Ухвала

від 28.11.2024 по справі 738/2096/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 738/2096/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/899/24 Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 04 жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець с. Ареда Чернишевського району Читинської області, рф, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений 21.11.2017 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років, з конфіскацією всього особисто належного йому майна;

відмовлено у задоволенні спільного подання ДУ «Менська виправна колонія (№91)» та Спостережної комісії Менської міської ради про умовно-дострокове звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, на підставі ст.81 КК України.

Місцевий суд вказав на передчасність заявленого клопотання, оскільки відбутий ОСОБА_8 строк покарання хоча формально й узгоджується з вимогами ст.81 КК України, проте в даному випадку є недостатнім для об`єктивного висновку щодо виправлення засудженого.

Не погоджуючись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу місцевого суду та звільнити її підзахисного від подальшого відбування призначеного покарання умовно-достроково. В обґрунтування скарги посилається на те, що ОСОБА_8 відбув відповідну частину покарання, зробив для себе відповідні висновки, працевлаштований, став на шлях виправлення, вину у вчинених злочинах визнав повністю. А тому, на думку сторони захисту, ОСОБА_8 заслуговує на застосування пільги, передбаченої ст.81 КК України.

Заслухавши доповідь судді; захисника засудженого, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу місцевого суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з пунктом п.17 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», судам слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчинення злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організація засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Відповідно до положень ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.

З матеріалів справи слідує, що вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року ОСОБА_8 засуджений за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього належного особисто йому майна.

На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_8 зараховано строк його попереднього ув`язнення з 10 травня 2015 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі (а.с.п.15-16).

Згідно з ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року, вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.11.2017 щодо ОСОБА_8 залишено без змін (а.с.п.17-18).

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 04 квітня 2019 року, вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.11.2017 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.03.2018 було змінено; на підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_8 у строк покарання зараховано строк його попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 21 березня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В решті судові рішення залишено без змін.

Як слідує з матеріалів судового провадження, строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислюється з 10 травня 2015 року.

Місцевий суд, дослідивши дані, що характеризують особу засудженого, дійшов правильного висновку, що ОСОБА_8 не довів своє виправлення.

Так, за змістом ст.6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

При цьому, положеннями постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього беруться дані в їх сукупності.

Тобто, умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання можливе лише після переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Відповідно до наявної в матеріалах справи характеристики, засуджений ОСОБА_8 перебуває в місцях позбавлення волі з 10 травня 2015 року.

За час перебування в УВП АДРЕСА_2 характеризувався посередньо: порушень встановленого порядку відбування покарання не допускав, розпорядок дня виконував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочень не мав, до праці не залучався.

За час відбування покарання в ДУ «Менська ВК (№91)» з 04.05.2018 по 06.06.2018 характеризувався посередньо: під контролем дотримувався норм, що визначають порядок відбування покарання, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

З 06.06.2018 по 30.07.2018, у зв`язку з лікуванням відбував покарання у ДУ «Бучанська ВК (№85)», де встановленого порядку відбування покарання не порушував, стягнень та заохочень не мав, до суспільно корисної праці не залучався.

З 30 липня 2018 року ОСОБА_8 відбуває покарання в ДУ «Менська ВК (№91)», де дотримується норм, що визначають порядок відбування покарання, розпорядок дня колонії виконує, за вчинення порушень встановленого порядку відбування покарання притягувався до дисциплінарної відповідальності, на даний час стягнення зняті та погашені у встановленому законом порядку. На підставі наказів з 03.05.2019 по 02.10.2019 та з 06.04.2021 по 06.09.2021 перебував на профілактичному обліку засуджених, які схильні до вчинення злісних порушень встановленого порядку відбування покарання. На даний час на профілактичних обліках не перебуває.

Засуджений ОСОБА_8 бере участь реалізації програми диференційованого впливу на засуджених «Фізкультура та спорт», яку виконує за планом.

На підставі цивільного-правових договорів №67 та № 87 з 01.11.2018 року по 01.05.2019 року був працевлаштований на посаду кочегара швейної дільниці підприємства установи, до майна установи та предметів, які використовував при виконанні роботи, ставився дбайливо, з 06.05.2019 року по 30.04.2021 року працював на посаді робітника з шиття спецодягу швейної дільниці підприємства установи, правила розпорядку дня не порушував, має заохочення. З 20.02.2020 року по 01.04.2022 року виконував обов`язки нічного днювального відділення, до покладених на нього обов`язків ставився добросовісно, за що отримав заохочення. На підставі договору цивільно-правового характеру з 01 листопада 2022 року по даний час працевлаштований на швейній дільниці установи, до роботи ставиться добросовісно.

З довідки №24/ЗС-24 від 18.06.2024, наданої ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№91)» слідує, що за період залучення ОСОБА_8 до суспільно корисної праці на швейній дільниці підприємства, останній надає підприємству різні послуги з пошиття робочого одягу, поставлені перед ним завдання виконує вчасно та якісно, робоче місце відвідує регулярно, трудову дисципліну не порушує. За результатами роботи ОСОБА_8 10 серпня 2022 року, 13 грудня 2022 року та 12 січня 2024 року отримав заохочення від директора підприємства у вигляді подяки; 13 березня 2024 року та 18 червня 2024 року отримав заохочення у вигляді грамоти.

Крім того, матеріали особової справи також містять матеріали, з яких убачається, що за час відбування покарання, ставлення до праці засудженого ОСОБА_8 не завжди було сумлінним.

Так, згідно з довідкою №166/ЗС-21 від 09.11.2021 планово-виробничого відділу ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№91)», засуджений ОСОБА_8 протягом серпня 2018 року - березня 2021 року залучався до суспільно корисної праці на швейній дільниці підприємства установи виконання покарань, де до роботи ставився посередньо, відвідував робоче місце нерегулярно, об`єм наданих засудженим послуг не завжди був на відповідному рівні.

Також, згідно з матеріалами клопотання та особової справи, засуджений ОСОБА_8 за час відбування покарання в місцях позбавлення волі отримав чотири стягнення, а саме: 11.04.2019 - за зберігання забороненого предмету (мобільного телефону) у вигляді суворої догани (на даний час зняте); 23.04.2019 - за порушення форми одягу та зберігання забороненого предмету (шила кустарного виготовлення) у вигляді попередження (над даний час погашене); 31.12.2020 - за порушення обов`язків нічного днювального відділення СПС у вигляді попередження (на даний час погашене), 23.03.2021 - за зберігання забороненого предмету (мобільного телефону) отримав ДІЗО 7 діб (на даний час погашене); та п`ять заохочень: 12.08.2019 - за сумлінну поведінку та ставлення до праці засудженому достроково було знято раніше накладене стягнення від 11 квітня 2019 року; 28.03.2022, 09.09.2022, 17.02.2023 та 16.04.2024 - за сумлінну поведінку, виконання покладених обов`язків нічного днювального відділення СПС №2, виконання покладених обов`язків робітника швейної дільниці отримав подяки.

Крім того, з медичних документів, доданих до клопотання на засудженого ОСОБА_8 убачається, що останній має хронічні захворювання, у зв`язку з чим з червня по липень 2018 року, протягом жовтня 2019 року, березня, липня та з серпня по вересень 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні як в медичній частині ДУ «Менська ВК (№91)», так і у спеціалізованих установах виконання покарань (ДУ «Бучанська ВК (№85)», ДУ «Дар`ївська ВП (№10)»), лікарні. На даний час засуджений ОСОБА_8 перебуває на диспансерному обліку.

Згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого, складеного щодо ОСОБА_8 , з використанням матеріалів особової справи та підсистеми «КАСАНДРА», отриманим унаслідок аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений отримав 75 балів, що вказує на те, що він став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та може бути представлений до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або умовно-дострокового звільнення.

Згідно з постановою спостережної комісії Корюківської районної державної адміністрації №4 від 05 травня 2024 року, остання погодила застосування до засудженого ОСОБА_8 пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Що стосується вищевказаного рішення спостережної комісії, яка погодила застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, то у даному випадку рішення спостережної комісії має рекомендаційний характер і не є визначальним під час вирішення питання про умовно-дострокове звільнення.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що в поведінці засудженого ОСОБА_8 відбулися позитивні зміни, дотримання ним розпорядку дня, відсутність стягнень та отримання заохочень вказують на те, що останній став на шлях виправлення.

Разом з тим, слід зазначити, що ОСОБА_8 відбуває покарання за вчинення кримінальних правопорушень, два з яких відносяться до категорії особливо тяжких, засуджений до 14 років позбавлення волі, у місцях позбавлення волі перебуває з 2015 року, у строк покарання йому зараховано строк попереднього ув`язнення з 10.05.2015 року до 21.03.2018 року у подвійному розмірі. А тому позитивні зміни у поведінці засудженого протягом останніх трьох років перебування у місцях позбавленні волі є незначним періодом, у порівнянні із загальним строком призначеного покарання, та вказують на те, що зміни в поведінці засудженого мають нетривалий характер та свідчать лише про те, що він став на шлях виправлення, але не доводять його виправлення та готовність до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві за межами установи.

Отже, місцевий суд при розгляді подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 від подальшого відбування покарання належно оцінив всі обставини справи та дійшов правильного висновку про необхідність відмови у його задоволенні, з чим погоджується і колегія суддів.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі судом першої інстанції рішення, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 04 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4