Постанова

від 04.10.2024 по справі 484/1093/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 484/1093/23

провадження № 61-16273св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест»,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 липня 2023 року у складі судді Шикері І. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Самчишиної Н. В., Ямкової О. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок, стягнення орендної плати та пені,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати договір оренди землі, укладений 25 лютого 2009 року, скасувати державну реєстрацію іншого речового права за номерами 21206637, 21206901, 21207184, 21207506 від 24 червня 2017 року, зобов`язати відповідача повернути земельні ділянки з кадастровими номерами: 4825486300:07:000:0172, 4825486300:01:000:0508, 4825486300:07:000:0077, 4825486300:01:000:1255, в належному агрохімічному стані, стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 43 649,91 грн та пеню за несвоєчасну виплату орендної плати у розмірі 8 489,05 грн.

В обґрунтування вимог вказувала, що вона є власником земельних ділянок, які знаходяться в межах території Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, цільове призначення земельних ділянок - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

25 лютого 2009 року вона та Приватне сільськогосподарське підприємство імені Т. Г. Шевченка (далі - ПСП ім. Т. Г. Шевченка) уклали договір оренди землі. Згодом вона, ПСП ім. Т. Г. Шевченка та новий орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (далі - ТОВ «Південь Агро Інвест»), 18 вересня 2018 року підписали додаткову угоду до договору оренди землі строком до 31 грудня 2026 року, а в подальшому - 03 вересня 2019 року додаткову угоду до договору оренди, в якій збільшено розмір орендної плати до 15,15 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Пунктом 4.5 додаткової угоди від 18 вересня 2018 року передбачено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 01 вересня поточного року. Пунктом 4.7 додаткової угоди від 18 вересня 2018 року передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Разом з тим, орендна плата виплачувалась відповідачем з порушенням строків, передбачених цим договором та не в повному обсязі. За 2020-2021 роки орендна плата їй виплачена з порушенням строку та у меншій сумі ніж передбачено договором, а за 2022 рік не виплачена взагалі.

Крім того, пунктом 4.3 договору передбачено додаткові послуги за рахунок підприємства, а саме: матеріальна допомога в зв`язку зі смертю орендодавця; надання транспорту для ритуальних послуг; надання техніки для оранки та культивації присадибної ділянки безкоштовно до 0,5 га; доставка води; надання автотранспорту для поїздки в межах району 1 раз на рік, які відповідач жодного разу не виконав. На її неодноразові звернення протягом 2020-2022 років щодо несплати орендної плати та виконання додаткових умов договору відповідач не реагував.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області рішенням від 17 липня 2023 року позовні вимоги задовольнив частково.

Стягнув з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 недоплачену орендну плату за 2020 та 2022 роки, в сумі 13 003,85 грн та пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за 2022 рік, в сумі 4 369,58 грн, а всього стягнув 17 373,43 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивач не довела систематичного невиконання відповідачем договору оренди земельної ділянки, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 25 лютого 2009 року, скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути позивачу належні їй земельні ділянки.

Щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати суд вважав, що орендна плата за 2021 рік відповідачем сплачена в повному обсязі, про що свідчить виписка по картковому рахунку позивача, проте доказів сплати орендної плати за 2020 та 2022 роки в повному обсязі відповідач не надав.

Оскільки протягом 2020 та 2022 років відповідачем порушувалися строки виплати орендної плати, то з урахуванням пункту 4.7 договору та пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України, підлягала стягненню з відповідача на користь позивача пеня за 2022 рік в сумі 4 369,58 грн.

Миколаївський апеляційний суд постановою від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди землі та повернення земельних ділянок скасував та ухвалив у цій частині нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог.

Розірвав договір оренди землі від 25 лютого 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Південь Агро Інвест» (ПСП ім. Т. Г. Шевченка) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 4825486300:07:000:0172, 4825486300:01:000:0508, 4825486300:07:000:0077, 4825486300:01:000:1255, зареєстрований у Державному реєстрі іншого речового права за номерами 21206637, 21206901, 21207184, 21207506 від 24 червня 2017 року.

Зобов`язав ТОВ «Південь Агро Інвест» повернути ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами: 4825486300:07:000:0172, 4825486300:01:000:0508, 4825486300:07:000:0077, 4825486300:01:000:1255.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 липня 2023 року в частині розподілу судових витрат змінив.

Стягнув з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 1 789,05 грн.

В іншій частині рішення суду залишив без змін.

Стягнув з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 1 610,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно з дослідженими доказами відповідач орендну плату за 2020-2022 роки позивачу виплатив з порушеннями строків та за 2020, 2022 роки не у повному обсязі.

Вказане є суттєвими порушеннями умов договору, що позбавили позивача права на те, на що вона розраховувала, погоджуючись на укладення договору оренди (стаття 651 ЦК України), тому такі порушення утворюють системність та дають підстави для розірвання договору оренди.

Доводи відповідача про те, що невчасна виплата орендної плати за 2022 рік сталася не з його вини, а через непереборну силу, якою є вторгнення військ рф, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи свідчать, що Первомайський район Миколаївської області не був територією, на якій велися бойові дії і не був тимчасово окупованим.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що вимоги про скасування державної реєстрації іншого речового права за номерами 21206637, 21206901, 21207184, 21207506 від 24 червня 2017 року є необґрунтованими, оскільки наслідком розірвання договору оренди землі за рішенням суду, є припинення права оренди за цим договором, що є підставою для державної реєстрації інших речових прав відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Посилання позивача на те, що орендна плата неправильно нарахована без урахування оновленої нормативно-грошової оцінки землі не заслуговують на увагу, оскільки при обчисленні розміру орендної плати не може бути застосована нормативна грошова оцінка станом на 09 лютого 2023 року, яку у своїх розрахунках використала позивач у зв`язку з тим, що такий розмір нормативно-грошової оцінки визначений після закінчення періоду, в якому нараховувалась орендна плата.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2023 року ТОВ «Південь Агро Інвест» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 липня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року, в якій просить оскаржені судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, визначені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Заявник зазначає, що суди не врахували правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17.

Крім того, розрахунки за 2020 та 2022 роки не відповідають реальним обставинам справи. Розмір орендної плати за 2022 рік склав 22 058,71 грн, що у відповідності до умов договору, враховуючи утримання обов`язкових податків та зборів, повністю відповідає сумі виплати.

Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність систематичної несплати орендної плати, а також істотних порушень умов зазначеного договору.

Відзив на касаційну скаргу інший учасник справи не подав

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 09 січня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

16 січня 2024 року цивільна справа № 484/1093/23 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, з`ясовані судами

ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 4825486300:07:000:0172, 4825486300:01:000:0508, 4825486300:07:000:0077, 4825486300:01:000:1255, які знаходяться в межах території Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

25 лютого 2009 року ОСОБА_1 уклала з ПСП ім. Т. Г. Шевченка договір оренди землі, за умовами якого передала в оренду підприємству належні їй земельні ділянки строком на 5 років. Цей договір зареєстровано у Книзi записiв державної peєcтpaцiї договорiв оренди землi від 07 вересня 2009 року за № 040902200139.

18 вересня 2018 року ОСОБА_1 , ПСП ім. Т. Г. Шевченка та новий орендар - ТОВ «Південь Агро Інвест» уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 25 лютого 2009 року, відповідно до змісту якої договір оренди землі викладено у новій редакції. ОСОБА_1 передала належній їй земельні ділянки ТОВ «Південь Агро Інвест» строком до 31 грудня 2026 року. Сторони обумовили, що строк виплати орендної плати - не пізніше 01 вересня поточного року.

03 вересня 2019 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Південь Агро Інвест» додаткову угоду, в якій сторони домовились викласти пункти 4.1 та 4.3 договору оренди в новій редакції, а саме, додатковою угодою узгоджено та визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 15,15 % нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає: земельна ділянка № 1 - 21 925,68 грн за рік; земельна ділянка № НОМЕР_1 - 3 864,86 грн за рік; земельна ділянка № НОМЕР_2 - 1 717,89 грн за рік; земельна ділянка № НОМЕР_3 - 45,21 грн за рік.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати можуть здійснюватися у натуральній формі або в іншій формі, що визначаються та погоджуються сторонами додатково.

Додаткові послуги за рахунок підприємства: надати техніку для оранки та культивації присадибної ділянки безкоштовно до 0,50 га; доставка води (по собівартості); надання автотранспорту для поїздки в межах району 1 раз на рік, при цьому витрати на паливно-мастильні матеріали несе орендар; матеріальна допомога у зв`язку зі смертю орендодавця у розмірі 1 000 грн; одноразова матеріальна допомога у розмірі 2 000 грн при важкій хворобі на розгляд керівника; солома один причеп з доставкою; транспорт для ритуальних послуг; матеріальна допомога у разі народження дитини зареєстрованої на території сільської ради у розмірі 3 000 грн; матеріальна допомога у разі одруження орендодавця або його дитини, якщо родина проживатиме на території сільської ради у розмірі 5 000 грн на сім`ю.

Пунктом 4.7 додаткової угоди від 18 вересня 2018 року передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 станом на 28 грудня 2022 року, ТОВ «Південь Агро Інвест» 30 жовтня 2020 року виплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2020 рік в сумі 9 298,70 грн, 04 червня 2021 року - орендну плату за 2021 рік в сумі 2 000 грн, 30 вересня 2021 року орендну плату за 2021 рік в сумі 22 022,30 грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 17 березня 2023 року № 1607, наданою суду

05 квітня 2023 року, ТОВ «Південь Агро Інвест» виплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2022 рік в сумі 22 058,71 грн.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заявник оскаржує судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок, тому Верховний Суд в іншій частині судові рішення не переглядає.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судами встановлено, що 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Південь Агро Інвест» додаткову угоду, в якій сторони домовились викласти пункти 4.1 та 4.3 договору оренди в новій редакції, а саме, додатковою угодою узгоджено та визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 15,15 % нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає: земельна ділянка № НОМЕР_4 - 21 925,68 грн за рік; земельна ділянка № НОМЕР_1 - 3 864,86 грн за рік; земельна ділянка № НОМЕР_2 - 1 717,89 грн за рік; земельна ділянка № НОМЕР_3 - 45,21 грн за рік.

Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 станом на 28 грудня 2022 року, ТОВ «Південь Агро Інвест» 30 жовтня 2020 року виплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2020 рік в сумі 9 298,70 грн, 04 червня 2021 року - орендну плату за 2021 рік в сумі 2 000 грн, 30 вересня 2021 року орендну плату за 2021 рік в сумі 22 022,30 грн.

Згідно з платіжною інструкцію від 17 березня 2023 року № 1607, наданої суду 05 квітня 2023 року, ТОВ «Південь Агро Інвест» виплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2022 рік в сумі 22 058,71 грн.

Отже, враховуючи зазначені розрахунки, недоплачена орендна плата позивачу з боку відповідача становила: за 2020 рік - 12 881,93 грн, за 2022 рік - 121,92 грн.

Відповідач доказів повної оплати за оренду земельних ділянок за 2020 та 2022 роки суду не надав.

Таким чином, частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення орендної плати, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути недоплачену орендну плату за 2020 та 2022 роки та пеню, з урахуванням пункту 4.7 зазначеного договору (додаткової угоди від 18 серпня 2018 року) та положень пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України.

Доводи в касаційній скарзі про те, що розрахунки за 2020 та 2022 роки не відповідають обставинам справи та розмір орендної плати за 2022 рік склав 22 058,71 грн, що у відповідності до умов договору, враховуючи утримання обов`язкових податків та зборів, повністю відповідає сумі виплати є безпідставними, оскільки розмір орендної плати, який підлягав сплаті, без урахування податків, становив - 22 180,68 грн ((21 925,68 грн + 3 864,86 грн + 1 717,89 грн + 45,21 грн) - 19,5 % від цієї загальної суми).

Неналежне виконання умов договору зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельних ділянок, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Апеляційний суд, встановивши, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за договором оренди, з урахуванням зазначених додаткових угод, виникла внаслідок систематичної несплати в повному обсязі ним періодичних платежів за 2020 та 2022 роки, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні вказаного договору, що фактично призвело до неможливості досягнення нею цілей згаданого правочину, а допущені відповідачем порушення договору відповідають критерію «істотності» в контексті частини другої статті 651 ЦК України, які є підставою для розірвання договору оренди земельних ділянок та повернення їх позивачу. При цьому слід зазначити, що заборгованість з орендної плати в неповному обсязі (22 058,71 грн) за 2022 рік ТОВ «Південь Агро Інвест» сплатило після відкриття провадження у цій справі.

Аргументи касаційної скарги про те, що суди не врахували правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 колегією суддів відхиляються, оскільки висновки у цій справі і у справі, що переглядається, не є суперечливими.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельних ділянок без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 401, 406, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 липня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок, стягнення орендної плати та пені залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров