Постанова

від 09.10.2024 по справі 693/686/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/745/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №693/686/23 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Карпенко О.В., Гончар Н.І.,

за участю секретаря Ярошенка Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Юрченка Віктора Олександровича на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року у справі за заявою ОСОБА_3 про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Баштечківської сільської ради, -

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаною заявою, яка мотивована тим, що поведінка її дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ще з дитинства була підозрілою, але на обліку у лікаря-психіатра вона не перебуває.

Внаслідок психічного розладу дочка не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, може становити небезпеку як для самою ОСОБА_2 так і для її малолітньої дитини.

На час подання заяви поведінка ОСОБА_2 викликає необхідність догляду та опіки над нею.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року заяву задоволено.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку с. Баштечки Уманського району Черкаської області недієздатною.

Строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною встановлено два роки з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Установлено опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначити її опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 20 березня 2024 року виправлено допущену описку в рішенні Жашківського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року у цивільній справі № 693/686/23, провадження № 2-о/693/33/23 зазаявою ОСОБА_3 про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Баштечківської сільської ради.

Абзац другий резолютивної частини вказаного рішення викладено в наступній редакції: «Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку с. Побійна Уманського району Черкаської області недієздатною.».

Рішення суду мотивовано тим, що висновком судово-психіатричного експерта № 615 від 16.11.2023 року встановлено, що ОСОБА_2 страждає на хронічне стійке психічне захворювання шизотиповий розлад, психопатоподібний варіант, в стані декомпенсації, що не дозволяє їй усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та позбавляє її фактичної можливості особисто з`являтися в судове засідання та особисто давати пояснення по суті справи.

З огляду на встановлені обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Юрченко Віктор Олександрович, вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим судом з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_2 була долучена до матеріалів справи та експертизи без згоди останньої, що є порушенням лікарської таємниці.

Вказує, що обґрунтування та пояснення про психічний стан особи здійснено на підставі припущень, суб`єктивної оцінки ситуації зацікавленими в цьому особами та недопустимих доказів.

Висновок судово-психіатричної експертизи містить сумніви у його правильності, пов`язані з його недостатньо обґрунтованістю та з тим, що він суперечить само собі, не містить обґрунтування психічного розладу, що істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Також в апеляційні скарзі зазначено, що ОСОБА_2 самостійно знайшла контакти адвоката, змогла роздрукувати договір про надання їй правничої допомоги, підписати та відправити поштою. Це вказує на можливість розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Крім того, ОСОБА_2 працевлаштована.

Вважає, що оскільки ОСОБА_2 заперечує щодо визнання її недієздатною, то наявний спір про право між заявницею ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У відзиві на апеляційну скаргу Служба у справах дітей виконавчого комітету Баштечківської сільської ради вказує, що рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною винесено на підставі висновку судово-психіатричної експертизи, яким чітко встановлено хронічне стійке психічне захворювання, а оскільки на утриманні ОСОБА_2 знаходиться неповнолітня дитина про яку остання не піклується, вказане може нести загрозу її життю та здоров`ю.

Зазначає, що ОСОБА_2 протягом 2022-2023 років притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей).

Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно з вимогами частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи заявниця ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до Основного Закону України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; кожен має право на повагу до його гідності; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 21, частина друга статті 22, частина перша статті 28, частина перша статті 29, частини перша, друга статті 55 Конституції України).

Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права.

Відповідно до Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина першастатті 40 ЦК України).

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частини перша - третя статті 41 ЦК України).

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Частиною першою статті 294 ЦПК України встановлено обов`язок суду під час розгляду справ окремого провадження роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Частиною третьою статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).

Згідно зі статтею 299 ЦПК Українисправи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 636/398/19зазначено, що за положеннями частини першоїстатті 39 ЦК Українифізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другоюстатті 39 ЦК Українипередбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюєтьсяЦПК України. Відповідно достатті 239 ЦПК Українисуд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу»визначає презумпцію психічного здоров`я.

Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до положень частини першоїстатті 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно зістаттею 105 ЦПК Українипризначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема психічний стан особи.

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи затвердженоНаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 травня 2018 року №865, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 року за № 719/32171.

Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Об`єктами експертизи є: матеріали цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (частина першастатті 82 ЦПК України).

У відповідності достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів зауважує, що справи про визнання особи недієздатною є справами окремого провадження, які мають спеціальний порядок розгляду та вирішення, пов`язаний як з необхідністю захисту інтересів особи, яка не може набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання, так і з необхідністю встановлення психічного стану такої особи.

Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті105, частини першої стаття298 ЦПК Українипризначення експертизи у зазначеній категорії справ є обов`язковим.

Висновком судово-психіатричного експерта № 615 від 16.11.2023 року встановлено, що ОСОБА_2 страждає на хронічне стійке психічне захворювання шизотиповий розлад, психопатоподібний варіант, в стані декомпенсації, що не дозволяє їй усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та позбавляє її фактичної можливості особисто з`являтися в судове засідання та особисто давати пояснення по суті справи.

У зв`язку з наявністю сумнівів в обґрунтованості та наявністю суперечностей в проведеній експертизі представником ОСОБА_2 було заявлено клопотання про проведення повторної судово-психіатричної експертизи, яке ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року було задоволено.

За результатами проведеної повторної комісійної судово-психіатричної експертизи №1108 від 03.09.2024 року установлено, що ОСОБА_2 виявляє ознаки психічного розладу у вигляді Шизоїдного розладу особистості в стадії компенсації; зазначений у ОСОБА_2 . Шизоїдний розлад особистості відноситься до хронічного та стійкого захворювання; ОСОБА_2 за своїм психічним станом здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; ОСОБА_2 за своїм психічним станом може приймати участь у судових засіданнях.

Колегія суддів, проаналізувавши висновок повторної комісійної експертизи №1108 від 03.09.2024, з урахуванням поведінки ОСОБА_2 в судових засіданнях, віддає перевагу висновку експертів, зробленого за ухвалою суду апеляційної інстанції і доходить до переконання, що підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною немає.

У наданому висновку експертами було досліджено анамнез життя, хвороби, психічний стан підекспертної та зазначено про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_2 не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, а тому колегія суддів вважає ОСОБА_2 дієздатною особою та не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 .

Щодо посилань в апеляційній скарзі на наявність спору про право між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , то колегія суддів такі доводи відхиляє, з огляду на те, що доказів про наявність між вказаними особами спору про право цивільне, суду надано не було.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 175/1741/18 (провадження № 61-5204св20) зроблено висновок, щовирішення питання щодо дієздатності громадянина залежить можливість його участі у розв`язанні інших цивільних справ. Тому заяви про визнання громадянина недієздатним підлягають розгляду окремо від інших вимог у порядку, передбаченому статтямиЦПК України. Одночасно зі спором про право цивільне питання про недієздатність громадянина суд може вирішувати лише в тому разі, коли спір виник після смерті цього громадянина.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимогст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Юрченка Віктора Олександровича задовольнити.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_3 про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Баштечківської сільської ради залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текстпостанови складено 10жовтня 2024 року.

Судді: