Ухвала

від 18.09.2024 по справі 910/13905/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

м. Київ

18.09.2024Справа № 910/13905/23За заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Яковенко А.В.

Секретар судового засідання Муханьков Ю.В.

Представники учасників: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/13905/23 та призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича.

16.11.2023 від ОСОБА_2 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 350.000, 00 грн., яку залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 відкладено розгляд справи на 12.12.2023.

07.12.2023 від ОСОБА_2 надійшли докази сплати судового збору.

11.12.2023 від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 відкладено попереднє засідання на 25.01.2024.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 № 013-16/414/24 призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/13905/23 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 .

За результатами повторного автоматичного розподілу справу № 910/139055/23 передано на розгляд судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 суддею Яковенко А.В. прийнято справу до свого провадження, прийнято заяву ОСОБА_2 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 350.000,00 грн. до розгляду, попереднє засідання призначено на 22.04.2024.

15.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 відкладено судове засідання на 01.07.2024.

14.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про дострокове припинення повноважень у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні, заяви керуючого реструктуризацією про закриття провадження у справі, заяви керуючого реструктуризацією про дострокове припинення повноважень у справі на 18.09.2024.

18.09.2024 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Карасюка О.В. про участь у справі про неплатоспроможність.

У судове засідання, призначене на 18.09.2024, представники учасників справи та заявленого кредитора не з`явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_1 підлягає:

ОСОБА_2

Заява ОСОБА_2 із грошовими вимогами до боржника на суму 350 000,00 грн. надійшла до суду 16.11.2023, тобто із пропуском строку, визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обґрунтована наступним.

05.10.2021 між ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) та ОСОБА_2 (надалі - Позикодавець) укладено Договір позики грошових коштів у формі розписки (надалі - Договір).

Згідно з умовами Договору ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 350 000,00 грн.

Відповідно до умов Договору боржник зобов`язалася повернути грошові кошти у розмірі 350 000,00 грн. у строк до 05.02.2022.

У зв`язку з невиконанням боржником своїх зобов`язань за Договором ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 із вимогою від 10.02.2022 про повернення грошових коштів у розмірі 350 000,00 грн., отриманих боржником 05.10.2021.

Згідно з відповіддю боржника від 20.02.2022 на вимогу Позикодавця ОСОБА_1 зазначила, що визнає факт наявності заборгованості за укладеним Договором у розмірі 350 000,00 грн., однак станом на 20.02.2022 не має фінансових можливостей погасити вказану заборгованість.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Правовідносини, що виникли між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 регулюються приписами параграфом 1 Глави 71 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За викладеною в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 740/2904/17-ц правовою позицією договір позики, укладений у письмовій формі, є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа № 6-63цс13), 2 липня 2014 року (справа № 6-79цс14), 11 листопада 2015 року (справа № 6-1967цс15).

Крім того, наявність оригіналу розписки у кредитора свідчить про невиконання боржником свого обов`язку, в тому числі і щодо повернення боргу. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.02.2011 у справі №6-2573св10. Якщо кредитор відмовляється повернути боргову розписку або видати свою розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання.

Тобто, наявність оригіналу розписки у кредитора свідчить про невиконання грошового зобов`язання боржником щодо повернення суми позики.

Керуючись викладеним вище, дослідивши зміст наданих до суду розписки від 05.10.2021, вимоги від 10.02.2022 та відповіді на вимогу від 20.02.2022, суд дійшов обґрунтованого висновку про укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору позики. При цьому суд відзначає, що укладений між указаними особами договір позики містить всі істотні умови, зокрема, щодо розміру позики, умов передачі грошових коштів та строків повернення позики.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ОСОБА_1 доказів, які б підтверджували оплату нею заборгованості перед ОСОБА_2 суду не надано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що заявлені грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника у розмірі 350 000,00 грн. є належним чином обґрунтованими та документально підтвердженими.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_2 кредитором боржника на суму 350 000,00 грн. з віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів.

Поряд з вищеописаною заборгованістю визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 5 368,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/13905/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :

- ОСОБА_2 з грошовими вимогами на суму 355 368,00 грн., з яких: 5 368,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 350 000,00 грн. - вимоги другої черги.

2. Зобов`язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Встановити дату проведення зборів кредиторів: 30.09.2024.

4. Керуючому реструктуризацією боргів боржника у строк до 15.11.2024 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника.

5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 25.11.24 о 10:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 3.

6. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Повний текст ухвали складено 09.10.2024

Суддя А.В. Яковенко