Ухвала

від 09.10.2024 по справі 400/14455/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/14455/23

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

перевіривши наявність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранс 2021» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранс 2021» задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 21.11.2023 № 9981558/44268543.

На зазначене рішення суду, 18 вересня 2024 року, через систему «Електронний суд», представник Державної податкової служби України подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. Мотиви даного клопотання полягають у тому, що в країні діє воєнний стан, місто Київ знаходиться під систематичним бомбардуванням з 24.02.2022 та інтенсивність, яких не зменшується. Крім того, у період січень-березень 2024 року оголошено понад 120 повітряних тривог. Отже, правовий режим воєнного стану в Україні суттєво вплинув на безперервність роботи контролюючого органу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року апеляційну скаргу Державної податкової служби України було залишено без руху, оскільки причини пропуску строку визнані судом неповажними. Скаржнику було надано 10 днів з дня вручення цієї ухвали, для подачі до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно було вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є.

Дану ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху доставлено до електронного кабінету скаржника 23.09.2024 о 16:57 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

02 жовтня 2024 року Державна податкова служби України подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування даного клопотання скаржник указує на те, що в країні діє воєнний стан, а тому просить поновити строк подання апеляційної скарги.

Ознайомившись зі змістом вказаного клопотання, а також матеріалами справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.295 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції доставлено до електронного кабінету Державної податкової служби України 31.01.2024 о 17:41 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Однак, апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції лише 18.09.2024, тобто з пропуском тридцятиденного строку, передбаченого статтею 295 КАС України.

Посилання скаржника на причини пропуску строку подання апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції не приймається, у зв`язку з наступним.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, яка перебуває у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Велика Палата Верховного Суду 28 квітня 2021 року ухвалила постанову у справі №640/3393/19 в якій вказала, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Колегія суддів вважає, що поновлення строку на апеляційне оскарження у даній справі, призведе до порушення принципу правової визначеності.

Слід зазначити, що саме по собі введення в країні воєнного стану не є поважною причиною для поновлення суб`єкту владних повноважень строку подання апеляційної скарги.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що строк апеляційного оскарження у даній справі пропущений скаржником більш ніж на шість місяців.

За правилами ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 299, 325 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій службі України у відкритті апеляційного провадження на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранс 2021» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 09.10.2024.