Ухвала

від 03.10.2024 по справі 910/7010/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.10.2024Справа № 910/7010/16

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (м. Київ)

про заміну правонаступником стягувача у виконавчому документі у справі №910/7010/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал М" (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ)

про зобов`язання визнати грошові вимоги на суму 3 185 427 200,53 грн та включити до проміжного ліквідаційного балансу,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу: згідно з протоколом судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 позов задоволено частково, визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал М" в розмірі 3 181 999 986,13 грн, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторіал М" в особі ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал М" включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал М" грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в розмірі 3 181 999 986,13 грн, в іншій частині в позові відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал М" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 2 756,00 грн судового збору.

13.07.2016 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

16.09.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшла заява про заміну правонаступником стягувача у виконавчому документі, виданому на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/7010/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 03.10.2024.

Представник заявника у судовому засіданні підтримала вимоги і доводи означеної заяви. Інші учасники судового процесу своїх повноважних представників у судове засідання 03.10.2024 не направили, та їх неявка не перешкоджає розгляду заяви згідно з ч. 3 ст. 334 ГПК України.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про неможливість її задоволення, з огляду на наступне.

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1).

Згідно з положеннями статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Частиною 1 ст. 334 ГПК України передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч. 2 цієї статті).

За змістом ч. 5 ст. 334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Судом встановлено, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" заява обґрунтована тим, що вказане товариство є правонаступником всього прав та обов`язків стягувача у виконавчому документі у справі №910/7010/16 - Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", що підтверджується протоколом електронного аукціону від 16.07.2020, Договором №2302/К/1 про відступлення прав вимоги від 31.08.2020, Додатками №№1, 2 до означеного Договору, платіжним дорученням №148 від 10.08.2020 про сплату вартості відступлених прав за Договором.

Відтак заявник просить суд замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на його правонаступника - заявника, у виконавчому документі, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/7010/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи слідує, що 13.07.2026 Господарським судом міста Києва було видано 2 накази № 910/7010/16: про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал М" в особі ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал М" включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в розмірі 3 181 999 986,13 грн, та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал М" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 2 756,00 грн судового збору.

Строк пред`явлення цих наказів до виконання встановлено до 04.07.2017.

Жодних доказів на підтвердження існування невиконаних зобов`язань боржника за цими наказами на даний час, до суду заявником не надано.

Натомість, заявник додав до своєї заяви роздруківку результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП, з якої вбачається, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 51979740, стягувачем у якому було Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", а боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторіал М" в особі ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал М".

При цьому ВП № 51979740 відкрито 18.08.2016, та є завершеним.

Жодних доказів на підтвердження того, що саме стало підставою завершення даного виконавчого провадження, які саме зобов`язання були виконані/не виконані боржником, матеріали справи не містять.

Більше того, дослідивши умови укладеного між заявником та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" договору №2302/К/1 про відступлення прав вимоги від 31.08.2020 та зміст додатків №1 та №2 до нього, суд встановив відсутність у переліку прав вимоги, що були передані заявнику за цим правочином, будь-яких зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал М".

Статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання цілком і повністю зберігається, а відбувається зміна лише суб`єктивного складу кредиторів.

Відтак суд дійшов висновку про те, що надані заявником до його заяви докази не підтверджують ні факту існування на теперішній час невиконаних зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал М" перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" станом на дату укладення договору №2302/К/1 про відступлення прав вимоги від 31.08.2020, ні включення зобов`язань згідно з наказами Господарського суду міста Києва у справі №910/7010/16 до активів, що передавались за цим договором, ні доказів на підтвердження наявності відкритих виконавчих проваджень з виконання таких наказів.

З наведених підстав суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

Керуючись ст. ст. 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну правонаступником стягувача у виконавчому документі у справі №910/7010/16, - відмовити повністю.

Ухвала набрала законної сили 03.10.2024 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 09.10.2024.

Суддя Т.М. Ващенко