Ухвала

від 26.09.2024 по справі 369/16172/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 369/16172/20

провадження № 51-7739км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

особи, провадження

щодо якої закрито ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

прокурора ОСОБА_10 ,

розглянув у судовому засіданні касаційні скарги прокурора та потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні № 12019110040001236 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ікаб`я Російської Федерації та жительки АДРЕСА_1у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 і 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06 липня 2023 року в підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 та закрито кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

При перегляді цього рішення за апеляційною скаргою прокурора Київський апеляційний суд ухвалою від 30 жовтня 2023 року залишив його без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У поданій касаційній скарзі прокурор ОСОБА_11 , яка брала участь у розгляді провадження в суді апеляційної інстанції, указуючи на істотне порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що сторона захисту закінчила ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 17 грудня 2020 року, а тому, оскільки період з моменту повідомлення сторону захисту про завершення досудового розслідування та відкриття їй матеріалів провадження для ознайомлення не включається в строк досудового розслідування, слід вважати, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, який надійшов до суду 18 грудня 2020 року, був направлений прокурором у межах строку досудового розслідування.

Потерпілий ОСОБА_7 , указуючи на істотне порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не вірно дійшли висновку, що передбачений ст. 219 КПК двомісячний строк досудового розслідування необхідно рахувати з дня вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, тобто з 06 червня 2020 року.

На думку потерпілого, відповідно до вимог ст. 115 КПК цей строк необхідно обчислювати з наступного дня після повідомлення ОСОБА_5 про підозру, тобто з 07 червня 2020 року. За таких обставин вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні був переданий до Києво-Святошинського районного суду Київської області в межах строку досудового розслідування.

З урахуванням цих обставин прокурор та потерпілий вважають, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання вимог статей 370, 372, 419 КПК і підлягають скасуванню.

У поданих письмових запереченнях захисник ОСОБА_6 просить залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Позиція учасників у суді касаційної інстанції

У судовому засіданні прокурор, потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 підтримали вимоги касаційних скарг.

ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні касаційних скарг і залишити судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, наведені в касаційних скаргах, дійшла висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII) Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Згідно з ч. 6 ст. 13 вищезгаданого Закону висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною 2 ст. 434-1 КПК передбачено, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.

Як убачається з матеріалів провадження та було встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 12 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110040001236 було внесено відомості про кримінальне правопорушення.

06 червня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 та 4 ст. 190 КК.

06 серпня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_5 та її захиснику ОСОБА_6 були надіслані повідомлення про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Згідно з протоколом про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 30 вересня 2020 року ОСОБА_5 та захиснику ОСОБА_6 було надано доступ до матеріалів досудового розслідування 30 вересня 2020 року, з якими вони завершили ознайомлюватись 17 грудня 2020 року.

Цього ж дня слідчим був складений та затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні і вручений ОСОБА_5 та її захиснику.

Оскільки обвинувальний акт надійшов до суду 18 грудня 2020 року, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що такий надійшов до суду поза межами строку встановленого ст. 219 КПК.

Питання щодо застосування положень ст. 219 КПК при визначенні строку закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні було неодноразово предметом розгляду в рішеннях Верховного Суду, в зв`язку з чим колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального судувпостанові від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19 сформулювала правовий висновок про те, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах цього строку обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта до суду після закінчення строку досудового розслідування в кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.

Також у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 лютого 2023 року у справі № 354/1129/20 сформульовано правовий висновок про те, що у правовій ситуації, коли стороною обвинувачення обов`язок повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів виконано шляхом направлення слідчим відповідного письмового повідомлення в останній день строку досудового розслідування, визначеного ч. 3 ст. 219 КПК, останнім днем звернення до суду з обвинувальним актом, тобто днем закінчення досудового розслідування, є день, коли сторона захисту реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК.

Під час касаційного розгляду прокурор долучив до касаційної скарги копію журналу вихідної кореспонденції Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області на підтвердження того, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні був зданий прокурором у канцелярію прокуратури 17 грудня 2020 року для його відправки до суду, тобтов межах строку досудового розслідування, а тому вважає, що цей строк стороною обвинувачення не пропущений.

На підтвердження своєї позиції прокурор послався на постанову колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30 березня 2023 року у справі № 461/2092/19 (провадження №51-2915км22), в якій колегія суддів вказала, що відповідно до супровідного листа обвинувальний акт був скерований до суду в межах строку досудового розслідування 14 березня 2019 року, а тому його фактичне надходження до місцевого суду поза межами цього строку 25 березня 2019 року не має братися судом до уваги при застосуванні положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Відповідно до положень частин 4 і 5 ст. 115 КПК при обчисленні строку місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Отже, за правилами вказаної норми двомісячний строк у кримінальному провадженні, який почався 06 червня 2020 року, закінчився 06 серпня 2020 року.

У цей же день слідчим було направлено стороні захисту письмові повідомлення про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

За правилами ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ до закінчення строку здано на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

З урахуванням цих положень закону слід дійти висновку, що у межах строку досудового розслідування обвинувальний акт у кримінальному провадженні має бути скерований до суду поштою або переданий відповідальній особі в канцелярії суду, яка уповноважена на прийняття документів.

Колегія суддів погоджується з висновком колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального судув складі Верховного Суду викладеного в постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19, однак не погоджується з висновком викладеним колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду в постанові від 30 березня 2023 року у справі № 461/2092/19, оскільки він суперечить приписам статей 115 та 116 КПК, у зв`язку з чим вважає необхідним відступити від цього висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 434-1 КПК суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.

Тому для відступу від висновку колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду в постанові від 30 березня 2023 року у справі № 461/2092/19 колегія суддів вважає необхідним передати кримінальне провадження на розгляд Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду для того, щоб на підтвердження висновку викладеного в постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року зробити висновок про те, що в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт у кримінальному провадженні має бути скерований до суду поштою або переданий відповідальній особі в канцелярії суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434-1, 434-2 КПК, Верховний Суд

постановив:

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 за касаційними скаргами прокурора та потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3