Справа № 466/1650/24
Провадження № 2/466/1152/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2024 року м.Львів
Шевченківський районний суд м.Львова:
в складі: головуючого - судді Донченко Ю.В.
секретаря судового засідання Сирватка Н.В.
Справа № 466\1650\24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 22.12.2022 року між ним та ОСОБА_2 укладений договір про співробітництво, відповідно до якого сторони домовились об`єднати зусилля для просування наявного бізнесу в сегменті іншомовного пошуку у мережі інтернет для отримання прибутку. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Сторона 1 (позивач) зобов`язується надати Стороні 2 (відповідачу) позику у межах 10 000 (десяти тисяч) доларів США. Перша черга позики становить 600( (шість тисяч) доларів США, залишок позики буде надано у разі необхідності зі Сторони відповідача. Позивач виконав своє зобов`язання, передбачене п. 3.1 Договору, передав відповідачу 7 500 доларів США, що підтверджується розпискою відповідача від 22.12.2022 року, власноруч написаною ОСОБА_3 у день укладення Договору. Строк повернення позики - 01.04.2024 р. У пункті 4.2 Договору сторони домовилися, що до моменту повернення зазначеної позики відповідач зобов`язується віддавати позивачу 50 (п`ятдесят) відсотків від прибутку від НЕ ІНШОМОВНОГО БІЗНЕСУ та 50 (п`ятдесят) відсотків від прибутку від ІНШОМОВНОГО БІЗНЕСУ, але не менше ніж 500 (п`ятсот) доларів США на місяць. Таким чином, відповідач зобов`язаний перераховувати позивачу не менше ніж 500 дол. США на місяць з дати укладання Договору. На виконання Договору відповідачем було перераховано позивачу 500 дол. США за січень, лютий та березень 2023 року. Однак, у подальшому, з червня 2023 року, відповідач припинив виконувати своє зобов`язання з перерахування коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість. Також відповідач перестав спілкуватись з позивачем та виконувати свій обов`язок по спільному веденню бізнесу та продовжив вести бізнес самостійно. У зв`язку з тим, що відповідачем зобов`язання за Договором не виконувались, грошові кошти не перераховувались, позивач звернувся до відповідача з Претензією, яка була останнім проігнорована.
Загальний розмір заборгованості відповідача становить - 3 000 дол. США, що еквівалентно 112688 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.02.2024 року ( 37,5627 грн. * 3 000 = 112688 грн.), які позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 вищезазначену справу передано до розгляду судді Донченко Ю.В.
Ухвалою судді від 20.03.2024 прийнято до розгляду дану позовну заяву та справу призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався позивач.
Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою його місця реєстрації. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило. Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, оглянувши заяву позивача, надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно зі ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. ст.3,4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.
Судом встановлено, що 22.12.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір про співробітництво, відповідно до якого сторони домовились об`єднати зусилля для просування наявного бізнесу в сегменті іншомовного пошуку у мережі інтернет для отримання прибутку. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Сторона 1 зобов`язується надати Стороні 2 позику у межах 10000 (десяти тисяч) доларів США. Перша черга позики становить 6000 ( (шість тисяч) доларів США, залишок позики буде надано у разі необхідності зі Сторони 2. У пункті 4.2 Договору сторони домовилися, що до моменту повернення зазначеної позики Сторона 2 зобов`язується віддавати Стороні 1 50 (п`ятдесят) відсотків від прибутку від НЕ ІНШОМОВНОГО БІЗНЕСУ та 50 (п`ятдесят) відсотків від прибутку від ІНШОМОВНОГО БІЗНЕСУ, але не менше ніж 500 (п`ятсот) доларів США на місяць (а.с.4 зворот).
В цей же день 22.12.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики на суму 7500 доларів США, які ОСОБА_2 зобов`язався повернути ОСОБА_1 до 01.04.2024 року, вказаний факт підтверджується власноручно написаною ОСОБА_2 розпискою від 22.12.2022 року (а.с. 5).
Згідно графіку платежів, на виконання Договору ОСОБА_2 було перераховано ОСОБА_1 1500 дол. США за січень, лютий та березень 2023 року (а.с. 6).
29.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з претензією повернути борг, однак станом на день звернення до суду з позовом грошові кошти позивачу не були повернуті, а претензія була проігнорована відповідачем.
Згідно ч.1ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк(термін)його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст.1046 ЦК України,за договором позики одна сторона (позикодавець)передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Частиною 1ст.1049 ЦК України, встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені законом.
Відповідно дост.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У визначений строк вказана сума грошових коштів повернута не була.
Згідно вищевказаного договору і розписки, позивач заявляє про стягнення з відповідача заборгованості за Договором (пункт 4.2) за наступні місяці: за серпень 2023 року - 500 дол. США, за вересень 2023 року - 500 дол. США, за жовтень 2023 року - 500 дол. США, за листопад 2023 року - 500 дол. США, за грудень 2023 року - 500 дол. США, за січень 2024 року - 500 дол. США. Загальний розмір заборгованості відповідача за зазначені вище місяці становить - 3 000 дол. США, що еквівалентно 112688 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 01.02.2024 року ( 37,5627 грн. * 3 000 = 112688 грн.)
Наявна у матеріалах справи розписка є борговою, позаяк у ній чітко зазначено про одержання ОСОБА_2 позики від ОСОБА_1 та обов`язок повернути такі кошти в зазначений строк. Відомостей про повернення відповідачем позивачу боргу матеріали справи не містять.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачами розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано, як і не надано доказів щодо належного виконання ним умов договорів позики.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести чи спростувати, ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог позивачів.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики від 22.12.2022 року в розмірі 3000 доларів США.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 524 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Статтею 533 Цивільного кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.
У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому, як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦКУкраїни належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті (частина друга статі 524 ЦК України). Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина друга статті 533 ЦК України).
Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань, зокрема позики, виражених через іноземну валюту, не суперечить законодавству України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму передбачене законом чи договором суму грошових коштів в іноземній валюті, яку він отримав у позику (частина перша статті 1046, частина перша статті 1049 ЦК України; ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16).
Відповідно до п.14Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
У відповідності до офіційного сайту Національного банку України станом на 01.02. 2024 року офіційний курс долара США до гривні становить 37,5627 гривень за 1 долар США.
Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума боргу у національній валюті за Договором про співробітництво та розпискою від 22.12.2022 року у розмірі еквівалентному 3000 доларам США за курсом НБУ станом на 01.02.2024 року: 37,5627 грн. * 3 000 доларів США = 112688 грн. 00 коп.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України.
Позивачем ОСОБА_1 під час звернення до суду з зазначеним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , судовий збір, у зазначеному розмірі.
Керуючись ст.ст.509,526,530,625,1050 ЦК України, ст.4,12,76-82,258,259,264 - 265,268,274-279,280,354,355 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 суму боргу за Договором про співробітництво та розпискою за період серпець 2023 року по січень 2024 року у розмірі 3000 доларів США, що еквівалентно 112688 грн. (сто дванадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень) 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , рік народження невідомий, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено та підписано 09.10.2024
Суддя Ю. В. Донченко
Суд | Шевченківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122211694 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Шевченківський районний суд м.Львова
Донченко Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні