Постанова
від 02.10.2024 по справі 640/12848/22
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12848/22 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 23.04.2022 № 8 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2-го відділу (протидії правопорушенням на об`єктах легального обігу наркотиків та організаційно-аналітичної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю в Херсонській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 23.04.2022 № 74 о/с про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2-го відділу (протидії правопорушенням на об`єктах легального обігу наркотиків та організаційно-аналітичної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю в Херсонській області (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2-го відділу (протидії правопорушенням на об`єктах легального обігу наркотиків та організаційно-аналітичної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю в Херсонській області на раніше займаній посаді з 23.04.2022;

- стягнути з Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України на користь майора поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення (заробітну плату) за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день постановлення рішення судом;

- допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2-го відділу (протидії правопорушенням на об`єктах легального обігу наркотиків та організаційно-аналітичної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю в Херсонській області та в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач із січня 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України, а з 07 січня 2022 року працював на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2-го відділу (протидії правопорушенням на об`єктах легального обігу наркотиків та організаційно-аналітичної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю в Херсонській області Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України.

На підставі наказу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 20.04.2022 № 63 дисциплінарною комісією проведено службове розслідування за фактом неприбуття до визначених місць несення служби окремих працівників управлінь боротьби з наркозлочинністю в Донецькій та Херсонській областях Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України, зокрема і щодо позивача.

Наказом Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 23 квітня 2022 року № 8, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відсутності на службі без поважних причин з 12.04.2022, неприбутті до ГУНП в Кіровоградській області для подальшого проходження служби, що є порушенням Присяги працівника поліції, вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, пунктів 1, 4, 5, 6 частини третьої статті 1, частин першої, другої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців другого і третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, та невиконанням наказів НПУ і ГУНП до старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах УБН в Херсонській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 23 квітня 2022 року № 74 о/с позивача звільнено зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Не погоджуючись із зазначеними наказами, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено обставини на яких вони ґрунтуються.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовані Законом України "Про Національну поліцію".

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Припасами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 та ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Особа, яка вступає на службу до поліції, складає Присягу на вірність Українському народові, текст якої наведено у ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки", та скріплює її власноручним підписом. Присяга покладає на працівника поліції всю повноту відповідальності за виконання ним службових обов`язків.

Положеннями статті 19 Закону України №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний Статут Національної поліції України, (далі - Статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до статті 11 цього Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з статтею 12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборони, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Положеннями частин першої та другої статті 13 Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до частини третьої статті 13 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень, а саме: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Враховуючи зазначені приписи, неналежне виконання обов`язків поліцейського є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Відповідно до статті 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі по тексту - Порядок №893).

Пунктом 1-3 розділу V Порядку №893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою збройною агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.

Статтею 24 Закону №580-VIII встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Стаття 23 Закону №580-VIII передбачає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Під час забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Як уже було зазначено вище, позивач із січня 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України, а з 07 січня 2022 року працював на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2-го відділу (протидії правопорушенням на об`єктах легального обігу наркотиків та організаційно-аналітичної роботи) управління боротьби з наркозлочинністю в Херсонській області Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України.

Наказом Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 23 квітня 2022 року № 8, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відсутності на службі без поважних причин з 12.04.2022, неприбутті до ГУНП в Кіровоградській області для подальшого проходження служби, що є порушенням Присяги працівника поліції, вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, пунктів 1, 4, 5, 6 частини третьої статті 1, частин першої, другої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців другого і третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, та невиконанням наказів НПУ і ГУНП до старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах УБН в Херсонській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Вказаний факт було зафіксовано у висновку службового розслідування, який затверджений начальником Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України 23.04.2022.

Службовим розслідуванням встановлено, що позивач порушив службову дисципліну під час воєнного стану на території України.

Таким чином, під час розгляду цієї справи, підлягають встановленню які саме дії позивача кваліфіковано відповідачем як такі, що несумісні з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, та принижують авторитет Національної поліції.

Водночас, сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.

Колегія суддів зауважує, що Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження воєнного стану в Україні» унесено часткову зміну до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення військового стану України», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року, строком на 30 діб.

На виконання вказаних доручень Уряду, наказом Національної поліції України від 24 лютого 2022 року № 175 «Про повне підпорядкування особового складу», начальникам міжрегіональних територіальних органів, керівникам закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України наказано здійснити повне підпорядкування особового складу керівникам ГУНП за місцем дислокації, відповідно до наказу МВС України від 31.10.2016 № 1129 «Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії територіальних органів поліції та міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України під час реагування на надзвичайні ситуації, у випадку уведення правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січця 2017 року за № 85/29953.

Також, наказом ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район», у зв`язку з веденням активних бойових дій на більшості території Херсонської області, введено у дію План евакуації, основним місцем евакуації визначено Миколаївську область, додатковими місцями евакуації визначено Кіровоградську, Чернівецьку та Івано-Франківську області.

Крім цього, наказом Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» вимагалося прибуття усіх поліцейських, протягом доби, до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік чи до органу поліції за місцем несення служби.

У подальшому, наказом Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», визнано таким, що втратив чинність наказ Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 та вимагалося прибуття усіх поліцейських, у термін з 11 квітня 2022 року, протягом 1 доби, до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік чи до органу поліції за місцем несення служби.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач залишився на тимчасово окупованій території у м. Каховка Херсонської області, що не заперечується самим позивачем.

Отже, всупереч наказу ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 та наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 позивач починаючи з 12 квітня 2022 року та у подальшому не прибув у визначені місця евакуації територіальних органів поліції для подальшого несення служби, свої посадові (функціональні) обов`язки та основні обов`язки поліцейського передбачені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» не виконував.

Своє рішення та дії ОСОБА_1 мотивував станом здоров`я своїх літніх батьків та не організацією його керівництвом евакуаційних заходів для населення. Також, позивач приймав участь у відстеженні збройних сил рф, передавав інформацію ЗСУ про розташування військових рф. При цьому, останній жодних заходів до подолання перешкод у виконанні наказу не вжив, підтверджуючих документів з обґрунтуванням поважності причин невиходу на службу і невиконання наказів не надав.

Як було зазначено у висновку службового розслідування, спілкування членів дисциплінарної комісії з ОСОБА_1 відбувалося за допомогою месенджеру «WhatsApp». За допомогою вказаного засобу електронного зв`язку, ОСОБА_1 надіслав своє пояснення по суті заданих питань під час службового розслідування.

Начальник УБН в Херсонській області підполковник поліції Ротаєнко Є.А. у ході численних телефонних розмов щодо евакуації до місця дислокації підрозділу в ГУНП в Кіровоградській області, ОСОБА_1 залишати окуповану територію відмовився, посилаючись на необхідність догляду за пристарілими та тяжкохворими родичами.

Згідно з рапортом начальника відділу кадрового забезпечення Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України полковника поліції Король К. перед призначенням службового розслідування за фактом відсутності позивача на робочому місці вона особисто телефоном повідомила йому про необхідність прибуття до визначеного для УБН в Херсонській області місця несення служби або ж до найближчого органу поліції на підконтрольній території, а також наголосила, що в разі неприбуття на службу буде призначено службове розслідування.

Крім того, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачем підтверджено, що до нього в телефонному режимі доведено зміст наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239 про необхідність прибуття усіх поліцейських, у термін з 11 квітня 2022 року, протягом 1 доби, до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік чи до органу поліції за місцем несення служби.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що старший оперуповноважений в особливо важливих справах УБН в Херсонській області майор поліції ОСОБА_1 допустив порушення вимог нормативних актів, що регулюють діяльність поліції в цілому та поведінку поліцейського, зокрема самоусунувся від несення служби та виконання покладених на нього функціональних обов`язків, будучи ознайомленим з вимогами наказів голови Національної поліції України та ГУНП в Херсонській області, порушивши Присягу працівника поліції, службову дисципліну під час дії воєнного стану в Україні, не виконав наказ керівника щодо евакуації та передислокації поліцейських УБН в Херсонській області з окупованого м. Каховка до м. Кропивницький з 11.04.2022, не прибув протягом 1 доби та до часу проведення службового розслідування (22.04.2022) до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік для подальшого несення служби.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у висновку службового розслідування та за свідченнями представника відповідача, інші працівники УБН в Херсонській області прибули до визначеного місця евакуації і подальшого проходження служби - ГУНП в Кіровоградській області в період з 27 лютого по 18 квітня 2022 року, в той же час, як було зазначено позивачем, останній прибув на підконтрольну Україні територію лише в червні 2022 року.

Щодо існування об`єктивних обставин, які перешкоджали позивачу виїхати з окупованої території Херсонської області, як з початку військової агресії рф проти України, так і на виконання вищевказаних наказів Національної поліції і наказу ГУНП в Херсонській області, колегія суддів зазначає наступне.

До таких обставин позивач відніс: не сприяння у забезпеченні виконання наказів про прибуття до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік чи до органу поліції за місцем несення служби; відсутність «зелених коридорів»; реальну небезпеку для життя та здоров`я; стан здоров`я своїх літніх батьків.

Водночас, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що в межах спірного періоду позивач був поліцейським, яким складено Присягу працівника Національної поліції України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Текст присяги працівника поліції відображено в статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», згідно із якою особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Отже, оскільки позивач пов`язав своє життя із проходженням служби в поліції, то в умовах воєнного стану мав усвідомлювати, що високе звання поліцейського зобов`язує захищати державний суверенітет України та її територіальну цілісність.

Натомість, такого обов`язку позивачем виконано не було.

Більше того, щодо аргументів апелянта про те, що ним було прийнято рішення залишитися в м. Каховка Херсонської області з огляду на необхідність забезпечення своїх літніх батьків необхідними ліками, то колегія суддів оцінює їх критично та не бере до уваги, оскільки з моменту окупації м. Каховка Херсонської області до прийняття наказу Національної поліції України від 07.04.2022 № 239, за невиконання якого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у позивача було достатньо часу для забезпечення необхідними ліками своїх літніх батьків. Отже, вказані аргументи не є поважними, оскільки наказ ГУНП в Херсонській області міг бути реалізований позивачем за наявності у нього дійсного бажання.

Доводи апелянта з приводу неможливості евакуюватися у зв`язку з відсутністю «зелених коридорів», реальну небезпеку для життя та здоров`я, а також несприяння у забезпеченні виконання наказів про прибуття до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік чи до органу поліції за місцем несення служби не можуть бути розцінені як поважність відсутності на службі в період дії воєнного стану, оскільки служба в поліції вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, таких як: відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях.

Також, передача позивачем інформації ЗСУ про розташування військових російської федерації не звільняє позивача від обов`язку неухильного виконувати накази керівника.

Відтак, установлені під час розгляду даної справи фактичні обставини та зроблені судом апеляційної інстанції висновки у повному обсязі спростовують наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відсутність правових підстав для їх задоволення.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Мельничук В.П.

Швед Е.Ю.

Повний текст постанови виготовлений 08.10.2024.

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення02.10.2024
Оприлюднено14.10.2024
Номер документу122225542
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них

Судовий реєстр по справі —640/12848/22

Постанова від 02.10.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Постанова від 02.10.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Ухвала від 25.07.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Ухвала від 31.05.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Рішення від 02.04.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Терлецька О.О.

Ухвала від 15.06.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Терлецька О.О.

Ухвала від 03.10.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Погрібніченко І.М.

Ухвала від 27.09.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Погрібніченко І.М.

Ухвала від 04.09.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Погрібніченко І.М.

Ухвала від 21.08.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Погрібніченко І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні