Ухвала
від 04.10.2024 по справі 450/1276/16-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

04 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 450/1276/16-ц

провадження № 61-12698ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року у складі судді Мусієвського В. Є., та постанову Львівського апеляційного суду від 25 липня 2024 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В., у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Хіко», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_4 звернулася з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року у справі № 450/1276/16-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «Хіко», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Заява мотивована тим, що 20 червня 2022 року ОСОБА_4 ознайомилась з матеріалами кримінального провадження та виявила, що прокуратурою вилучено платіжні документи в банку, які підтверджують факт сплати ТОВ «Хіко» кредиту в повному обсязі.

ОСОБА_4 просила:

задовольнити заяву;

рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 7 вересня 2016 року скасувати;

закрити провадження у справі.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

наведені ОСОБА_4 обставини не можуть бути визнані нововиявленими в розумінні частини другої статті 423 ЦПК України;

не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішення спору. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 3-108гс14, згідно якої до нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи;

суд зазначив, що у поданій заяві, заявник ОСОБА_1 покликається на те, що 20 червня 2022 року вона ознайомилась з матеріалами кримінального провадження, згідно яких встановлено, що прокуратурою вилучено платіжні документи в банку, які підтверджують факт сплати кредиту ТзОВ «Хіко» в повному обсязі. Копії вказаних платіжних документів нею долучено до матеріалів заяви. Однак, як встановлено судом, заявник ОСОБА_1 з 04 жовтня 2014 року призначена на посаду директора ТзОВ «Хіко», а отже мала безпосередній доступ до бухгалтерських документів, в тому числі податкової звітності, які відображають фінансово-господарську діяльність юридичної особи. Таким чином, покликання заявника ОСОБА_1 на платіжні документи, які підтверджують факт сплати кредиту ТзОВ «Хіко» в повному обсязі, не можуть бути нововиявленими обставинами;

посилання заявника на вказані обставини, як на нововиявлені, фактично є новим доказом в справі, подати який позивач мав можливість або заявити про його витребування.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 4 березня 2024 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 травня 2021 року (справа № 752/4995/17) зазначила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення;

ОСОБА_4 просить переглянути рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами з підстав, що передбачені пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи);

при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК України. Судове рішення не може переглядатися у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також, якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Тобто, відсутня законодавчо передбачена підстава для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, як встановлення нових обставин;

не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи;

при залишенні без змін ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що заявником не обґрунтовано, які саме обставини є нововиявленими і чому ці обставини не були і не могли бути їй відомі на час розгляду цієї справи та не надано на підтвердження зазначеного відповідних доказів. Відтак, належить зробити висновок, що ознайомлення ОСОБА_4 із матеріалами кримінального провадження та її висновок, що кредит погашено повністю не є доказом, що підтверджує наявність нововиявлених обставин. Тому підстави для задоволення заяви відсутні.

30 серпня 2024 року ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 липня 2024 року (повне судове рішення складено 29 липня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_5 просить прийняти до розгляду касаційну скаргу, оскільки повний тескт постанови апеляційного суду отримано нею наручно 20 серпня 2024 року .

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

оскаржені судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/93918 зазначено, що необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених цим пунктом, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі;

одним з елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення у справі;

ОСОБА_5 зазначає, що за основу рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року були взяті лише ті докази, які були надані працівником ПАТ «Укрсоцбанк», який таємно змінив процентну ставку з 15,5% на 19 % без згоди позичальника, що є нововиявленою обставиною. Обставини, які були виявлені ОСОБА_6 при ознайомленні з матеріалами справи та матеріалами кримінальних проваджень, в яких її визнано потерпілою, є нововиявленими в розумінні положень статті 423 ЦПК України та не потребують доказування згідно статті 82 ЦПК України.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Суди встановили, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року в справі № 450/1276/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/61453694):

частково задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк»;

стягнуто солідарно з ТОВ «Хіко», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за договором кредиту №600/03.3-64 від 27 березня 2008 року, договорами поруки №09.201/602-34/002 та №09.201/602-34/003 від 19 липня 2013 року, у розмірі 1 119 786,65 грн;

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року, відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року.

Ухвалами Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 квітня 2021 року та 18 травня 2021 року у справі № 450/1276/16-ц замінено стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника - ТОВ «Факторинг-С».

Постановою Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року залишено без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року залишено без змін.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) вказано, що:

«34. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

34.1.1. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

35. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

36. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. зазначену постанову у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).

37. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38))».

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2019 року в справі № 761/11351/16-ц (провадження № 61-38347св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 299/883/17 (провадження № 61-7687св22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2024 року в справі № 752/21538/20 (провадження № 61-5221св24)).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Встановивши, що обставини, на які посилається ОСОБА_4 не є нововиявленими, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 25 липня 2024 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 липня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 вересня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Хіко», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення04.10.2024
Оприлюднено11.10.2024
Номер документу122220292
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Судовий реєстр по справі —450/1276/16-ц

Ухвала від 21.11.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Гулько Борис Іванович

Ухвала від 04.10.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Постанова від 25.07.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 28.05.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 25.04.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 25.03.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 04.03.2024

Цивільне

Пустомитівський районний суд Львівської області

Мусієвський В. Є.

Ухвала від 04.03.2024

Цивільне

Пустомитівський районний суд Львівської області

Мусієвський В. Є.

Ухвала від 05.12.2023

Цивільне

Пустомитівський районний суд Львівської області

Мусієвський В. Є.

Постанова від 19.10.2023

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні