Рішення

від 01.10.2024 по справі 924/745/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2024 р. Справа № 924/745/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С. розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" м. Київ

до Комунального підприємства "Славутське житлово - комунальне об`єднання" м. Славута, Хмельницька область

про стягнення 388 379,31грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, 16 289,84грн. 3% річних, 53 085,48грн. інфляційних втрат

Представники сторін:

позивача: Онищук М.Б.

відповідача: не з`явився

У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 12.09.2024 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 09.09.2024. У підготовчому засіданні 09.09.2024 оголошувалась перерва до 18.09.2024. Ухвалою від 18.09.2024 із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 01.10.2024.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 388379,31грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий, березень 2017 року, 16289,84грн. 3% річних, 53 085,48грн. інфляційних втрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає таке. АТ "Укртрансгаз" до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи, суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19 ч. 1 ст. 1 Законом України "Про ринок природного газу"). Поряд із цим, КП "Славутське житлово-комунальне об`єднання" є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" на ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" (Офіційний вісник України, 2016 р, № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації.

На підставі вказаного розпорядження, яке є обов`язковим до виконання, на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Обставини наявності укладених у КП "Славутське ЖКО" з АТ "НАК "Нафтогаз України" договорів від 15.09.2016 №2428/1617-ТЕ-34, від 31.10.2016 №2601/1617-БО-34 постачання природного газу на постачання природного газу на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Деякі питання опалювального сезону 2016/17" підтверджено АТ "НАК "Нафтогаз України" у відповіді на адвокатський запит представника АТ "Укртрансгаз" від 09.07.2024 №8.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу. За результатом опрацювання поданих номінацій позивачем було встановлено відсутність поданих номінацій АТ "НАК "Нафтогаз України", у спірний період у вказаних обсягах для КП "Славутське ЖКО". Разом з тим, Позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсягах 35,601 тис.куб.м у лютому 2017 року, 51,523 тис.куб.м у березні 2017 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача. Загальний обсяг відбору у лютому та березні 2017 року без подання номінацій складає 87,124 тис. куб. м.

Обставини наявності укладених у КП "Славутське ЖКО" з АТ "НАК "Нафтогаз України" договорів від 15.09.2016 №2428/1617-ТЕ-34, від 31.10.2016 №2601/1617-БО-34 постачання природного газу на постачання природного газу на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Деякі питання опалювального сезону 2016/17" підтверджено АТ "НАК "Нафтогаз України" у відповіді на адвокатський запит представника АТ "Укртрансгаз" від 09.07.2024 №8.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу. За результатом опрацювання поданих номінацій, позивачем було встановлено відсутність поданих номінацій АТ "НАК "Нафтогаз України", у спірний період у вказаних обсягах для КП "Славутське ЖКО".

Разом з тим, позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсягах 35,601 тис.куб.м у лютому 2017 року, 51,523 тис.куб.м у березні 2017 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для Відповідача. Загальний обсяг відбору у лютому та березні 2017 року без подання номінацій складає 87,124 тис. куб. м.

Таким чином, у спірний період Відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ "НАК "Нафтогаз України", натомість постачальник не здійснив постачання відповідачу природного газу в обсягах 35,601 тис.куб.м у лютому 2017 року, 51,523 тис.куб.м у березні 2017 року, внаслідок чого КП "Славутське ЖКО" у лютому та березні 2017 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача загальним обсягом 87,124 тис.куб.м без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

Позивач зазначає, що оскільки Відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 87,124,327 тис.куб.му лютому та березні 2017 року без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується Позивачу відповідно до порядку встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730 "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення".

У зв`язку з зазначеним, за розрахунком позивача вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у лютому, березні 2017 року в обсязі 87,124 тис. куб. м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів (за інформацією АТ "НАК "Нафтогаз України" щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований за договорами постачання природного газу з АТ "НАК "Нафтогаз України") загалом складає 847372,76 грн. (з ПДВ), яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити Позивачу. Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 11 769,07 гривень.

Станом на 24.07.2024 строк оплати (за 01.10.2021 - 01.07.2024) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому відповідач, як вказує позивач, зобов`язаний був сплати 388379,31 гривень. Крім того, позивачем нараховані та заявлені до стягнення 16289,84грн. 3% річних та 53085,48грн. інфляційні втрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує. Повідомляє, що КП "Славутське ЖКО" у повному обсязі розрахувався з ОГС за надані останнім послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у лютому та березні 2017 року, що підтверджується підписаними з обох сторін актами та свідчить про санкціонований відбір газу.

Зауважує, що АТ "Укртрансгаз" до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи (суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19 ч. 1 ст. 1 Законом України "Про ринок природного газу"). Для отримання даних послуг між сторонами було укладено відповідний Договір. Проте для купівлі природного газу було укладено Договір з газопостачальною компанією, а саме НАК "Нафтогаз України" та відібрано природний газ з ресурсів НАК "Нафтогаз України", що підтверджується Актом приймання - передачі природного газу від 31 березня 2017 року.

НАК "Нафтогаз України", як постачальником природного газу, в порушення умов договорів постачання природного газу та вимог чинного законодавства, не було надано КП "Славутське ЖКО" номінації про погодження обсягів постачання природного газу на лютий, березень 2017р., що призвело до безпідставних висновків позивача про компенсацію відібраного природного газу в зазначений період та повністю спростовується укладеними між останніми та НАК "Нафтогаз України" договорами на постачання природного газу. Враховуючи положення вищезазначених договорів, Постанови Кабінету Міністрів України №658 від 01.10.2015р., розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016р. №742-р "Про деякі питання опалюваного сезону 2016/2017" та інших законодавчих та підзаконних нормативних актів, у разі виникнення будь-яких небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані споживачем із власним постачальником природного газу, а не з газорозподільною організацією, тобто між відповідачем та НАК "Нафтогаз України", а не з позивачем.

Крім того, просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити у позові.

Відповідач у заяві від 25.09.2024 просить розглядати справу за відсутності представника.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що обов`язок відповідача здійснити оплату відповідної компенсації на користь позивача виник саме на підставі ч.2 ст.8 ЗУ №1730 у зв`язку із прийняттям відповідного законодавчого врегулювання заборгованості підприємств ПЕК (яким і є відповідач).

Щодо застосування строку позовної давності вказує, що в даному випадку позовні вимоги включають суму компенсації, нараховану за період з 01.10.2021 по 01.07.2024 і строк позовної давності розпочався з 01.11.2021 (оцінка моменту виникнення права АТ "Укртрансгаз" на позов відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ №1730 надано у постанові Верховного Суду від 04.05.2024 у справі №914/1940/22.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

31.10.2016 між ПАТ НАЕК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Славутське ЖКО" (споживач) укладено договір постачання природного газу №2601/1617-БО-34 відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

Строк дії договору з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині здійснення розрахунків - до їх повного виконання.

Додатковими угодами № 1 від 31.10.2016, №2 від 22.11.2016, №3 до договору №2601/1617-БО-34 від 31.10.2016 вносились зміни щодо ціни природного газу.

Додатковою угодою №4 від 23.01.2017 доповнено розділ 1 пунктом 1.3, викладено п.п. 2.3, 2.4 та 2.5 в новій редакції, замінено в п.3.3 розділу 3 "Порядок та умови передачі природного газу" слова "приймання - передачі" словом "використання споживачем", доповнено п.7.1 розділу 7 підпунктом 5, викладено підпункт 3), 4) та 5) пункту 7.4 розділу 7 в новій редакції, викладено підпункт 1) пункту 11.3 розділу 11 в новій редакції, додано до розділу 11 п.11.9.

15.09.20216 між ПАТ НАЕК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Славутське ЖКО" (споживач) укладено договір постачання природного газу № 2428/1617-ТЕ-34 відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.. Природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Строк дії договору з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині здійснення розрахунків - до їх повного виконання.

Згідно інформації ПАТ "Хмельницькгаз" - реєстр обсягів газу, що були використані споживачами по договорами з НАК "Нафтогаз України" з мереж ПАТ "Хмельницькгаз" у лютому 2017 року в графі "Обсяг згідно алокації" вказано загальний обсяг відбору КП "Славутське ЖКО" природного газу у лютому 2017, а саме 1051,818 тис.куб.м.

У звіті про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу відібраного з точки виходу ПАТ "Хмельницькгаз" між замовниками послуг транспортування (постачання) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за березень 2017 в графі "Фактичний обсяг за місяць" містяться відомості про загальний обсяг відбору КП "Славутське ЖКО" природного газу у лютому 2017р, а саме 744,601 тис.куб. метрів.

Відповідно до реєстрів реалізації природного газу за прямими договорами з НАК "Нафтогаз України" теплопостачальним підприємствам у лютому та березні 2017 року відображено обсяги відбору природного газу КП "Славутське ЖКО" у лютому та березні 2017 за підтвердженими номінаціями.

В матеріалах справи наявні листи НАК "Нафтогаз України" від 22.03.2017 (вих.№ 26-2875/1.2-17) та від 14.04.2017 (вих. 26-3498/1.2-17 яким КП "Славутське ЖКО" повернуто надані ним актів приймання - передачі природного газу за лютий 2017 року з об`ємом 35,601 тис.м.куб., за березень 2017 року з об`ємом 51,523тис.куб.м у зв`язку із відсутність між Компанією та КП "Славутське ЖКО" договірних відносин в зазначені періоди, в частині постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами.

Загальний обсяг відбору у лютому та березні 2017 року без подання номінацій складає 87,124 тис.куб.м.

Станом на 27.04.2024 строк оплати (за 01.10.-2021-01.07.2024) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав та становить 388379,31грн.

Позивачем також нараховані та заявлені до стягнення 16289,84грн. 3% річних за період з 01.11.2021 по 24.07.2024 та 53085,48грн. інфляційних нарахувань за період листопад 2021 року - червень 2024 року окремо по кожному платежу.

Відповідачем до відзиву надано копії акту звірки розрахунків станом на 31.10.2018 про відсутність заборгованості КП "Славутське ЖКО" перед філією "Оператор газотранспортної системи " АТ "Укртрансгаз", листа КП "Славутське ЖКО" адресованого АТ "Укртрансгаз" про відсутність заборгованості перед філією "Оператор газотранспортної системи " АТ "Укртрансгаз за спожиті послуги з транспортування природного газу магістралями газопроводами.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач, Оператор ГТС) до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи - суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Комунальне підприємство "Славутське житлово-комунальне об`єднання" (відповідач, Споживач), є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п.37 ч.1 ст.1 ЗУ "Про ринок природного газу").

Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, відповідач використовує природний газ, який відповідно до "Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015, №187 від 22.03.2017, №867 від 19.10.2018.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Деякі питання опалювального сезону 2016/17" покладено на НАК "Нафтогаз України" обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювальних сезонів безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Деякі питання опалювального сезону 2016/17" покладено на НАК "Нафтогаз України" обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювальних сезонів безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі.

Таким чином КП "Славутське ЖКО" є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та с виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (опалювальний сезон) покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" , та з дотриманням принципу недискримшації.

На підставі цього розпорядження, яке є обов`язковим до виконання, на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Висновок про наявність обов`язку Публічного акціонерного товариства "ПАК "Нафтогаз України" видати номінації відповідно до вказаного Розпорядження неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17, від 04.04.2018 у справі № 904/5094/17, від 15.03.2018 у справі № 922/345/17.

Статтею 1 Кодексу газотранспортної системи визначено, що номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.

Таким чином, на позивача покладено обов`язок прийняти номінацію, а на замовника послуг транспортування - подати таку номінацію.

Судом встановлено, що між КП "Славутське ЖКО" та AT "НАК "Нафтогаз України" було укладено договори на постачання природного газу 2601/1617-БО-34 від 31.10.2016 (використання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями) та № 2428/1617-ТЕ-34 від 15.09.2016 (використання природного газу виключно для виробництва теплової енергії та постачання гарячої води населенню).

Пунктом 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС передбачено, що замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", ЦК України та ГК України.

Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс ГТС, який визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

У статті 5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС визначено, що номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Відповідно до статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій. Пунктом 4 глави 3 розділу І Кодексу ГТС визначено, що експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 9 глави 1 розділу VІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи та які відбираються з неї.

Для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку (пункт 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС).

Наведені вище положення Кодексу ГТС дають підстави дійти висновку, що укладання договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а також подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для відбору природного газу в межах газотранспортної системи.

Судом встановлено, що у спірні періоди та до 31.12.2019 АТ "Укртрансгаз" виконувало функції оператора ГТС, який здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Частиною першою статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів.

30.11.2016 набрав чинності Закон №1730-VIII, який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, а 29.08.2021 набрав чинності Закон №1639-IX.

За змістом статті 1 Закону №1730-VIII заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, операторами газорозподільних систем, оператором газотранспортної системи та особою, що виконувала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування.

Відповідно до статті 2 Закону №1730-VIII дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.

Так, Законом №1639-IX внесені численні зміни до Закону №1730-VIII зокрема, розширивши сферу його дії, у тому числі шляхом викладення статті 2 в новій редакції та доповнено статтю 8 частиною другою.

Відповідно до частини другої 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих номінацій, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Аналіз наведених приписів Закону №1730-VIII дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень статті 8 цього Закону є: 1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути - підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно; 2) заборгованість складається з вартості об`ємів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів; 3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019; 4) строк оплати настав з 01.10.2021.

Судом встановлено, що у вказані періоди обсяг відбору природного газу без подання номінацій складає 87,124 тис.куб.м., на підтвердження чого позивачем надано суду: реєстр обсягів газу, що були використані споживачами по договорами з НАК "Нафтогаз України" з мереж ПАТ "Хмельницькгаз" у лютому 2017 року де в графі "Обсяг згідно алокації" вказано загальний обсяг відбору КП "Славутське ЖКО" природного газу у лютому 2017, а саме 1051,818 тис.куб.м.; звіт про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу відібраного з точки виходу ПАТ "Хмельницькгаз" між замовниками послуг транспортування (постачання) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за березень 2017 де в графі "Фактичний обсяг за місяць" містяться відомості про загальний обсяг відбору КП "Славутське ЖКО" природного газу у лютому 2017р, а саме 744,601 тис.куб. метрів; реєстри реалізації природного газу за прямими договорами з НАК "Нафтогаз України" теплопостачальним підприємствам у лютому та березні 2017 року відображено обсяги відбору природного газу КП "Славутське ЖКО" у лютому та березні 2017 за підтвердженими номінаціями.

Поряд із цим у матеріалах справи наявні копії актів приймання - передачі природного газу за лютий 2017 року з об`ємом 35,601 тис.м.куб., за березень 2017 року з об`ємом 51,523тис.куб.м які були повернуті відповідачу НАК "Нафтогаз України" у зв`язку із відсутність між Компанією та КП "Славутське ЖКО" договірних відносин в зазначені періоди, в частині постачання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами.

Таким чином, у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з AT "НАК "Нафтогаз України", який не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого КП "Славутське ЖКО" у лютому, березні 2017 здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 87,124 тис.куб.м., без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1730, дія цього Закону поширюється на відносини з врегулювання заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій.

Також визначено порядок компенсації - оплата протягом 72 місяців починаючи з 1 жовтня 2021 року щомісяця рівними частини починаючи з 1 жовтня 2021 року вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу - особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року.

Згідно з ч. 3-4 ст. 8 Закону України №1730 обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

Виходячи з такого, враховуючи, що відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 87,124,327 тис.куб.му лютому та березні 2017 року без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730.

Виходячи з вказаних норм права, в силу вимог Закону України № 1730 у відповідача виникло зобов`язання компенсувати АТ "Укртрансгаз" вартість відібраних у лютому, березні 2017 року, без номінацій обсягів природного газу.

Враховуючи ст. 8 Закону № 1730 якою визначено, що компенсація АТ "Укртрансгаз" має бути здійснена відповідачем за цінами реалізації природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, при розрахунку загального розміру заборгованості позивачем враховано обсяги споживання природного газу, використані КП "Славутське ЖКО" для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, що визначені самим відповідачем в договорах постачання природного газу (копії яких наявні у матеріалах справи) та в актах приймання-передачі природного газу за лютий, березень 2017 року, що був повернуті АТ "НАК "Нафтогаз України" на адресу КП "Славутське ЖКО" без підписання, а також враховано ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.

За розрахунком позивача вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у лютому, березні 2017 року в обсязі 87,124 тис. куб. м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів (за інформацією АТ "НАК "Нафтогаз України" щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований за договорами постачання природного газу з АТ "НАК "Нафтогаз України") загалом складає 847372,76 грн. (з ПДВ), яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити АТ "Укртрансгаз". Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 11 769,07 гривень.

Відповідачем факту відібрання природного газу без номінацій в обсязі 87,124 тис. куб. м. не спростовано, доказів сплати його вартості в розмірі 388379,31грн. не надано.

Судом береться до уваги, що відповідачем не було подано ні первинних доказів (оформлених з АТ "НАК "Нафтогаз України" актів приймання-передачі спірного природного газу), так і жодних інших доказів, а також доказів сплати грошових коштів ні на рахунок АТ "НАК "Нафтогаз України", так і на рахунок будь-якого іншого постачальника природного газу, за отриманий природний газ, як і не надано жодних інших доказів, які б підтверджували реальність здійснення такої господарської операції як постачання природного газу в обсязі 87,124 тис. куб.м у лютому-березні 2017 року від АТ "НАК "Нафтогаз України" чи іншого постачальника природного газу.

Отже, отримання КП "Славутський ЖКО" природного газу обсягом 87,124 тис. куб.м у лютому-березні 2017 року без поданих постачальником газу (АТ "НАК "Нафтогаз України") номінацій та за відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками, свідчить про здійснення відбору природного газу з газотранспортної системи АТ "Укртрансгаз", тобто з ресурсу останнього. Враховуючи викладене, доводи та заперечення відповідача викладені у відзиві спростовано матеріалами справи, а тому судом до уваги не приймаються.

З огляду на викладене, вимога про стягнення 388379,31грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий, березень 2017 є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем не було здійснено оплату вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу в строки, встановлені у частині другій статті 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ, позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 53085,48грн інфляційних втрат та 16289,84грн 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на 24.07.2024 строк оплати (за 01.10.2021 - 01.07.2024) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому відповідач зобов`язаний був сплати позивачу 388 379,31грн, чого ним здійснено не було.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплати ти суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із надано позивачем розрахунку інфляційних нарахувань останні здійсненні окремо по кожному платежу за період листопад 2021 - червень 2024 року. Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення інфляційних у системі Законодавство та встановлено, що обґрунтованими та арифметично правильними є інфляційні в сумі 53085,15грн. У стягненні 0,33грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, інфляційних нарахувань та 3% річних на 99,99% судом береться до уваги таке. Так, п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Водночас формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

З огляду на викладене, проценти та інфляційні нарахування не є штрафними санкціями, можливість зменшення яких передбачена ст.233 ГК України. Натомість позивачем не заявлено до стягнення пені чи штрафу. Тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних нарахувань.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому відповідно до закріпленого у статтях 2, 13, 74 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, та, водночас, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим у статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлений стандарт доказування "вірогідності доказів", який, на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто відповідно до наведеного стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У силу вказаної норми процесуального права наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить про те, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, аніж протилежний.

Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №908/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, мають загальний характер і підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.

Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі "Трофимчук проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, суд звертає увагу відповідача на те, що строк виконання зобов`язання зі сплати позивачу вартості відібраного без номінацій газу встановлений ч. 2 ст. 8 Закону №1730-VIII та не сплинув на час звернення позивача до суду з даним позовом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" (Хмельницька область, м. Славута, вул. Миру, 14а, код ЄДРПОУ 34432514) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (м. Київ, Кловський узвіз, 9/1 код ЄДРПОУ 30019801) - 388379,31грн. (триста вісімдесят вісім тисяч триста сімдесят дев`ять гривень 31 коп.) компенсації вартості відібраного без номінацій обсягів природного газу за лютий, березень 2017 року, 16289,84грн. (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят дев`ять гривень 84 коп.) 3% річних, 53085,15грн. (п`ятдесят три тисячі вісімдесят п`ять гривень 15коп.) інфляційних нарахувань, 5493,06грн. (п`ять тисяч чотириста дев`яносто три гривні 06коп.) витрат із сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У позові в частині стягнення 0,33грн. інфляційних нарахувань відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.10.2024р.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 1 примірник до матеріалів справи.

Позивачу та відповідачу направлено до Електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд ЄСІТС