Рішення

від 02.10.2024 по справі 911/1262/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1262/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянув заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетехніка» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1262/24 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетехніка» (69050, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Космічна, будинок 121 В, код: 34217047)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» (21020, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, Арабея Генерала 6 проїзд, будинок 35, код: 30733766)

Товариства з обмеженою відповідальністю «Віскар» (09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, місто Кагарлик, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 2, код: 37341975)

про визнання недійсним договір поруки,

за участю представників учасників справи:

від позивачів:не з`явився;

від відповідача-1:Сініченко І.С.;

від відповідача-2:не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1262/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетехніка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Віскар» про визнання недійсним договір поруки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.09.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетехніка» задоволено; визнано недійсним договір поруки від 01.12.2023 № ПВО-001/2021-П, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віскар» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь»; стягнуто з кожного з відповідачів на користь позивача по 1514,00 гривень судового збору.

Представником позивача, через підсистему «Електронний суд», 06.09.2024, яка надійшла до суду 09.09.2024, сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1262/24, у якій заявник просить суд стягнути з кожного з відповідачів по 41250,00 гривень понесених судових витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2024 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду на 02.10.2024.

Представником відповідача-1, через підсистему «Електронний суд» 01.10.2024 сформовано заперечення проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Представником позивача, через підсистему «Електронний суд», 01.10.2024 сформовано заяву про розгляд заяви за відсутності представника.

В судове засідання 02.10.2024 з`явився представник відповідача-1. Представник позивача та відповідача-2 в судове засідання не з`явились.

Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1, 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства згідно п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, за умовами ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/2022/19, від 03.03.2021 у справі № 908/1238/18, від 20.05.2021 року у справі № 922/1950/20.

З матеріалів справи слідує, що із заявою про ухвалення додаткового рішення з доданими до неї доказами на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач звернувся до суду 06.09.2024, тобто у межах строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, ретельно дослідивши матеріали справи суд встановив, що до закінчення судових дебатів у справі, як це передбачено ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, представником позивача ні у судових засіданнях, які відбулись 19.06.2024, 03.07.2024, 17.07.2024, 07.08.2024, 04.09.2024, ні у письмових заявах не було заявлено як в усній, так і в письмовій формі заяви про наявність перешкод у наданні доказів та про намір надати суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення докази, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу адвоката.

Посилання позивача на те, що ним у позові зроблено заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі орієнтовно 100000,00 гривень, не можуть розцінюватись судом як здійснена позивачем заява в розумінні ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, адже вказана заява здійснена позивачем на виконання приписів п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, яка вимагає від особи, яка звертається до суду із позовною заявою зазначити у ній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

При цьому, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є, власне, розрахунком, зазначенням сум судових витрат, понесених і очікуваних для понесення в майбутньому, має подаватися разом з першою заявою по суті спору, у даному випадку з позовною заявою, та сприяє обізнаності відповідача про приблизну суму судових витрат, яка може бути покладена на нього у випадку встановлення судом підстав для задоволення позовних вимог.

У частині 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України не встановлено вимог щодо форми заяви про подання доказів, проте за своїм змістом така заява має свідчити про чіткий намір, обов`язок особи протягом п`яти днів після ухвалення рішення подати суду докази, які підтверджують розмір судових витрат з метою подальшого вирішення судом питання про їх розподіл.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на те, що позивачем у встановлений процесуальним законом строк не було заявлено про намір подати докази понесення ним витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у суду відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення з кожного з відповідачів по 41250,00 гривень понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетехніка» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1262/24 задоволенню не підлягає, що зумовлює висновки суду про відмову у прийнятті додаткового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Полетехніка» відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 10.10.2024.

Суддя Р.М. Колесник