Постанова

від 10.10.2024 по справі 420/4871/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4871/24

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» (далі ТОВ «СТЕЙЛОК») звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.01.2024 №10803 про відповідність ТОВ «СТЕЙЛОК» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати виключити ТОВ «СТЕЙЛОК» з переліку платників податків, які відповідають критерієм ризиковості.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що 30.01.2024 до особистого кабінету платника податків ТОВ «СТЕЙЛОК» надійшло рішення про відповідність підприємства пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.

Даний пункт передбачає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, вказане рішення не містить розшифрування того, які саме обставини здійснення господарської операції та відповідно податкова інформація стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають пункту 8 критеріїв ризиковості.

Далі позивач указує, що спірне рішення прийняте не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а за наслідками аналізу господарських операцій з постачання товарів ТОВ «АСТОН ЛЮКС», здійсненими у період з 03.08.2023 по 30.01.2024.

Позивач вважає, що суб`єкт владних повноважень порушив вимоги Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165), оскільки даний порядок чітко визначає послідовність дій контролюючого органу при прийнятті рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Позивач пояснює, що спочатку зупиняється реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування, а вже потім комісія розглядає питання про ризиковий статус платника, наслідком чого і може стати рішення про відповідність критерія ризиковості.

Однак, усі податкові накладні, які були виписані за господарськими операціями з постачання ТОВ «СТЕЙЛОК» на адресу ТОВ «АСТОН ЛЮКС» товарів, були зареєстровані контролюючим органом.

До того ж, позивач стверджує, що спірне рішення не дає можливості ТОВ «СТЕЙЛОК» реєструвати податкові накладні, в результаті чого господарська діяльність підприємства заблокована.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов ТОВ «СТЕЙЛОК» - задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язав ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «СТЕЙЛОК» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що контролюючим органом не надано суду конкретної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції товариства. Не указана така інформація і у спірному рішенні.

Суд першої інстанції вважав, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Суд першої інстанції вважав, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, оскільки спірне рішення визнано протиправним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтування доводів апеляційної скарги складається з того, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості прийняте виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв.

Так, скаржник аргументуючи правомірність прийнятого рішення посилається на те, що у ньому зазначені коди податкової інформації щодо ТОВ «СТЕЙЛОК», яка є підставою для його прийняття:

« 03» - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

« 07» - недостатність кількості трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

« 11» - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

« 12» - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Скаржник, посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.05.2021 у справі №826/16627/18, звертає увагу на важливості дотримання принципу «належної обачності», який передбачає відповідальність платника податку за переддоговірну перевірку свого контрагента.

Як зазначає скаржник, з цього правила випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності, якщо податковий орган під час перевірки доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності.

До того ж, скаржник звертає увагу, що ТОВ «СТЕЙЛОК» не подало таблицю даних платника податку на додану вартість.

Також скаржник зазначає, що вимога про зобов`язання виключити платника податків з переліку ризикових є передчасною, оскільки суд в такому випадку перебирає функцію податкового органу щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету.

ТОВ «СТЕЙЛОК» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на доводи, ідентичні доводам, викладеним у позовній заяві, та які узгоджуються із висновками суду першої інстанції зазначає про безпідставність поданої скарги.

Рішення суду першої інстанції позивач вважає законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

У зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянута в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

ТОВ «СТЕЙЛОК» 03.10.2023 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та основним видом діяльності є: 46.41 оптова торгівля текстильними товарами.

Між ТОВ «СТЕЙЛОК» (Постачальник) та ТОВ «АСТОН ДЮКС» (Покупець) 26.12.2023 був укладений договір поставки товарів №2612/23.

ТОВ «СТЕЙЛОК», за правилом першої події за вказаним договором, були виписані і направлені на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкові накладні.

Усі направлені податкові накладні були зареєстровані контролюючим органом.

Після цього, 30.01.2024 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, прийняла рішення №10803, яким ТОВ «СТЕЙЛОК», на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

У цьому рішенні зазначено коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме:

« 03» відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництв товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

« 07» недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

« 11» накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

« 12» постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, що якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, є операції з постачання у період з 03.08.2023 по 30.01.2024 із наступним платником податку, задіяного в ризикових операціях: 41024509 (ТОВ «АСТОН ДЮКС») дата включення вказаного контрагенту позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 17.01.2024.

Не погоджуючись з вказаними вище рішенням про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ «СТЕЙЛОК» звернулося до суду з даним позовом.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Оскаржуване, позивачем, рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку прийнято на підставі Порядку №1165, яким визначено алгоритм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, порядок розгляду скарги щодо рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та інше.

Колегія суддів вважає, що основним питанням, яке належить дослідити в даній справі, є відповідність спірного рішення приписам Порядку №1165.

Досліджуючи дане питання, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

За правилами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пункт 8 передбачає:

у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз викладених норм дає підстави дійти висновку, що податковий орган може порушити питання чи відповідає платник податку критеріям ризиковості або ні, лише після того як платник податку подав на реєстрацію податкову накладну чи розрахунок коригування до неї.

При цьому, Порядок №1165 чітко передбачає послідовність дій контролюючого органу:

-крок перший зупиняється реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування;

-крок другий комісія розглядає питання про ризиковий статус платника, наслідком чого може стати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості або невідповідність.

Іншої можливості прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості Порядок №1165 не передбачає.

Аналізуючи обставини, які склалися в даній справі, колегія суддів указує, що спірне рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків прийнято не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а за аналізом господарських операцій з постачання товарів на адресу ТОВ «АСТОН ЛЮКС», здійсненими у період з 03.08.2023 по 30.01.2024.

При цьому, важливим є те, що податкові накладні за такими операціями вже зареєстровані контролюючим органом.

Тобто, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС в Одеській області, приймаючи спірне рішення про відповідність ТОВ «СТЕЙЛОК» критеріям ризиковості, діяло не на підставі та не в межах повноважень наданих Порядком №1165.

Далі, колегія суддів бажає зазначити таке.

Рішення про відповідність ТОВ «СТЕЙЛОК» критеріям ризиковості прийняте у зв`язку з наявною у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Колегія суддів вважає, що податковий орган не надав доказів того, за якими критеріями та на підставі якої податкової або іншої інформації, контролюючий орган встановив ризиковий статус ТОВ «СТЕЙЛОК».

Відповідаючи на довід ГУ ДПС в Одеській області про недотримання ТОВ «СТЕЙЛОК» принципу «належної обачності», який полягає у тому, що платник податків зобов`язаний вивчати інформацію про свого бізнес-партнера і робити все можливе, щоб не потрапляти в «податкову яму», колегія суддів зазначає, що у платника податків відсутня на законодавчому рівні можливість дізнатися про віднесення його контрагентів до переліку ризикових платників, а тому даний довід скарги також є необґрунтованим.

Наступним доводом апеляції є те, що ТОВ «СТЕЙЛОК» не подало до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість.

Досліджуючи даний довід колегія суддів установила таке.

Подання таблиці даних платника податку на додану вартість є правом платника податку та законодавчо не залежить від факту блокування податкових накладних щодо товарів/послуг.

Разом з тим у платника податків повинен бути привід для подання такої таблиці, оскільки як рекомендує Державна податкова служба України, таблиця даних платника податку на додану вартість подається, платниками податків, які здійснюють діяльність, пов`язану з: виробництвом, будівництвом, наданням послуг (транспортних, клінігових, бухгалтерських, охорони та ін.), виконанням різного роду робіт, сільгосптоваровиробництвом та інших.

Як згадувалося вище, основним видом діяльності ТОВ «СТЕЙЛОК» є: 46.41 оптова торгівля текстильними товарами, тобто він не відноситься до категорії платників податків, яким пропонується подавати таблицю даних платника податку на додану вартість з метою убезпечити підприємство від блокування податкових накладних щодо товарів/послуг.

Слід також зазначити, що в доводах апеляційної скарги скаржник указує на те, що вимога про зобов`язання виключити платника податків з переліку ризикових є передчасною, оскільки суд в такому випадку перебирає функцію податкового органу щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету.

Відповідаючи на такий довід колегія суддів зазначає, що згідно пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, слід погодитись із судом першої інстанції, що визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є наслідком зобов`язання суб`єкта владних повноважень виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості та є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача.

До того ж, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, з боку скаржника, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.

Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙЛОК» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 10.10.2024.