Рішення

від 02.10.2024 по справі 909/384/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/384/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засідання Андріїв Л. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі", вул. Євгена Коновальця, буд. 207, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради, вул. І. Мазепи, буд. 134, м. Коломия, Івано-Франківська область,78203

про стягнення 1675777,67 грн, з яких 1479544 грн 46 коп. основного боргу, 155184 грн 47 коп. пені, 15855,23 грн 3% річних, 25193,51 грн інфляційних втрат.

за участі:

від позивача: Кузь Андрій Петрович;

від відповідача: не з`явилися

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 2862459,78 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

09.05.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

21.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 5675/24 від 21.06.2024) та заяву про внесення виправлень (вх. № 10324/24 від 24.06.2024), згідно якої зменшено розмір позовних вимог.

05.08.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №6913/24), згідно якої просило суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1675777,67 грн, з яких: 1456576,88 грн - основного боргу по акту № 0001 від 01.02.2024, 22967,58 грн - основного боргу по акту № 0003 від 31.03.2024, 155184,47 грн - пені по актах №№ 0001, 0002, 0003 за період з 06.02.2024 по 22.04.2024, 15855,23 грн - три проценти річних по актах №№ 0001, 0002, 0003 за період з 06.02.2024 по 22.04.2024, 25193,51 грн - інфляційних втрат по актах №№ 0001, 0002, 003 за період з лютого 2024 року по квітень 2024 року.

В судовому засіданні 06.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу про прийняття вказаної заяви позивача про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 19.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 02.10.2024 розгляд справи по суті завершено, судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Позов обґрунтовано невиконанням умов договору №22/01/2024 на постачання теплової енергії від 22.01.2024 в частині оплати за спожиту теплову енергію в порядку та строки визначені договором, в зв`язку з чим за період з 01.01.2024 до 31.03.2024 у відповідача утворився борг в сумі 1479544 грн 46 коп. (згідно зменшених позовних вимог). Також, за невиконання зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 155184 грн 47 коп. пені, 15855 грн 23 коп. три проценти річних, 25193 грн 51 коп. інфляційних втрат.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав, однак у судовому засіданні 24.06.2024 позовні вимоги заперечував вказуючи на відсутність станом на 1 січні 2024 року укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

22.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" (як постачальником) та Комунальним некомерційним підприємством "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради (як споживачем) укладено договір №22/01/2024 на постачання теплової енергії, згідно якого, постачальник зобов`язався у 2024 році відпускати теплову енергію в водяній парі та гарячій воді, а споживач прийняти та оплатити поставлену теплову енергію.

Вартість послуг визначається сторонами в актах наданих послуг та становить 3979277,76 грн (з ПДВ). З них: кошти місцевого бюджету - 3917376,58 грн, власні кошти - 61901,18 грн (п. 2.1. договору).

Ціна за одну 1 Гкал теплової енергії, яка застосовується у даному договорі, визначається на рівні тарифу, з встановленого уповноваженим органом державної влади та/або органами місцевого самоврядування. Тариф на теплову енергію на момент укладення даного договору становить 3664,16 грн в т.ч. ПДВ за 1 Гкал. Плата за 1 Гкал переглядається за узгодженням сторін в разі зміни ціни на постачання газу, у строки згідно зміни ціни на паливно-енергетичні ресурси. У разі зміни тарифу, оплата послуг здійснюється за новим тарифом з моменту його встановлення, про що сторонами укладається додаткова угода, проект якої надається споживачу постачальником (п. 2.1. договору).

Облік теплової енергії, що відпускається споживачу, проводиться приладами обліку постачальника: (двоканальний тепловий лічильник СВТУ - 10М №22253 для теплозабезпечення та для теплої води), а також може відпускатись споживачу на приладах обліку споживача, шляхом укладення додаткової угоди, яка буде невід`ємною частиною договору (п.3.1.договору).

Акти по приладах обліку про використану теплову енергію споживачем постачальник зобов`язаний надавати споживачу до 23 числа поточного місяця. Споживач зобов`язується в строк до 3 (трьох) днів перевірити дані акту, та у випадку відсутності зауважень підписати акт та повернути один примірник постачальнику. Якщо споживач не надасть постачальнику підписаний зі своєї сторони акт в строк, вказаний в даному пункті, то послуги за вказаний період вважаються такими, які надані належним чином, а акт - погодженим та підписаним. У випадку неотримання акту (незалежно від причин) на відповідний місяць споживач зобов`язаний до 25 числа поточного місяця звернутися до постачальника для визначення розміру плати за відповідний період. При виході із ладу приладів обліку, розрахунки за використану теплову енергію проводяться по середній нормі із розрахунку за останніх 7 діб посезонно згідно договору в додатку №3, але не більше 5-х робочих днів. Розрахунки повинні проводитися у відповідності з правилами користування тепловою енергією (п.3.2. договору).

Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника до 5 числа наступного місяця за фактично спожиту теплову енергію, згідно актів про надані послуги, які виписуються постачальником (п. 3.3. договору).

За порушення строків оплати за поставлену теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання (п. 7.3 договору).

Цей договір набирає чинності з дня підписання та діє до 15 квітня 2024 року, а в частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України умови даного договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2024 року (п.8.1. договору).

На виконання умов укладеного договору на постачання теплової енергії позивачем в січні-березні 2024 року поставлено відповідачу пари та гарячої води в обсязі: в січні 2024 року - 397,52 Гкал по ціні 3 664,16 грн на суму 1456 576,88 грн; в лютому 2024 року 460,0 Гкал по ціні 3 664,16 грн на суму 1685 513,60 грн; в березні 2024 року 326,51 Гкал по ціні 3 664,16 грн на суму 1196 384,88 грн. Вказане підтверджується актами здачі-приймання: №0001 від 01.02.2024; № 0002 від 29.02.2024; № 0003 від 31.03.2024; а також актами від 29.02.2024; від 31.03.2024.

Відповідач оплату за спожиту ним теплову енергію в порядку та строки визначені договором не здійснив, в зв`язку з чим у нього виник борг.

Також, між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 до 31.03.2024, у якому відображе6но розмір боргу відповідача в сумі 1456576,88 грн за теплову енергію поставлену в січні 2024 року, та 1196384,88 грн за теплову енергію поставлену в березні 2024 року.

Борг за теплову енергію поставлену в лютому 2024 року в розмірі 1685513,60 грн сплачена відповідачем 04.03.2024 в сумі 38519,22 грн, решта суми 1646994,38 грн сплачено платіжною інструкцією від 12.04.2024. 12.06.2024 відповідачем сплачено позивачу 1173414,30 грн суми основного боргу по акту № 0003 від 31.03.2024, тому залишок заборгованості відповідача за вказаним актом становить 22970 грн (у зв`язку з чим позивачем зменшено розмір позовних вимог згідно заяви від 20.06.2024).

В зв`язку з неповерненням на адресу позивача підписаного відповідачем акту здачі-приймання № 0001 від 01.02.2024 щодо постачання теплової енергії у січні 2024 року в обсязі 397,52 Гкал по ціні 3 664,16 грн. на суму 1 456 576,88 грн, позивач листом №06032024/01 від 06.03.2024 повторно направив даний акт відповідачу для оплати.

В березні 2024 року позивач звертався до відповідача з листом №27032024/03 від 27.03.2024 з проханням невідкладно сплатити на зазначений в договорі банківський рахунок ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" заборгованість в сумі 3142090,48 грн за теплову енергію поставлену в січні-лютому 2024 року. Будь-якої відповіді відповідачем не надано.

За невиконання зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 155184 грн 47 коп. пені (по актах: № 0001, 0002, 0003, за період з 06.02.2024 по 22.04.2024), 15855 грн 23 коп. три проценти річних (по актах: № 0001, 0002, 0003, за період з 06.02.2024 по 22.04.2024), 25193 грн 51 коп. інфляційних втрат (по актах:№ 0001, 0002, 0003 за період з лютого 2024 по квітень 2024).

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування. Висновок суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов`язання щодо постачання теплової енергії відповідачу.

Проте, відповідач не здійснив оплату поставленої позивачем теплової енергії на загальну суму 1479544,46 грн, з яких 1456576,88 грн борг по акту №0001 від 01.02.2024 та 22970,00 грн борг по акту № 0003 від 31.03.2024.

Доводи відповідача щодо відсутності обов`язку здійснити оплату за отриману теплову енергію у січні 2024 року, оскільки станом на 1 січня договір на постачання теплової енергії між сторонами не був укладений є необґрунтованими з огляду на п.8.1. договору, яким передбачено, що відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України умови даного договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2024 року. Обсяги отриманої теплової енергії відповідачем, в тому числі, за не підписаним відповідачем актом №0001 від 01.02.2024, підтверджуються також актом звірки з 01.01.2024 до 31.03.2024 підписаним сторонами.

Щодо не підписання відповідачем акту №0001 від 01.02.2024, суд зазначає про те, що згідно умов п. 3.2. договору, споживач зобов`язується в строк до 3 (трьох) днів перевірити дані акту, та у випадку відсутності зауважень підписати акт та повернути один примірник постачальнику. Якщо споживач не надасть постачальнику підписаний зі своєї сторони акт в строк, вказаний в даному пункті, то послуги за вказаний період вважаються такими, які надані належним чином, а акт - погодженим та підписаним.

Враховуючи те, що відповідачем не висловлено зауважень щодо отриманого від позивача акту №0001 від 01.02.2024 та не повернуто його в строк передбачений договором, послуги за вказаний період вважаються такими, які надані належним чином, а акт - погодженим та підписаним.

При дослідженні доказів в судовому засіданні судом також встановлено, що жодних інших постачальників теплової енергії з 2015 року крім позивача у відповідача не було. Також, така технічна можливість відсутня.

Розмір вказаного основного боргу підтверджується документально та не спростований відповідачем, отже вимога про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради основного боргу за поставлену теплову енергію по вказаних актах в сумі 1479544,46 грн обґрунтована та підлягає задоволенню.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.3 договору, за порушення строків оплати за поставлену теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання.

З огляду на допущені відповідачем порушення строків оплати, передбачених договором, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 155184 грн 47 коп. (по актах: № 0001, 0002, 0003, за період з 06.02.2024 по 22.04.2024). Враховуючи також правильність здійснених позивачем розрахунків пені, вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання зобов`язання за договором на постачання теплової енергії підтверджується матеріалами справи, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат і встановив, що наведений позивачем розрахунок є арифметично та методологічно правильними.

Отже, позовні вимоги про стягнення 15855 грн 23 коп. 3% річних (по актах: № 0001, 0002, 0003, за період з 06.02.2024 по 22.04.2024) та 25193 грн 51 коп. інфляційних втрат (по актах:№ 0001, 0002, 0003 за період з лютого 2024 по квітень 2024) підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

За наведених обставин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, судовий збір слід покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заявив про те, що докази понесення судових витрати на правовничу допомогу будуть надані у передбачений ГПК України строк.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" до Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення 1675777,67 грн - задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради, вул. І. Мазепи, буд. 134, м. Коломия, Івано-Франківська область,78203 (ідентифікаційний код 25596594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі", вул. Євгена Коновальця, буд. 207, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 39271287) 1479544 (один мільйон чотириста сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок чотири) грн 46 коп. основного боргу, 155184 (сто п`ятдесят п`ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 47 коп. пені, 15855 (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 23 коп. три проценти річних, 25193 (двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто три) грн 51 коп. інфляційних втрат, 25136 (двадцять п`ять тисяч сто тридцять шість) грн 67 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.10.2024.

Суддя Неверовська Л. М.