Ухвала

від 09.10.2024 по справі 906/1330/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"09" жовтня 2024 р. Справа № 906/1330/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Бучинська Г.Б.

судді Маціщук А.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

при розгляді у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Благодійної організації "Благодійний фонд "ЛИСТВИНСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК" та апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Радкевича Сергія Миколайовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2024 року по справі №906/1330/23 (суддя Соловей Л.А.)

час та місце ухвалення рішення: 28 травня 2024 року; м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65; вступна і резолютивна частина проголошена о 15:40 год; повний текст рішення складено 11 червня 2024 року

за позовом Заступника керівника Коростенської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Словечанської об`єднаної територіальної громади в особі Словечанської сільської ради Коростенського району

до Фізичної особи-підприємця Радкевича Сергія Миколайовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Благодійна організація "Благодійний фонд "ЛИСТВИНСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК"

про повернення водного об`єкта

за участю представників сторін:

від Прокурора - Копєйченко О.А.;

від Позивача - Стоцька Д.П.;

від Відповідача та Третьої особи - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Коростенської окружної прокуратури (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Словечанської об`єднаної територіальної громади в особі Словечанської сільської ради Коростенського району (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Радкевича Сергія Миколайовича (надалі - Відповідач; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Благодійна організація "Благодійний фонд "ЛИСТВИНСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК" (надалі - Третя особа) про повернення водного об`єкта.

Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що Відповідач використовує земельну ділянку та водний об`єкт озеро "Плитниця" на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, без рішень органів державної влади або місцевого самоврядування про надання у користування зазначених земель та водних об`єктів, зокрема, без правовстановлюючого документа на користування земельною ділянкою водного фонду та розміщенним на ній водним об`єктом.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 28 травня 2024 року в справі № 906/1330/23 позов задовольнив. Зобов`язав Відповідача повернути Позивачу водний об`єкт - озеро "Плитниця" площею 5га, що розташоване за координатами 51о 19'04.9"N 28о 23'02.7"Е на території Позивача.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач здійснює свою рибогосподарську діяльність на водному об`єкті - озеро "Плитниця" неправомірно, зокрема без отримання водного об`єкта та земель водного фонду в користування та без погодження власника земельної ділянки.

Місцевий господарський суд вказав, що режим рибогосподарської експлуатації та дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не дають підстави для використання Відповідачем водного об`єкта - озеро "Плитниця".

Також, суд надав оцінку зверненню Прокурора до суду із цим позовом та дотримання порядку встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення статті 13, 14, 41, 92 Конституції України, статті 179, 181, 190, 316, 317, 319, 321, 391, 395 Цивільного кодексу України, статті 79, 80, 123, 124, 125, 126, 152, 206 Земельного кодексу України, статті 1, 3, 4, 43, 51, 85 Водного кодексу України, статтю 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 1, 11, 14 Закону України "Про аквакультуру", статті 1, 23, 25, 27, 34, 36 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", статті 17, 20, 25, 26 Закону України "Про тваринний світ", Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої Наказом Державного комітету рибного господарства України №4 від 15 січня 2008 року, Порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №801 від 30 жовтня 2013 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Відповідач звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2024 року в справі №906/1330/23 скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Режиму рибогосподарської експлуатації Ладижинського водосховища, розробленого Інститутом рибного господарства НААН, погодженого 4 квітня 2017 року Державним агентством рибного господарства України та 15 березня 2017 року Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства; 18 вересня 2018 року Відповідач отримав дозвіл №15/18 на спеціальне використання біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) виданий управлінням державного агенства рибного господарства у Житомирській області Державного агенства рибного господарства України; зариблення спірного водного об`єкта відбулося на підставі офіційних дозвільних документів від органів державної влади та під їх наглядом; в подальшому Третя особа (за її дорученням Відповідач) здійснювали охорону водного об`єкта; доказів отримання Відповідачем прибутку від використання водного об`єкта суду не подано.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Третя особа звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2024 року в справі №906/1330/23 скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу Третя особа зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що зариблення здійснювалось не тільки із дозволу держави, але й під її контролем - були присутні посадові особи контролюючого державного органу. Третя особа вказала, що це повністю спростовує підстави позову Прокурора, що порушені інтереси держави, адже сама держава надала на такі дії дозвіл та контролювала процес зариблення. Констатує, що зариблення спірного водного об`єкта відбулось на підставі офіційних дозволів органів державної влади та під їх наглядом, які не скасовано. В подальшому Третя особа (за її дорученням Відповідач) здійснювала охорону цього водного об`єкта від браконьєрів на благодійних засадах.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2024 року по справі №906/1330/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 2 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Третьої особи на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2024 року по справі №906/1330/23. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Відповідача та апеляційну скаргу Третьої особи на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 травня 2024 року по справі №906/1330/23 для спільного розгляду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2024 року проведення підготовчих дій закінчено. Розгляд апеляційних скарг призначити на 9 жовтня 2024 року об 15:40 год..

Прокурор подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що порядок надання в користування водних об`єктів та земельних ділянок, на яких вони розташовані, визначається положеннями статтей 51, 85 Водного кодексу України та статтей 59, 122-124 Земельного кодексу України, зазначивши при цьому, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів як окремими об`єктами користування.

Прокурор констатував. що Відповідач здійснює використання спірної земельної ділянки та частини з порушенням встановленого законодавством порядку, що є перешкодою у вільному використанні Позивачем своїх прав власника щодо спірної земельної ділянки , а тому вказана спірна ділянка підлягає поверненню.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2024 року, з підстав, зазначених в даній ухвалі, відмовлено в задоволенні заяви представника Відповідача, яка надійшла 9 жовтня 2024 року (в день судового засідання) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференії із Деснянським районним судом міста Києва.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2024 року задоволено заяву представника Позивача, яка надійшла 3 жовтня 2024 року, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із Овруцьким районним судом Житомирської області.

9 жовтня 2024 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обгрунтоване відпусткою керівника Третьої особи.

В судове засідання від 9 жовтня 2024 року представники Відповідача та Третьої особи не з`явилися.

Враховуючи, що Відповідач та Третя особа були належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронних листів особі (том 3, а. с. 5), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе вирішити питання щодо зупинення провадження за відсутності представників Відповідача та Третьої особи.

В судовому засіданні від 9 жовтня 2024 року, заслухано думку Прокурора з приводу зупинення провадження по справі, який не заперечував проти зупинення провадження по справі.

В судовому засіданні від 9 жовтня 2024 року, яке проведено в режимі відеоконференції, заслухано думку представника Позивача з приводу зупинення провадження по справі, який не заперечував проти такого зупинення та вказав на доцільність такого зупинення.

Апеляційний господарський суд, вирішуючи питання щодо можливості зупинення провадження у цій справі, зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, Об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Колегією суддів встановлено, що у цій справі № 906/1330/23 Відповідач та Третя особа доводять, що використовують водний об`єкт та земельні ділянки водного фонду на підставі дозвільних документів щодо використання водних ресурсів на підставі Дозволу № 15/18 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

При цьому, суд першої інстанції ухвалюючи рішення виходив з того, що Відповідач неправомірно, зокрема без отримання водного об`єкта та земель водного фонду в користування та без погодження власника земельної ділянки.

Також, судом було враховано аналогічну позицію, котру Верховний Суд висловив у постанові від 21 березня 2019 року по справі №923/213/18.

За аналогічних обставин у справі № 922/1168/23 колегія суддів Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду під час розгляду касаційної скарги ТОВ "Фіш-Торг" дійшла висновку про необхідність відступлення від правових висновків Верховного Суду, викладених у справах № 923/213/18, № 914/1326/16 та № 908/2153/20 вказавши, що спеціальне використання водних біоресурсів фізичними та юридичними особами може здійснюватися на умовах оренди, постійного або тимчасового користування. При цьому вимоги такого користування можуть визначатися режимом рибогосподарської експлуатації водного об`єкта і у разі встановлення такого Режиму укладання окремого договору оренди такого водного об`єкта не є необхідним.

Відповідно колегією ВС передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справу №922/1168/23.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що справи №922/1168/23 та № 906/1330/23 є подібними, а тому висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду за результатами розгляду справи №922/1168/23 має значення для правильного вирішення спору у справі №906/1330/23 у подібних правовідносинах.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд, з метою дотримання принципу єдності судової практики (забезпечення якої покладено на Верховний Суд нормою статті 36 Закону України "Про судоустрій та статус суддів") виснує, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід зупинити до розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №922/1168/23 (з перегляду судового рішення у подібних правовідносинах), у зв`язку з чим апеляційне провадження у цій справі підлягає зупиненню на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №922/1168/23, а саме з метою недопущення порушення процесуальних строків та досягнення єдності судової практики.

Також, суд бере до уваги, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (пункт 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30 листопада 2006 року в справі "Красношапка проти України").

В той же час, згідно пункту 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 року в справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Враховуючи викладені вище обставини, котрі зумовлюють зупинення провадження в цій справі до закінчення розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №922/1168/23, апеляційний господарський суд зазначає, що в цьому випадку не буде порушуватися право на розумний строк розгляду справи, оскільки таке зупинення має на меті ухвалення судового рішення у справі, з дотриманням сталості та єдності судової практики.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 227, 234 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 906/1330/23 до завершення розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 922/1168/23 та оприлюднення постанови у справі № 922/1168/23.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та підлягає оскарженню в порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали виготовлено 10 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.