ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 року справа №200/1713/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Сіваченка І.В., Гаврищук Т.Г., секретаря судового засідання Никифорова І.М., за участю представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 р. у справі № 200/1713/22 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» (далі позивач, ТОВ «ПУДБК») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі відповідач, ГУДПС), в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 18.01.2022 № 528/05-99-07-18 яким ТОВ «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО- БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 054 268,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 263 567,00 грн, на підставі акту перевірки від 16.12.2021 № 14701/05-99-07-18-14/38587794;
-зобов`язати ГУ ДПС у Донецькій області від 18.01.2022 року провести коригування в обліковій картці платника ТОВ «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО- БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» шляхом виключення суми пені 118 789,46 грн, нарахованої на підставі розрахунку пені, обчисленої на виявлені ДПС суми заниження податкових зобов`язань згідно податкового повідомлення-рішення від 18.01.2022 № 528/05-99-07-18.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року позов задоволено, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення форми Р Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 18 січня 2022 року №528/05-99-07-18.
Зобов`язав Головне управління ДПС у Донецькій області здійснити коригування в обліковій картці платника ТОВ ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ, шляхом виключення суми пені 118 789,46, нарахованої на підставі розрахунку пені, обчисленої на виявлені ДПС суми заниження податкових зобов`язань, згідно податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2022 року №528/05-99-07-18.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ судовий збір у розмірі 21 549 (двадцять одна тисяча п`ятсот сорок дев`ять гривень) 37 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що перевіркою встановлено, що ТОВ "ПУДБК" завищено податковий кредит на загальну суму 1232972 грн по взаємовідносинам з придбання товарів/послуг у: ТОВ «АБСТРАК СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 42128140); ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» (код ЄДРПОУ 42670778); ТОВ «ПРОМПОРТ» (код ЄДРПОУ 42982129); ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43670694); ТОВ «ГЕЛТЕКС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43155809); ТОВ «СТАРКОНЦЕПТ» (код ЄДРПОУ 43156540).
На підставі первинних бухгалтерських документів, наданих платником до початку проведення перевірки та під час її проведення та інформації баз даних ГУ ДПС у Донецькій області було встановлено відсутність реального джерела первинного походження ТМЦ, відтак не існувало дійсної можливості набуття її у власність, а тому відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядження ним у відповідного СГ та відсутність у контрагента-постачальника необхідних умов для здійснення господарських операцій: відсутність достатньої кількості персоналу, складських приміщень, транспортних засобів.
Перевіркою, на підставі встановлених фактів, встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій, внаслідок чого були створені умови заниження бази оподаткування ПДВ через використання схем ухилення від сплати податків, шляхом оплати товару, у тому числі суми ПДВ, без реального його постачання. У результаті таких дій, сума податкового зобов`язання з ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету була зменшена.
Перевіркою не встановлено наявності належної податкової обачності, яка є законною передумовою отримання податкової вигоди. Платник податків під час вибору контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій. Підприємницька діяльність побудована на добросовісному виконанні суб`єктом господарювання своїх обов`язків, взятих на себе зобов`язань і дотриманні встановлених державою правил поведінки. Одним із проявів дотримання суб`єктом господарювання принципу добросовісності є розумна обачність, яка реалізується, зокрема, під час належного та розумного вибору контрагентів. Оскільки підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, у господарських правовідносинах учасники господарського обороту мають проявляти розумну обачність.
До перевірки не було надано документів, що підтверджують по яким саме критеріям було відібрано контрагентів - постачальників: ТОВ «АБСТРАК СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 42128140), ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ» (код ЄДРПОУ 42670778), ТОВ «ПРОМПОРТ» (код ЄДРПОУ 42982129), ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43670694), ТОВ «ГЕЛТЕКС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43155809), ТОВ «СТАРКОНЦЕПТ» (код ЄДРПОУ 43156540).
Необхідною умовою для відображення операцій у складі доходу, витрат, податкових зобов`язань та податкового кредиту є факт реалізації/придбання товарів та послуг.
Водночас за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Так, ТОВ "ПУДБК" у ТОВ "АБСТРАК СЕРВІС" у листопаді 2018 року здійснює придбання наступної товарної номенклатури: розчиннику, нітроемалі, фарби для доріг, скляних кульок, затверджувача, розчиннику, емалі, нітроемалі, холодного пластику, бітуму нафтового дорожнього. Придбання цієї номенклатури товарів ТОВ «АБСТРАК СЕРВІС» здійснює у ТОВ «ІКС ЕЛЬ ПРО». ТОВ «ІКС ЕЛЬ ПРО» за період 2018 рік не здійснює придбання розчиннику, нітроемалі, фарби для доріг, скляних кульок, затверджувача, розчиннику, емалі, нітроемалі, холодного пластику, бітуму нафтового дорожнього. Згідно із даними ЄРПН ТОВ «ІКС ЕЛЬ ПРО» у 2018 році здійснює придбання стаканів паперових, мінеральних добрів, плат лічильників електроенергії. Таким чином, на підприємстві ТОВ «ІКС ЕЛЬ ПРО» відбувається обрив ланцюга постачання. Тобто неможливо встановити походження товару.
Також, ТОВ "ПУДБК" у ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ" (код 42670778) у червні 2019 року здійснює придбання товарної номенклатури - Емульсія бітумна, Щебінь фр. 5-10 мм, Пісок природний, рядовий, Кисень технічний газоподібний, Пропан-бутан технічний, Суміші бетонні готові важкі, клас бетону В15 М200, Суміш піщано- гравійна збагачена з вмісом зерен гравію від 65-75 %, Нітроемаль, Нітроемаль чорна, Щебінь шлаковий фр. 40-70мм М600.
Придбання номенклатури ТОВ" ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ" здійснює у ТОВ «РАДІАН ЛЮКС» (код 42862095). Далі по ланцюгу постачання придбання вказаної номенклатури ТОВ «РАДІАН ЛЮКС» (код 42862095) здійснює у ТОВ «АРКАДА- АКТИВ» (код 42422940). ТОВ «АРКАДА-АКТИВ» (код 42422940) здійснює придбання вказаної номенклатури у ТОВ «РАНГ ГРУП» (код 42393522). ТОВ «РАНГ ГРУП» (код 42393522) здійснює придбання вказаної номенклатури у ТОВ «АРКАДА-АКТИВ» (код 42422940). Таким чином, на підприємстві ТОВ «АРКАДА-АКТИВ» (код 42422940) відбувається обрив ланцюга постачання. Тобто неможливо встановити походження товару.
Також, ТОВ "ПУДБК" у ТОВ "ПРОМПОРТ" (код 42982129) у липні 2019 року здійснює придбання товарної номенклатури: емульсії бітумної, щебню шлакового, нітроемалі, суміші піщано-гравійної, піску природного, оливи моторної. Придбання цієї номенклатури ТОВ "ПРОМПОРТ" у 2019 році не здійснює. Згідно із даними ЄРПН ТОВ «ПРОМПОРТ» у 2018 році здійснює придбання мойви, оселедця, губної помади, туші для вій, пудри, шампуню, крему для обличчя. Таким чином, на підприємстві ТОВ «ПРОМПОРТ» (код 42982129) відбувається обрив ланцюга постачання. Тобто неможливо встановити походження товару.
Також, ТОВ "ПУДБК" у ТОВ "СТАРВЕЙТ ГРУП" у жовтні 2019 року здійснює придбання товарної номенклатури - Щебінь фр. 2-20 мм, Лотки водопропускні Б-1-20-50т=0,24 тн довжина 1 м, Суміші бетонні, Цемент, М 400. Придбання цієї номенклатури ТОВ" СТАРВЕЙТ ГРУП " не здійснює. У жовтні 2019року ТОВ СТАРВЕЙТ ГРУП " здійснює придбання: кондитерські вироби в асортименті, фрукти в асортименті, продукти харчування в асортименті, легкові автомобілі в асортименті у кількості 20 штук. Тобто неможливо встановити походження товару.
Також, ТОВ "ПУДБК" у ТОВ "ГЕЛТЕКС ПЛЮС" (код 43155809) у листопаді 2019 року здійснює придбання товарної номенклатури: шлакопортландцементу, емульсії бітумної дорожньої, цвяхів будівельних, дроту сталевого, дошок обрізних, щитків інформаційно-вказівних знаків. Придбання цієї номенклатури ТОВ "ГЕЛТЕКС ПЛЮС" у 2019 році не здійснює. Згідно із даними ЄРПН ТОВ «ГЕЛТЕКС ПЛЮС» у 2019 році здійснює придбання: суміші вуглеводів, розчиннику спиртового, картоплі продовольчої, мандарин, кабачків, огірків, перцю, помідорів, оселедця. Таким чином, на підприємстві ТОВ «ГЕЛТЕКС ПЛЮС» (код 43155809) відбувається обрив ланцюга постачання. Тобто неможливо встановити походження товару.
Також, ТОВ "ПУДБК" у ТОВ "СТАРКОНЦЕПТ " у листопаді 2019 року здійснює придбання товарної номенклатури: суміші бетонні в асортименті, щитки інформаційно-вказівних знаків в асортименті, щитки знаків індивідуального проектування, стойки металеві в асортименті, бітум нафтовий, марка БНМ-55/60, суміші бетонні, клас бетону Б20, болти для кріплення грубої точності з гайками та шайбами БЧК-350, металеве бар`єрне огородження 11ДО-280-0,8-2-1,5 /дорожне оцинк/, пісок природний, сітка арматурна.
Придбання цієї номенклатури ТОВ "СТАРКОНЦЕПТ" не здійснює. У листопаді 2019 року ТОВ" СТАРКОНЦЕПТ " здійснює придбання: Тушка курчат - бройлерів охолоджена, Четвертина задня курчат - бройлерів охолоджена, Стегно курчат- бройлерів охолоджене, Гомілка курчат-бройлерів охолоджена, Крило курчат - бройлерів охолоджене, Спинка курчат - бройлерів охолоджена, шлунок, печінка, серце, лапи, голови, шия курчат-бройлерів охолоджені, CT-S310-II Принтер для друку чеків; USB+RS+Ethernet Інтерфейс; 230V; чорний, Сканер штрих коду H2, 2D, у комплекті з USB кабелем, чорний; Сканер штрих кодів QW2120, чорний, у комплекті з USB кабелем та підставкою, Тканина ролетна SOFTEX, продукти харчування в асортименті, Дизельний генератор, Обробка даних та формування кваліфікованого сертифікату відкритого ключа юридичної особи на 1 рік, Постачання КП «Програмний комплекс «Варта» з правом використання до закінчення терміну дії кваліфікованого сертифікату електронного підпису. Тобто неможливо встановити походження товару.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
У відзиві щодо відносин з контрагентами, по яким відслідковується обрив ланцюга постачання позивач зазначає, що судом досліджені всі надані докази та документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Також суд посилаючись на Постанову Верховного Суду від 02.07.2020р. по справі № 814/1792/17 зазначає, що такі фактори як відсутність матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем. Позивач із посиланням суду погоджується, вважає, що доводи відповідача суперечать принципу автономії юридичної особи, яким передбачено, що юридична особа не несе відповідальності за дії свого контрагента, якщо такі дії не є результатом її власних порушень чи неналежного виконання зобов`язань. Позивач при виборі контрагентів та укладенні з ними договорів належним чином і з обачністю обрав контрагентів, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Недобросовісність платника встановлюється безумовними та однозначно розтлумаченими доказами. Законодавство не узалежнює виникнення податкових зобов`язань платника від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів, працівників у штаті, подання або неподання податкової звітності. Платник не несе відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, оскільки поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не зумовлює виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування. Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією щодо виконання контрагентом податкових зобов`язань. За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.04.2022р. у справі № 200/5932/19-а.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача у судове засідання не з`явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ТОВ ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Слов`янська державна податкова інспекція (м.Слов`янськ).
Видами діяльності позивача за кодом КВЕД є: 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту.
Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ здійснює господарську діяльність відповідно до свого Статуту затвердженого протоколом №68/2020 загальних зборів учасників від 10 листопада 2020 року (т.1 а.с.25-49). Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1610304500202 з реєстру платників податку на додану вартість (т. 1 а.с.51).
Головним управлінням ДПС у Донецькій області з 30.06.2021 року по 09.12.2021 року проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ (скорочено ТОВ ПУ ДБК) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, валютного за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 07.03.2013 по 31.03.2021.
За результатами вказаної перевірки було складено Акт перевірки від 16.12.2021 року № 14701/05-99-07-18-14/38587794 (далі по тексту Акт перевірки), яким було встановлено порушення (т.1 а.с.52-98), а саме (в частині заявлених позовних вимог):
1. п.п. а п.198.1 ст.198, п.п. г п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 054 268 грн., у тому числі: за грудень 2018 року у сумі 514 245 грн.; за січень 2019 року у сумі 48 875 грн.; за квітень 2019 року у сумі 12 388 грн.; за квітень 2020 року у сумі 170 522 грн.; за липень 2020 року у сумі 308 238 грн.
Також, у висновках акту перевірки зазначено, що обставини, що звільняють від фінансової відповідальності, передбачені п.112.8 ст.112, з урахуванням абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом №591-ІХ від 13.05.2020 та обставини, що пом`якшують відповідальність особи визначені ст.112-1 ПКУ відсутні. З наданих документів та частково наданих пояснень не вбачається обставин, що виключають умисність вчиненого діяння.
На підставі Акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення форми Р від 18 січня 2022 року №528/05-99-07-18, яким встановлено порушення п.п. а п.198.1 ст.198, п.п. г п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ в Деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2018 року на суму 514 235 грн., за січень 2019 року на суму 48 875 грн., за квітень 2019 року на суму 12 388 грн., за квітень 2020 року на суму 170 522 грн., за липень 2020 року на суму 308 238 грн. (т.1 а.с.21-22).
Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання та штрафних санкцій по акту перевірки від 16.12.2021 №14701/05-99-07-18-14/38587794 (Додаток до податкового повідомлення-рішення форма Р від 18.01.2022 року №528/05-99-07-18), виявлене органом державної податкової служби заниження (+) або завищення (-) податкового зобов`язання за звітний податковий період становить 1 054 268 грн., сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу) становить 263 567 грн., разом по рішенню становить 1 317 835 грн. (т.1 а.с.99-102).
Також, 24 січня 2022 року, податковим органом було направлено до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ розрахунок пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань (податкове повідомлення-рішення (форма Р) від 18.01.2022 №528/05-99-07-18, вручено платнику 20.01.2022, граничний строк сплати 03.02.2022) на суму 118 789,46 грн. (т.1 а.с.103-106).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно підпункту 14.1.35 пункту 14.1 статті 14 ПК України, вуглеводнева сировина - нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.
Постачанням товарів також вважаються: а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу; б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства; в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню); г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення; д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника; е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
За положенням підпункту 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПК України, продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.
Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Відповідно до положень підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).
Згідно з пунктом 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеномустаттею 50цього Кодексу.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначенийМитним кодексом України.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту14.1.266пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно зпунктом 187.8статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно допункту 187.9статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленоюпунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до положень пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно допункту 189.1статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно достатті 196цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбаченихпідпунктом 196.1.7пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197,підрозділу 2розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбаченихпідпунктом 197.1.28пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбаченихпунктом 197.11статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбаченихпунктом 189.9статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно доЗакону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченимипунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманихподаткових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені вподаткових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
У пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 зазначеного Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) (у редакції на час виникнення правовідносин), активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); власний капітал - різниця між активами і зобов`язаннями підприємства.
За частиною 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.
Відповідно до частини 1, 5, 7, 8 статі 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704(далі Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.
За змістом п. 1, 2 Порядку заповненняподаткової накладної, затвердженогоНаказ Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Таким чином, підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податкового кредиту.
Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на декларування показників податків.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
При цьому, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.
У зв`язку з наведеним, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суб`єкт підприємницької діяльності повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Відповідно до сталої судової практики (зокрема, постанова Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14, постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.
Отже, при оцінці обґрунтованості заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
Судами проаналізовано надані сторонами документи на підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами.
Так, між позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю АБСТРАК СЕРВІС (ЄДРПОУ 42128140), як Продавцем, укладено Договір купівлі-продажу №01-11/18 від 1 листопада 2018 року (т.1, а.с. 107-109).
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано: рахунки на оплату; видаткові накладні; податкові накладні; платіжні доручення; товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.110-129).
На підтвердження обліку розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, надано регістр бухгалтерського обліку за рахунком 631 за січень 2018 року по грудень 2020 року (т.1 а.с.130-132).
Також, між позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ (ЄДРПОУ 42670778), як Продавцем, укладено Договір поставки №1206/19-1 від 12 червня 2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1, а.с. 133-134).
Матеріалах справи містять специфікації до договору поставки від 12 червня 2019 року №1206/19-1. (т.1 а.с.135-139).
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано: рахунки на оплату; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; податкові накладні (т.1 а.с.140-т.2 а.с.13).
Також, між позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМПОРТ (ЄДРПОУ 42982129), як Постачальником, укладено Договір поставки №1107-19 від 11 липня 2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.2, а.с. 14-15).
У матеріалах справи наявні специфікації до договору поставки від 11 липня 2019 року №1107-19 (т.2 а.с.16-23).
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано: видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; податкові накладні; платіжні доручення (т.2 а.с.24-116).
Також, матеріали справи містять лист Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ від 09.10.2019 №0910/19-2 адресований керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМПОРТ, в якому зазначено помилкове зазначення у платіжному дорученні інформації щодо призначення платежу.
Також, між позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю СТАРВЕЙТ ГРУП (ЄДРПОУ 42670694), як Продавцем, укладено Договір поставки №1410/19-1 від 14 жовтня 2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.2, а.с. 121-123).
У матеріалах справи наявні специфікації до договору поставки від 14 жовтня 2019 року №1410/19-1 (т.2 а.с.124-132).
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано: видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; податкові накладні; рахунки на оплату (т.2 а.с. 133-167, 117-120).
Також, між позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕЛТЕКС ПЛЮС (ЄДРПОУ 43155809), як Продавцем, укладено Договір поставки №0111/19-1 від 01 листопада 2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.2, а.с. 166-168).
В матеріалах справи наявні специфікації до договору поставки (т.2 а.с.169-172).
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано: видаткові накладні; рахунки на оплату; товарно-транспортні накладні; податкові накладні (т.2 а.с.173-191).
Також, між позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю СТАРКОНЦЕПТ (ЄДРПОУ 43156540), як Продавцем, укладено Договір поставки №16/11/19 від 16 листопада 2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.2, а.с. 192-194).
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано: видаткові накладні; рахунки на оплату; товарно-транспортні накладні; податкові накладні (т.2 а.с.195-т.3 а.с.40).
Позивачем, на підтвердження обліку надходження товарно-матеріальних цінностей, надано регістр бухгалтерського обліку за рахунком 631 за листопад 2018 року (Контрагент ТОВ АБСТРАК СЕРВІС, за червень 2019 року (Контрагент ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ АРНЕЖ), за липень 2019 року (Контрагент ТОВ ПРОМПОРТ), за листопад 2019 року (Контрагент ТОВ СТАРКОНЦЕПТ), за жовтень 2019 року листопад 2019 року (Контрагент ТОВ СТАРВЕЙТ ГРУП), за листопад 2019 року грудень 2019 року (Контрагент ТОВ ГЕЛТЕКС ПЛЮС) (т.3 а.с.41-68).
Матеріали справи містять сертифікати якості (відповідності) виробника на підтвердження походження товару за договорами поставки з контрагентами за період з січня 2017 року по березень 2021 року.
Зазначена інформація відображена позивачем у податковій звітності, зокрема, у розшифровці податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2018 року, жовтень 2019 року, липень 2019 року, листопад 2019 року, червень 2019 року; податкові декларації за липень 2019 року, жовтень 2019 року, листопад 2018 року, листопад 2019 року, червень 2019 року.
У підтвердження використання отриманих товарів позивачем до матеріалів справи надано Договір підряду №1 від 22.04.2019, укладеного між Відділом комунального господарства Краматорської міської ради, іменованого надалі Замовник, з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ іменованого надалі Підрядник, пунктом 1 якого визначено, що Підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи по Капітальному ремонту автомобільної дороги по вул. К.Гампера на ділянці від вул. Слов`янська до шляхопроводу в м.Краматорськ Донецької області (коригування) (ДСТУ Б Ж.1.1-1:2013, ГБН Г.1-218-182:2011, ДК 021:2015 45233000-9- Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг (далі-об`єкт), відповідно затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим Договором строк. Замовник зобов`язується прийняти закінчений капітальним ремонтом об`єкт і оплатити вартість виконаних робіт в межах бюджетного зобов`язання за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно до пункту 2 Договору, вартість робіт визначається з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт та договірною ціною (згідно додатків №1 та №2), та погоджується календарним графіком виконання робіт (додаток №3). Договірна ціна за виконання робіт є динамічною і становить 14716404,65 грн, у т.ч.20% ПДВу сумі- 2452734,11 грн.
Згідно пункту 3 Договору, підрядник розпочинає виконання робіт протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання дозвільних документів (згідно п.3.3), строк виконання робіт до 01.10.2019.
Пунктом 7 Договору визначено, що закупівлю, одержання, складування, збереження необхідних для виконання робіт матеріалів, устаткування, обладнання і інших ресурсів здійснює Підрядник. Він відповідає за кількість, якість і комплектність постачання цих ресурсів. Ризик випадкового знищення, пошкодження або втрати ресурсів несе Підрядник, до моменту відшкодування їх вартості Замовником вони залишаються власністю Підрядника. Замовник зобов`язаний контролювати якість і кількість матеріальних ресурсів вимогам, установленим нормативними документами та кошторисною документацією. До моменту їх використання.
Пункт 20 Договору визначає, що цей Договір діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
До Договору підряду №1 від 22.04.2019, позивачем надано Акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2В за червень 2019 року, за серпень 2019 року, за жовтень 2019 року.
Також, матеріали справи містять Договір від 04.04.2019 року №165 укладеного між Житлово-комунальним відділом Покровської міської ради, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ, як Виконавцем, пунктом 1 якого визначено, що Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги по поточному ремонту з ліквідації руйнувань асфальтобетонних покриттів магістральних доріг струменевим методом машинної марки УЯР 101, Patcher Strassmayr (або еквівалент) м.Покровськ Донецької області (згідно з Лотом) за кодом ДК 021:2015- 50230000-6- Послуги з ремонту технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги). Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці Послуги за цінами та на умовах зазначених у Договорі.
Відповідно до пункту 3 цього Договору, ціна цього Договору становить: 999 337,92 грн (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч триста тридцять сім гривень 92 коп.) (в т.ч. ПДВ) (згідно з тендерною пропозицією учасника за результатами аукціону).
Пунктом 4 Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після підписання Сторонами акту надання послуг ф.КБ-2в. Розрахунки між Сторонами здійснюються безготівковим шляхом на поточний рахунок вказаний Виконавця.
Пункт 5 Договору визначає, що строк надання послуг: до 31.12.2019 року, місце надання послуг: магістральні дороги м.Покровськ.
Пунктом 6 Договору, зокрема визначено, що Виконавець повинен мати у своєму розпорядженні достаньо кваліфікованих працівників, техніки та обладнання для того, щоб надати дані послуги власними потужностями.
Згідно з пунктом 10 Договору, цей Договір про закупівлю набирає чинності з моменту укладання та діє до 31.12.2019 або до повного виконання Замовником фінансових зобов`язань за Договором.
До Договору №165 від 04.04.2019 року, позивачем надано Акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2В за червень 2019 року №б/н та №1/1.
Згідно Договору від 29.10.2019 року №776 укладеного між Житлово-комунальним відділом Покровської міської ради, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ, як Виконавцем, пунктом 1 якого визначено, що Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги по поточному ремонту з ліквідації руйнувань асфальтобетонних покриттів магістральних доріг струменевим методом машинної марки Patcher Strassmayr вул. Захисників України м. Покровськ Донецької області за кодом ДК 021:2015- 50230000-6- Послуги з ремонту технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги). Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці Послуги за цінами та на умовах зазначених у Договорі.
Відповідно до пункту 3 цього Договору, ціна цього Договору становить: 199 976,06 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 06 коп) (в т.ч. ПДВ).
Пунктом 4 Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після підписання Сторонами акту надання послуг ф.КБ-2в. Розрахунки між Сторонами здійснюються безготівковим шляхом на поточний рахунок вказаний Виконавця.
Пункт 5 Договору визначає, що строк надання послуг: до 31.12.2019 року, місце надання послуг: вул.Захисників України м.Покровськ Донецької області.
Пунктом 6 Договору, зокрема визначено, що Виконавець повинен мати у своєму розпорядженні достаньо кваліфікованих працівників, техніки та обладнання для того, щоб надати дані послуги власними потужностями.
Пункт 10 Договору визначає, що цей Договір про закупівлю набирає чинності з моменту укладання та діє до 31.12.2019 року, або до повного виконання Замовником фінансових зобов`язань за Договором.
До Договору №776 від 29.10.2019 року, позивачем надано Акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2В підписаний 17.12.2019 року.
Згідно Договору від 29.11.2019 року №942 укладеного між Житлово-комунальним відділом Покровської міської ради, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ, як Виконавцем, пунктом 1 визначено, що Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги по поточному ремонту з ліквідації руйнувань асфальтобетонних покриттів струменевим методом машинної марки Patcher Strassmayr вул.Захисників України м.Покровськ Донецької області за кодом ДК 021:2015- 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь). Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці Послуги за цінами та на умовах зазначених у Договорі.
Відповідно до пункту 3 цього Договору, ціна цього Договору становить: 174 174,43 грн (сто сімдесят чотири тисячі сто сімдесят чотири гривні 43 коп) (в т.ч. ПДВ).
Пунктом 4 Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після підписання Сторонами акту надання послуг ф.КБ-2в. Розрахунки між Сторонами здійснюються безготівковим шляхом на поточний рахунок вказаний Виконавця.
Пункт 5 Договору визначає, що строк надання послуг: до 31.12.2019 року, місце надання послуг: вул.Захисників України м.Покровськ Донецької області.
Пунктом 6 Договору, зокрема визначено, що Виконавець повинен мати у своєму розпорядженні достаньо кваліфікованих працівників, техніки та обладнання для того, щоб надати дані послуги власними потужностями.
Пункт 10 Договору визначає, що цей Договір про закупівлю набирає чинності з моменту укладання та діє до 31.12.2019 року, або до повного виконання Замовником фінансових зобов`язань за Договором.
До Договору №942 від 29.11.2019 року, позивачем надано Акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2В підписаний 13.12.2019 року.
Згідно Договору від 04.12.2019 року №976 укладеного між Житлово-комунальним відділом Покровської міської ради, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ, як Виконавцем, пунктом 1 визначено, що Виконавець зобов`язується виконати Замовнику поточний ремонт з ліквідації руйнувань асфальтобетонних покриттів струменевим методом машинної марки Patcher Strassmayr автомобільного шляхопроводу станція Нова м.Покровськ Донецької області за кодом ДК 021:2015 (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь). Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці Послуги за цінами та на умовах зазначених у Договорі.
Відповідно до пункту 3 цього Договору, ціна цього Договору становить: 175 575,11 грн (сто сімдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень 11 коп) (в т.ч. ПДВ 29 262,52 грн.).
Пунктом 4 Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після підписання Сторонами акту надання послуг ф.КБ-2в. Розрахунки між Сторонами здійснюються безготівковим шляхом на поточний рахунок вказаний Виконавця.
Пункт 5 Договору визначає, що строк надання послуг: до 31.12.2019 року, місце надання послуг: автомобільний шляхопровід станція Нова м.Покровськ Донецької області.
Пунктом 6 Договору, зокрема визначено, що Виконавець повинен мати у своєму розпорядженні достаньо кваліфікованих працівників, техніки та обладнання для того, щоб надати дані послуги власними потужностями.
Пункт 10 Договору визначає, що цей Договір про закупівлю набирає чинності з моменту укладання та діє до 31.12.2019 року, або до повного виконання Замовником фінансових зобов`язань за Договором.
До Договору №976 від 04.12.2019 року, позивачем надано Акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2В за грудень 2019 року, підписаний 13.12.2019 року.
Матеріали справи місять Договори субпідряду №2308/2019-С від 23 серпня 2019 року, №124/11-ск від 18 листопада 2019 року, №0511/19 від 05 листопада 2019 року, №124/1-11 ск від 04 листопада 2019 року; договір від 02 квітня 2020 року №4/2020; акти виконаних робіт за договором від 2 жовтня 2020 року №4/2020: від 12.06.2020, від 14.07.2020, від 19.05.2020; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року за договором №0511/19 від 5 листопада 2019 року, за жовтень 2019 року за договором №2308/2019-с від 23 серпня 2019, за листопад 2019 року за договором №124/1-11 від 04 листопада 2019 року.
Отже, на підтвердження фактичної поставки товарів зазначеними суб`єктами господарювання позивачем надані копії: видаткових накладних, рахунків на оплату, товарно-транспортні накладні, податкових накладних, сертифікатів якості товару, докази оприбуткування отриманого товару від постачальників на рахунках підприємства.
Колегія суддів зазначає, що наявні у цій справі копії первинних документів, які скріплені печаткою підприємства, містять реквізити, визначені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та у відповідності до ст.94 КАС України є належними та допустимими доказами.
Відповідно до акту перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні первинні документи позивача, при цьому, як встановлено судом відповідач не надав належну оцінку наданим позивачем документам .
Як вбачається з акту перевірки, висновки податкового органу ґрунтуються на недостатності первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами та відсутності певних реквізитів у наданих документів, разом з цим з цього приводу суд зазначає, що оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов`язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому, наявність певних недоліків при заповненні не може свідчити на невідповідність вказаних документів та, за умови наявності інших первинних документів, оформлених у відповідності до приписівЗакону № 996-XIV, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій,не може бути безумовною підставою для висновків про безпідставність формування позивачем показників податкової звітності за вказаними господарськими операціями.
Відповідно до матеріалів справи у позивача наявні податкові накладні, отримані від контрагентів, належним чином зареєстровані в ЄРПН, які є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту.
Отже, первинні документи надані до перевірки та суду, оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.
Таким чином, як вже зазначалось реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, крім укладених договорів, також підтверджується первинними документами, які містять усі необхідні реквізити та відомості для ідентифікації операції, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Отже, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, крім укладених договорів, також підтверджується первинними документами, які містять усі необхідні реквізити та відомості для ідентифікації операції, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та ґрунтуються на припущеннях.
Щодо посилання скаржника на те, що за результатами перевірки встановлено обрив ланцюга постачання, що унеможливлює встановити походження товару, колегія суддів вже було зазначено, що відповідач сумнівів в достовірності та відповідності наданих документів не висловлює.
Доводи скаржника щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу постачання базуються лише на результатах податкового контролю контрагентів позивача, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом. Зазначене є лише припущенням відповідача.
Суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.
Суд зважає на те, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року в справі №816/809/17, від 28 вересня 2022 року у справі № 200/14542/19-а, від 01 грудня 2022 року у справі № 320/5878/19.
Висновками Верховного Суду, висловлених, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19, визначено, що відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимогКодексу адміністративного судочинства України також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг (поставки товару для надання цих послуг), обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів,які бсвідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.
Щодо посилання відповідача на те, що по контрагентам, що перебували у господарських відносинах з позивачем, встановлена реалізація товарів (послуг), придбання яких не підтверджено, неможливо підтвердити безпосередній факт придбання товарів заявленої номенклатури, суд зазначає наступне.
Статтею 83 ПК України, визначено перелік матеріалів, які є підставами для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок, серед яких, нарівні з документами, визначеними цим Кодексом, податкова інформація (підпункти 83.1.1 та 83.1.2 цієї статті).
Правила збору, отримання, обробки та використання податкової інформації встановлені нормами статей 72-74 ПК України.
Згідно з пунктом 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
У відповідності з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 цієї статті).
Частинами першою статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частини 2, 4 цієї статті).
Правила оцінки доказів в адміністративному судочинстві встановлені статтею 90 КАС України, зокрема, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Зі змісту постанови Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 813/1200/18 вбачається, що оцінка судом документів, які надав позивач, здійснюється з врахуванням податкової інформації, на яку посилався податковий орган. Тобто, податкова інформаціє, як зазначалось, враховується в сукупності з іншими доказами про порушення позивачем податкового законодавства.
Суд зазначає, що відповідач фактично не посилається, які основні чинники та конкретні фактичних обставин та докази, зумовили такі висновки.
Матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем зустрічних перевірок контрагентів позивача та постачальників по ланцюгу постачання.
Отже, посилання відповідача щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу постачання базуються лише на результатах податкового контролю контрагентів позивача, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом.
У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 наголошував на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення.
Суд зазначає, що лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.
Як зазначалось, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами, позивач та його контрагенти, були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Суд зазначає, що Податковий кодекс не встановлює залежність податкового обліку (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов`язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов`язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).
Наведене правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, від 31.01.2011 у справі № 21-42а10, та Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2018 року у справі №820/8206/15, від 28 вересня 2022 року у справі № 200/14542/19-а, від 01 грудня 2022 року у справі № 320/5878/19.
Таким чином, у діях позивача, як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 18.01.2018 у справі № 2а-44807/09/1670, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних у яких установлена судом.
Позивачем доведено в судовому засіданні зв`язок зі своєю господарською діяльністю та ділову мету цих операцій, а податковим органом навпаки не доведено умислу та факту фіктивного підприємництва позивача.
Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача та правомірності визначення позивачем сум податків, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що наявний договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на їх виконання, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами та декларування показників.
Таким чином, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем протиправно було складено спірне податкове повідомлення-рішення.
В частині позовних вимог щодо зобов`язання Головне управління ДПС у Донецькій області провести коригування в обліковій картці платника ТОВ ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ, шляхом виключення суми пені 118 789,46, нарахованої на підставі розрахунку пені, обчисленої на виявлені ДПС суми заниження податкових зобов`язань, згідно податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2022 року №528/05-99-07-18, судове рішення в цій частині не переглядається судом апеляційної інстанції з огляду на те що рішення суду першої інстанції в цій частині скаржником фактично не оскаржується, оскільки скарга будь-яких обгартувань щодо незгоди з рішенням суду в цій частині не містить.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги ґрунтуються на поясненнях та обставинах які надавались апелянтом суду першої інстанції в ході розгляду справи, які судом було досліджено та надано їм оцінку. Апелянтом в скарзі не наведено жодного доводу та доказів в спростування або помилковість висновків суду першої інстанції, не зазначено в чому саме полягає порушення судом першої норм матеріального права або помилковість оцінки обставин в справі.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 р. у справі № 200/1713/22 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 р. у справі № 200/1713/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 09 жовтня 2024 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122224537 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні