Рішення

від 08.10.2024 по справі 904/4790/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024м. ДніпроСправа № 904/4790/21 (910/21706/17)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 14, ідентифікаційний код: 33546549)

до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код: 14360570)

про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення від 01.12.2016р. у сумі 227 478,21 грн.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник відповідача Солодовник С.О. (в залі суду)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис", яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", звернулось до Господарського суду міста Києва із вказаним позовом про стягнення 225 082,00 грн. основного боргу зі сплати орендної плати за жовтень та листопад 2017 року, 1350,50 грн. інфляційних втрат, 573,96 грн. пені, 471,75 грн. 3% річних, посилаючись на неналежне виконання Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" зобов`язань по договору оренди приміщення від 01.12.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 порушено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 зупинено провадження у справі № 910/21706/17 до набрання законної сили рішенням у справі № 904/6511/17.

13.11.2023 відповідач та 21.11.2023 позивач подали заяви про поновлення провадження у справі та передачу справи до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт".

Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суду розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина 2 статті 7 Кодексу).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2023 поновлено провадження у справі № 910/21706/17. Передано справу № 910/21706/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення від 01.12.2016р. у сумі 227 478,21 грн., за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт".

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2024 матеріали справи №904/4790/21 (910/21706/17) передано на розгляд судді Владимиренко І.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 прийнято до свого провадження справу №904/4790/21 (910/21706/17) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення від 01.12.2016р. у сумі 227 478,21 грн. в межах справи №904/4790/21 про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549). Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.05.2024р. о 13:30год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. В разі неможливості забезпечити участь в судовому засіданні повноважних представників сторін повідомити господарський суд Дніпропетровської області відповідним зверненням. До засідання подати: позивачу - протягом 10 календарних днів з дня отримання відзиву, надати відповідь на відзив; документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; оригінали документів, доданих до заяви (для огляду в судовому засіданні); повідомити відповідачів про час і місце судового засідання, докази повідомлення надати суду. У випадку подання відповіді на відзив, направити її копію на адресу відповідачів докази чого надати суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа). Відповідачу протягом 15 календарних днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення на відповідь на відзив (протягом 10 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив), складене відповідно до вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу. У випадку подання заперечень на відповідь на відзив, направити їх копію на адресу позивача, докази чого надати суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа); сторонам: належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання). Господарський суд зазначає, що сторони мають право направляти всі звернення до господарського суду засобами електронного зв`язку.

13.05.2024 до суду від представника позивача надійшло заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження.

20.05.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2024 клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено. Перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.07.2024р. о 13:30год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. До засідання подати: позивачу - протягом 10 календарних днів з дня отримання відзиву, надати відповідь на відзив; документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; оригінали документів, доданих до заяви (для огляду в судовому засіданні); повідомити відповідача та третю особу про час і місце судового засідання, докази повідомлення надати суду. У випадку подання відповіді на відзив, направити її копію на адресу відповідача докази чого надати суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа). Відповідачу заперечення на відповідь на відзив (протягом 10 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив), складене відповідно до вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу. У випадку подання заперечень на відповідь на відзив, направити їх копію на адресу позивача, докази чого надати суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа), сторонам: належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання). Господарський суд зазначає, що сторони мають право направляти всі звернення до господарського суду засобами електронного зв`язку.

08.07.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про здійснення огляду оригіналу заяви свідка ОСОБА_1 , посвідчену 05.01.2024 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О., зареєстровано в реєстрі за № 04 з матеріалів справи №904/4790/21 (904/3356/23). Судом клопотання задоволено, оригінал заяви свідка ОСОБА_1 буде оглянуто в розгляді справи по суті.

В судовому засіданні 09.07.2024 господарським судом оголошено перерву до 02.09.2024р. о 12:30год.

02.09.2024 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення.

02.09.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання від 02.09.2024 про дослідження справи про банкрутство №904/4790/21 в частині кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк» до боржника, а також інші докази, що підтверджують спірність зарахувань зустрічних грошових вимог у взаємовідносинах АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Монтана-Естейт», вчинених як АТ КБ «Приватбанк» так і ТОВ «Монтана-Естейт». Судом клопотання задоволено, докази будуть досліджені в розгляді справи по суті.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 08.10.2024р. о 12:40год.

В судове засідання 08.10.2024 з`явився представник відповідача.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, судом оглянуто оригінал заяви свідка ОСОБА_1 та матеріали справи про банкрутство №904/4790/21 в частині кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк» до боржника, а також інші докази, що підтверджують спірність зарахувань зустрічних грошових вимог у взаємовідносинах АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Монтана-Естейт», вчинених як АТ КБ «Приватбанк» так і ТОВ «Монтана-Естейт».

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.10.2024 оголошено в ступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Приватофис надалі - Товариством з обмеженою відповідальністю Монтана-Естейт (позивач/орендодавець) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк (відповідач/орендар) укладено Договір оренди приміщення (далі - Договір).

В порядку та на умовах, визначених Договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у Договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності (п.1.1 Договору).

Приміщення, яке передається в оренду, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, будинок 104, має загальну площу 1 023,10 кв.м. і належить орендодавцеві на праві власності (п.1.2 Договору).

Відновна вартість приміщення, що передається у оренду, із врахуванням індексації, становить 4 190 737,24 гривень без ПДВ (п.1.3 Договору).

Приміщення передається орендодавцем, і приймається в оренду орендарем на умовах сплати останнім орендодавцю плати за користування приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений орендодавцем (п.2.1 Договору).

Орендна плата підлягає сплаті до 20 числа поточного місяця за поточний місяць, із розрахунку 110,00 грн. за 1 кв. м., в тому числі ПДВ 18,33 грн., всього 112 541,00 грн. (разом з ПДВ) за перший місяць оренди.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).

Розмір орендної плати може бути переглянутий два рази на рік та змінений за згодою Сторін, про що укладається додаткова угода до даного Договору (п.2.2 Договору).

Передача орендодавцем та прийняття орендарем приміщення в оренду засвідчується актом здачі-приймання приміщення у оренду. Повернення приміщення орендодавцеві здійснюється за актом здачі-приймання. Обов`язок по складанню акта здачі-приймання покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні Договору.

Орендар/орендодавець зобов`язаний здійснити огляд приміщення під час підписання акту здачі-приймання.

Орендодавець гарантує, що при дотриманні орендарем санітарних і протипожежних правил, а також правил експлуатації встановленого в приміщенні санітарно-технічного та інженерного устаткування, орендоване приміщення не втратить експлуатаційних властивостей (п.5.1 Договору).

Приміщення та інше майно вважаються фактично переданими орендодавцеві/орендареві з моменту підписання акта здачі-приймання. У момент підписання цього акта орендар/орендодавець передає орендодавцеві/орендареві ключі від приміщення (п.5.2 Договору).

У випадку заборгованості по виплаті орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,01 відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (п. 6.3 Договору).

Договір укладається з 01.12.2016 по 31.10.2019. У разі якщо не пізніше 1 місяця до закінчення дії Договору, жодна із сторін не повідомить про припинення його дії іншу сторону, він вважається продовженим на тих самих умовах на строк, встановлений при укладенні Договору (п.7.1 Договору).

На виконання умов вищевказаного Договору 01.12.2016 року між сторонами договору підписано Акт здачі-приймання приміщення, відповідно до якого ТОВ Приватофис передав банку нерухоме майно, що є предметом договору користування.

31.10.2019 року між сторонами договору було підписаного Акт здачі-приймання приміщення, згідно якого банк повернув ТОВ Приватофис нерухоме майно, що є предметом Договору.

Позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати орендних платежів на загальну суму 227 478,21 грн. грн., з яких: 225 082,00 грн. основний борг, 573,96 грн. пеня за період з жовтеня-листопад 2017, 1 350,50 грн. інфляційні за жовтень 2017 року, 471,75грн. 3% річних за період з жовтеня-листопад 2017.

За викладених обставин позивач звернувся за даним позовом до суду.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в повному обсязі.

Господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи та подані сторонами документальні докази, встановив наступне.

Між Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - Банк) та ТОВ «Спектрум-Енерго», ТОВ «Істейт Сервіс», ТОВ «Істейтальянс» були укладені кредитні договори № 09/01/К від 10.02.2009, №08/104/К від 17.12.2008, №08/107/К від 17.12.2008, №08/108/К від 17.12.2008, №08/109/К від 17.12.2008, №08/110/К від 17.12.2008, №08/111/К від 17.12.2008 (далі -Кредитні договори).

06.04.2015 року зазначені позичальники були припинені шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис». Наслідком припинення юридичної особи шляхом її приєднання до іншої юридичної особи є перехід всіх прав та обов`язок від юридичної особи, яка припиняється, до юридичної особи, до якої здійснюється приєднання, то правонаступником всіх кредитних зобов`язань позичальників за Кредитними договорами, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис».

Також, між Банком та ТОВ «Приватофис» (далі Позичальник) були укладені кредитні договори №КП-457Г від 11.01.2011, №07/30/К від 17.04.2007, №08/105/К від 17.12.2008, №08/106/К від 17.12.2008.

Метою укладання вищевказаних кредитних договорів було надання кредитних коштів для придбання нерухомого майна та його обладнання відповідно до вимог НБУ для передання його в оренду Банку під розміщення у даних об`єктах нерухомості - відділень Банку (мережа відділень по всій території України).

Між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «ПРИВАТОФИС», правонаступником якого є ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ», 01.12.2016 року було укладено 247 договорів оренди нерухомого майна по всій Україні, зокрема, і щодо нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104, площею 1023,10 кв.м.

Відповідно до п.2.2 Договору оренди, орендна плата сплачується до 20 числа поточного місяця за поточний місяць з розрахунку 110,00 грн за 1 кв.м. в тому числі ПДВ 18,33 грн., всього 112 541,00 грн. за перший місяць. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).

01.12.2016 року між сторонами договору підписано Акт здачі-приймання приміщення, відповідно до якого ТОВ «ПРИВАТОФИС» передав Банку нерухоме майно, що є предметом договору, в користування.

31.10.2019 року між сторонами договору підписано Акт здачі-приймання приміщення, відповідно до якого Банк повернув ТОВ «ПРИВАТОФИС» нерухоме майно, що є предметом договору оренди.

21.12.2016 року між Міністерством фінансів України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, на виконання абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 року № 916, було підписано Договір про продаж 100 % акцій ПАТ КБ «ПриватБанк». Відтак власником 100% пакету акцій ПАТ КБ «ПриватБанк» стала Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.

АТ КБ «ПриватБанк» до жовтня 2017 року виконував своїх зобов`язання за 247 Договорами оренди шляхом сплати на користь ТОВ «Приватофис» орендної плати.

Представник відповідача зазначив, що після проведення націоналізації, АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що кредити ТОВ "Приватофис" взагалі не мають "твердого" забезпечення, а останні погашення з відсоткам проводились Позичальником перед АТ КБ «Приватбанк» у 2013 році лише в частині трьох кредитів (за Кредитним договором 07/30/К у сумі 154 399,78, за Кредитним договором № 08/105/К у сумі 16 058 894,73, за кредитним договором 08/106/К у сумі 8 108 994,91), та у 2015 році лише в частині кредиту КП-457Г на суму 12 519 050,00 грн.

У 2017 році АТ КБ «Приватбанк» ініційовано листи до Позичальника про заміну забезпечення та надання прийнятного забезпечення у вигляді реальних активів (нерухомості, яка була придбана за кредитні кошти Банку; станом на 2017 рік у власності ТОВ "Приватофис" знаходилось 415 об`єктів, проте звернення залишились без належного реагування.

У 2019 році АТ КБ «Приватбанк» ініційовані звернення до ТОВ "Приватофис" про надання пропозиції щодо реструктуризації заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк», проте ТОВ "Приватофис", на думку відповідача обмежився формальним листом-відповіддю.

Починаючи з жовтня 2017 року АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання з оплати орендних платежів за 247 Договорами оренди почав припиняти шляхом їх зарахування в рахунок заборгованості ТОВ "Приватофис" за кредитами у спосіб направлення заяв про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

17.04.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник АТ КБ «ПриватБанк») (Кредитор) та ТОВ «Бюро кредитних історій» (правопопередник - ТОВ «Приватофис», ТОВ «Монтана-Естейт» (Позичальник) було укладено Договір №07/30/К про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії.

Станом на 2017 рік у Позивача був наявний борг за Договором №07/30/К від 17.04.2007 року про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі 642 595 282,55 грн., з яких 607 189 487,23 грн по тілу кредиту та 35 405 796,32 грн. по процентам за користування кредитом.

Так, відповідно до позовної заяви ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (ТОВ «ПРИВАТОФИС») заявляють вимоги щодо стягнення орендної плати за період з жовтня 2017 року по листопад 2017 року.

АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що заборгованість за жовтень-листопад 2017 року по договорам оренди, в кількості 247 шт. була припинена зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли з Кредитного договору №07/30/К від 17.12.2007 року та Договорами оренди б/н від 01.12.2016 року в кількості 247 шт., заявами №Е.65.0.0.0/3-134182 від 06.11.2017 року за жовтень 2017 року та №Е.65.0.0.0/3-147662 від 28.11.2017 року за листопад 2017 року, в тому числі і за Договором оренди від 01.12.2016 року щодо нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104, площею 1023,10 кв.м.

Також, з метою припинення зобов`язань АТ КБ «ПриватБанк» за договорами оренди в кількості 274 шт. за період грудень 2017 - листопад 2018 року було здійснено інші зарахування заявами №Е. 65.0.0.0/3-161064 від 20.12.2017 року, №Е. 65.0.0.0/3-177212 від 22.01.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-188787 від 14.02.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-201618 від 16.03.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-214667 від 17.04.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-225181 від 14.05.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-243934 від 12.06.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-631295 від 13.08.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-645830 від 17.09.2018 року, від 10.10.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-672945 від 07.11.2018 року, в тому числі і за Договором оренди від 01.12.2016 року щодо нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104, площею 1023,10 кв.м..

В подальшому, 17.12.2018 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» направив ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (ТОВ «ПРИВАТОФИС»), а останнім отримано, заяву про відмову від зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.12.2018 року вих.№20/0.0.0/769 3006/01 (адреса отримувача: 49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 14) та від 17.12.2018 року вих.№20.1.0.0./7 693006/02 (адреса отримувача: 49094, м. Дніпро, а/с №4778), відповідно до якої Відповідач повідомив Позивача про відмову від зарахування зустрічних однорідних вимог здійснену заявами №Е.65.0.0.0/3-134182 від 06.11.2017 року, №Е.65.0.0.0/3-147662 від 28.11.2017 року, №Е.65.0.0.0/3-161064 від 20.12.2017 року, №Е.65.0.0.0/3-177212 від 22.01.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-188787 від 14.02.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-201618 від 16.03.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-214667 від 17.04.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-225181 від 14.05.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-243934 від 12.06.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-631295 від 13.08.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-645830 від 17.09.2018 року, від 10.10.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-672945 від 07.11.2018 року, при цьому Банк повідомив про зміну підстав припинення зобов`язань зі сплати орендної плати за Договорами оренди б/н від 01.12.2016 року у кількості 247 шт., у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, викладених окремою заявою Банку, за Кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008 року договорами оренди б/н від 01.12.2016 року у кількості 247 шт.

Також, 17.12.2018 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було направлено на адресу ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (ТОВ «ПРИВАТОФИС»), а останнім отримано, Заяву про припинення зобов`язань зарахуванням від 17.12.2018 року вих.№20.1.0.0./7693007/01 (адреса отримувача: 49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 14) та від 17.12.2018 року вих.№20.1.0.0./7693007/02 (адреса отримувача: 49094, м. Дніпро, а/с №4778), відповідно до якої станом на 15.12.2018 року заборгованість ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (ТОВ «ПРИВАТОФИС») перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за Кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008 року складає 173 440 631,81 грн.. строк повернення якої настав 15.12.2018 року.

При цьому, станом на 15.12.2018 року заборгованість АТ КБ «ПРИВАТБАНК» перед ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (ТОВ «ПРИВАТОФИС») за період з жовтня 2017 року по листопад 2018 року за Договорами оренди б/н від 01.12.2016 року у кількості 247 шт. (з урахуванням Заяви Банку про відмову від зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.12.2018 року №20.1.0.0.0/7 693006/01 (02)) складає 76 008 124,78 грн.

Зокрема, по Договору оренди б/н від 01.12.2016 року, щодо нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104, площею 1023,10 кв.м., вимоги за яким заявлені Позивачем, було зараховано 1 575 574,00 грн. (112 541,00 грн/міс*14 місяців), з яких 225 082,00 грн за жовтень та листопад 2017 року.

В подальшому АТ КБ «ПриватБанк» були здійсненні зарахування зустрічних однорідних вимог наведені в Таблиці:

№Дата та вих. № заяви про зарахуванняПеріод зарахуванняЗалишок заборгованості за Кредитним договоромСума зарахування згідно заяви про зарахуванняСума, яка була зарахована по Договору оренди, а зобов`язання припинено1.Е.65.0.0.0/3-1246 від 16.01.2019Грудень 201898 563 586,815 429 151,77112 541,002.Е.65.0.0.0/3-1246 від 16.01.2019Січень 201995 167 580,665 429 151,77112 541,00І.Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019Лютий 201993 460 141,385 429 151,77112 541,004.Е.65.0.0.0/3-55850 від 07.03.2019Березень 201991 468 825,375 429 151,77112 541,005.Е.65.0.0.0/3-75285 від 05.04.2019Квітень 201989 567 202,255 429 151,77112 541,006.Е.65.0.0.0/3-95930 від 13.05.2019Травень 201986 885 588,125 429 151,77112 541,007.Е.65.0.0.0/3-114028 від 11.06.2019Червень 201983 331441,505 429 151,77112 541,008.Е.65.0.0.0/3-133901 від 17.07.2019Липень 201980 201724,185 429 151,77112 541,009.Е.65.0.0.0/3-165412 від 13.08.2019Серпень 201976 533 665,505 429 151,77112 541,0010.Е.65.0.0.0/3-181641 від 12.09.2019Вересень 201972 690 021,705 429 151,77112 541,0011.Е.65.0.0.0/3-203460 від 11.10.2019Жовтень 201963 168 808,255 429 151,77112 541,00Всього1 237 951,00Отже, із наведеного слідує, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було припинено зобов`язання зі сплати орендних платежів на суму 2 813 525,00 грн. за період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року орендних платежів відповідно до Договору оренди б/н від 01.12.2016 року щодо нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104, площею 1023,10 кв.м., в тому числі 225 082,00 за жовтень-листопад 2017 року.

Таким чином, заява АТ КБ «ПриватБанк» від 17.12.2018 №20.1.0.0.0/7 693007/01 про зарахування зустрічних однорідних вимог мала та має єдину мету та розумне економічне обґрунтування - це реальне припинення зобов`язань зарахуванням у зв`язку з наявністю однорідних та зустрічних вимог сторін, що усуває необхідність зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також пов`язані з цим витрати. Тобто, досягнення економічного ефекту у правовідносинах сторін, як для Банку, в частині погашення зобов`язань з оплати орендних платежів за 247 об`єктів нерухомості, які придбавались за кредитні кошти Банку, так і для ТОВ «Приватофис» в частині погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008 з урахуванням додаткових угод.

АТ КБ «ПриватБанк», було враховано усі зарахування, які були проведені за заявами Банку за Кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008, у зв`язку з чим у справі про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт" вимоги Банку в частині заборгованості за Кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008 зменшені на суму зарахувань за заявами Банку від 17.12.2018 №20.1.0.0.0/7693007/02, від 04.01.2019 №Е.65.0.0.0/3-1246, від 16.01.2019 №Е.65.0.0.0/3-6478, від 11.02.2019 №Е.65.0.0.0/3-31486, від 07.03.2019 №Е.65.0.0.0/3-5585, від 05.04.2019 №Е.65.0.0.0/3-75285, від 13.05.2019 №Е.65.0.0.0/3-95930, від 11.06.2019 №Е.65.0.0.0/3-114028, від 12.07.2019 №Е.65.0.0.0/3-133901, від 13.08.2019 №Е.65.0.0.0/3-165412, від 12.09.2019 №Е.65.0.0.0/3-181641, від 11.10.201 №Е.65.0.0.0/3-203460.

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1). Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина 2). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (частина 3). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4). До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину (частина 5).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.01.2021 року у справі №910/11116/19, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Додаткового слід зазначити, що ТОВ «Приватофис» підписуючи з Банком в листопаді 2019 року Договори оренди на новий строк, погодилось на зарахування оплат Банку в рахунок погашення існуючих зобов`язань за кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008 року. Таким чином, ТОВ «Приватофис» опосередковано визнало заліки зустрічних однорідних вимог Банку за кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008 року, вчинених Банком раніше (тобто, до листопада 2019 року), та порядок погашення існуючої заборгованості по цьому ж кредиту, викладеному сторонами у наступних договорах оренди.

Так, відповідно до п.3.2.12 Договору оренди 2019 щодо цього об`єкту (за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104) в тому числі, Сторони погодили, що, протягом 30 (тридцяти) днів з моменту належного виконання Орендарем передбачених п.п.2.1-2.2. Договору зобов`язань, а саме: надходження в повному обсязі грошових коштів в порядку, передбаченому п.2.2 Договору розмірі за зазначеними в п.2.1 Договору банківськими реквізитами Орендодавця за розрахунковий місяць оренди, переказати Орендарю грошові кошти у розмірі (сума зазначена до кожного договору окремо) на банківські реквізити Орендаря на виконання існуючих зобов`язань Орендодавця по кредитному договору №08/104/К від 17.12.2008 року перед Орендарем.

Отже, наведене свідчить про обізнаність та погодження ТОВ «Монтана-Естейт» із зарахуваннями зустрічних однорідних вимог Банку.

Оскільки, зобов`язання Банку зі сплати орендних платежів за жовтень-листопад 2017 року на суму 225 082,00 грн. були припинені внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог за рахунок зобов`язань Позивача зі сплати заборгованості за договором №КД 08/104/К, то відсутні підстави для нарахування інфляційних витрат, неустойки та 3% річних.

Обставини припинення зобов`язань АТ КБ «ПРИВАТБАНК» перед ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (ТОВ «ПРИВАТОФИС») за Договорами оренди підтверджуються наступними судовими рішеннями:

В постанові Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2024 року у справі №904/4790/21 (904/3356/23) зазначено: "Апеляційний господарський суд зазначає, що зобов`язання сторін є зустрічними, оскільки Боржник на момент подання заяви № 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018 мав заборгованість перед Банком за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008, водночас Банк мав заборгованість перед Боржником за договором оренди від 01.12.2016. Вимоги є однорідними (зараховуються саме грошові вимоги за договором кредиту та договором оренди). Строк виконання вимог за зустрічними зобов`язаннями настав, оскільки пункт 2.2 договору від 01.12.2016 встановлює, що орендна плата підлягає сплаті до 20 числа поточного місяця за поточний місяць, а строк виконання зобов`язань зі сплати заборгованість за кредитним договором № 08/104/К настав 15.12.2018, що встановлено умовами пункту А. 3 кредитного договору. Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що заява Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018, яку не визнано недійсною на момент розгляду даної справи, є способом припинення одночасно двох зобов`язань, які виникли за договором оренди від 01.12.2016 і кредитним договором № 08/104/К".

Так, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року у справі №904/2342/20 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «ПриватОфис» та ТОВ «Істейтглобал» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та заяви про зарахування ТОВ «ПриватОфис» до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання дійсним договору про відступлення права № 1 від 23.03.2020 (в касаційному порядку не оскаржувалося), встановлено: «Водночас, як встановлено вище та про це обґрунтовано вказує господарський суд в оскаржуваному рішенні, позивач за первісним позовом здійснив односторонні правочини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, якими припинив свої зобов`язання щодо сплати ТОВ «ПриватОфіс» боргу за договорами оренди (за період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року) у розмірі 135728794,25 грн. внаслідок зарахування боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватОфис» банку у розмірі 135 728 794,25 грн. за кредитним договором №2».

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 року у справі №904/4173/20 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до відповідача-1: ТОВ «Імме» та до відповідача-2: ТОВ «ПриватОфис» про визнання недійсними правочинів, зазначено: « Суд встановив, що Банк направив відповідачу-2 заяви про припинення зобов`язання зарахуванням №20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018, №Е.65.0.0.0/3-1246 від 04.01.2019, №Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019, №Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019, №Е.65.0.0.0/3-55850 від 07.03.2019, №Е.65.0.0.0/3-75285 від 05.04.2019, №Е.65.0.0,0/3-95930 від 13.05.2019, №Е.65.0.0.0/3-114028 від 11.06.2019, №Е.65,0,0.0/3-133901 від 12.07.2019, №Е.65.0.0.0/3-165412 від 13.08.2019, №Е.65.0.0.0/3-181641 від 12.09.2019, №Е.65.0.0.0/3-203460 від 11.10.2019, згідно з якими припинені зобов`язання з оплати орендної плати за користування приміщеннями за період з жовтня 2017 року по липень 2019 року включно».

В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2023 року по справі №904/985/18 зазначено: « 37. Судами попередніх інстанцій установлено, що в заяві № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 Банк вказав про припинення зобов`язання зі сплати орендної плати в розмірі 5429151,77грн за січень 2019року за 247 договорами оренди від 01.12.2016, оскільки у ТОВ «Приватофис» була наявна заборгованість в розмірі 95167580,66 грн за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008. В заяві ж № Е. 65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 Банк зазначив про припинення зобов`язання зі сплати орендної плати в розмірі 5429151,77 грн. за лютий 2019 року за 247 договорами оренди від 01.12.2016, оскільки у ТОВ «Приватофис» була наявна заборгованість в розмірі 93460141,38 грн. за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008. 38. Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, враховуючи також відсутність заперечень Відповідача щодо змісту вказаних заяв, місцевий господарський суд виснував, що вимоги, які зараховувались Банком відповідно до заяв № Е. 65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 та № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019, були безспірними, а відтак зарахування відповідних вимог відбулось належним чином. 39. Апеляційний господарський суд у цій частині окремо підкреслив, що між сторонами відсутній спір відносно розміру заборгованості Позивача перед ТОВ «Приватофис» зі сплати орендних платежів за договорами оренди від 01.12.2016 у кількості 247 піт. за січень - лютий 2019 року та в свою чергу заборгованості, ТОВ «Приватофис» перед Банком за кредитним договором № 08/104/К, оскільки зазначені обставини, в порядку частини 4 статті 165 ГПК України в суді першої інстанції не оспорювались. 40. Враховуючи вказане суди вирішили, що на час направлення ТОВ «Аеротех ЛТД» заяви від 04.03.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість Банка за 247 договорами оренди від 01.12.2016 зі сплати орендної плати не існувала, а тому такий правочин не відповідає положенням статті 601 ЦК України».

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до ст.75 ГПК України, обставини припинення зобов`язання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» перед ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (ТОВ «ПРИВАТОФИС») зі сплати орендних платежів за Договорами оренди б/н від 01.12.2016 року у кількості 247 піт., зокрема, і за тим, за яким Позивачем заявлені вимоги у справі, є такими, що не підлягають доказуванню, оскільки такі обставини встановлені судовими рішеннями у господарських справах, у яких брали участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини, а саме АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (ТОВ «ПРИВАТОФИС»).

Також, представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що під час подання заяви з грошовими вимогами до ТОВ «Монтана-Естейт» у справі №904/4790/21 про банкрутство ТОВ «Монтана-Естейт», зокрема, щодо Кредитного договору №08/104/К від 17.12.2008 року, не заявляло вимоги в сумі 177 008 750,05 грн (135 728 794,25 грн. + 41 279 955,80 грн), які були припинені (врегульовані) заявами Банку про зарахування зустрічних однорідних вимог (дійсність правочину презюмується ст. 204 ЦК України) та в подальшому шляхом погашення заборгованості самим Боржником після отримання орендних платежів від Банку за договорами оренди від 01.11.2019 та 01.02.2020, якими було погоджено Сторонами подальше погашення існуючої заборгованості за Кредитним договором № 08/104/К.

Щодо доводів ТОВ «Монтана-Естейт» про спірність здійснених Банком заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог, слід зазначити наступне.

ТОВ «Монтана-Естейт» вказує, що врахувало свої чотири заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог частини заборгованості АТ КБ «ПриватБанк» за договорами оренди від 01.12.2016 року зокрема: заява про зарахування зустрічних однорідних вимог №1610/1-18 від 16.10.2018; заява про зарахування зустрічних однорідних вимог №14/11- 8 від 14.11.2018; заява про зарахування зустрічних однорідних вимог №07/12-1 від 07.12.2018; заява про зарахування зустрічних однорідних вимог №12/03-1 від 12.03.2020.

Посилаючись на вказані заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ «Монтана-Естейт» наголошує, що між Позивачем та Відповідачем були сформовані складні та спірні відносини взаємних зарахувань зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ст.202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.203 ГК України, господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ст.601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України): бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

З наведеного слідує, що для дійсності заяви про зарахування вимоги мають бути безспірними.

Так, матеріалами справи підтверджується, і не заперечується ТОВ «Монтана-Естейт», що заяви ТОВ «Монтана-Естейт» про зарахування зустрічних однорідних вимог №1610/1-18 від 16.10.2018, №14/11-8 від 14.11.2018, №07/12-1 від 07.12.2018, №12/03-1 від 12.03.2020 станом на дату їх вчинення не були безспірними, а отже є недійсними.

Чинне законодавство України не передбачає іншого порядку припинення зобов`язань зарахуванням, окрім як направлення однією зі сторін письмової заяви, яка зокрема є безспірною.

З урахування вказаного, вбачається, що оскільки заяви ТОВ «Монтана-Естейт» про зарахування зустрічних однорідних вимог №1610/1-18 від 16.10.2018, №14/11-8 від 14.11.2018, №07/12-1 від 07.12.2018, №12/03-1 від 12.03.2020 станом на дату їх вчинення не були безспірними, то станом на 17.12.2018 року вони і залишалися такими, що вчинені з порушення ст.601 ЦК України та ст.203 ГК України, що унеможливлює припинення зобов`язань за такими заявами після відмови Банку від зарахувань.

Господарським судом зясовано, що АТ КБ «ПриватБанк» було оскаржено всі чотири заяви ТОВ «Монтана-Естейт» про зарахування зустрічних однорідних вимог (справи №904/5710/18, 904/5712/18, 904/631/20).

Так, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі №904/4790/21 (904/5712/18) визнано недійсним односторонній правочин ТОВ «Монтана-Естейт» про зарахування зустрічних однорідних вимог, оформлений заявою за вих.№ 1610/1-18 від 16.10.2018, та зазначено: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис» на підставі заяви вих. №1610/1-18 від 16.10.2018 провело взаємозалік заборгованості Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» зі сплати орендних платежів за жовтень-листопад 2017 року по 221 договорам оренди у загальному розмірі 6140975,62 грн, із заборгованістю товариства перед банком у тому ж обсязі за такими договорами кредиту: № 08/104/К від 17.12.2008, 08/105/К від 17.12.2008, № 08/106/К від 17.12.2008, № 08/107/К від 17.12.2008, № 08/108/К від 17.12.2008, № 08/109/К від 17.12.2008, № 08/110/К від 17.12.2008, № 08/111/К від 17.12.2008. Водночас до вчинення спірного правочину Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватофис» заяви № Е.65.0.0.0/3-134182 від 06.11.2017 і № Е.65.0.0.0/3-147662 від 28.11.2017, за якими банк здійснив зарахування наявної у нього заборгованості по 247 договорам оренди, яка за жовтень і листопад 2017 року складає по 5429151,77 грн за кожний місяць, в рахунок погашення наявної у товариства перед банком заборгованості за кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007, яка станом на 20.10.2017 складає 750043571,63 грн, а станом на 28.11.2017 698760310,12 грн. Апеляційний господарський суд зазначає, що на момент направлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» заяви № 1610/1-18 від 16.10.2018, заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» № Е.65.0.0.0/3-134182 від 06.11.2017, № Е.65.0.0.0/3-147662 від 28.11.2017 про зарахування зустрічних однорідних вимог були дійсними та такими, що вчинені відповідно до вимог статті 601 Цивільного кодексу України. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.06.2022, прийнятій за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 910/21566/17 між тими ж сторонами, що і у справі № 904/4790/21 (904/5712/18). На підставі вищевикладеного апеляційний господарський суд доходить висновку, що заборгованість орендаря щодо внесення орендних платежів за період з жовтня по листопад 2017 року по 221 договору оренди, на момент вчинення орендодавцем спірного правочину погашена орендарем зарахуванням зустрічних зобов`язань орендодавця перед банком за договором № 07/30/К від 17.04.2007. Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п^ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Оскільки правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт») за заявою № 1610/1-18 від 16.10.2018. не відповідає вимогам статті 601 Цивільного кодексу України, оскільки стосується заліку заборгованості з орендної плати, яка відсутня внаслідок її зарахування Банком, він є таким що суперечить Цивільному кодексу України, тому на підставі положень статті 215 цього Кодексу підлягає визнанню недійсним».

Також, ТОВ «Монтана-Естейт» зазначає, що зарахування АТ КБ «ПриватБанк» не є безспірними та прозорими, оскільки, на думку Позивача, сума орендної плати за Договором оренди від 01.12.2016 року щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, буд. 74/4 складає 18 543,00 грн., з розрахунку 105 грн за 1 кв.м. При цьому за доводами Позивача площа даного об`єкту складає 176,6 м2.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що зазначені вище доводи ТОВ «Монтана-Естейт» є безпідставними та надуманими з огляду на наступне.

01.12.2016 року між ТОВ «Монтана-Естейт» та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено Договір оренди від 01.12.2016 року щодо нерухомого майна розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, буд. 74/4 з умовами оренди 171,2 кв. м. приміщення з вартістю оренди 105 грн за кв.м., що в загальній сумі 18 543,00 грн.

В подальшому 21.12.2016 року бухгалтерією АТ КБ «ПриватБанк» було виявлено арифметичну помилку в сумі оренди за 171,2 кв.м., у зв`язку з чим між сторонами було перепідписано договір оренди із зазначенням правильної суми оренди, а саме 17 796,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються Висновком службової перевірки щодо оформлення Договору оренди приміщень у м. Миколаєві, пр. Леніна, 74/4 від 23.09.2022 року.

Згідно з відомостями ДРРП (розширена інформаційна довідка №307655868 від 17.08.2022 додається і була подана до суду першої інстанції), щодо нерухомого майна за адресою м. Миколаїв, пр. Леніна, буд. 74/4 15.04.2016 року (до укладення договорів оренди) були внесені зміни, а саме: Опис змін: Об`єкт нерухомого майна: "нежитлові приміщення магазину, об`єкт житлової нерухомості: Ні" змінено на "нежитлові приміщення, об`єкт житлової нерухомості: Ні" Площа: додано Загальна площа (кв.м): 171.2 Адреса: Миколаївська обл., м. Миколаїв, проспект Леніна (проспект Центральний), будинок 74/4 змінено на Миколаївська обл., м. Миколаїв, проспект Центральний (проспект Леніна), будинок 74/4.

Також, підтвердженням того, що дійсною (правильною) сумою Договору оренди від 01.12.2016 року щодо нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 74/4, є саме 17 796,00 грн. є платіжні доручення за період грудень 2016 року по вересень 2017 року, які наявні в матеріалах справи №904/4790/21 (справи №904/4790/21).

Відповідно до зазначених платіжних доручень АТ КБ «ПриватБанк» в період з грудня 2016 року по вересень 2017 року сплачував за оренду нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 74/4 орендну плату в розмірі 17 796,00 грн.

Відповідно до п.2.2 Договору оренди, орендна плата сплачується до 20 числа поточного місяця за поточний місяць з розрахунку 105 грн за 1 кв.м. в тому числі ПДВ 17,50 грн., всього 17 796,00 грн. за перший місяць. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).

ТОВ «Монтана-Естейт» не заперечує правильності та повномірності сплати АТ КБ «ПриватБанк» орендних платежів за період з 12.2016 по 09.2017 року, що є свідченням визнання Позивачем правильного розміру оплати в сумі 17 796,00 грн.

Отже, доводи ТОВ «Монтана-Естейт» про те, що зарахування Банку є спірними, у зв`язку зі спірністю розміру оплати за Договором оренди від 01.12.2016 року щодо нерухомого майна розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, буд. 74/4, є надуманими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а саме: Інформація з ДРРПНМ підтверджує, що площа об`єкту нерухомого майна за адресою м. Миколаїв, пр. Леніна, 74/4 становить 171,2 м2, а не 176,6 м2 як зазначає Позивач; Розмір орендної плати за договором оренди від 01.12.2016 року щодо об`єкту нерухомого майна за адресою м. Миколаїв, пр. Леніна, 74/4 становить 17 796,00 грн. (105,00 * 171,2м2), а не 18 543,00 грн (105,00 * 176,6 м2) як зазначає Позивач.

Оскільки єдиним аргументом ТОВ «Монтана-Естейт» спірності заяв Банку про зарахування зустрічних однорідних вимог є розбіжність в сумі оренди за Договором оренди від 01.12.2016 року щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, буд. 74/4, яка спростована АТ КБ «ПриватБанк», то заяви Банку про припинення зобов`язань зарахуванням є безспірними, а зобов`язання сторін за такими заявами на суму 135 728 794,25 грн - припиненими.

Окремо представник відповідача зазначив, що в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 року у справі №904/4790/21 суд обмежився згадкою про різницю в сумі оренди, зазначивши наступне: «Різнобіжність ТОВ "Монтана-Естейт" та АТ КБ «Приватбанк» в сумі орендної плати за договорами оренди виникла з огляду на суперечність між собою в сумі орендної плати за договором оренди від 01.12.2016 (предмет договору оренди: об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, б. 74/4) розмір якої становить 18543, 00 грн., що в тому числі встановлено судом на підставі огляду оригіналу договору оренди від 01.12.2016 (предмет договору оренди: об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, б. 74/4) . При цьому, на думку АТ КБ «Приватбанк», розмір орендної плати за даним договором становить щомісяця 17976,00 грн. (зазначену суму АТ КБ «Приватбанк» зазначає, зокрема, у всіх здійснених ним заявах про зарахування зустрічних однорідних вимог)».

Натомість, АТ КБ «ПриватБанк» звертає увагу на копію договору оренди б/н від 01.12.2016 року щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 6.74/4 з орендною платою 17 976,00 грн., платіжні доручення за період грудень 2016 року по вересень 2017 року до даного договору, які наявні в матеріалах справи №904/4790/21, згідно з якими Боржник отримував оплату протягом 10 місяців поспіль саме у розмірі 17 976,00 грн. в місяць і не заперечував проти цього, зокрема вимог/претензій до Банку не направляв, Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 6.74/4, з якої вбачається, що площа нерухомого майна становить 171,2 кв.м., що підтверджує обрахунок ціни договору оренди саме у сумі щомісячного платежу у розмірі 17976,00 грн.

Вказані докази у сукупності свідчать, що сторони досягли згоди та виконували Договір оренди б/н від 01.12.2016 року щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 6.74/4 саме з ціною договору 17 976,00 грн.

На підтвердження зазначених обставин АТ КБ «Приватбанк» долучено до справи №904/4790/21 (910/21706/17) копію договору оренди б/н від 01.12.2016 року щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 6.74/4 з орендною платою 17 976,00 грн., платіжні доручення, висновок службової перевірки щодо оформлення Договору оренди, Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна.

Крім того, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 року у справі №904/4790/21, не містить преюдиційних обставин для справи №904/4790/21 (910/21706/17), адже під час розгляду вимог Банку не вирішувалось питання дійсності/недійсності заяв Банку про зарахування зустрічних однорідних вимог, навпаки, під час перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 у справі №904/4790/21, колегією Центрального апеляційного господарського суду було зазначено: «Апеляційний господарський суд звертає увагу, що ухвала суду про визнання грошових вимог у справі про банкрутство не створює обставин, які не потребують доведення під час вирішення інших спорів та відповідно не створює преюдицію, оскільки не є рішенням суду по суті спору, а є судовим рішенням, яке має юридичне значення лише для визначення розміру грошового зобов`язання боржника щодо конкурсних кредиторів та право на голосування такого кредитора кількістю голосів, пропорційною до сукупності вимог інших конкурсних кредиторів. Апеляційний господарський суд зазначає, що саме у межах позовного провадження з урахуванням сутнісної специфіки відносин між кредитором та боржником та особливостей правового регулювання орендних та кредитних правовідносин, що склалися між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт», слід встановлювати природу грошових зобов 'язань між сторонами, їх розмір та структуру, наявність зустрічних зобов`язань та обґрунтованість вчинення взаємозаліків.».

Таким чином, неспростованим, закономірним є той факт, що під час заявлення вимог Банку за Кредитним договором №08/104/К припинені зобов`язання за рахунок заборгованості за Договорами оренди 2016 у загальному розмірі 135 728 794,25 грн., а в контексті договору оренди, за яким заявлено вимоги - у розмірі 2 813 525,00 грн. за період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року, та відповідно до вимогам Позивача - у розмірі 225 082,00 грн. за жовтень-листопад 2017 року - не заявлялись. Тобто, поведінка Банку є послідовною та передбачуваною.

Більше того, сам Боржник визнав зменшений розмір заборгованості за Кредитним договором №08/104/К за рахунок проведених Банком зарахувань під час укладення договору оренди на новий строк у 2019 році.

Так, договірне погодження визнане сторонами в договорах оренди від 01.11.2019 року.

Зокрема, між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Приватофис» було укладено договір оренди нерухомого майна від 01.11.2019 року щодо оренди нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104, площею 1023,10 кв.м.

Так, відповідно до п.3.2.12 Договорів, протягом 30 (тридцяти) днів з моменту належного виконання Орендарем передбачених п.п.2.1-2.2. Договору зобов`язань, а саме: надходження в повному обсязі грошових коштів в порядку передбаченому п.2.2 Договору розмірі за зазначеними в п.2.1 Договору банківськими реквізитами Орендодавця за розрахунковий місяць оренди, переказати Орендарю грошові кошти у розмірі 226 858,84 грн. на банківські реквізити Орендаря на виконання існуючих зобов`язань Орендодавця по кредитному договору №08/104/К від 17.12.2008 року перед Орендарем.

За вказаним договором оренди нерухомого майна від 01.11.2019 року Позивачем, орендні платежі Банку, самостійно направлялися в рахунок оплати зобов`язань за кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008 року.

Отже, шляхом визнання сторонами такого порядку погашення існуючої заборгованості, що також: підтверджується банківськими виписками, наданими Банком за кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008 року під час заявлення АТ КБ «ПриватБанк» вимог, як кредитора у справі про банкрутство, сторони розуміли наслідки своїх дій, зокрема, передбачали в умовах нових договорів оренди нерухомості можливість припинення зобов`язань з орендних та кредитних правовідносин зарахуванням саме за рахунок заборгованості Позивача за Кредитним договором №08/104/К.

Додатково представник відповідача зазначив, що банківські виписки за Кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008 року, які вже неодноразово досліджувалися судами та були ними прийняті, як доказ, та не були спростовані ТОВ «Монтана-Естейт» також свідчать, що Банком припинені зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог та погашені Боржником після укладення договорів оренди з Позивачем від 01.11.2019 та від 01.02.2020, у якості вимог до Боржника за КД 08/104/К не заявляв.

Щодо обізнаності ТОВ «Приватофис» (ТОВ «Монтана-Естейт») про здійснення АТ КБ «ПриватБанк» зарахування, на думку відповідача, слід зазначити, що Позивач достеменно знав про здійснення АТ КБ «ПриватБанк» припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що слідує з огляду на наступне.

В провадженні Господарського суду м. Києва перебувала справа №910/22310/17 за позовом ТОВ «Приватофис» до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за Договором оренди від 01.12.2016 року, в межах якої АТ КБ «ПриватБанк» було заявлено, що Відповідачем здійснюється припинення зобов`язання, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за Кредитним договором та Договорами оренди від 01.12.2016 року у кількості 247 шт., у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення орендної плати.

Аналогічна ситуація існувала і у справах №910/21644/17, №910/21650/17 за позовами ТОВ «Приватофис» до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості.

Боржник протягом 2019-2021 років був учасником справ за позовами Банку про недійсність договорів відступлення права вимоги та недійсність заяв про зарахування ТОВ "ІММЕ", ТОВ "ІстейтГлобал", та ТОВ "Аеротех", а саме: №904/2342/20, №904/4173/20, №904/985/19.

Недійсність цих правочинів була встановлена через призму дійсності заяв Банку про зарахування, а відтак, Боржник не тільки достеменно знав про заяви Банку та їх наслідки, а й був зобов`язаний виконувати судові рішення. Відтак, поновлення у балансі боржника дебіторської заборгованості Банку за договорами оренди, заборгованість за якими спочатку була відступлена Боржником на названі вище компанії, а потім умовно відновлена, не відповідає суті прийнятих судових рішень та містить ознаки перекручування даних бухгалтерської та фінансової звітності Боржника.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Отже, наведене свідчить, що Позивач у цій справі був обізнаний про здійснення Банком припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які проводились щомісяця, планово, та про наслідки винесених судами рішень, що покладало на Боржника обов`язок діяти відповідно до Закону.

При цьому, Відповідач зазначає, що всі заяви про припинення зобов`язання зарахуванням направлялися, першочергово на юридичну адресу Позивача, що є належним виконанням обов`язку з направлення заяви з метою припинення зобов`язань зарахуванням, а питання отримання кореспонденції Боржником виходить за межі контролю Відповідача.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-6, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Додатково слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зважаючи на те, що Боржнику було достеменно відомо про здійснення Банком зарахування зустрічних однорідних вимог, та ним не було оскаржено таких правочинів, то заяви АТ КБ «ПриватБанк» про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог є чинними право чинами.

Також відповідач звертає увагу на те, що судами неодноразово досліджувалося питання здійснення зарахування. Чинність та правильність здійсненого зарахування підтверджується: постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року у справі №904/2342/20, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2021 року у справі №904/4173/20, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2023 року у справі №904/985/18.

Стосовно доказів направлення заяви №Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, господарським судом встановлено, що на підтвердження направлення на адресу ТОВ «Монтана-Естейт» заяви АТ КБ «Приватбанк» про зарахування зустрічних однорідних вимог (припинення зобов`язання зарахуванням) №Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 Відповідачем надано лише фіскальний чек (справи №904/4790/21).

Щодо даного АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що список відправлення від 12.02.2019 року щодо відправлень №4911700284962 та №4911700284954 долучений до матеріалів справи №904/4790/21 (справи №904/4790/21), проте містить технічну помилку працівника банку, який складав список, а саме не виправлено назву документу, оскільки в описі відправки зазначена заява №65.0.0.0/3-645830 від 17.09.2018 року, при цьому опис вкладення та вміст конверта стосується відправлення заяви №Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 року.

В матеріалах справи №904/4790/21 знаходиться фіскальний чек до відправлень №4911700284962 та №4911700284954, якими боржнику 12.02.2019 року було направлено заяву №Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 року про зарахування зустрічних однорідних вимог за лютий 2019 року.

Щодо доказів направлення заяви №65.0.0.0/3-645830 від 17.09.2018 року АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що заява №65.0.0.0/3-645830 від 17.09.2018 року була направлена Позивачу у цій справі до 20.09.2018 року, про що свідчать повідомлення про вручення листа №4930006306391 та №4930006306383, які були вручені представнику ТОВ «Приватофис» 19.09.2018 року та 21.09.2018 року відповідно (справа №904/4790/21).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у праві №24/260-23/52-6, від у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Після встановлення обставин, допущення помилки при складанні опису вкладення, відповідно до якого було направлено заяву №Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, службою безпеки банку було проведено службову перевірку щодо вказано факту, про що було складено Висновок від 02.01.2024 року №ZAKL-2024/1-6501268 «Про направлення Банком заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог до ТОВ «Приватофис», якою встановлено, що співробітник Банку Чепіга Д.О дійсно ненавмисно поклав в конверт опис з невірним зазначенням вихідного номеру та дати заяви Банку, який стосувався відправки заяви Банку за лютий 2019 року".

Дані обставини підтвердив співробітник Банку Чепіга Д.О. у заяві свідка, отриманій в порядку ст. 88 ГПК України (додано копія заяви, оригінал знаходиться в матеріалах справи №904/4790/21 (904/3356/23)).

Отже, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає, що наявні відповідні докази належного направлення АТ КБ «ПриватБанк» заяви №Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, протилежного матеріали справи не містять, направлення заяв Банку відбувалось послідовно, в подальшому зарахування Банку були визнані Позивачем (Боржником) під час укладення нових договорів оренди на новий строк (в кожному договорі зазначається про визнання заборгованості за КД 08/104/К, та погоджується порядок подальшого погашення заборгованості саме за цим кредитом), а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Монтана-Естейт».

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України зазначено за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Отже, за змістом матеріалів справи в період з жовтня 2017 року по листопад 2017 року АТ КБ "Приватбанк" здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли з кредитних договорів та договорів оренди б/н від 01.12.2016, в тому числі за договором оренди від 01.12.2016 щодо оренди нерухомого майна, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104, площею 1023,10 кв.м., згідно відповідних заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог (припинення зобов`язання зарахуванням).

Господарський суд зазначає, що главою 50 Цивільного кодексу України визначені правові засади припинення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічна норма міститься і у ст. 283 ГК України.

Частиною 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар, зокрема, зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з приписами ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України і ст. 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Статтями 202, 203 ГК України встановлено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить ч. 1 ст. 601 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами (аналогічний висновок міститься у п. п. 28, 29 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19).

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (ст. 601 ЦК України): бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); - строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

При цьому, у п. 51 постанови від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Підсумовуючи викладене, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості тверджень АТ КБ Приватбанк в частині проведених ним зарахувань зустрічних однорідних вимог, якими припинено одночасно грошові зобов`язання за орендними та кредитними правовідносинами між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Монтана-Естейт" згідно заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог (припинення зобов`язання зарахуванням), в той час як відповідні заперечення щодо безпідставності проведення зарахувань за заявами, які не отримано ТОВ Монтана-Естейт, відхиляються судом з огляду на встановлення судом факту направлення АТ КБ "Приватбанк" вказаних заяв про зарахування на адресу ТОВ Монтана-Естейт (матеріали грошових вимог ТОВ Монтана-Естейт у справі №904/4790/21 про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт"), тобто вчинення банком всіх залежних від нього заходів щодо належного повідомлення позивача про здійснення ним заліків, а неотримання зазначених відправлень адресатом залежало виключно від його власної волі, тому у суду достатньо підстав вважати датою отримання заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.

З огляду на викладене всі інші доводи та міркування учасників судового процесу прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233,237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення від 01.12.2016р. у сумі 227 478,21 грн.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.10.2024р.

Суддя І.В. Владимиренко