Постанова

від 02.10.2024 по справі 910/9323/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 910/9323/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: Нестерко І.О. (поза межами приміщення суду),

від відповідача: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклаут Регіон»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 (повний текст складено 30.07.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклаут Регіон»

про забезпечення позову

у справі № 910/9323/24 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклаут Регіон»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд»

про стягнення 1 606 542,52 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маклаут Регіон» (далі - ТОВ «Маклаут Регіон») звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 1 606 542,52 грн, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (далі - ТОВ «Континенталь Трейд») у банківських установах або інших кредитно-фінансових установах, а також заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії, скасовувати реєстраційні дії та/або записи, вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни складу учасників (засновників), зміни керівника ТОВ «Континентвль Трейд».

На обґрунтування поданої заяви ТОВ «Маклаут Регіон» зазначає, що оскільки предметом позовних вимог є вимога майнового характеру про стягнення 1 606 542,52 грн, виконання в майбутньому рішення суду у разі задоволення позову безпосередньо залежить від наявності у відповідача необхідної суми коштів. Позивач вважає, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач в будь-який момент зможе розрахуватись коштами. Водночас накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову не порушить прав та інтересів останнього чи інших осіб, що не є учасниками справи, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у боржника, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні судового рішення у разі задоволення позову.

ТОВ «Маклаут Регіон» також вважає, що ТОВ «Континенталь Трейд» свідомо ухиляється від виконання договірних зобов`язань, а тому засновник та керівник ТОВ «Континенталь Трейд» не позбавлений можливості провести реєстраційні дії щодо зміни власника або директора товариства з метою уникнення субсидіарної відповідальності. За доводами заявника, проведення таких реєстраційних дій під час розгляду даної справи унеможливить виконання в майбутньому рішення суду про стягнення коштів та притягнення до відповідальності засновника та/або керівника товариства відповідача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Маклаут Регіон» про забезпечення позову.

Суд дійшов висновку, що саме лише посилання заявника на потенційну можливість ухилення боржника від виконання грошових зобов`язань без відповідного доказового обґрунтування, зокрема, доказів витрачання коштів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Доводи заявника на імовірне ускладнення чи унеможливлення поновлення порушених прав та інтересів позивача базуються лише на припущеннях останнього, оскільки не надано будь-яких доказів, які свідчили би про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в зв`язку з відсутністю у відповідача грошових коштів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2024, ТОВ «Маклаут Регіон» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити постанову, якою заяву ТОВ «Маклаут Регіон» про забезпечення позову задовольнити частково - вжити заходів забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошові кошти у сумі 1 606 542,52 грн, що обліковуються на будь-яких виявлених виконавцем рахунках ТОВ «Континенталь Трейд» у всіх банківських установах або інших кредитно-фінансових установах.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм процесуального права та як наслідок постановлення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Апелянт зазначає, що із автоматизованої системи " Господарського суду міста Києва" https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/gromadyanam/list_auto_cases/ вбачається, що лише у липні 2024 року до Господарського суду міста Києва надійшло десять позовних заяв до ТОВ «Континенталь Трейд» про стягнення сплачених в якості попередньої оплати за товар коштів, а ціна таких позовів складає від кількох сотень тисяч гривень до кількох мільйонів гривень. Окрім того, у відкритих джерелах в мережі Інтернет міститься інформація, що ТОВ «Континенталь Трейд» один і той же товар продавало кільком покупцям.

Позивач наголошує на тому, що ТОВ «Континенталь Трейд» є учасником значної кількості кримінальних проваджень, у нього наявна заборгованість з податкових зобов`язаннь у розмірі 385 330 000,00 грн, а саме ТОВ «Континенталь Трейд" з травня 2024 року не виконує свої зобов`язання з поставки нафтопродуктів перед великою кількістю покупців та не повертає попередню оплату покупцям.

Скаржник зазначає, що у межах справи №910/8314/24 в ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 було зазначено, що згідно відомостей, відображених у Інформаційній довідці №385247797 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у ТОВ «Континенталь Трейд» відсутнє будь-яке нерухоме майно, а отже лише наявність у відповідача достатнього розміру грошових коштів забезпечить фактичне виконання судового рішення (у разі задоволення позову).

Окрім того, за інформацією з сайту Судова влада України https://court.gov.ua/fair/ станом на 05.08.2024 у провадженні господарського суду міста Києва перебуває 16 справ за позовами юридичних осіб до ТОВ «Континенталь Трейд» про стягнення коштів, а саме: № 910/9536/24, 910/9361/24, 910/8740/24, 910/8721/24, 910/9496/24, 910/8826/24, 910/9508/24, 910/8846/24, 910/8995/24, 910/9592/24, 910/9282/24, 910/8309/24, 910/9323/24.

Таким чином, на думку скаржника, вбачається підтверджена доказами наявність таких обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти відповідача).

ТОВ «Маклаут Регіон» вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти ТОВ «Континенталь Трейд» є обґрунтованим заходом, оскільки враховуючи значну кількість судових проваджень до відповідача про стягнення коштів наявними доказами підтверджується, що невжиття такого заходу може значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову; вжиття такого заходу є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого позивачем подано позов.

Позиції учасників справи.

Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали у справі №910/9323/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «Маклаут Регіон» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 до надходження матеріалів оскарження ухвали у справі №910/9323/24.

22.08.2024 матеріали справи №910/9323/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Маклаут Регіон» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі №910/9323/24. Розгляд справи призначено на 02.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 заяву представника ТОВ «Маклаут Регіон» адвоката Нестерка І.О. про участь у судовому засіданні, призначеному на 02.10.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

У липні 2024 року ТОВ «Маклаут Регіон» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з ТОВ «Континенталь Трейд» 1 606 542,52 грн, з яких 1 600 900,00 грн попередньої оплати та 5 642,52 грн 3% річних.

На обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Маклаут Регіон» зазначило, що ТОВ «Континенталь Трейд» не виконало зобов`язання з поставки товару за договором поставки нафтопродуктів №595/02/2024, а також не повернуло на вимогу ТОВ «Маклаут Регіон» грошові кошти, сплачені ним за цим договором.

Одночасно з поданням позовної заяви ТОВ «Маклаут Трейд» подало заяву про забезпечення позову, вимоги та обґрунтування якої наведено вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У свою чергу, вирішуючи питання про забезпечення позову господарському суду слід виходити з приписів ст. ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), а також, здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача), щодо відсутності підстав для вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, інших учасників судового процесу, та яким чином, чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №904/5876/19, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши доводи поданої ТОВ «Маклаут Регіон» заяви про забезпечення позову, апеляційний суд зазначає, що у поданій заяві ТОВ «Маклаут Регіон» не наводить жодного конкретного факту на підтвердження необхідності накладення арешту на грошові кошти відповідача, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні цієї заяви.

Так, жодних доказів на підтвердження обставин того, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред`явлення до нього заяви, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, суду не надано. Заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що відповідач здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на витрачання коштів з метою ухилення від виконання зобов`язань.

Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення боржника від виконання грошових зобов`язань без відповідного доказового обґрунтування, зокрема, доказів витрачання коштів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Посилання заявника на імовірне ускладнення чи унеможливлення поновлення порушених прав та інтересів позивача базуються лише на припущеннях останнього, оскільки не надано будь-яких доказів, які свідчили би про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими підтверджувалася би реальна загроза неможливості виконання судового рішення у зв`язку з відсутністю у відповідача грошових коштів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що у апеляційній скарзі ТОВ «Маклаут Регіон» наводить нові доводи на обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти ТОВ «Континенталь Трейд».

Однак відповідно до приписів ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються, зокрема, підстави заяви, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тому апеляційний суд не може розглядати доводи ТОВ «Маклаут Регіон», які наведені у апеляційній скарзі, але не були зазначені у заяві про забезпечення позову, за результатами розгляду якої суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу.

Водночас апеляційний суд зазначає, що ГПК України не обмежує право особи на повторне звернення із заявою про забезпечення позову у разі наявності підстав для такого забезпечення на будь-якій стадії судового процесу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду у цій справі є законною та обґрунтованою; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКЛАУТ РЕГІОН» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі № 910/9323/24 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/8162/23 залишити без змін.

4. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційних скарг, покласти на скаржників.

4. Справу №910/8162/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.10.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак