Постанова

від 25.09.2024 по справі 905/1977/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Харків Справа № 905/1977/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання: Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

від кредитора ДПС (апелянта): Дмитрієв Є.К., витяг з ЄДР;

від боржника: Дерека Д.В., довіреність від 29.12.2023;

інші учасники справи про банкрутство: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, м. Дніпро (вх. №1285 Д/1),

на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.05.2024 (повний текст складено 08.05.2024), постановлену за результатом розгляду заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про грошові вимоги до боржника у розмірі 721219,92грн у справі № 905/1977/21 (суддя Величко Н.В.),

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТ-ЮА", с.Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область,

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м. Добропілля, Донецька область,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №905/1977/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли.

15.02.2024 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою (вх. №07-07/1430/24) про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство №905/1977/21 на суму 721219,92грн, які складаються з наступного:

- 713830,06грн - штрафної санкції з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма "Ш") №1015/32-00-04-01-01-01 від 15.11.2023;

- 1333,86грн - з єдиного соціального внеску за самостійно поданою платником декларацією № 9377733437 від 24.01.2024 (термін сплати 09.02.2024);

- 6056,00грн - судового збору, сплаченого заявником за подання заяви.

За результатами розгляду вищевказаної заяви Господарським судом Донецької області 07.05.2024 постановлено ухвалу у справі №905/1977/21, якою відмовлено в задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство на суму 721219,92 грн.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована відсутністю підстав для задоволення заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до боржника в частині штрафу, накладеного згідно податкового повідомлення-рішення №1015/32-00-04-01-01-01-37014600 від 15.11.2023 на суму 713830,06грн, оскільки обставини щодо несвоєчасної сплати податкового зобов`язання, яке є підставою для нарахування штрафних санкцій, спростовується доказами, які надавалися кредитором разом з попередніми заявами з вимогами до боржника. При цьому, суд відзначив, що до заяви з кредиторськими вимогами податковою службою не було надано документів первинного бухгалтерського обліку про здійснення боржником будь-яких платежів за цим податком у конкретні дати.

Щодо решти кредиторських вимог на суму 1333,86грн з єдиного соціального внеску за самостійно поданою платником декларацією №9377733437 від 24.01.2024, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не було надано та в матеріалах справи відсутні будь-які докази (первинні документи), які підтверджують підстави для нарахування боржнику суми недоїмки з єдиного внеску.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.05.2024 у справі №905/1977/21 та ухвалити нове судове рішення, яким визнати вимоги кредитора на суму 715163,92грн та 6056,00грн судового збору в наступній черговості: 1 черга - 6056,00грн; 2 черга - 1333,86грн; 6 черга - 713830,06грн.

Апеляційна скарга ДПС мотивована тим, що судом першої інстанції не повно та не об`єктивно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що судом не було надано належної оцінки наданим до матеріалів справи доказам, які підтверджують наявність у ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" податкового боргу з ПДВ та ЄСВ в загальному розмірі 715163,92грн, що виник у зв`язку з несплатою боржником: (1) грошових зобов`язань визначених податковим повідомленням-рішенням №1015/32-00-04-01-01-01 від 15.11.2023 на суму 713830,06грн; (2) самостійно поданого боржником розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9377733437 від 24.01.2024 (термін сплати 09.02.2024) на суму 1333,86грн.

За твердженням скаржника, зазначені суми податкового боргу ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" не сплачено, що підтверджується витягом інтегрованої картки платника податків (ІКП) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та витягом з інтегрованої картки платника єдиного внеску за 2024 рік.

Крім того, апелянт вказує, що податковий орган самостійно визначив грошове зобов`язання платника сплатити штрафну санкцію у розмірі 713830,06грн, прийнявши податкове повідомлення-рішення №1015/32-00-04-01-01-01 від 15.11.2023, яке не було оскаржено та станом на цей час є чинним. При цьому норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборону заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21.

Відносно посилання місцевого суду на те, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.09.2022 у цій справі було визнано кредиторські вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на суму 21655001,18грн з ПДВ, скаржник зауважує, що при розгляді вказаних вимог перевірці підлягав саме факт несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання у вересні 2020 року, а подальше виключення та поновлення суми у ІКП не скасовує факту порушення, вчиненого у 2020 році. Вказане порушення не є триваючим, воно було здійснене у період з 08.09.2020 по 30.09.2020 та завершене.

Враховуючи відсутність доказів оскарження у встановленому порядку штрафу, накладеного згідно податкового повідомлення-рішення №1015/32-00-04-01-01-01 від 15.11.2023, а також зважаючи на факт несплати заборгованості боржником у добровільному порядку, скаржник вважає, що зобов`язання з оплати штрафу у сумі 713830,06грн є узгодженим у розумінні ст. 57 Податкового кодексу України.

Крім того, на думку скаржника, суд першої інстанції належним чином не дослідив наявну в матеріалах справи копію розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9377733437 від 24.01.2024, який є належним та допустимим доказом на підтвердження обґрунтованості кредиторських вимог з ЄСВ на суму 1333,86грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 (з урахуванням ухвали від 09.07.2024 про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.05.2024 у справі №905/1977/21; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №905/1977/21 на 14.08.2024 о 12:30 год.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024, у зв`язку з відпустками судді Гребенюк Н.В. та судді Слободіна М.М., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Терещенко О.І., суддя Фоміна В.О.

19.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому боржник заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 задоволено клопотання представниці ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" адвоката Дереки Д.В. про участь у судових засіданнях по справі №905/1977/21, у т.ч. призначеному на 23.07.2024 о 15:45 год у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024, у зв`язку з відставкою судді Фоміної В.О., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 задоволено заяву представника Східного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків - Дмитрієва Є.К. про участь у судових засіданнях по справі №905/1977/21, у т.ч. призначеному на 14.08.2024 о 12:30 год у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024, у зв`язку з відпусткою судді Терещенко О.І., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №905/1977/21 до 25.09.2024 о 10:00 год.

Судове засіданні апеляційної інстанції 25.09.2024 проведено у режимі відеоконференції за участю представників Східного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків (апелянта) та ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" (боржника).

Представник кредитора (апелянта) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким визнати кредиторські вимоги до боржника на загальну суму 721219,92грн.

Представниця боржника заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила суд залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Уповноважені представники інших учасників справи про банкрутство у судове засідання 25.09.2024 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх сторін по справі, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності інших учасників справи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.12.2021 за заявою кредитора ТОВ "ДЕТ-ЮА" відкрито провадження у справі №905/1977/21 про банкрутство ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів - до 27.05.2022; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли; визначено дату попереднього засідання суду.

Ухвалою Господарського суду Донецької області за результатами попереднього засідання від 06.09.2022 у справі №905/1977/21 визнано вимоги кредиторів до боржника.

Постановою Господарського суду Донецької області суду від 12.10.2022 припинено процедуру розпорядження майном у справі №905/1977/21 про банкрутство ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" та повноваження розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли; ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли.

Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" (№69364 від 12.10.2022)

15.02.2024 до Господарського суду Донецької області від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшла заява про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство №905/1977/21 на загальну суму 721219,92грн.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на суму 721219,92грн складаються з:

- 713830,06грн - штрафної санкції з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма "Ш") №1015/32-00-04-01-01-01 від 15.11.2023;

- 1333,86грн - з єдиного соціального внеску за самостійно поданою платником декларацією № 9377733437 від 24.01.2024 (термін сплати 09.02.2024),

- 6056,00грн - судовий збір, сплачений заявником за подання відповідної заяви.

На підтвердження обґрунтованості вимог заявником надано суду наступні документи: акт камеральної перевірки №747/32-00-04-01-01-01-37014600 від 14.07.2023 з доказами направлення на адресу боржника; інтегровану картку платника з ЄСВ за 2024 рік; інтегровану картку платника ПДВ за 2024 рік; супровідний лист ДПС України №28433/7/99-00-06-03-01-07 від 10.11.2023 та рішення ДПС №33704/6/99-00-06-03-01-06 від 09.11.2023 про результати розгляду скарги; податкове повідомлення-рішення №1015/32-00-04-001-01-01-37014600 від 15.11.2023 з розрахунком штрафних санкцій та доказами направлення на адресу боржника; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3-й квартал 2023 року від 16.10.2023.

Як вже зазначалося, за результатами розгляду вищевказаних вимог кредитора Господарським судом Донецької області 07.05.2024 постановлено оскаржувану ухвалу у справі №905/1977/21, якою відмовлено в задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство №905/1977/21 на суму 721219,92грн, з підстав, що вказувалися раніше.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні вимог кредитора до боржника, враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Названою статтею визначено, що:

- сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку (відповідний висновок наведений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2021 у справі №916/4181/14).

Абзацом 11 ч. 1 ст. 1 КУзПБ до кредиторів боржника віднесено контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати ЄСВ у межах своїх повноважень, який має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; у разі виникнення вимог податкового органу до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника-платника податків та відсутності їх забезпечення заставою майна боржника, такі вимоги є конкурсними за своєю правовою природою (п. 37 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 916/177/17).

Пунктом 14 ст. 39 КУзПБ передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Таким чином, законодавцем у ч. 1 ст. 45 КУзПБ визначено строк для подання конкурсними кредиторами письмових заяв з грошовими вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30-ти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Пропуск кредитором зазначеного строку зберігає за ним статус конкурсного кредитора у разі обґрунтованості його вимог до боржника, однак, в силу абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ позбавляє його права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Крім того, за приписами ч. 6 ст. 45 КУзПБ кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного ч. 1 цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Виходячи з вимог КУзПБ обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у постановах від 07.06.2018 у справі № 904/4592/15, від 21.05.2018 у справі №904/10198/15).

При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, адже законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Водночас, покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора кореспондує його праву на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18).

Відтак, саме на кредитора покладений обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство, який передбачає подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. Неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора (постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21, від 27.02.2024 у справі №902/1406/15).

Натомість обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21, від 27.02.2024 у справі № 902/1406/15).

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення ст.ст. 45 - 47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Слід також зазначити, що норми КУзПБ не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.06.2023 у справі №904/5743/20.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що предметом судового розгляду у даному випадку є заява Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з кредиторськими вимогами до боржника ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" у загальному розмірі 715163,92грн, які складаються з:

- грошових зобов`язань визначених податковим повідомленням-рішенням (форма "Ш") №1015/32-00-04-01-01-01 від 15.11.2023) на суму 713830,06грн;

- самостійно поданого боржником розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску №9377733437 від 24.01.2024 (термін сплати 09.02.2024) на суму 1333,86грн.

Досліджуючи вимоги кредитора в частині податкової заборгованості зі штрафу у розмірі 715163,92грн, нарахованого на підставі податкового повідомлення-рішення (форма "Ш") №1015/32-00-04-01-01-01 від 15.11.2023, колегією суддів встановлено наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви з грошовими вимогами до боржника кредитор посилається на те, що в порушення норм п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (з урахуванням положень п. 56.18 ст. 56 ПК України, ч. 1 ст. 325 КАС України) ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" було допущено несвоєчасну, із затримкою на 22 дні (з 09.09.2020 по 30.09.2020), сплату грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (форма "Р") №0004514614 від 01.06.2018 у загальній сумі 21663150,62грн, у тому числі основний платіж у сумі 14442100,62грн, штрафні (фінансові) санкції у сумі 7221050,31грн.

За твердженням заявника, боржник ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", будучи обізнаним про дату узгодження грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (форма "Р") №0004514614 від 01.06.2018 та терміни їх сплати, та маючи надходження грошових коштів, у обсягах достатніх для їх сплати, порушив норми п. 57.3 ст. 57 Податкового Кодексу України, та затримав сплату грошових зобов`язань на 22 днів.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків посилається на те, що грошові кошти у сумі 32097722,00грн, сплачені платіжним дорученням 30.09.2020 були зараховані контролюючим органом в рахунок наявного станом на 30.09.2020 податкового боргу ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля".

З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що у січні 2022 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подавалася заява з грошовими вимогами до боржника на суму 28433411,67грн.

Вказана заява була обґрунтовувалася тим, що у ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" виник податковий борг 26.10.2021 в результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, а саме: за податковим повідомленням-рішенням (форма "Р") №0004514614 від 01.06.2018 на суму 21663150,93грн, у тому числі за основним платежем - 14442100,62грн, штрафними санкціями - 7221050,31грн.

Заявник також вказав, що правомірність винесення вказаного повідомлення-рішення підтверджено рішеннями Донецького окружного адміністративного суду та Першого апеляційного адміністративного суду у справі №0540/7689/18-а. Частина нарахування в сумі 8149,75грн погашена за рахунок наявної переплати в ІКП. Разом з тим, 27.10.2021 відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України в ІКП з податку на додану вартість в автоматичному режимі нараховано пеню в загальній сумі 6778410,49грн. Таким чином, заявник вважав, що ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" має податковий борг у загальній сумі 28443411,67грн з податку на додану вартість (код 14010100), який не сплачений.

Під час розгляду кредиторських вимог заявник не надавав господарському суду будь-яких відомостей та доказів на підтвердження сплати боржником 30.09.2020 грошових коштів у сумі 32097722,00грн та їх зарахування контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля".

За результатом розгляду вказаної заяви Господарським судом Донецької області постановлено ухвалу від 06.09.2022 у справі №905/1977/21, якою визнано вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" в сумі 21655001,18грн з податку на додану вартість, у тому числі 14433950,87грн за основним платежем, штрафні (фінансові санкції (штрафи)) 7221050,31грн, крім того судовий збір у розмірі 4962,00грн. В іншій частині вимог Управління на суму 6778410,49грн пені згідно податкової вимоги №0001910-1300-3200 (за формою "Ю") від 27.10.2021 відмовлено.

При розгляді вищевказаної заяви судом було встановлено, що рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання (податкове повідомлення-рішення №0004514614 від 01.06.2018 на суму 21663150,93грн, у тому числі за основним платежем - 14442100,62грн, штрафними санкціями - 7221050,31грн) вважається узгодженим 25.08.2020. Платник податків мав самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження, тобто до 04.09.2020 включно. Доказів повної сплати узгодженої суми платником податків до матеріалів справи не надано.

З урахуванням аргументів заявника про те, що частина нарахування в сумі 8149,75грн погашена за рахунок наявної переплати в ІКП, суд дійшов висновку про визнання та включення до реєстру кредиторів вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на суму 21655001,18грн з податку на додану вартість, в тому числі: за основним платежем - 14433950,87грн, штрафні (фінансові санкції (штрафи)) - 7221050,31грн, як підтверджені належними доказами.

Тобто, підставою для визнання кредиторських вимог контролюючого органу за податковим повідомленням-рішенням №0004514614 від 01.06.2018 на загальну суму 21663150,93грн, був документально підтверджений кредитором та встановлений судом факт несплати боржником суми податкового зобов`язання з ПДВ, у тому числі за основним платежем в сумі 14442100,62грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №905/1977/21 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2022 у справі №905/1977/21 залишено без змін.

У подальшому, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зверталося до Господарського суду Донецької області із заявою №1692/5/32-00-13-01 від 20.12.2022 про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство № 905/1977/21 на суму 9652517,58 грн.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилався на наявність у ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" податкового боргу, який виник 26.10.2021 в результаті не сплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість (код 14010100) за податковим повідомленням-рішенням (форма "Р") №0004514614 від 01.06.2018, а також на нарахування відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України в інтегрованій картці з податку (далі ІКП) з податку на додану вартість в автоматичному режимі пені в загальній сумі 6778410,49грн.

Також заявник вказував, що у зв`язку з перерахунком абсолютного значення пені по податковому повідомленню-рішенню №0004514614 від 01.06.2018, сума пені в ІКП збільшена на 2873721,07грн згідно рішення керівника №26/32-00-04-04-01-32 від 25.11.2022, що загалом становить 9652131,56грн, яка боржником сплачена не була.

За доводами заявника, станом на 19.12.2022 збільшено податковий борг по ПДВ на 386,02грн згідно податкового повідомлення-рішення (форми "Н") №000/161/32-00-04-01-01-01 від 08.07.2022.

За результатом розгляду вказаної заяви ухвалою Господарського судому Донецької області від 15.08.2023 у справі № 905/1977/21 закрито провадження у справі в частині вимог Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до боржника на суму 6778410,49грн пені, нарахованої в результаті не сплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість (код 14010100) за податковим повідомленням-рішенням (форма "Р") № 0004514614 від 01.06.2018, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України; в іншій частині заявлених вимог з пені та штрафу судом відмовлено.

Східний апеляційний господарський суду постановою від 08.11.2023 ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.08.2023 залишив без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі, зазначивши про наявність прийнятого судом рішення про той самий предмет та з тих самих підстав - стягнення пені, нарахованої 26.10.2021 у розмірі 6778410,49грн в результаті не сплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість (код 14010100) за податковим повідомленням-рішенням (форма Р) № 0004514614 від 01.06.2018.

Щодо решти заявлених вимог апеляційний суд зазначив, що нарахування кредитором пені та штрафу поза межами строку, визначеного п.п.129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПК України, суперечить як приписам вказаної норми права, так і положенням ч. 3 ст. 41, ст. 59 КУзПБ.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2024 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №905/1977/21 залишено без змін.

Таким чином, обставини щодо несплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість (код 14010100) за податковим повідомленням-рішенням (форма "Р") №0004514614 від 01.06.2018, момент виникнення та розмір грошових зобов`язань у платника податку були встановлені у судовому рішенні - ухвалі Господарського суду Донецької області від 06.09.2022 у справі №905/1977/21, яка набрала законної сили і має преюдиційний характер згідно ст. 75 ГПК України.

З матеріалів справи також вбачається, що до реєстру вимог кредиторів боржника включено відповідні вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, зокрема з ПДВ у сумі 14433950,87грн (3-я черга погашення) відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 06.09.2022 за результатами попереднього засідання.

Звертаючись із новою заявою про визнання кредиторських вимог до боржника, яка розглядається в межах цього судового провадження, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків посилається на наявність у боржника ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" податкового боргу, який виник в результаті несвоєчасної сплати грошових зобов`язань визначених у податковому повідомленні-рішенні №0004514614 від 01.06.2018, у загальній сумі 21663150,62грн, у тому числі основний платіж у сумі 14442100,62грн, штрафні (фінансові) санкції у сумі 7221050,31грн.

В обґрунтування поданої заяви кредитор зазначає, що на підставі акту камеральної перевірки №747/32-00-04-01-01-01-01 від 14.07.2023 та з урахуванням рішення ДПС України від 09.11.2023 №33704/6/99-00-06-03-01-06 податковим органом проведено камеральну перевірку та винесено податкове повідомлення-рішення (форма "Ш") №1015/32-00-04-01-01-01 від 15.11.2023, яким на платника податків накладено штраф у розмірі 5% від суми простроченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість 14442100,62грн, що складає суму 713830,06 грн.

Зазначена штрафна санкція на суму 713830,06грн була застосована контролюючим органом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання на суму 14276601,13грн, граничний термін сплати 08.09.2020, фактично сплачено - 30.09.2020, таким чином кількість затримки складає 22 дні.

Розрахунок штрафних санкцій здійснено за період прострочення сплати податкового зобов`язання з 08.09.2020 по 30.09.2020.

При цьому кредитор також вказує, що згідно даним інтегрованої картки платника податку ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" (далі ІКП) з податку на додану вартість, станом на 09.09.2020 у платника податку обліковувались надмірно сплачені суми (переплата), які склали 165499,49грн, та які були зараховані у рахунок погашення грошових зобов`язань визначених у податковому повідомленні рішенні з податку на додану вартість №0004514614 від 01.06.2018, а залишок несплаченої суми набув статусу податкового боргу.

Згідно даним інтегрованої картки платника ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" з податку на додану вартість, сплата податкового боргу була здійснена платіжним дорученням №124215139 від 30.09.2020 у сумі 32097722,00грн.

З посиланням на положення п. 87.9. ст. 87, п. 131.2. ст. 131 ПК України, п. 4 підрозділу 2 Розділу ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове Державне соціальне страхування (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.16 №422 (що діяв на момент вчинення порушення), Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків зазначає, що грошові кошти у сумі 32097722,00грн, сплачені платіжним дорученням 30.09.2020 були зараховані контролюючим органом в рахунок наявного станом на 30.09.2020 податкового боргу ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля".

Колегія суддів зазначає, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків у своїх попередніх заявах з грошовими вимогами до боржника стверджувало про наявність у ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" заборгованості з ПДВ у сумі 21663150,93грн, у тому числі за основним платежем - 14442100,62грн, штрафними санкціями - 7221050,31грн, при цьому, не наводило жодних аргументів та не надавало суду доказів сплати боржником грошових коштів за податковим повідомленням-рішенням (форма "Р") №0004514614 від 01.06.2018 в сумі 32097722,00грн та їх зарахування контролюючим органом в рахунок наявного станом на 30.09.2020 податкового боргу.

Такі докази в матеріалах справи відсутні та не надавалися заявником до своїх заяв з кредиторськими вимогами до боржника, у тому числі до заяви, яка є предметом даного судового розгляду.

Разом з цим, зважаючи на факт існування у цій справі про банкрутство судових рішень - ухвал Господарського суду Донецької області від 06.09.2022 та від 15.08.2023, які набрали законної сили і мають преюдиційний характер при розгляді вимог заявника, в частині розгляду вимог Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до боржника ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на суму основного платежу, що виникло в результаті не сплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість (код 14010100) за податковим повідомленням-рішенням (форма "Р") №0004514614 від 01.06.2018, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про те, що обставини щодо погашення заборгованості, визначені податковим органом як підставу для нарахування штрафних санкцій (несвоєчасна сплата податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 14276601,13грн з простроченням у 22 дні) спростовується доказами, які надавалися кредитором з попередніми заявами.

Крім того, як вбачається з інтегрованої картки платника податків ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" за 2021 рік з податку на додану вартість, яка надавалась до заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1692/5/32-00-13-01 від 20.12.2022 про визнання кредиторських вимог на суму 9652517,58грн, станом на 26.10.2021 здійснено поновлення нарахувань:

- 14442100,62грн - поновлено в пот роцi виключ/скасован в мин роках О.П. за актами рiш.суд. Податкове повiдомлення-рiшення (форма "Р") №0004514614 по рiшення суду про підтвердж.донар.сум №0540/7689/18-а вiд 05.10.2021;

- 7221050,31грн - поновлено в поточному роцi викл/скасованих (в минул р) ШС за акт рiш.суд.Податкове повiдомлення-рiшення (форма "Р") №0004514614 по рiшення суду про підтвердж.донар.сум №0540/7689/18-а вiд 05.10.2021.

Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі - Порядок), встановлено, що інтегрована картка платника (ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.

Пунктом 1 Розділу II Порядку, передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Отже, оскільки з інтегрованої картки платника податків ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" вбачається поновлення нарахування боржнику за зобов`язанням з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням №0004514614 від 01.06.2018, колегія суддів зазначає, що така заборгованості не може вважатися погашеною (сплаченою).

За таких обставин, господарський суд першої інстанції обґрунтовано відзначив про те, що інформація про погашення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням №0004514614 від 01.06.2018 у загальній сумі 21663150,62грн, у тому числі основний платіж у сумі 14442100,62грн, що є підставою для нарахування кредитором штрафу, який є предметом розгляду в межах цього судового провадження, спростовується даними інтегрованої картки платника податків, яка надавалася кредитором до попередньої заяви.

З матеріалів справи вбачається, що у заяві з кредиторськими вимогами до боржника, яка є предметом даного судового провадження, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків заявлено вимоги до боржника у вигляді штрафу, накладеного згідно податкового повідомлення-рішення (форма "Ш") №1015/32-00-04-01-01-01-37014600 від 15.11.2023, розрахунок штрафних санкцій здійснено з 08.09.2020 по 30.09.2020 від суми основного зобов`язання у розмірі 14442100,62грн

Підставою для нарахування штрафу стала несвоєчасна сплата боржником податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 14276601,13грн з простроченням у 22 дні (граничний термін сплати 08.09.2020, фактично сплачено - 30.09.2020).

У той же час, колегія суддів зазначає, що в ухвалі Господарського суду Донецької області від 06.09.2022 у справі №905/1977/21 було встановлено розмір основного зобов`язання (з урахуванням аргументів заявника про те, що частина нарахування в сумі 8149,75грн погашена за рахунок наявної переплати в ІКП) та визнано вимоги кредитора з податку на додану вартість за основним платежем - 14433950,87грн, які у подальшому були включені до реєстру вимог кредиторів.

Тобто, у вказаній ухвалі було встановлено наявність заборгованості (факт несплати) боржника перед контролюючим органом за податковими зобов`язаннями з ПДВ у сумі 14433950,87грн.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України, суд першої інстанції обґрунтовано врахував обставини, встановлені в ухвалі Господарського суду Донецької області від 06.09.2022 у справі №905/1977/21 щодо несплати узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням (форма "Р") №0004514614 від 01.06.2018 та розмір грошових зобов`язань у платника податку, і такі обставини не повинні доказуватися при розгляді цієї справи, в якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми ст. 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Доводи заявника апеляційної скарги фактично стосуються намагання здійснити перегляд обставин, встановлених в ухвалі Господарського суду Донецької області від 06.09.2022 у цій справі, щодо відсутності оплати боржником узгодженого грошового зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням (форма "Р") №0004514614 від 01.06.2018 зі сплати податкового зобов`язання з у сумі 14442100,62грн, вимоги за якими (зобов`язаннями) були визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, тоді як зазначене судове рішення набуло статусу остаточного рішення у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а відтак, встановлені в цьому судовому акті обставини не можуть бути переглянуті у новому провадженні.

Колегія суддів зазначає, що системний аналіз ст.ст. 45-47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Разом з цим, дослідженими судом матеріалами справи підтверджується, що до своєї заяви з кредиторськими вимогами до боржника Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не було надано доказів оплати боржником грошових коштів у сумі 32097722,00грн, зокрема, на підставі платіжного доручення 30.09.2020.

Будь-яких документів первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких суд може встановити фактичне здійснення боржником будь-яких платежів за податком на додану вартість та у конкретні дати, та які були зараховані контролюючим органом в рахунок наявного податкового боргу ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", заявником не надано та матеріали справи таких доказів не містять.

У свою чергу, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Колегія суддів враховує, що у цій справі перевірці поданого кредитором розрахунку грошових вимог має передувати встановлення судом правової природи і складових податкового боргу, юридичних фактів з якими пов`язується його узгодженість.

Однак, у даному випадку Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків як кредитор, який зобов`язаний надати всі необхідні документи на обґрунтування своїх вимог, в порушення вищенаведених вимог, в ході розгляду справи № 905/1977/21 таких документів не надав, а тому не довів обставини щодо несвоєчасної сплати боржником податкового зобов`язання, яке є підставою для нарахування спірних штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з кредиторськими вимогами до боржника в частині штрафу, накладеного згідно податкового повідомлення-рішення (форма "Ш") №1015/32-00-04-01-01-01-37014600 від 15.11.2023 на суму 713830,06грн, оскільки заявником не було підтверджено факту несвоєчасної оплати (оплати як такої) боржником податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 14276601,13грн.

При розгляді кредиторських вимог Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на суму 1333,86грн, які виникли з єдиного соціального внеску за самостійно поданою платником декларацією №9377733437 від 24.01.2024, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 та п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 2, 3 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

У відповідності до підп. "б" п. 176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У своїй заяві Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків посилається на те, що ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" самостійно подало декларацію №9377733437 від 24.01.2024 (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску), сума нарахованого єдиного внеску становить 1334,81 грн.

Заявник зазначає, що строк виконання цього зобов`язання у боржника настав 09.02.2024, що також відображено у інтегрованій картці платника за 2024 рік, в якій відображено заборгованість в сумі 1333,86грн.

Судова колегія враховує, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Роботодавець як платник єдиного внеску є особою, на яку покладено обов`язок своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати за найманих працівників (застрахованих осіб) єдиний внесок, а також подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, які визначені податковим законодавством.

Проте, судом встановлено, що до матеріалів справи не подавався податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску № 9377733437 від 24.01.2024.

ДПС до своєї заяви надано декларацію б/н від 16.10.2023 за звітний (податковий) період 2023 рік, 3 квартал, на загальну суму 1334,81грн.

Разом з цим, суд першої інстанції прийняв до уваги, що ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №422 оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.

Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

З урахуванням наведеного, судова колегія зазначає, що фактом підтвердження сум нарахувань з заробітної плати є первинні документи, які заявником разом з поданою до суду заявою надано не було, а не податкова звітність, що подається до ДПС відповідно до податкового законодавства, яка лише підтверджує порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування боржником не свідчить беззаперечну наявність вказаної суми виплат з заробітної плати робітнику.

Частинами 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Разом з тим, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, у тому числі нарахувань з заробітної плати є лише первинні документи, яких не було надано до своєї заяви кредитором.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутність доказів (саме первинних документів), які підтверджують підстави для нарахування боржнику суми недоїмки з єдиного внеску, позбавляє суд можливості визначити обґрунтованість заявленої у складі вимог кредитора у справі про банкрутство суми єдиного внеску, оскільки унеможливлює належну перевірку у розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 86 ГПК України відповідність визначення податковим органом цієї суми, як вимог кредитора, вимогам законодавства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 61 КУзПБ з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.

Тож з визнанням боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури у ліквідатора виникає обов`язок припинити трудові відносини між найманими працівниками та підприємством-банкрутом, що унеможливлює виникнення у роботодавця бази для нарахування єдиного внеску.

Враховуючи ту обставину, що ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" 12.10.2022 визнано банкрутом, а також встановлення судом, що період нарахування зобов`язань боржника у звіті визначено - 3 квартал 2023 року, судова колегія апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для визнання суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі №916/4181/14.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що наданими Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків доказами не доведено підстав для визнання судом та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" заявлених вимог у сумі 713830,06грн - штрафної санкції з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма "Ш") №1015/32-00-04-01-01-01 від 15.11.2023 та 1333,86грн - з єдиного соціального внеску за самостійно поданою платником декларацією №9377733437 від 24.01.2024 (термін сплати 09.02.2024), у зв`язку з чим господарським судом першої інстанції правомірно відмовлено у визнанні цих вимог та включенні до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, посилання скаржника на те, що ухвала суду першої інстанції винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для визнання вимог кредитора.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Донецької області від 07.05.2024 у справі № 905/1977/21 підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.05.2024 у справі №905/1977/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.05.2024 у справі №905/1977/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.10.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко