Постанова від 09.10.2024 по справі 760/3440/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1463/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №760/3440/23 Категорія: 300000000 Щербак О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. судді секретарГончар Н.І., Сіренко Ю.В. Матюха В.І.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кисель А.С. на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 27.06.2024 (повний текст складено 01.07.2024, суддя в суді першої інстанції Щербак О.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору Міністерство оборони України, про розподіл одноразової грошової допомоги між членами сім`ї загиблого військовослужбовця та стягнення грошових коштів з деяких членів сім`ї на користь малолітньої дитини загиблого військовослужбовця,

в с т а н о в и в :

у лютому 2023 року ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, яким просила поділити одноразову грошову допомогу у сумі 15 000 000,00 грн., яка була призначена та виплачена ОСОБА_2 та відповідачам 01.09.2022, на всіх членів сім`ї, у тому числі, на сина позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_7 , відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови КМУ №168 від 28.02.2022; стягнути з відповідачів грошову суму 2 250 000,00 грн. (з кожного відповідача по 750 000,00 грн.), як частку одноразової грошової допомоги на користь ОСОБА_3 , яка не була виплачена ОСОБА_2 , як законному представнику ОСОБА_3 , яка передбачена ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою КМУ від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і навчальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 08.11.2022 вона, як законний представник свого сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подала до Міністерства оборони України заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги на ОСОБА_3 відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку із загибеллю його батька, військовослужбовця ОСОБА_7

22.12.2022 вона отримала відповідь від Міністерства оборони України про те, що «одноразова грошова допомога, яка має виплачуватися членам сім`ї загиблого, не є коштами, які належали померлому (спадкодавцеві), тому не входять до складу спадщини. Ураховуючи положення ст. 25 ЦК України право на отримання допомоги мають ті члени сім`ї померлого, які були народжені до смерті військовослужбовця…, якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішуються або за взаємною згодою осіб або в судовому порядку».

27.11.2022 вона направила письмові заяви до відповідачів, які отримали кошти, з проханням направити на її адресу або карту «Ощадбанку» грошову суму по 750 000,00 грн. кожний. Указані вимоги відповідачі отримали, але кошти не направили.

Уважає, що відповідачі порушили права її сина на отримання частини одноразової грошової допомоги унаслідок загибелі його батька, військовослужбовця ОСОБА_7 , що обумовило звернення з цим позовом до суду.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 27.06.2024 позовні вимоги у справі задоволено з посиланням на приписи законодавства згідно яких якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця у повному розмірі членам його сім`ї, за отриманням такої допомоги звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.Також суд вказав, що добровільно члени сім`ї військовослужбовця, що загинув, які отримали грошову допомогу, право на частину якої має позивач, належну частку їй не сплатили, отже відповідна сума коштів має бути стягнута в судовому порядку.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кисель А.С. подала 30.07.2024 засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням відхилити позовні вимоги.

В обґрунтування вказано на те, що суд не врахував норми ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції від 29.03.2024 та п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975.

Суд застосував приписи ч.2 ст.25 ЦК України, яка у правовідносинах між сторонами справи не може бути застосована.

Посилання суду на приписи ст. 122 СК України та Конвенції про права дитини є невиправданим.

Суд не застосував приписи п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги», де вказано, що цей закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов`язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалась жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.

Суд не врахував, що нормами законодавства не передбачено можливості виплати грошових коштів на користь дитини, народженої після смерті батька, отже права позивача у справі порушено не було.

Позивач у справі оспорювала рішення Міністерства оборони України щодо розподілу грошової допомоги, однак у задоволенні її вимог судами було відмовлено.

Суд у даній справі необґрунтовано послався на висновки постанови ВС від 10.05.2024 у справі №440/6725/23, адже у вказаній адміністративній справі розглядалися питання стосовно інших правовідносин, які не є подібними до тих, що наявні у цій справі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_2 просила суд апеляційну скаргу відхилити, рішення суд першої інстанції - залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

Представник Міністерства оборони України у своєму відзиві просив суд прийняти у справі законне і належним чином обґрунтоване рішення.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При судовому розгляді встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 07.09.2021 Солом`янським відділом ДРАЦС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 07.09.2021, про що зроблений відповідний актовий запис № 2063. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилось на Комиз (том 1 а.с. 26, том 3 а.с. 26).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07.04.2022 Шполянським відділом ДРАЦС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблений відповідний актовий запис № 227 (том 1 а.с. 27, том 3 а.с. 27).

Факт загибелі ОСОБА_7 пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 98 від 25.04.2022, наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 20.05.2022 за № 45, витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, протокол № 644 від 27.06.2022 (том 1, а.с. 18,19, том 3 а.с. 15-16).

Відповідно до довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_3 № 542 від 19.09.2022, солдат ОСОБА_7 приймав участь безпосередньо у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) в період з 27.03.2022 по 29.03.2022 (том 1 а.с. 20, том 3 а.с .17).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 22.07.2022 Бердичівським відділом ДРАЦС у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого вказано: ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (том 1 а.с. 28, том 3 а.с. 28).

Згідно з довідкою № 255, виданою зав. жіночою консультацією КНП «Бердичивська міська лікарня», ОСОБА_9 , ОСОБА_2 перебувала на обліку з приводу вагітності з 12.01.2022 по 18.07.2022. Пологи відбулись 18.07.2022, народився хлопчик. Довідка видана на основі індивідуальної карти вагітної і породіллі № 24 (том 1 а.с 23, том 3 а.с. 21).

Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_5 , виданого 07.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 є дружиною військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (том 1 а.с 24, том 3 а.с. 22-23).

Згідно із довідкою № 5389 від 07.09.2022, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно є дитиною загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдата ОСОБА_7 , і має права на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (том 1 а.с. 29, том 3 а.с .29).

Відповідно до довідки № 2674 від 08.11.2022, виданої управлінням сім`ї та соціального захисту населення Бердичівською міською радою Житомирської області, сину ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , установлено статус члена сім`ї померлого Захисника України відповідно до п. 5 ст. 10-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за померлого 03.04.2022 батька, ОСОБА_7 (том 1 а.с 30, том 3 а.с. 30).

08.11.2022 позивач ОСОБА_2 звернулась до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, в якій зазначила, що 01.09.2022 вона отримала на свою карту «Ощадбанк» грошову суму 3 750 000 грн., як дружина загиблого 03.04.2022 солдата ОСОБА_7 , який проходив службу, як розвідник 1 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу 1 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_3 . Відповідно до довідки виданої ОСОБА_2 № 255 від 03.11.2022 вона перебувала на обліку з приводу вагітності з 12.01.2022 по 18.07.2022. Народився хлопчик, довідка видана на основі індивідуальної карти вагітної і породіллі №24. 22.07.2022 їй видано свідоцтво про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в Україні Житомирської області м. Бердичів. Батьки: ОСОБА_7 та ОСОБА_2 НОМЕР_4 . Відповідно до статті 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» ОСОБА_3 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на отримання одноразової грошової допомоги в разі гибелі (смерті) його батька ОСОБА_7 (том 1, а.с. 10-11, том 3 а.с. 4-5).

Згідно з відповіддю Міністерства оборони України № 423/К-2045/806 від 08.12.2022 позивачу повідомлено, що відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата загибелі особи, що зазначена у свідоцтві про смерть. ОСОБА_7 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 та з цієї дати виникло право на одержання одноразової грошової допомоги у батьків та членів його сім`ї.

Одноразова грошова допомога, яка має виплачуватись членам сім`ї загиблого, не є коштами, які належали померлому (спадкодавцеві), тому не входить до складу спадщини. Ураховуючи положення ст. 25 ЦК України (виникнення правосуб`єктності з моменту народження) право на отримання допомоги мають ті члени сім`ї загиблого, які були народжені до смерті військовослужбовця.

Зазначено, що комісією Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум протоколом № 132 від 21.07.2022 прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги батьку, матері, дружині та дочці загиблого 03.04.2022 солдата ОСОБА_7 , в сумі 15 000 000 гривень у рівних частинах кожному (том 1 а.с. 12-13, том 3 а.с. 6-8).

Згідно відповіді Військової частини НОМЕР_3 № 842/2288 від 16.12.2022, за підписом т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_3 , капітана ОСОБА_10 , наказом командира ВЧ НОМЕР_3 від 20.05.2022 № 45 встановлено обставини загибелі під час безпосередньої участі у бойових діях солдата ОСОБА_7 . Роз`яснені положення пункту 2 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 та ст. 16-1 ,ч.1 ст.16-3 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». З метою призначення і виплати одноразової грошової допомоги запропонували звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_4 (том 1 а.с. 14-17, том 3 а.с. 9-14).

Відповідно до листа Військової частини НОМЕР_6 №502/15/1929 від 19.12.2022 ОСОБА_2 повідомлено про рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом № 132 від 21.07.2022, та роз`яснено положення пункту 2 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (том 3 а.с.33).

Згідно заяви ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , остання просила призначити та виплатити одноразову грошову допомогу її сину ОСОБА_3 ( том 3 а.с.38,39).

ІНФОРМАЦІЯ_6 у листі від 19.01.2023 № 5/126 повідомлено ОСОБА_2 про прийняте рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом № 132 від 21.07.2022.

Із виписки по картковому рахунку ОСОБА_11 вбачається, що остання отримала кошти в розмірі 3 750 000 грн. (том 3 а.с.36).

ОСОБА_2 направила на адресу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вимоги про направлення на її адресу або картку кошти, частини одноразової грошової допомоги, в сумі по 750 000 грн., які згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали 06.01.2023, ОСОБА_4 - 09.01.2023 (том 1 а.с.47,50).

З урахуванням викладеного вище, вбачається, що між сторонами справи виник спір щодо права малолітнього ОСОБА_3 на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю його батька військовослужбовця ОСОБА_7 , як дитини, що була зачата за життя військовослужбовця.

Правовідносини між сторонами справи, які ґрунтуються на вказаних фактичних обставинах, мають таку правову регламентацію.

Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до положень частини першої статті 16 наведеного Закону одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до частин першої, восьмої та дев`ятої статті 163 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону;

особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права;

порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Сторонами визнається факт того, що згідно рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом № 132 від 21.07.2022, комісією призначено виплату одноразової грошової допомоги батьку ОСОБА_5 , матері ОСОБА_6 , дружині ОСОБА_2 та дочці ОСОБА_1 загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_7 , в сумі 15 000 000 гривень у рівних частинах кожному, а також отримання вказаних сум відповідачами.

Положеннями ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції на час загибелі ОСОБА_7 та прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, зокрема, у разі смерті військовослужбовця, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

Так за приписами частини першої статті 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.

Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки (ч.1 ст. 26 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі № 440/6725/23 вказав, що держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби.

За своєю правовою природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.

На сьогодні статус ненародженої дитини як суб`єкта цивільних правовідносин передбачено у спадкових правовідносинах. Такий підхід може бути використаний і у правовідносинах, пов`язаних із правом дитини, народженої після загибелі (смерті) особи, на отримання одноразової грошової допомоги.

Позиція про те, що дитина загиблого військовослужбовця, яка народилася після його смерті, а тому ця дитина не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, є помилковим, оскільки такий підхід до тлумачення законодавства не відповідатиме положенням ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також основним принципам охорони дитинства, а саме, рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження, або будь-яких інших обставин, а також міжнародним зобов`язанням держави згідно зі статтею 2 Конвенції про права дитини поважати і забезпечувати всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, без будь-якої дискримінації.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Апеляційний суд вважає, що в даному випадку зазначені вище правові висновки підлягають до застосування, адже стосуються вирішення питання про коло осіб, що мають право на отримання грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, що входить до предмету доказування у цій справі.

З цих підстав аргументи скаржника про протилежне відхиляються як необґрунтовані.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, у контексті права дитини на отримання одноразової допомоги внаслідок загибелі батька військовослужбовця необхідно зазначити те, що ст.16-1 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазнавала змін.

Зокрема, відповідно до ЗУ №3515-IX від 09.12.2023 редакція вказаної статті серед іншого містить частину четверту такого змісту: до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав….

Указане свідчить, що законодавець послідовно та з метою дотримання прав дітей приводить у відповідність норми законодавства, які регулюють правовідносини з призначення та виплати одноразової грошової допомоги в наслідок загибелі військовослужбовця, з основними принципам охорони дитинства, а саме, рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження.

Ураховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, адже дитина, зачата військовослужбовцем за життя, та народжена після його смерті, має право на виплату відповідної частки грошової допомоги, визначеної законодавством у разі загибелі військовослужбовця при виконанні бойових завдань щодо захисту Вітчизни, як у даному випадку.

Далі, як убачається з п.п. 2, 21 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у редакції, яка діяла на час призначення та виплати одноразової допомоги відповідачам, сім`ям загиблих у період дії військового стану військовослужбовців Державної прикордонної служби виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 грн., яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

У частині захисту прав малолітніх дітей вказана постанова містить положення про те, що відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається.

Оскільки відповідачі разом із позивачем у сукупності отримали кошти у розмірі передбаченому наведеною постановою КМУ, при цьому отримавши вимогу позивачки про сплату частини коштів на користь її сина, такі кошти не виплатили, що свідчить про відсутність згоди між сторонами, одноразова грошова допомога підлягає перерозподілу у судовому порядку, внаслідок чого будуть поновлені права малолітнього сина військовослужбовця, що загинув, на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі батька.

При цьому не можна погодитися з аргументами скаржника про те, що норми ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції від 29.03.2024 та п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975, не передбачають виплату грошової допомоги на дитину, яка народилася після загибелі військовослужбовця, оскільки зазначені положення законодавства включали до переліку осіб, на яких виплачуються відповідні кошти, зокрема, дітей військовослужбовця, що загинув, а дитина ОСОБА_3 батьком має саме військовослужбовця - загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_7 , та в силу приписів ч.2 ст.25 ЦК України має такі ж права, як і дитина, яка народилася до моменту смерті військовослужбовця.

У даному випадку суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновки по суті спору, застосувавши аналогію права та врахувавши рівний правовий статус дітей, що були народжені на час смерті військовослужбовця та тих, що народилися після того, як він загинув.

З цих підстав мають бути відхилені доводи скаржника про те, що суд не врахував, що нормами законодавства не передбачено можливості виплати грошових коштів на користь дитини, народженої після смерті батька, отже права позивача у справі порушено не було,

Такий же напрям має і законодавча діяльність щодо внесення змін у профільні законодавчі акти, які регламентують виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, стосовно закріплення права на отримання частини грошової допомоги за дітьми, які народилися після смерті військовослужбовця.

Слід відхилити апеляційні доводи про те, що суд першої інстанції помилково застосував приписи ч.2 ст.25 ЦК України, адже аналіз змісту вказаної правової норми дає підстави суду зробити висновки, що стосуються предмету доказування у справі, а саме визначити обсяг прав та обов`язків дітей військовослужбовця, що на час його смерті вже були народжені, чи народилися після того, як він загинув.

Апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що мають бути застосовані приписи п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги», де вказано, що цей закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов`язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалась жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги, адже висновки суду по суті спору зроблено на підставі інших приписів законодавства.

Та обставина, що позивач у справі оспорювала рішення Міністерства оборони України щодо розподілу грошової допомоги, однак у задоволенні її вимог судами було відмовлено, на чому наголошує скаржник, не може свідчити про відсутність права у дитини військовослужбовця, що загинув, яка народилася після його смерті, на виплату частки відповідного грошового відшкодування, визначеного законом.

Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 27.06.2024 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 27.06.2024 у даній цивільній справі - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 09.10.2024.

Суддя-доповідач

Судді