Ухвала

від 04.10.2024 по справі 738/2096/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/2096/24

№ провадження 1-в/738/208/2024

УХВАЛА

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

04 жовтня 2024 року м. Мена

Менський районнийсуд Чернiгiвськоїобластiв складi:

суддi - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi клопотання Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» про умовно - дострокове звiльнення вiд відбування покарання засудженого ОСОБА_2 ,

за участю:

секретаря судовогозасідання ОСОБА_3 ,

учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4

представника установи

виконання покарань - ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

засудженого ОСОБА_2

В С Т А H О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою.

Державна установа «Менська виправна колонія (№91)» подала до суду клопотання про умовно дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 , яке обґрунтоване тим, що він з 04 травня 2018 року до 06 червня 2018 року відбував покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)», де характеризувався посередньо, а саме під контролем дотримувався норм, що визначають порядок відбування покарання, до дисциплінарної відповідальності не притягувався; з 06 червня 2018 року до 30 липня 2018 року знаходився на лікуванні в ДУ «Бучанська виправна колонія (№85)», до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочень не мав, до суспільно-корисної праці не залучався, з 30 липня 2018 року продовжує відбувати покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)», де допускав порушення установленого порядку відбування покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення на даний час зняті та погашені у встановленому порядку, дотримується норм, що визначають порядок відбування покарання, працевлаштований на швейній дільниці установи, до роботи ставиться добросовісно, має заохочення, відбув 3/4 частини призначеного судом строку покарання, своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому є всі підстави для застосування до нього пільги, передбаченої ст.81 КК України.

Виклад позиції учасників судового розгляду.

Представник Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» в судовому засіданні підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_2 та його захисник в судовому засіданні просили задовольнити клопотання установи виконання покарань.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.

Встановлені судом обставини.

ОСОБА_2 засуджений вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислюється з 10 травня 2015 року. На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_2 зараховано строк його попереднього ув`язнення з 10 травня 2015 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_2 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року змінено, на підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_2 у строк покарання у виді позбавлення волі зараховано строк його попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 21 березня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В решті судові рішення залишено без змін.

Таким чином, на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_2 відбув встановлену законом частину покарання, яка надає право на застосування умовно-дострокового звільнення і станом на 04 жовтня 2024 року невiдбутий строк покарання становить 01 рік 08 місяців 26 днів позбавлення волі.

З характеристикизасудженого, вбачається, що засуджений ОСОБА_2 перебуває в місцях позбавлення волі з 10 травня 2015 року.

За час перебування в УВП АДРЕСА_1 характеризувався посередньо: порушень встановленого порядку відбування покарання не допускав, розпорядок дня виконував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочень не мав, до праці не залучався.

За час відбування покарання в ДУ «Менська ВК (№91)» з 04 травня 2018 року по 06 червня 2018 року характеризувався посередньо: під контролем дотримувався норм, що визначають порядок відбування покарання, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

З 06 червня 2018 року по 30 липня 2018 року у зв`язку з лікуванням відбував покарання у ДУ «Бучанська ВК (№85)», де встановленого порядку відбування покарання не порушував, стягнень та заохочень не мав, до суспільно корисної праці не залучався.

З 30 липня 2018 року продовжує відбувати покарання в ДУ «Менська ВК (№91)», де дотримується норм, що визначають порядок відбування покарання, розпорядок дня колонії виконує, за вчинення порушень встановленого порядку відбування покарання притягувався до дисциплінарної відповідальності, на даний час стягнення зняті та погашені у встановленому законом порядку. На підставі наказів з 03 травня 2019 року по 02 жовтня 2019 року та з 06 квітня 2021 року по 06 вересня 2021 року перебував на профілактичному обліку засуджених, які схильні до вчинення злісних порушень встановленого порядку відбування покарання. На даний час на профілактичних обліках не перебуває.

Засуджений ОСОБА_2 бере участь реалізації програми диференційованого впливу на засуджених «Фізкультура та спорт», яку виконує за планом.

На підставі цивільного-правового договору №67, № 87 з 01 листопада 2018 року по 01 травня 2019 року був працевлаштований на посаду кочегара швейної дільниці підприємства установи, до майна установи та предметів, які використовував при виконанні роботи, ставився дбайливо, з 06 травня 2019 року по 30 квітня 2021 року працював на посаді робітника з шиття спецодягу швейної дільниці підприємства установи, правила розпорядку дня не порушував, має заохочення. З 20 лютого 2020 року по 01 квітня 2022 року виконував обов`язки нічного днювального відділення, до покладених на нього обов`язків ставився добросовісно, за що отримав заохочення. На підставі договору цивільно-правового характеру з 01 листопада 2022 року по даний час працевлаштований на швейній дільниці установи, до роботи ставиться добросовісно.

З довідки №24/ЗС-24 від 18 червня 2014 року, з наданої ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№91)» вбачається, що за період залучення ОСОБА_2 до суспільно корисної праці на швейній дільниці підприємства, останній надає підприємству різні послуги з пошиття робочого одягу, поставлені перед ним завдання виконує вчасно та якісно, робоче місце відвідує регулярно, трудову дисципліну не порушує. За результатами роботи ОСОБА_2 10 серпня 2022 року, 13 грудня 2022 року та 12 січня 2024 року отримав заохочення від директора підприємства у вигляді подяки; 13 березня 2024 року та 18 червня 2024 року отримав заохочення у вигляді грамоти.

Разом з тим, в матеріалах особової справи містяться матеріали, з яких вбачається, що за час відбування покарання ставлення до праці засудженого ОСОБА_2 не завжди було сумлінним.

Так, згідно з довідкою №166/ЗС-21 від 09 листопада 2021 року планово-виробничого відділу ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№91)», засуджений ОСОБА_2 протягом серпня 2018 року-березня 2021 року залучався до суспільно корисної праці на швейній дільниці підприємства установи виконання покарань, де до роботи ставився посередньо, відвідував робоче місце нерегулярно, об`єм наданих засудженим послуг не завжди був на відповідному рівні (том 2 а.о.с.50).

З матеріалів клопотання та особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_2 за час відбування покарання в місцях позбавлення волі отримав чотири стягнення, а саме: 11 квітня 2019 року - за зберігання забороненого предмету (мобільного телефону) у вигляді суворої догани (на даний час зняте); 23 квітня 2019 року - за порушення форми одягу та зберігання забороненого предмету (шила кустарного виготовлення) у вигляді попередження (над даний час погашене); 31 грудня 2020 року - за порушення обов`язків нічного днювального відділення СПС у вигляді попередження (на даний час погашене), 23 березня 2021 року - за зберігання забороненого предмету (мобільного телефону) отримав ДІЗО 7 діб (на даний час погашене); та п`ять заохочень: 12 серпня 2019 року - за сумлінну поведінку та ставлення до праці засудженому достроково було знято раніше накладене стягнення від 11 квітня 2019 року; 28 березня 2022 року, 09 вересня 2022 року, 17 лютого 2023 року та 16 квітня 2024 року - за сумлінну поведінку, виконання покладених обов`язків нічного днювального відділення СПС №2, виконання покладених обов`язків робітника швейної дільниці отримав подяки.

З медичних документів, доданих до клопотання на засудженого ОСОБА_2 вбачається, що останній має хронічні захворювання, у зв`язку з чим з червня по липень 2018 року, протягом жовтня 2019 року, березня, липня та з серпня по вересень 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні як в медичній частині ДУ «Менська ВК (№91)», так і у спеціалізованих установах виконання покарань (ДУ «Бучанська ВК (№85)», ДУ «Дар`ївська ВП (№10)»), лікарні. На даний час засуджений ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку.

Згідно звисновком щодоступеня виправленнязасудженого,складеного щодо ОСОБА_2 , з використанням матеріалів особової справи та підсистеми «КАСАНДРА», отриманим внаслідок аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений отримав 75 балів, що вказує на те, що він став на шлях виправлення (довів свого виправлення) та може бути представлений до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або умовно-дострокового звільнення.

Згідно з постановою спостережної комісії Корюківської районної державної адміністрації №4 від 05 травня 2024 року, остання погодила застосування до засудженого ОСОБА_2 пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.

З вищенаведених положень закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.

Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким орієнтує суди нижчих ланок на те, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.

Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Сумлінне ставлення до праці насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов`язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.

Застосування до засудженого умовно - дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального Кодексу України, тобто, не є обов`язком суду, а є правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.

З наявної в матеріалах справи характеристики та матеріалів особової справи засудженого вбачається, що поведінка засудженого та ставлення його до праці за весь час відбування покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)» не завжди були сумлінними, оскільки останній протягом 2019-2021 року отримував стягнення та двічі перебував на профілактичних обліках засуджених, які схильні до вчинення злісних порушень встановленого порядку відбування покарання; з серпня 2018 року по березень 2021 року залучався до суспільно корисної праці на швейній виробничій дільниці підприємства, де до роботи ставився посередньо, не регулярно відвідував робоче місце, об`єм наданих послуг не завдали був на відповідному рівні.

Також в матеріалах особової справи містяться відомості про те, що на попередніх комісіях установи протоколом №14 від 16 липня 2019 року та протоколом №25 від 16 листопада 2021 року ОСОБА_2 було відмовлено в застосуванні пільг, передбачених статтями 100 та 101 КВК України та статтею 82 КК України, а 30 грудня 2022 року комісією також було відмовлено у застосуванні до засудженого пільги, передбаченої ст.81 КК України. У всіх випадках члени комісії дійшли висновку, що засуджений відповідно не ставав та не став на шлях виправлення, та своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення. Членами комісії рішення приймалися одноголосно.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 ..

Судом такожвстановлено,що починаючиз 2022року, незадовго до настання пільги, передбаченої ст.81 КК України, простежується позитивна динаміка в поведінці засудженого, останній порушень порядку відбування покарання не допускає, змінив своє ставлення до праці, у зв`язку з чим у березні, серпні, вересні та у грудні 2022 року, у лютому 2023 року та у квітні 2024 року отримав заохочення від начальника установи виконання покарань, а у серпні, грудні 2022 року, у січні, березні та у червні 2024 року отримав заохочення від директора ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№91)».

Водночас з тим, на думку суду, отримання після відмови суду в застосуванні до засудженого умовно-дострокового звільнення заохочень, не може свідчити, що засуджений протягом такого короткого проміжку часу довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення, оскільки висновок суду про те, що засуджений довів своє виправлення повинен ґрунтуватися не на характеристиці особи, за період, що безпосередньо передує розгляду клопотання, а на даних за увесь час відбування покарання або принаймі протягом значної частини цього строку.

Суд звертає увагу, що передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання, проте такої «бездоганної» поведінки засудженого протягом строку відбування покарання, судом не встановлено.

Вказані вище обставини свідчать про те, що відбулися позитивні зміни в поведінці засудженого, проте дотримання ним розпорядку дня, відсутність стягнень та отримання заохочень свідчать про те, що останній став на шлях виправлення, але не доводять його виправлення та готовність до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві за межами установи.

Щодо рішення спостережної комісії, яка погодила застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, то суд вважає необхідним зазначити про те, що рішення спостережної комісії має рекомендаційний характер і також не є визначальним під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення.

З приводу висновку щодо ступеня виправлення засудженого, відповідно до якого засуджений ОСОБА_2 отримав 75 балів, то, на думку суду, такий висновок є лише підставою для представлення його до умовно-дострокового звільнення або заміни йому невідбутої частини покарання більш м`яким, а не безумовною підставою для задоволення такого клопотання.

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_2 відбуває покарання за вчинення кримінальних правопорушень, одне з яких за категорією тяжкості є особливо тяжким, засуджений до 14 років позбавлення волі, у місцях позбавлення волі перебуває з 2015 року, у строк покарання йому зараховано строк попереднього ув`язнення з 10 травня 2015 року до 21 березня 2018 року у подвійному розмірі, а тому позитивні зміни у поведінці засудженого протягом останніх трьох років перебування у місцях позбавленні волі є незначним періодом у порівнянні із загальним строком призначеного покарання, та вказують на те, що зміни в поведінці засудженого мають нетривалий характер та свідчать лише про те, що він став на шлях виправлення, але не доводять його виправлення та готовність до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві за межами установи.

Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, а також враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, суд приходить до висновку про передчасність заявленого клопотання, оскільки відсутні підстави однозначно стверджувати про виправлення засудженого ОСОБА_2 , а також переконливі дані про те, що процес його виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі, а відбутий ним строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами ст. 81 КК України, проте в даному випадку є недостатнім для об`єктивного висновку щодо виправлення останнього.

Керуючись ст. 81 КК України, статтями 537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» про умовно - дострокове звiльнення вiд відбування покарання засудженого ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 09 жовтня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1