призначеного йому покарання; ухвалено в цій частині новий вирок, яким визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді 160 годин громадських робіт; на підставі п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України 160 год. громадських робіт переведено у 20 днів позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання покарання за вироком Бродівського районного суду Львівської області від 12 березня 2019 року, визначено остаточне покарання ОСОБА_2 у виді 5 (п`яти) років 20 (двадцяти) днів позбавлення волі; початок строку відбуття покарання, рахувати з моменту виконання вироку; у решті вирок залишити без зміни.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.07.2020, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Львівського апеляційного суду від 03.03.2020, більш суворим покаранням, призначеним вироком Бродівського районного суду Львівської області від 30.01.2020, визначено ОСОБА_2 до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Початок строку покарання 19.05.2020, кінець строку 19.08.2025.

Отже, ОСОБА_2 засуджено за вчинення ним тяжкого злочину, за який йому було призначено покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі, на даний час фактично відбув більш як дві третини строку покарання.

Вимогами статті 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді, зокрема, позбавлення волі, може бути застосоване умовно - дострокове звільнення після фактичного відбуття засудженими не менше двох третин строку покарання, призначеного судом, зокрема, за умисний тяжкий злочин. Застосування умовно - дострокового звільнення є можливим, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.

Як вбачається з наданої суду характеристики, затвердженої 17.09.2024 начальникомДУ «ДВК-40» ОСОБА_7 , засуджений ОСОБА_2 з 19.05.2020 знаходиться вмісцях позбавлення, а з 04.06.2020 відбуває покарання в ДУ ДВК-40. За час відбування покарання характеризується посередньо, не заохочувався жодного разу, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, не працевлаштований, навчався. Результати реалізації заходів індивідуальної програми виконані не повністю. Має позитивні плани на майбутнє, однак не знає як їх виконати. Оцінений як такий, що не довів свого виправлення. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства середній.

Доводи засудженого ОСОБА_2 щодо неможливості за станом здоров`я працювати не підтверджені матеріалами справи.

Крім цього, як встановлено в ході розгляду справи, засуджений ОСОБА_2 участі в організації та проведенні виховних заходів передбачених ст. 123 КВК України, які проводяться в установі не приймає. Участі у реалізації програми диференційованого виховного впливу, не приймає. До підвищення загальноосвітнього рівня та вдосконалення професійно-технічних навичок, не прагне. Участі у роботі самодіяльних організацій, не бере.

Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

З аналізу наведених норм закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.

Під час розгляду даної справи, суд вважає, що засуджений ОСОБА_2 , перебуваючи в місцях позбавлення волі, своєю поведінкою не довів свого виправлення та що така поведінка може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.

Поряд з цим, як ствердив сам засуджений, - він лише став на шлях виправлення, що не є підставою для умовно-дострокового звільнення.

Таким чином, засудженим не доведено і в судовому засіданні не встановлено, що за час відбуття покарання в особистості ОСОБА_2 відбувся процес позитивних змін, який створив у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

З огляду на наведене, беручи до уваги особу ОСОБА_2 , якого засуджено за тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий зі встановленням іспитового строку, під час якого вчинив новий злочин, а відтак у суду відсутнє переконання про те, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Доводи захисту про те, що засуджений ОСОБА_2 брав безпосередню участь в АТО, не спростовують вказаних висновків суду та не є підставою для його умовно-дострокового звільнення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 81 КК України, ст. 107 КВК України, ст. 537 ч. 1 п. 2 КПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляцію до Львівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошений 10.10.2024.

Головуюча суддя ОСОБА_1