Справа № 743/984/24
Провадження № 2/743/260/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Марченко А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинської територіальної громади в особі Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И В:
16.07.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ріпкинської територіальної громади в особі Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної частки (паю) розміром 3,98 га, що знаходиться в селі Голубичі Чернігівського району Чернігівської області. Позивач є єдиною спадкоємицею першої черги за законом, однак, оформити спадщину вона не змогла, оскільки постановою приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Лисенко Наталії Борисівни від 08.07.2024 р. № __/02-31 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим що, перехід права на земельну частку (пай) до померлого не було зареєстровано належним чином. Таким чином позивач позбавлений можливості іншим шляхом, окрім звернення до суду, довести своє право на земельну частку (пай).
Справу передано головуючому судді 16.07.2024 р.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22.07.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Проведення підготовчого судового засідання призначено на 20.08.2024 р. Витребувано від приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області копію спадкової справи № 42/2023, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20.08.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2024 р.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18.09.2024 р. витребувано повторно від приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Лисенко Наталії Борисівни копію спадкової справи № 42/2023, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
03.10.2024 р. надійшла заява від Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про розгляд справи без участі її представника, зареєстрована за вх. № 4046/24, в якій зазначено, що стосовно задоволення заявлених вимог відповідач не заперечує.
08.10.2024 р. від приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Лисенко Наталії Борисівни надійшла копія витребуваної спадкової справи, зареєстрована за вх. № 4095/24.
Учасники справи у судове засідання, 09.10.2024 р. не з`явилися. Повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 8).
Позивач є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.03.1993 р. (а. с. 9), та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 21.09.2013 р. (а. с. 10).
12.12.2023 р. за заявою позивача була заведена спадкова справа до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12.12.2023 р. № 75107756.
ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.08.2000 р., реєстровий № 1622, посвідченого державним нотаріусом Ріпкинської державної нотаріальної контори Давиденко Н. В., отримав у спадщину від ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності сільгосппідприємства ім. Кірова села Голубичі, що знавходиться в Ріпкинському районі Чернігівської області, розміром 3,98 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належить спадкодавцю, як члену КСП ім. Кірова на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого 08.08.1996 р., серії ЧН № 0188618 на підставі рішення Ріпкинської райдержадміністрації від 20.06.1996 р. № 220, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 209 від 12.08.1996 р. (а. с. 11).
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27.03.2024 р., ухваленим у справі № 743/280/24, визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Захист прав спадкоємців на отримання в порядку спадкування земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай), за аналогією закону, здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України 1990 року в редакції, чинній на час відкриття спадщини, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділ X «Перехідні положення» ЗК України).
Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
За положеннями ст. ст. 1261-1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
З огляду на безумовне визнання відповідачем позову та відсутність у матеріалах справи суперечностей та протиріч, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем правомірно.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відтак на користь позивача підлягають поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 доРіпкинської територіальноїгромади вособі Ріпкинськоїселищної радиЧернігівського районуЧернігівської області,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідача Головнеуправління Держгеокадаструу Чернігівськійобласті провизнання правана земельнучастку (пай)в порядкуспадкування, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) розміром 3,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого 08 черпня 1996 року серії ЧН № 0188618 на підставі рішення Ріпкинської райдержадміністрації від 20 червня 1996 року № 220, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 209 від 12 серпня 1996 року.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 605, 60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя М. В. Кравчук
Суд | Ріпкинський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122216434 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Ріпкинський районний суд Чернігівської області
Кравчук М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні