Рішення

від 10.10.2024 по справі 460/28139/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2024 року м. Рівне№460/28139/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙМІЛК" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙМІЛК" (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що посадові особи контролюючого органу прийшли до помилкового висновку про наявність порушень згідно акту від 04.08.2023 № 7085/Ж5/17-00-07-04/44354145 за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "СКАЙМІЛК", оскільки відповідачем не враховано, що 24 лютого 2022 року відбулося вторгнення в Україну збройних сил російської федерації та указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.У зв`язку з такими подіями,враховуючи припинення заходження суден до порту Одеси з вантажем, відмінним від зерна та продуктів харчування, позивач позбавлений можливості здійснити доставку товару з порту відвантаження до порту призначення - м. Одеса, у відповідності до умов договору. За позицією позивача, в силу приписів частини 6статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчений сертифікатом, перебіг строку розрахунків встановлений згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статі зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Крім того, звертає увагу суду на те, що протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, що також є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, з огляду на що просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

18.01.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що відповіднодо частини шостоїстатті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), однак ТОВ «СКАЙМІЛК» до перевірки не надано будь-яких документів, що засвідчують настання форс-мажорних обставин зі сторони фірми - нерезидента «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія (довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) - нерезидента або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), за контрактом № Б/н від 21.01.2022, укладеним з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія. Відповідач стверджує про незастосовність до спірних у цій справі правовідносин приписів абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.На переконання відповідача, при прийнятті спірного рішення контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.

23.07.2024 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у порядку ч. 5 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, у яких наведено правові висновки, що містяться у постановах Верховного суду від 15.02.2023 по справі № 420/1538/23 та від 13.05.2024 по справі № 420/11208/23, у яких колегія суддів сформулювала такий правовий висновок: пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 19.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙМІЛК», код ЄДРПОУ 44354145, зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.07.2023 № 1210-п відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.2 статті 82 Податкового Кодексу України, з урахуванням положень пункту 52-1, підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у зв`язку з набранням чинності з 27.05.2022 Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙМІЛК», код ЄДРПОУ 44354145 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному імпортному контракту № б/н від 21.01.2022, укладеного з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія за період з 21.01.2022 по 30.06.2023.

Під час проведення документальної перевірки було використано інформацію Національного банку України про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складений акт акт від 04.08.2023 № 7085/Ж5/17-00-07-04/44354145 (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки, в ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення:

частини 1 та частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями), пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 (із змінами та доповненнями), а саме: порушення законодавчо встановлених строків розрахунків в іноземній валюті в сумі 50 000,00 євро при виконанні зовнішньоекономічного імпортного контракту № Б/н від 21.01.2022, укладеного з фірмою нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія.

Виявлені порушення обґрунтовані в акті наступним.

Проведеною перевіркою таких документів: зовнішньоекономічного імпортного контракту № Б/н від 21.01.2022, укладеного з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія; платіжних доручень, виписок банку, що стосуються розрахунків по контракту; сертифікату Рівненської торгово-промислової палати № 5600-23-3455 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.07.2023 № 56.01/403, оборотно-сальдової відомості (дані обліку) по рахунках № 632 встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а саме: станом на початок перевіряємого періоду, тобто станом на 21.01.2022 по зовнішньоекономічному імпортному контракту № Б/н від 21.01.2022, укладеному з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія сальдо розрахунків відсутнє (дані рах. 632).

На виконання умов вищевказаного контракту, підприємством ТОВ «СКАЙМІЛК» в рахунок передоплати перераховано фірмі - нерезиденту «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія валютні кошти в сумі 50 000,00 євро / 371 380,80 грн згідно платіжної інструкції № 2 від 01.02.2022, де граничний строк надходження товару по імпорту - 31.01.2023. У зв`язку з невиконанням умов вищевказаного контракту, валютні кошти в сумі 50 000,00 євро / 1 941 155,00 грн, в тому числі комісія банку 25,00 євро, повернуто фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія на валютний рахунок ТОВ «СКАЙМІЛК» № НОМЕР_1 відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478 згідно платіжної інструкції № FAAS306005276500 на загальну суму 50 000,00 євро / 1 941 155,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Головним управління ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення рішення від 21.09.2023 року № 765517000701, яким визначено пеню за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 172236,95 грн.

Детально розрахунок пені наведений у Додатку № 17 до акту перевірки, з якого вбачається, що по зовнішньо-економічному імпортному контракту № Б/н від 21.01.2022, укладений з фірмою«Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія, пеню нараховано за період прострочення з 01.02.2023 по 01.03.2023 на суму простроченої заборгованості 50 000 євро, що у гривневому еквіваленті становить суму у розмірі 1 979 735,00 грн (нарахована сума пені становить 172236,95 грн).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Рівненській області від 21.09.2023 № 765517000701 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі Закон № 2473-VIII).

Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями, зокрема, з імпорту товарів регламентується відповідно до статті 13 Закону № 2473-VIII. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про національний банк України" з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (далі - Постанова НБУ № 18).

Пунктом 14-2 Постанови № 18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Відповідальність встановлена частиною 5 статті 13 Закону №2473-VIII:

порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Частиною 6 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Судом встановлено, що ТОВ «СКАЙМІЛК» надано до перевірки сертифікат Рівненської торгово-промислової палати № 5600-23-3455 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.07.2023 № 56.01/403 за контрактом № Б/н від 21.01.2022, укладеним з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія. Період дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 24.02.2022, дата закінчення: тривають на 31 липня 2023 року.

Однак, доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту (Ісландія) або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом компанією «Iceland Aviation Academy ehf.» матеріали справи не містять.

На переконання суду, введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для несвоєчасного перерахування контрагентом - нерезидентом компанією «Iceland Aviation Academy ehf.» (Ісландія) на рахунки позивача коштів в межах зовнішньоекономічного контракту.

При цьому, суд враховує, що згідно сертифікату Рівненської торгово-промислової палати № 5600-23-3455 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.07.2023 № 56.01/403 за контрактом № Б/н від 21.01.2022, укладеним з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання контракту № Б/н від 21.01.2022 тривають станом на 31.07.2023, проте фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія, було виконано свої зобов`язання із повернення попередньої оплати 01.03.2023.

Отже, наданий до перевірки сертифікат Рівненської торгово-промислової палати № 5600-23-3455 про форс-мажорні обставини від 31.07.2023 № 56.01/403 за контрактом № Б/н від 21.01.2022, укладеним з фірмою - нерезидентом «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія суд не приймає до уваги, через відсутність зв`язку між форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) на території України та поверненням коштів від фірми - нерезидента «Iceland Aviation Academy ehf.», Ісландія.

Наявність сертифікату торгово-промислової палати про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто, дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор з урахуванням умов договору, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 (справа № 908/2287/17) зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Подібні правові висновки також викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

З приводу доводів позивача про те, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню суд зазначає таке.

Так, у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 420/1538/23, на які позивач покликається у додаткових поясненнях, а також від 28.03.2024 у справі № 380/17879/22 висловлено наступну правову позицію.

Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX в частині підпункту 14.1.162) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає, що з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Тобто Верховний Суд у наведених вище справах констатував безпідставність нарахування в період дії карантину пені, що передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті.

В подальшому, в розвиток зазначеної правової позиції, відхиляючи посилання контролюючого органу на те, що мораторій на нарахування пені за порушення резидентом строку розрахунку в іноземній валюті може бути встановлений лише внесенням змін до Закон України «Про валюту і валютні операції», Верховний Суд в постанові від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23, вказав, що Закон України «Про валюту і валютні операції» (стаття 13) встановлює лише відповідальність у вигляді пені, її розмір та порядок обчислення пені, тоді як для визначення порядку прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування пені Закон відсилає до відповідного законодавства, що діє на день прийняття відповідного рішення. Таким чином, Закон України «Про валюту і валютні операції» дозволяє при прийнятті податкового повідомлення-рішення застосовувати положення іншого законодавства, яким у спірному випадку є Податковий кодекс України, та норми якого надають підстави застосовувати мораторій на нарахування пені протягом дії карантину.

Тобто Верховний Суд дійшов висновку, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та враховуючи положення частини восьмої статті 16 Перехідних положень Закону України «Про валюту і валютні операції», підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України така (пеня) застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, тобто в порядку передбаченому Податковим кодексом України, а оскільки останнім передбачено мораторій на нарахування пені протягом дії карантину, то відповідно нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті в такий період є протиправним.

У постанові Верховного суду від 23.07.2024 по справі № 240/25642/22 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 420/1538/23, від 28.03.2024 у справі № 380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23.

На переконання судової палати те, що з 01.01.2021 пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не відповідає дійсності. Дія положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, щодо розповсюдження мораторію на нарахування пені протягом дії карантину, стосується пені, яка нараховується у податкових правовідносинах (у сфері справляння податків і зборів).

З преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону № 2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону № 2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому судова палата зазначає, що хоча положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки заопераціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.

Тобто, на переконання судової палати, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

З огляду на наведене, висновок, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п`ятою Закону України «Про валюту і валютні операції», є помилковим.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 420/1538/23, від 28.03.2024 у справі № 380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 та формулює такий правовий висновок.

Пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 29.08.2024 по справі № 280/7416/23, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 765517000701 від 21.09.2023 є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, та в повній мірі відповідає встановленим у частині другійстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україникритеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак скасуванню в судовому порядку не підлягає, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙМІЛК" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 жовтня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙМІЛК" (вул. Біла, 7,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33001, ЄДРПОУ/РНОКПП 44354145)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя Ольга ПОЛІЩУК