Ухвала від 23.01.2025 по справі 200/1713/22

УХВАЛА

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №200/1713/22

адміністративне провадження №К/990/2161/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі №200/1713/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2022 року №528/05-99-07-18, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 054 268,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 263 567,00 грн, на підставі акту перевірки від 16 грудня 2021 року №14701/05-99-07-18-14/38587794;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області від 18 січня 2022 року провести коригування в обліковій картці платника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО- БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» шляхом виключення суми пені 118 789,46 грн, нарахованої на підставі розрахунку пені, обчисленої на виявлені Державною податковою службою суми заниження податкових зобов`язань згідно податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2022 року № 528/05-99-07-18.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року, позов задоволено.

Не погодившись з оскаржуваними рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 09 жовтня 2024 року розглянувши у відкритому судовому засіданні (повний текст постанови складено 09 жовтня 2024 року), а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 16 січня 2025 року.

Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку заявник зазначив, що первинна касаційна скарга подана у межах строку на касаційне оскарження. Також скаржник зауважує, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Зазначає практику Верховного Суду щодо питання поновлення строків. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», позивач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 12 листопада 2024 року та від 19 грудня 2024 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.

Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.

Отже, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі №200/1713/22 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко