Постанова

від 09.10.2024 по справі 686/196/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

09 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/196/24

Провадження № 22-з/4820/236/24

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ксьондзика Юрія Юрійовича щодо ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради в особі Служби у справах дітей Хмельницької міської ради, відділ реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації місця проживання Хмельницької міської ради, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2024 року, суддя Заворотна О.Л.,

встановив:

У січні 2024 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.05.2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26.09.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.05.2024 року залишено без змін.

При поданні відзиву на апеляційну скаргу в даній справі відповідачем визначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 40000 грн. та зазначено, що відповідні докази на підтвердження витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

01.10.2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Ксьондзика Ю.Ю. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій зазначено, що ОСОБА_1 поніс витрати по оплаті правових послуг в суді апеляційної інстанції в розмірі 40000 грн., у зв`язку з чим просив стягнути цю суму з ОСОБА_2 .

Представник ОСОБА_2 адвокат Напрієнко М.В. подала до суду письмові заперечення проти стягнення з позивача судових витрат на правову допомогу.

В заяві, зокрема, послалася на відсутність доказів понесення відповідачем у справі витрат на правничу допомогу, очевидне завищення розміру витрат.

Відповідач до закінчення судових дебатів не заявив в суді про наступне надання доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу після ухвалення судового рішення.

В акті приймання-передачі наданих послуг не зазначено конкретної вартості кожної із наданих послуг, оскільки встановлення гонорару у фіксованому розмірі не звільняє від обов`язку щодо надання детального опису наданих послуг.

В той же час, ОСОБА_1 є матеріально забезпеченою особою та не потребує відшкодування понесених витрат на правничу допомогу.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи судом були повідомлені у відповідності з вимогами процесуального закону.

Ознайомившись з матеріалами справи колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність часткового задоволення заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 (провадження №12-14гс22) відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.11.2020 року у справі №638/7748/18 (провадження №61-13573св19), вказавши, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Судом апеляційної інстанції установлено, що до закінчення судових дебатів в суді апеляційної інстанції, адвокатом Ксьондзиком Ю.Ю. була подана заява про надання ним доказів на підтвердження понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Як вбачається зі змісту договору про надання правової допомоги від 27.06.2024 року, додаткового договору від 27.06.2024 року, акту приймання-передачі наданих послуг від 27.06.2024 року, укладених між ОСОБА_1 та адвокатом Ксьондзиком Ю.Ю., відповідачем отримано від адвоката послуги з правового аналізу наданих клієнтом матеріалів апеляційної скарги та додатків до неї, надання консультацій, роз`яснень щодо справи, підготовки відзиву на апеляційну скаргу, представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції на суму 40000 грн., які відповідач зобов`язався сплатити адвокату протягом 90 днів з дня ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення.

Разом з тим, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).

Враховуючи заперечення представника позивача щодо обґрунтованості та співмірності заявлених до відшкодування правових витрат, дослідивши додані до заяви про ухвалення додаткового рішення докази, зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування в даній справі, складність застосування норм права, складення відзиву на апеляційну скаргу та інших процесуальних документів, які були подані адвокатом у даній справі, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 40000 грн. не відповідатиме критеріям розумності та співмірності і є значно завищеним.

Так, адвокатом Ксьондзиком Ю.Ю. подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, який не є значними за обсягом та складним за змістом.

Крім того, адвокатом Ксьондзиком Ю.Ю. до суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення в суді апеляційної інстанції.

Судовий розгляд справи за участю адвоката Ксьондзика Ю.Ю. в суді апеляційної інстанції відбувся 01.08.2024 року, тривалістю 06 хв., 21.08.2024 року, тривалістю 01 год. 07 хв., 26.09.2024 року, тривалістю 03 год. 01 хв.

Таким чином, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, критеріїв справедливості та співмірності, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір витрат, які підлягають компенсації відповідачу за рахунок позивача з 40000 грн. до 5000 грн.

Оскільки під час ухвалення постанови Хмельницького апеляційного суду від 26.09.2024 року у цій справі не було вирішено питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, тому заяву адвоката Ксьондзика Ю.Ю. про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу слід визнати обґрунтованою.

Посилання представника позивача на те, що у відзиві на апеляційну скаргу представником відповідача не було зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є необґрунтованим, оскільки, як вбачається зі змісту вказаного відзиву, відповідний попередній розрахунок було проведено (т. 3, а.с. 59 на звороті).

Враховуючи відмову суду у задоволенні позову, з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ксьондзика Юрія Юрійовича щодо ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у справі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн. В решті заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складено 10 жовтня 2024 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова