Ухвала

від 03.02.2025 по справі 915/1529/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

03 лютого 2025 року Справа № 915/1529/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Могили АС.

за участі представників учасників справи:

від позивача - Крапівцева О.О.,

від 1-го відповідача - Нижник Г.І.,

Кішковський С.В. - голова

від 2-го відповідача (представник відповідача-2) - в судове засідання не з`явився

розглянувши матеріали заяви, сформованої в системі "Електронний суд" 30.12.2024 (вх. № 16452/24 від 30.12.2024) Фермерського господарства "САВАННА" про відстрочення виконання рішення в режимі відеоконференції у справі,

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: , вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570)

електронна пошта:14360570@mail.gov.ua

до відповідача 1: Фермерського господарства "САВАННА" (вул. Польова, буд.3, м.Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 32753103)

представник 1-го відповідача: Нижник Гліб Ігорович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача 2: Кішковського Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 )

про: солідарне стягнення заборгованості у розмірі 673 569,37 грн.

Фермерське господарство "САВАННА" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 30.12.2024 (вх. №16452/24 від 30.12.2024) в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі № 915/1529/23 до 08.10.2025.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі №915/1529/23 - позов задоволено. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства "САВАННА" та Кішковського Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за Договором б/н від 30.01.2022 в розмірі 576 427,54 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 92 213,71 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 5 928,12 грн. та судовий збір у розмірі 10 103,54 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням Фермерське господарство "САВАННА" оскаржило його до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі № 915/1529/23 залишено без змін апеляційну скаргу без задоволення.

22.10.2024 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 видано відповідні накази.

Фермерське господарство "САВАННА" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 30.12.2024 (вх. №16452/24 від 30.12.2024) в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі № 915/1529/23 до 08.10.2025.

В обґрунтування заяви зазначає, що заявник є фермерським господарством, яке здійснює вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, які знаходяться на території Снігурівської територіальної громади. З 19.03.2022 по 11.11.2022 територія Снігурівської територіальної громади була тимчасово окупована Російською Федерацією, а з 11.11.2022 по сьогоднішній день територія Снігурівської міської територіальної громади належить до території можливих бойових дій згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022. Воєнна агресія Російської Федерації та окупація території Снігурівської міської територіальної громади мала безпосередній вплив на можливість здійснення ФГ «Саванна» господарської діяльності та виконання своїх кредитних зобов`язань. Заявник зазначає, що на період окупації господарська діяльність ФГ «Саваннна» була повністю зупинена. Зазначає, що в період окупації солдати Російської Федерації викрали або пошкодили основні засоби підприємства. Окрім вивезення техніки та сільськогосподарського обладнання було викрадено врожай 2021 року у кількості 386 тон. За даними фактами було відкрито кримінальне провадження зі змісту якого вбачається, що в період з 19.03.2022 по 11.11.2022 невстановлені військовослужбовці ЗС РФ, перебуваючи на території м. Снігурівка пошкодили будівлі ФГ «Саванна» та викрадено транспортні засоби ФОП Кішковського С.В . Окрім цього,заявник зазначає, що щонайменше чотири рази будівлі, в який ФГ «Саванна» здійснює господарську діяльність, зберігає сільськогосподарську техніку, зібраний врожай насіння зазнали пошкоджень внаслідок ракетних обстрілів та обстрілів ударними БпЛА. Наголошує, що незважаючи на те, що територія Снігурівської територіальної громади була звільнена від окупації, сільськогосподарські землі, на яких ФГ «Саванна» проводило господарську діяльність, залишаються замінованими та засміченими вибухонебезпечними предметами, а тому є непридатними до вирощування сільськогосподарської продукції. Зазначає, що на даний час земельні ділянки ФГ «Саванна» частково розміновані, а сам процес розмінування земель та їх зачищення від вибухо-небезпечних предметів триває. ФГ «Саванна» та поручитель не відмовляються від виконання взятих на себе зобов`язань. не ухиляються від виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.01.2025 заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 20.01.2025.

20.01.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» позивачем подано заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі № 915/1529/23, сформовані в системі «Електронний суд» 17.01.2025 (вх. № 771/25) в яких просить суд у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі № 915/1529/23 відмовити у повному обсязі. В обґрунтування зазначає, що посилаючись на відсутність майна за рахунок якого Відповідач-1 міг би виконати рішення суду, ним не надано інформації та доказів відсутності у нього рухомого майна. Звертає увагу суду на те, що подана заява про відстрочення виконання рішення не містить жодних посилань, доводів, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що за цей час позичальник покращить своє економічну ситуацію. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим двома відповідачами. За таких обставин, кожен з відповідачів має надати до Суду докази на підтвердження обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення чи роблять його неможливим саме цим відповідачем. Проте Відповідачем-2 відповідна заява не була подана. Не міститься й жодних посилань та доказів щодо неможливості виконання рішення суду відповідачем-2 в заяві про відстрочення виконання рішення, поданій Відповідачем-1. Інформація щодо майнового стану відповідача-2 (поручителя) суду не надана. Доказів відсутності доходу, майна у поручителя матеріали справи не містять.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. на лікарняному, судове засідання 20.01.2025 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 повідомлено учасників справи про розгляд заяви Фермерського господарства «Саванна» про відстрочення виконання рішення у справі № 915/1529/23 - 03.02.2025.

В судовому засіданні 03.02.2025 голова Фермерського господарства та представник боржника заяву про відстрочення виконання рішення підтримали та просили суд її задовольнити. Вказали, що відповідач-1 жодним чином не ухиляється від виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, в тому числі і шляхом відстрочення виконання рішення суду.

Представник стягувача проти задоволення заяви фермерського господарства про відстрочення виконанні рішення заперечував.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про відстрочення виконання рішення суду та письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України«Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Конституційний Суд України у п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).

Так, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто відстрочення виконання судового рішення пов`язано з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Отже особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Так, Фермерське господарство "САВАННА", як на підставу для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду посилається на обставини надзвичайного характеру, спричинені військовою агресією Російської Федерації проти України, складну фінансову ситуацію господарства, у підтвердження чого надає суду фінансову звітність на 31.12.2023, розшифровку основних засобів по ФГ «Саванна» станом на 31.12.2023, які були викрадені, вивезені або зіпсовані окупантами Російської Федерації, довідкою від 09.11.2023 відповідно до якої, в складі ФГ «Саванна» знаходився врожай соняшнику 2021 року в кількості 386 тон, яке було викрадено та вивезено окупантами Російської Федерації, витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань, актами комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, витягами з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації щодо нерухомого майна, договором № ТО-08 про надання послуг від 08.05.2024 відповідно до якого ФГ «Саванна», як замовнику було надано послуги з нетехнічного обстеження території на наявність вибухонебезпечних предметів.

Суд оцінює надані заявником докази у сукупності як такі, що підтверджують, виключні обставини, котрі ускладнюють вчасне виконання рішення суду фермерським господарством.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан, який наразі продовжено.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема: збройний конфлікт, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, акти тероризму, диверсії, вторгнення, блокада, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, протиправні дії третіх осіб, тощо.

Листом Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію Російської Федерації проти України та підтверджено що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності.

Судом враховано, факти неодноразових обстрілів фермерського господарства, окупації території Снігурівської територіальної громади, на якій ФГ «Саванна» проводила господарську діяльність.

Суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача.

При цьому суд враховує, що відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме на даний час.

Так, на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чижов проти України", заява N 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07 жовтня 2003 року).

Суд доходить висновку, що відстрочення виконання рішення не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора реально отримати грошові кошти.

Враховуючи викладене вище, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви Фермерського господарства "САВАННА" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі № 915/1529/23 - до 27.03.2025, проте, лише в частині стягнення грошових коштів з відповідача-1, оскільки за рішенням суду стягнення відбувається солідарно з відповідача-1 та відповідача-2, але подана заява не стосується інтересів останнього, та не містить обґрунтувань відносно Кішковського Сергія Сергійовича .

Таким чином, проаналізувавши докази надані заявником, в їх сукупності, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, враховуючи загальновідомі обставин, зокрема, військову агресію Російської Федерації проти України, що має негативний вплив на економіку країни, та ускладнює діяльність суб`єктів господарювання, а отже негативно впливає на сторін спору, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Фермерського господарства "САВАННА" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі № 915/1529/23, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 331 ГПК України терміном до 27 березня 2025 року.

На переконання суду, строк відстрочення виконання рішення у цій справі, не може бути визнаний надмірним і не розглядається як такий, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву, сформовану в системі "Електронний суд" 30.12.2024 (вх. № 16452/24 від 30.12.2024) Фермерського господарства "САВАННА" про відстрочення виконання рішення у справі №915/1529/23 - задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі № 915/1529/23 в частині солідарного стягнення з Фермерського господарства "САВАННА" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості, яка виникла за Договором б/н від 30.01.2022 в розмірі 576 427,54 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 92 213,71 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 5 928,12 грн. та судовий збір у розмірі 10 103,54 грн. - на один рік з дня ухвалення такого рішення - до 27.03.2025.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п. 24 ч. 1 ст. 255 ГПК України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 06.02.2025.

Суддя Н.О. Семенчук