Ухвала

від 10.10.2024 по справі 914/3385/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/3385/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євродерев"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024

за позовом Львівської міської ради

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євродерев"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євродерев-2"

про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 5 069 762,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом (з врахуванням заяви про зміну предмета позову) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євродерев" (далі - Товариство, скаржник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євродерев-2" про стягнення з Товариства суму безпідставно збережених коштів у розмірі 1 164 090,33 грн, що становить 20,94 % від ціни позову та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євродерев-2" суму безпідставно збережених коштів у розмірі 3 905 671,89 грн, що становить 79,06 % від ціни позову.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі фактично використовують чотири земельні ділянки для розташування та обслуговування належних відповідачам об`єктів нерухомого майна за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про їх надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо таких ділянок.

16.01.2024 і 30.01.2024 відповідачі подали до суду першої інстанції клопотання про призначення у даній справі земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.03.2024 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

Ухвала суду мотивована необхідністю з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: для визначення фактичної площі земельних ділянок, що використовуються відповідачами, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями для дослідження цих питань.

Львівська міська рада з ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.03.2024 не погодилася та звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила в зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 ухвалу скасовано; справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

01.10.2024 (через систему ?Електронний суд?) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, у якій просить скасувати постанову та передати апеляційну скаргу Львівської міської ради на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.03.2024 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом частини 2 статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 9 частини 3 статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу після їх перегляду в апеляційному порядку.

Предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного господарського суду про скасування ухвали суду першої інстанції, якою призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі.

Згідно з пунктами 11, 12 частини 1 статті 255 ГПК України ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі можуть бути оскаржені саме в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Водночас ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі не містяться в переліку ухвал, на які згідно з пунктом 2 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Також до такого переліку судових рішень не віднесено і оскаржену постанову суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Разом з цим Верховний Суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

Колегія суддів звертає увагу на те, що вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №914/3385/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євродерев" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов