Постанова

від 10.10.2024 по справі 916/4733/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4733/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Агробудіндустрія"

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 (повний текст складено та підписано 21.06.2024)

по справі №916/4733/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Агробудіндустрія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект сервіс 2022"

про стягнення 126 000 грн,

(суддя першої інстанції: Сулімовська М.Б., дата та місце ухвалення рішення: 16.05.2024, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (далі ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія») звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект сервіс 2022" (далі ТОВ «Комплект сервіс 2022») про стягнення 126000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг №08/02/2023 від 03.07.2023. Так, позивач звернувся до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 126 000,00 грн., сплачених на підставі Договору про надання послуг №08/02/2023 від 03.07.2023 як попередня оплата за надання послуг в розмірі 70%.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 по справі №915/4733/23 у задоволенні позову відмовлено.

В рішенні суд першої інстанції вказав, що оскільки позивачем машина МСО-606 була відвантажена з території відповідача без її перевірки уповноваженою особою позивача, про виявлені недоліки позивач не повідомив відповідача у встановлені договором строки та порядку, огляд машини відбувався на території позивача без залучення представників відповідача та фахівців Експертно-технічного центру; Акт виконаних робіт був відхилений позивачем без будь-яких обґрунтувань, то позивач, в силу приписів ст.853 Цивільного кодексу України та умов укладеного між сторонами договору, втратив право посилатися на недоліки, допущені відповідачем при виконанні ремонтних робіт машини МСО-606, у зв`язку з чим судом відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Житомир Агробудіндустрія» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського Одеської області від 16.05.2024 по даній справі скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Позивач із вказаним рішенням суду не погоджується, вважає його необгрунтованим та безпідставним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Апелянт вказує, що станом на 18.08.2023 роботи відповідачем виконані не були, про продовження строків виконання робіт сторонами будь-яких домовленостей досягнуто не було, відповідач не попереджав про неможливість виконання робіт у строк, а також не звертався з проханням їх продовжити. В свою чергу, на момент повернення машини МСО-606 вона знаходилась у розібраному стані, була непридатна для використання, що також не спростовано відповідачем, у зв`язку з чим встановленим є факт того, що відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутнє належне документальне підтвердження виконання певного обсягу робіт, окрім як складений самим відповідачем акт та заяви свідків, що не може слугувати достатніми доказами виконання підрядником усього комплексу робіт (що, зокрема, включало встановлення нових елементів та деталей).

Крім того, надісланий відповідачем 04.09.2023 Акт про надання послуг № 3 від 18.08.2023 не може вважатись належно наданий Замовнику та підписаним з його боку. Відповідач не дотримався вимог п. 5.1 договору, оскільки за результатами виконаних робіт не надав належним чином замовнику акт здачі-прийому робіт. Як наслідок, оскільки позивачем акт здачі-прийому робіт належним чином не отримувався, то і відлік 5-денного строку для його підписання/мотивованої відмови від підписання не розпочався. Висновок суду, що даний акт вважається підписаним позивачем (Замовником) не відповідає дійсності.

Апелянт зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження обсягів виконаних робіт, які б ставили під сумнів доводи позивача (зокрема, табелі робочого часу, видаткові накладні на деталі та комплектуючі, що, за твердженням відповідачем, були встановлені на машину тощо).

Таким чином, відсутні докази навіть часткового виконання підрядником всього комплексу робіт, який передбачався договором. До того ж, аналізуючи акт надання послуг №3 від 18.08.2023, складений відповідачем, також неможливо встановити який саме обсяг робіт був здійснений відповідачем. Так. у графі «Найменування робіт, послуг» вказано: «Роботи по капітально-відновлювальному ремонту машини контактно-стикового зварювання МСО-606», що не дає будь-якої вичерпної інформації щодо обсягу виконаної роботи, замінених деталей тощо.

Крім того, щодо Експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-2629 від 02.10.2023, який був відхилений судом, необхідно зазначити що хоча вказаний акт дійсно був складений у жовтні 2023 року, проте викладені у ньому обставини узгоджуються з іншими матеріалами справи та додатково підтверджують, що машина МСО-606 була у розібраному стані, не придатна для подальшої експлуатації.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 по справі №916/4733/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Житомир Агробудіндустрія", встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, вирішено розглянути апеляційну скаргу ТОВ "Житомир Агробудіндустрія" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 по справі №916/4733/23 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

13.08.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект сервіс 2022" надійшли письмові пояснення по справі.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

З огляду на пропуск 10-денного строку на подання відзиву та пояснень, встановленого ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024, судова колегія залишає без розгляду письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект сервіс 2022", які, окрім того, за своїм змістом є відзивом на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплект сервіс 2022" (підрядник) було укладено Договір про надання послуг №08/02/2023, за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи згідно узгоджених сторонами специфікацій, які є невід`ємною складовою цього договору.

Згідно п.1.2, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені в Специфікаціях.

За умовами з п.2.1 загальна вартість робіт, що доручаються підряднику за цим договором, та умови оплати визначаються на підставі Специфікацій, що являються невід`ємною частиною даного договору.

В розділі 3 сторони визначили термін виконання робіт та дії договору.

Цей договір набуває чинності від дати підписання сторонами і діє до 31.12.2024, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.3.1).

Термін виконання робіт визначено у Специфікації, що являється невід`ємною частиною даного договору. Графік (термін) виконання робіт узгоджується замовником у письмовому вигляді (п.3.2).

Термін виконання робіт може змінюватися за узгодженням сторін (п.3.3).

Згідно з п.п.4.1.1, 4.1.8, підрядник зобов`язується якісно і у встановлені терміни провести роботи, визначені п.1.1 цього договору, здати їх замовнику за актом здачі-прийому робіт. Роботи за даним договором проводяться на території замовника, з використанням матеріалів і комплектуючих підрядника; здійснити прийомку виконаних робіт представниками замовника і підрядника з підписанням акту.

Відповідно до п.4.3.1, замовник зобов`язується прийняти роботу, виконану підрядником, у відповідності з цим договором. У разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, протягом п`яти робочих днів письмово заявити про них підрядникові.

В розділі 5 договору сторони дійшли згоди щодо порядку здачі і прийому робіт.

За результатами виконаних робіт підрядник надає замовнику акт здачі-прийому робіт, який повинен бути підписаний протягом 5 робочих днів з моменту надання його замовнику. У випадку існування об`єктивних причин або недоліків для відмови від підписання замовник повідомляє про них виконавця електронним листом в термін не більше 5-ти робочих днів із дня отримання Актів виконаних робіт, а також оригіналом листа, надісланим поштою. Якщо у вказаний термін цей лист не був надісланий, Акт здачі-прийому робіт вважається підписаним. У разі вмотивованої відмови замовником підписати акт, підрядником складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання та підписується у замовника (п.5.1).

Якщо сторони не можуть самостійно прийти консенсусу з технічних питань, які виникають під час приймання або виконання робіт, сторони мають право залучити третю незалежну сторону в особі фахівців Експертно-технічного центру. Витрати, які виникають при вирішенні спорів, несе сторона, яка за результатами вирішення цих суперечок є винною (п.5.2).

Всі технічні питання, які виникають в процесі робіт, повинні вирішуватися листуванням та на місці уповноваженими представниками замовника і підрядника (п.5.3).

За умовами п.10.3 у випадку виявлення недоліків та/або дефектів під час приймання робіт, та/або під час гарантійного терміну, вказаного в додатках до договору, замовник повідомляє про них у термін не більше 5-ти робочих днів з моменту виявлення листом на електронну пошту підрядника та оригіналом листа поштою. Підрядник повинен відрядити уповноваженого представника у термін не більше 3 робочих днів з дня отримання листа для складання Дефектного акту, в якому зазначаються недоліки та/або дефекти, терміни їх усунення підрядником за власний рахунок. Дефектний акт має бути підписаний уповноваженими представниками сторін у двох примірниках в термін не більше 5-ти робочих днів з дня складання.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень, підписи скріплено печатками.

03.07.2023 між сторонами підписано Спеціфікацію №1 щодо робіт по капітально-відновлювальному ремонту машини контактно-стикового зварювання МСО-606.

Згідно з п.1 Специфікації комплекс робіт включає в себе: розбирання, зачистку та дефектування; відновлення вузлів і деталей; виготовлення вузлів та деталей; відновлення пневмосистеми; відновлення електросхеми; виготовлення губок контактних; фарбування; збірку; випробування; кінцеве фарбування.

Відповідно до п.2 Специфікації, загальна вартість робіт складає 180000,00 грн.

Згідно з п.3, умови оплати: 70% від загальної суми, тобто 126000,00 грн. - передоплата, здійснюється замовником протягом 10 календарних днів з моменту виставлення підрядником рахунку; 30%, тобто 54000,00 грн. - оплачується замовником протягом 3-робочих днів з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

За умовами п.4, прийняття виконаних робіт здійснюється шляхом проведення контрольного зварювання зразків, на території замовника.

Згідно з п.5, термін виконання робіт становить 20 робочих днів з моменту отримання підрядником передоплати від замовника.

Відповідно до п.7, територія виконання робіт - м.Одеса.

На підставі видаткової накладної від 12.07.2023 №861 позивачем передано відповідачу арматуру в кількості 80 штук.

Згідно платіжної інструкції №877 від 13.07.2023 позивачем перераховано на рахунок відповідача 126000,00 грн. передоплати.

12.07.2023 машина контактно-стикового зварювання МСО-606 (далі - машина МСО-606) була передана підряднику в ремонт, що підтверджено видатковою накладною у ремонт №175 від 12.07.2023 та товарно-транспортною накладною №Р2023/12 від 12.07.2023.

З урахуванням умов укладених між сторонами договору та специфікації, відповідач мав виконати роботи до 10.08.2023.

Як зазначає позивач, 18.08.2023 у нього виникла необхідність повернути машину МСО-606, оскільки відповідачем у порушення умов договору та специфікації не було виконано ремонтних робіт у передбачений термін; у позивача не відпала необхідність у використанні у власній господарській діяльності машини МСО-606.

18.08.2023 позивач відвантажив машину МСО-606 з території відповідача до м.Житомир.

19.08.2023 працівниками позивача на території останнього було проведено обстеження виконаних робіт щодо капітально-відновлювального ремонту машини МСО-606, про що було складено відповідний акт.

Як стверджує позивач, за результатами проведеного огляду встановлено, що відповідачем не було виконано наступні роботи: виготовлення вузлів та деталей, відновлення пневмосистеми, відновлення електросхеми, збірка, випробування та кінцеве фарбування.

11.09.2023 у зв`язку з необхідністю отримання додаткових підтверджень наявності невідповідностей, що стосуються невідремонтованої відповідачем машини МСО-606, позивач звернувся до Житомирської торгово-промислової палати із заявкою провести експертизу та визначити відповідність капітально-відновлювального ремонту машини МСО-606 умовам Договору №08/02/2023 від 03.07.2023.

02.10.2023 Житомирською торгово-промисловою палатою було складено експертний висновок №В-2629 від 02.10.2023, яким було встановлено, що пред`явлена машина контактно-стикового зварювання МСО-606, інвентарний номер 92641, згідно з актом обстеження виконаних робіт щодо капітально-відновлювального ремонту та зовнішньому огляду знаходиться в неробочому, розібраному стані і не відповідає умовам Договору про надання послуг №08/02/2023 від 03.07.2023, Специфікації №1, яка є додатком до Договору про проведення капітально-відновлювального ремонту, який проводило ТОВ "Комплект сервіс 2022". Машина контактно-стикового зварювання МСО-606 не придатна до подальшої експлуатації на виробництві.

Також, 19.09.2023 позивач направив відповідачу лист-звернення №935, відповідно до якого вимагав направити протягом 5 днів з дня отримання даного звернення на офіційну електронну адресу товариства акт здачі-прийому робіт згідно з п.5.1 договору із відповідним зазначенням окремо видів робіт, вартості робіт в розрізі кожної позиції та відсотку виконаних робіт; повідомити про використані витратні матеріали в необхідній кількості, придбані за рахунок ТОВ "Комплект сервіс 2022", які використовувалися під час проведення ремонту.

Як стверджує позивач, оскільки відповідачем не було надано відповіді на означений лист-вимогу та не направлено акт здачі-прийому виконаних робіт, 11.10.2023 позивач направив лист-претензію №1036 від 09.10.2023, відповідно до якого вимагав повернути грошові кошти у розмірі 126000,00 грн. передоплати.

16.10.2023 позивачем отримано від відповідача відповідь на лист-звернення від 19.09.2023, а 18.10.2023 - відповідь на претензію, в яких було зазначено про незгоду з висунутими вимогами.

Позивач вважає, що відповідачем було допущено порушення термінів порядку здачі і прийому робіт з катально-відновлювального ремонту машини контактно-стикового зварювання МСО-606, внаслідок чого ТОВ "Комплект сервіс 2022" не дотрималося умов договору, фактично не виконало зобов`язання, внаслідок чого у позивача виникла необхідність звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів із позовною заявою про стягнення коштів, сплачених ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" в якості попередньої оплати за надання послуг ТОВ "Комплект сервіс 2022".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишит без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За загальними приписами ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазнчалося раніше, 03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплект сервіс 2022" (підрядник) було укладено Договір про надання послуг №08/02/2023, за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи згідно узгоджених сторонами специфікацій, які є невід`ємною складовою цього договору.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За умовами ст.843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За приписами ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідно до ст.857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст.858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Так, предметом даного спору є стягнення з відповідача 126000,00 грн. передоплати, сплаченої позивачем за виконання робіт з капітально-відновлювального ремонту машини контактно-стикового зварювання МСО-606.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не було виконано обумовлених договором від 03.07.2023 та Специфікацією №1 від 03.07.2023 робіт.

Судова колегія звертає увагу, що обов`язок замовника прийняти виконану підрядником роботу є одним із конститутивних елементів юридичного змісту підрядного правовідношення. Цей обов`язок існує протягом всього періоду існування такого правовідношення, але переходить з потенційного до активного стану лише в момент, коли підрядник запропонує замовнику належне виконання, тобто коли замовник одержить повідомлення підрядника про готовність виконаних за договором робіт до передання.

Приймання замовником виконаних підрядних робіт має на меті підсумкову перевірку замовником якості та повноти виконання цих робіт підрядником.

Так, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити законом покладений саме на замовника.

За змістом частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Сторонами не заперечується, що 12.07.2023 машина контактно-стикового зварювання МСО-606 (далі - машина МСО-606) була передана підряднику в ремонт, що підтверджено видатковою накладною у ремонт №175 від 12.07.2023 та товарно-транспортною накладною №Р2023/12 від 12.07.2023.

З урахуванням умов укладених між сторонами Договору та Специфікації, відповідач мав виконати роботи до 10.08.2023.

Позивач стверджує, що 18.08.2023 у нього виникла необхідність повернути машину МСО-606, оскільки відповідачем у порушення умов договору та специфікації не було виконано ремонтних робіт у передбачений термін; у позивача не відпала необхідність у використанні у власній господарській діяльності машини МСО-606.

18.08.2023 позивач відвантажив машину МСО-606 з території відповідача до м.Житомир.

Умовами п.4.3.1 договору визначено, що замовник зобов`язується прийняти роботу, виконану підрядником, у відповідності з цим договором. У разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, протягом п`яти робочих днів письмово заявити про них підрядникові.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині того, що Акт обстеження виконаних робіт щодо капітально-відновлювального ремонту машини контактно-стикового зварювання МСО-606 від 19.08.2023, складений комісією у складі працівників ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія", не може бути прийнятий до уваги, оскільки складений в односторонньому порядку зацікавленими особами позивача.

Крім того, в п.п.5.2, 5.3 Договору сторони узгодили, що якщо сторони не можуть самостійно дійти консенсусу з технічних питань, які виникають під час приймання або виконанні робіт, сторони мають право залучити третю незалежну сторону в особі фахівців Експертно-технічного центру. Витрати, які виникають при вирішенні спорів, несе сторона, яка за результатами вирішення цих суперечок є винною. Всі технічні питання, які виникають в процесі робіт, повинні вирішуватися листуванням та на місці уповноваженими представниками замовника і підрядника.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів залучення до встановлення обсягу та якості виконаних підрядником робіт третьої незалежної сторони в особі фахівців Експертно-технічного центру, так само, не містять матеріали справи і доказів участі в огляді машини МСО-606 представників обох сторін.

Щодо доводів в частині Експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-2629 від 02.10.2023, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Водночас, за наведеною нормою порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Законом України "Про судову експертизу" передбачено обов`язкову атестацію судового експерта. Проте, в даному випадку відсутні відомості щодо атестації експерта торгово-промислової палати, яким складено висновок за замовленням позивача.

Також, частиною 7 статті 98 Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок Житомирської ТПП не містить застереження про обізнаність експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.Також з означеного висновку не вбачається, що він складений для подання до суду.

Зазначене не виключає можливість подання позивачем такого висновку як письмового доказу згідно ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, проте, умовами договору (пункт 5.3.) визначено, що для вирішення спірних технічних питань, що виникають під час приймання або виконанні робіт, сторони мають право залучити незалежну сторону в особі фахівців Експертно-технічного центру, що в даному випадку дотримано не було.

Враховуючи вищевикладене, вірним є висновок суду першої інстанції, що наданий позивачем висновок експерта торгово-промислової палати не є висновком експерта у розумінні ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, а доводи в цій частині судовою колегією не приймаються.

Крім того, огляд машини було проведено експертом ТПП в жовтні 2023 року, тобто через півтора місяця після відвантаження її з території підрядника. При цьому суду не доведено, що представлена на огляд експерта машина перебувала у незмінному стані з моменту її отримання у відповідача.

Умовами п.10.3 Договору передбачено, що у випадку виявлення недоліків та/або дефектів під час приймання робіт, та/або під час гарантійного терміну, вказаного в додатках до договору, замовник повідомляє про них у термін не більше 5-ти робочих днів з моменту виявлення листом на електронну пошту підрядника та оригіналом листа поштою. Підрядник повинен відрядити уповноваженого представника у термін не більше 3 робочих днів з дня отримання листа для складання Дефектного акту, в якому зазначаються недоліки та/або дефекти, терміни їх усунення підрядником за власний рахунок. Дефектний акт має бути підписаний уповноваженими представниками сторін у двох примірниках в термін не більше 5-ти робочих днів з дня складання.

Так, в даному випадку позивачем не було дотримано процедури фіксації недоліків під час огляду машини (який, фактично, є оглядом під час приймання робіт). Так, машина МСО-606 була відвантажена з території відповідача 18.08.2023, її огляд на встановлення обсягу виконаних робіт було проведено уповноваженими представниками позивача 19.08.2023, що підтверджено відповідним Актом.

При цьому, про виявлені недоліки та встановлення обставин невиконання відповідачем умов договору щодо проведення ремонту спірної машини ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" повідомило відповідача лише 09.10.2023 шляхом направлення на адресу останнього листа-претензії №1036, з огляду на що, колегія суддів констатує, що заявником не було дотримано умов п.10.3 Договору, в тому числі, щодо строку повідомлення підрядника про виявлені недоліки.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що умовами п.5.1 Договору визначено, що за результатами виконаних робіт підрядник надає замовнику акт здачі-прийому робіт, який повинен бути підписаний протягом 5 робочих днів з моменту надання його замовнику. У випадку існування об`єктивних причин або недоліків для відмови від підписання замовник повідомляє про них виконавця електронним листом в термін не більше 5-ти робочих днів із дня отримання Актів виконаних робіт, а також оригіналом листа, надісланим поштою. Якщо у вказаний термін цей лист не був надісланий, Акт здачі-прийому робіт вважається підписаним. У разі вмотивованої відмови замовником підписати акт, підрядником складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання та підписується у замовника.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2023 відповідачем через онлайн-сервіс електронного документообігу "ВЧАСНО" було скеровано на адресу позивача Акт про надання послуг №3 від 18.08.2023. Проте, означений Акт був відхилений ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія", що підтверджено листом ТОВ "ВЧАСНО СЕРВІС" від 13.11.2023 №13/11/VCH-289.

У відповіді на відзив позивачем підтверджено факт відхилення даного Акту з тих підстав, що умовами п.5.1 Договору не передбачено можливості використання даного сервісу електронного документообігу.

Водночас, проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору суд звертає увагу, що положення останнього містять умови щодо можливості обміну документами різними засобами, як то на/з e-mail, вказаний в цьому Договорі (п.п.3.4, 6.2, 8.6, 10.3), програмою M.E.Doc (п.5.4), засобами поштового зв`язку (п.6.2, 10.3).

В свою чергу, умовами п.5.1 визначено яким чином має бути надіслана відмова замовника від підписання акту, в той же час даний пункт не містить посилання на порядок (засоби) вручення (надання) замовнику акту здачі-прийому робіт.

Крім того, про необхідність направлення акту здачі-прийому робіт на офіційну електронну адресу позивача останній повідомив відповідача листом від 19.09.2023, тобто через 15 днів після відхилення такого акту, направленого засобами онлайн-сервісу "ВЧАСНО".

Умовами п.5.1 договору передбачено, що акт здачі-прийому робіт повинен бути підписаний протягом 5 робочих днів з моменту надання його замовнику. У випадку існування об`єктивних причин або недоліків для відмови від підписання замовник повідомляє про них виконавця електронним листом в термін не більше 5-ти робочих днів із дня отримання Актів виконаних робіт, а також оригіналом листа, надісланим поштою. Якщо у вказаний термін цей лист не був надісланий, Акт здачі-прийому робіт вважається підписаним.

Також, як зазначено вище, згідно ст.853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, визначено і умовами п.4.3.1 Договору. В той же час, суду не доведено, що замовником під час відвантаження спірної машини з території підрядника було забезпечено участь уповноваженої особи для прийняття відповідних робіт. Отже, машина МСО-606 була відвантажена з території відповідача без її перевірки уповноваженою особою позивача, протилежного суду не доведено.

В матеріалах справи відсутні докази, що про виявлені під час проведеного працівниками позивача 19.08.2023 огляду машини недоліки підрядника було повідомлено негайно. Про виявлені недоліки та встановлення обставин невиконання відповідачем умов договору щодо проведення ремонту машини ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" повідомило відповідача лише 09.10.2023 шляхом направлення на адресу останнього листа-претензії №1036, тобто майже через два місяці після відвантаження машини з території відповідача та її огляду працівниками позивача.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 та статті 86 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Аналогічну правову позицію викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18; від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

З огляду на вищевикладені стандарти доказування, зібрані у справі докази та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявності правових підстав для стягнення суми авансового платежу, оскільки позивачем не доведено належним чином невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору.

З урахуванням зазначеного, враховуючи приписи цивільного законодавства, з огляду на встановлені обставини справи, суд констатує, що оскільки позивачем машина МСО-606 була відвантажена з території відповідача без її перевірки уповноваженою особою позивача, про виявлені недоліки позивач не повідомив відповідача у встановлені договором строки та порядку, огляд машини відбувався на території позивача без залучення представників відповідача та фахівців Експертно-технічного центру; позивач в силу приписів ст.853 Цивільного кодексу України та умов укладеного між сторонами договору, втратив право посилатися на недоліки, допущені відповідачем при виконанні ремонтних робіт, а докази наявні в матеріали, в своїй сукупності, не підтверджують неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором.

Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують вірних висновків місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з їх недоведеністю.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Агробудіндустрія" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 по справі №916/4733/23 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 по справі №916/4733/23 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Агробудіндустрія" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 по справі №916/4733/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 по справі №916/4733/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.

У зв`язку з відпусткою судді-учасника колегії Колоколова С.І. з 26.09.2024 по 09.10.2024 аепляційну скаргу розглянуто поза межами строку, встновленого Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Я.Ф. Савицький

С.І. Колоколов