Ухвала

від 03.10.2024 по справі 761/23511/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/23511/24 Слідчий суддя ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5044/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року про відмову у арешті майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024000320000010 від 11.03.2024,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на речі та документи, що були вилученні за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: довідку видану ОСОБА_8 від 23.11.2023 №0000-000032 на 1 арк., довідку видану ОСОБА_7 від 23.11.2023 №0000-000030 на 2 арк., довідку видану ОСОБА_7 від 24.11.2023 №0000- 000004 на 1 арк., ноутбук HP Spectre xt pro 13-bOOO serial CND 328005Q, ноутбук HI3 envy x360 model 13-QC009us sn 8CQ0012 RRQ, мобільний телефон Iphone 11 Pro IMEI - НОМЕР_1 , IMEI 2 - НОМЕР_2 , SIM-карта IMSI НОМЕР_3 .

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що слідчий суддя безпідставно не надав оцінку доводам прокурора, зазначеним у клопотанні про арешт майна.?

Зокрема, звертає увагу, що 20.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва детективами Бюро економічної безпеки України проведено обшук будинку та його підсобних приміщень, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , за результатом якого було виявлено та вилучено ряд речей та документів, які постановою детектива від 21.06.2024 визнанні речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Крім того, слідчим суддею не враховано статус ОСОБА_7 , яка займає посаду директора ТОВ «Центр клінічних досліджень ЛТД» та той факт, що вилучені речові докази стосуються обставин проведених товариством фінансово- господарських відносин з ТОВ «Айота», які безпосередньо досліджуються в рамках даного кримінального провадження.

Від адвоката ОСОБА_9 в інтересах власника майна ОСОБА_7 надійшли до суду заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких вона вказує, що ОСОБА_7 не є підозрюваною у кримінальному провадженні № 72024000320000010, крім цього, вважає, що вилучення її особистих речей, не перелічених в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук, суперечить вимогам кримінально процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_6 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, думку адвоката ОСОБА_9 в інтересах власника майна ОСОБА_7 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів клопотання, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000320000010 від 11.03.2024 за фактами умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах групою осіб до складу якої відповідно до матеріалів, у тому числі входили громадяни ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інші невстановлені особи, які використовували банківські рахунки підконтрольних ним ряду фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб та за підозрою ОСОБА_12 в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.212 КК України.

20.06.2024 ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Проведеним аналізом податкової звітності додатково встановлено, що ТОВ «Айота» (ЄДРПОУ 40464198) з липня 2018 року здійснює фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Центр клінічних досліджень» (ЄДРПОУ 38418844), зареєстроване за адресою: Київська область, Бородянський район, село Луб`янка, вулиця 1-го Травня, будинок 1-А, а саме, надає в оренду легкові автомобілі та інші транспортні послуги на загальну суму 36,8 млн. грн.

Відповідно до матеріалів направлених супровідним листом від 20.05.2024 ДСР НП України (вих. № 7773-2024) щодо виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України вбачається, що до вищевказаної протиправної діяльності причетна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , директор ТОВ «Центр клінічних досліджень» зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

20.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва детективами Бюро економічної безпеки України проведено обшук будинку та його підсобних приміщень, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 , за результатом якого було виявлено та вилучено ряд речей та документів, які постановою детектива визнанні речовими доказами у даному кримінальному провадженні кримінального провадженні.

З метою забезпечення збереження речового доказу, прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно та документи, що були вилученні 20.06.2024 за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту.

Однак, з такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги слідчим суддею не дотримані, оскільки слідчий суддя належним чином не перевірив викладені у клопотанні обставини, та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 майно та документи.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.212 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що майно та документи, що були вилученні 20.06.2024 за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Крім того, постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_15 від 20.06.2024 вилучені 20.06.2024 за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72024000320000010 від 11.03.2024.

На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене за місцем проживання ОСОБА_7 майно з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене, приховане, пошкоджене, зіпсоване чи втрачене.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Та обставина, що ОСОБА_7 не є підозрюваною у кримінальному провадженні № 72024000320000010, не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доводи представника ОСОБА_7 про те, що ноутбуки та мобільний телефон вилучено всупереч ухвали слідчого судді, не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання колегія суддів, хоча слідчим суддею дозвіл на їх вилучення не надався, вказані речові докази мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно, вилучене 20.06.2024 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 .

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане в клопотанні майно, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024000320000010 від 11.03.2024 - задовольнити.

Накласти арешт на речі та документи, що були вилученні за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: довідку видану ОСОБА_8 від 23.11.2023 №0000-000032 на 01 арк., довідку видану ОСОБА_7 від 23.11.2023 №0000-000030 на 02 арк., довідку видану ОСОБА_7 від 24.11.2023 №0000- 000004 на 01 арк., ноутбук HP Spectre xt pro 13-bOOO serial CND 328005Q, ноутбук HI3 envy x360 model 13-QC009us sn 8CQ0012 RRQ, мобільний телефон Iphone 11 Pro IMEI - НОМЕР_1 , IMEI 2 - НОМЕР_2 , SIM-карта IMSI НОМЕР_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді:

ОСОБА_3