Постанова

від 10.10.2024 по справі 120/3951/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3951/24 Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

10 жовтня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "Агроінвест" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "Агроінвест" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення узгодженої суми,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність головного управління ДПС у Вінницькій області у формі нездійснення передбачених законодавством дій, спрямованих на повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 5 137 667, 95 грн;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "Агроінвест" суму бюджетного відшкодування у розмірі 5 137 667, 95 грн;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "Агроінвест" суму бюджетного відшкодування у розмірі 6 003 548, 10 грн.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність головного управління ДПС у Вінницькій області у формі нездійснення передбачених законодавством дій, спрямованих на повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 5 137 667, 95 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "Агроінвест" суму бюджетного відшкодування у розмірі 5 137 667, 95 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у разі скасування податкового повідомлення-рішення, яким, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, останнє вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, на наступний робочий день, після отримання відповідного рішення, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Водночас незважаючи на встановлений обов`язок відшкодувати суму узгодженого бюджетного відшкодування, така товариству - позивачу перерахована за його заявою не була. Дана обставина сторонами не заперечується.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення, та прийняти в цій частині нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що суд першої інстанції протиправно не надав належну правову оцінку доводам відповідача 1 щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 19.01.2023 у справі №803/1149/18 та низці інших постанов Суду від 16.02.2023 у справі №803/1149/18 та інших.

Зокрема ВП ВС зазначила, що платник ПДВ може звернутись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З 01 січня 2017 року законодавчо змінено механізм реалізації права на бюджетне відшкодування: запроваджено функціонування двох різних самостійних реєстрів, а саме: Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним у пункті 200.19 статті 200 ПК України, та тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовано з бюджету. Законодавчо закріплено хронологічний порядок реєстрації та обліку заяв та подальшого фактичного відшкодування сум, проте законодавчо (нормативно) не визначені граничні (преклюзивні) строки виконання уповноваженими державою органами відповідних обов`язків. Заборгованість бюджету обліковується за платником в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі податкового органу до повного її погашення.

Крім того, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення в оскаржуваній частині та прийняти в цій частині нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що з огляду на зміст норм Податкового кодексу України держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.

Тобто пеня починає нараховуватись з моменту набуття відповідною сумою статусу узгодженої. При цьому чинне законодавство України, в тому числі Податковий кодекс України не позбавляють платника податків заявити позовну заяву про стягнення пені, яка вже фактично нарахована, ба більше Податковим кодексом України встановлено обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 Податкового кодексу України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що строк позовної давності вважається пропущеним та застосовується в тому випадку, коли позивач не вчиняє жодних активних дій для поновлення своїх прав, однак позивач з 2016 по 2023 рік намагався усіма можливими засобами здійснити об`єднання ІКП для подальшої подачі заяви про бюджетне відшкодування.

Відповідач у поданому відзиві зазначив, що оскільки право на бюджетне відшкодування виникло у ТОВ "АВН-Інтер" ЛТД, а не в ТОВ міжгалузевої фірми "Агроінвест", то в податкового органу не виникло обов`язку з повернення сум бюджетного відшкодування позивачу. Адже, як зазначалося вище, чинним законодавством не передбачено відшкодування сум ПДВ платникам податку за заявами, поданими іншими платниками податку, а отже, і позовна вимога про стягнення на користь позивача пені за порушення строків відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не підлягає задоволенню.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 05.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області та призначено справу до апеляційного розгляду на 17.09.2024 о 09:30 год.

Ухвалою суду від 17.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "Агроінвест" та призначено справу до апеляційного розгляду на 08.10.2024 о 09:30 год.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року, адміністративний позов ТОВ «АВН-ІНТЕР» ЛТД до Державної податкової інспекції у м. Вінниці задоволено повністю визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2008 року № 0000872330/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 5 177 054,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду Україні від 17 липня 2014 року (К/9991/55639/11) касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишено без задоволення.

У червні 2015 року було припинено діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «АВН-ІНТЕР» ЛТД шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма «Агроінвест». Відповідно до акта прийому передачі залишків по рахункам бухгалтерського обліку, згідно заключної декларації, дебіторська заборгованість по ПДВ становила 5 301 547,11 грн.

Станом на 05.07.2018 залишок переплати з ПДВ з ІКП ТОВ "АВН-Інтер" ЛТД складав 5 301 323,71 грн., в т.ч. залишок невідшкодованої суми ПДВ в розмірі 5 177 054, 00 грн. , та на вимогу позивача був перенесений в ІКП ТОВ МФ "Агроінвест".

На вимогу ТОВ МФ "Агроінвест" 06.07.2018 було проведено злиття інтегрованої картки позивача до (ІКП) з ПДВ та перенесено сальдо розрахунків ІКП ТОВ "АВН-Інтер" ЛТД в сумі 5 177 054, 00 грн. до ІКП ТОВ МФ "Агроінвест".

ТОВ МФ "Агроінвест" 12.06.2019 звернувся до Державної фіскальної служби України з запитом на отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПК України, зокрема, щодо перенесення сум переплати.

ДФС України листом №35094/6/99-99-12-02-01-15 від 24.07.2019 повідомив позивача про те, що питання порушене платником податку винесене на розгляд спірної комісії ДФС для розгляду та прийняття позиції з такого питання.

Листом ГУ ДПС у Вінницькій області від 16.07.2020 позивача проінформовано про те, що перенесення залишку від`ємного значення від платника, що реорганізується до правонаступника передбачено п. 198.7 ст. 198 ПК України, при цьому ПКУ не передбачено отримання новоутвореною особою бюджетного відшкодування ПДВ заявленим підприємством - попередником.

Позивачем у 2023 році було подано заяву про видачу виконавчого листа у справі №2а/0270/1817/11. Вінницьким окружним адміністративним судом 20.10.2023 було видано виконавчий лист №2а/0270/1817/11.

В подальшому 10.01.2024 позивачем було подано заяву про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №2а/0270/1817/11.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма «Агроінвест», як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВН ІНТЕР» ЛТД, про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №2а/0270/1817/11 було задоволено та поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №2а/0270/1817/11, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 20.10.2023 року, з моменту набрання даною ухвалою законної сили. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 року у справі №2а/0270/1817/11 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року - без змін.

З метою добровільного виконання рішення суду податковим органом, 23.02.2024 позивачем подано до Головного управління ДПС України у Вінницькій області заяву про повернення суми бюджетних відшкодувань.

У відповідь на вказану заяву надано лист № 7631/6/02-32-07-03-13 від 28.02.2024 в якому повідомляється, що чинним законодавством не передбачено відшкодування сум ПДВ платникам податку за заявами, поданими іншим платником податку, а тому відсутня можливість задоволення поданої позивачем заяви.

З метою захисту гарантованого Податковим кодексом України права на отримання бюджетного відшкодування позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано нормами статті 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 200.7.1. пункту 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

При цьому, нормами пункту 200.12 статті 200 ПК України передбачено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України встановлено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Відповідно до пп.60.1.4 п.60.1 ст. 60 ПІК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із п. 60.5 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, у разі скасування податкового повідомлення-рішення, яким, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, останнє вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, на наступний робочий день, після отримання відповідного рішення, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Разом з тим, механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (далі Порядок № 26).

Пунктом 7 Порядку №26 передбачено, що інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Згідно пункту 12 Порядку №26 узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Разом з тим, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС (ДПС) в Реєстрі інформації про її узгодження.

Таким чином, держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої.

Так, згідно матеріалів справи у 2007 році Товариством з обмеженою відповідальністю «АВН-ІНТЕР» ЛТД до Державної податкової інспекції у м. Вінниці подано заяву про бюджетне відшкодування.

За результатом проведення перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 21.07.2008 року №0000872330/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 5 177 054.00 грн. У зв`язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «АВН-ІНТЕР» ЛТД подано адміністративний позов до Вінницького окружного адміністративного суду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року, адміністративний позов ТОВ «АВН-ІНТЕР» ЛТД до Державної податкової інспекції у м. Вінниці задоволено повністю визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2008 року № 0000872330/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 5 177 054,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду Україні від 17 липня 2014 року (К/9991/55639/11) касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишено без задоволення.

Відтак з постановлянням Вищим адміністративним судом України 17 липня 2014 року вказаної ухвали, суми податкових зобов`язань, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями стали узгодженими.

Однак, незважаючи на встановлений законодавством обов`язок відшкодувати суму узгодженого бюджетного відшкодування, податковим органом така товариству - позивачу перерахована за його заявою не була, що і не заперечується сторонами.

Водночас, такі дії відповідача обґрунтовані тим, що перенесення залишку від`ємного значення від платника, що реорганізовується, до правонаступника передбачено п.198.7 ст. 198 ПК України. Однак, отримання новоутвореною особою бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого платником -попередником, тобто в порядку правонаступництва - не передбачено.

Оцінюючи таке твердження податкового органу апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до пп.98.2.2 п.98.2 ст.98 ПК України, якщо реорганізація здійснюється шляхом об`єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об`єдналися, об`єднаний платник податків набуває усіх прав і обов`язків щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об`єдналися.

За змістом п.98.8 ст. 98 ПК України у разі якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов`язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов`язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов`язання або податкового боргу такого платника податків.

Згідно п. 98.9 ст. 98 ПК України у разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов`язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов`язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом.

Отже, вказані норми ПК України не містять жодних обмежень щодо врахування правонаступником грошових зобов`язань реорганізованого підприємства у порядку визначеному цим Кодексом, що відповідач не враховує.

Водночас, за приписами п.198.7 ст.198 ПК України, сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом: приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства; поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Разом з тим право на отримання з бюджету узгодженого бюджетного відшкодування є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, а саме частиною першою статті 1 Протоколу № 1, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, передбачено що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Окрім цього, захист права власності гарантований Конституцією України, відповідно до статті 41 якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Отже, з огляду на тривале безпідставне невиконання відповідним державним органом передбаченого нормами ПК України обов`язку щодо відшкодування податку на додану вартість суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо стягнення з Державного бюджету належної ТОВ міжгалузева фірма "Агроінвест" до відшкодування суми.

Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2019 року в адміністративній справі № 826/7380/15.

Щодо тверджень відповідача в апеляційній скарзі про пропуск позивачем строку звернення до суду апеляційний суд вказує таке.

Відповідно до ч. 1 -2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При цьому інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 дійшла висновку, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

На підставі абзаців першого - третього пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини, зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Відтак, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким днем є день закінчення процедури судового оскарження, тобто день набрання законної сили судовим рішенням, яким скасоване відповідне податкове повідомлення-рішення контролюючого органу.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 квітня 2023 року у справі №320/12137/20 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції у червні 2015 року припинено діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "АВН-ІНТЕР" ЛТД шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "Агроінвест". Згідно акту прийому - передачі від 10.06.2015 згідно заключної декларації, дебіторська заборгованість по ПДВ становить 5 301 547, 11 грн.

05.07.2016 директор товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "Агроінвест" звернувся із завою до начальника Вінницької ОДПІ про надання роз`яснення щодо дій у зв`язку із документальним приєднанням товариства з обмеженою відповідальністю "АВН-ІНТЕР" ЛТД у якого результатами позапланової податкової перевірки виявлено на картках обліку залишків по різних податках.

20.03.2018 представник позивача звертався до в.о. начальника Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області із заявою про проведення злиття особових інтегрованих карток по ТОВ "АВН-ІНТЕР" ЛТД та ТОВ МФ "Агроінвест".

З такою заявою ТОВ міжгалузева фірма "Агроінвест" зверталась до податкового органу і 16.03.2019.

Листом Державної фіскальної служби України від 24.07.2019 позивача повідомлено, що за даними платника податків в ІКП ТОВ "АВН-ІНТЕР" ЛТД обліковується переплата з ПДВ в сумі 5 301 547,71 грн. Зазначена сума обліковується в базах даних ДФС як бюджетна заборгованість. Відповідно до пункту 184.9 статті 184 ПК України у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

З урахуванням зазначеного, а також того, що платника податку реорганізовано шляхом приєднання до іншої юридичної особи, питання порушене платником податку винесене на розгляд спірної комісії ДФС для розгляду та прийняття позиції з зазначеного питання.

Окрім цього, листом від 16.07.2020 ГУ ДПС у Вінницькій області ТОВ МФ "Агроінвест" надано відповідь на заяву від 17.06.2020 щодо перерахування на поточний рахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 5 301 547,11 грн., яким повідомлено, що при реєстрації (злитті, поділі, приєднанні, виділенні) платника податку відбувається анулюванні реєстрації такого платника ПДВ та відповідно здійснюється реєстрація платником ПДВ іншої новоствореної особи, то платник податку при анулюванні реєстрації платника ПДВ у зв`язку із реорганізацією має право на отримання бюджетного відшкодування, виключно за результатами останнього податкового періоду.

Перенесення залишку від`ємного значення від платника, що реорганізується, до правонаступника передбаченого п. 198.7 ст. 198 ПКУ, при цьому ПКУ не передбачено отримання новоствореною особою бюджетного відшкодування ПДВ заявленим підприємством - попередником.

В подальшому, за заявою позивача Вінницьким окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист у справі №2а/0270/1817/11 від 20.10.2023.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі №2а/0270/1817/11, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024, поновлено ТОВ "Агроінвест" строк пред`явлення виконавчого листа №2а/0270/1817/11 від 20.10.2023.

23.02.2024 представник позивача з метою добровільного виконання рішення суду у справі №2а/0270/1817/11 звернувся до головного управління ДПС у Вінницькій області із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування.

Однак, відповідач 1 листом №7631/6/02-32-07-03-13 від 28.02.2024 повідомив позивача про те, що чинним законодавством не передбачено відшкодування сум ПДВ платникам податку за заявами, поданими іншими платниками податку.

Таким чином, ТОВ міжгалузева фірма "Агроінвест" вчинялись активні дії щодо з`ясування питання стану бюджетного відшкодування та повернення такого, що на думку суду свідчить про відсутність підстав вважати про необґрунтоване зволікання з боку позивача стосовно звернення до суду з даним позовом.

Після отримання зазначеної відмови відповідача, позивач з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, звернувся в суд з позовною заявою 28.03.2024.

Водночас Верховний Суду у постанові від 26 січня 2023 року у справі № 200/9654/21 вказав, що слід ураховувати також, що відшкодування ПДВ способом стягнення також можливе без обмеження строком, визначеним частиною другою статті 122 КАС України, якщо реалізації прав платника перешкоджали обставини, пов`язані, зокрема, з триваючим невиконанням контролюючим органом покладених на нього функцій, чи іншою неможливістю отримати суму бюджетного відшкодування попри своєчасно вжиті платником для цього заходи.

При вирішенні питань строків суди мають враховувати обставини справи, положення законодавства, та встановити, чи була достатня чіткість у національному законодавстві на предмет умов за яких платник вправі отримати бюджетне відшкодування, чи не порушено принцип верховенства права стосовно "якості" закону та юридичної визначеності, а також врахувати "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права позивача на мирне володіння майном, та зваживши зазначене вжити заходів стосовно повного та належного юридичного захисту прав позивача на належне володіння майном на яке він має право в силу вимог національного законодавства.

Разом з тим, у постанові від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20 ВП зазначила, що зміна сталої судової практики Верховного Суду може розглядатися судами як поважна причина для поновлення строків звернення до суду, про що було зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, в постанові від 30 червня 2022 року у справі №1.380.2019.004460, адміністративне провадження № К/9901/8654/20 (ЄДРСРУ №105025132).

Суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми.

Враховуючи викладене в даному випадку, не проведення таких виплат на користь позивача відбулося саме з вини держави в особі її компетентних органів, а всі компоненти такого невиконання перебували у сфері відання й відповідальності держави, що указує на триваючу протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а тому, з огляду на зволікання з боку контролюючих органів виконати свій обов`язок щодо відшкодування узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також приймаючи до уваги зміну судової практики щодо строків звернення до суду з даним позовом в бік їх зменшення, та враховуючи наявність підтверджених обставин щодо вчинення позивачем активних дій щодо з`ясування питання перебігу процедури бюджетного відшкодування, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання податкового органу про залишення позову без розгляду.

Стосовно позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 6 003 548, 10 грн. за несвоєчасне відшкодування суми податку на додану вартість, колегія суддів зазначає таке.

За правилами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктами 200.10, 200.11, 200.12, 200.13 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Системний аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

ПК України встановлено обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 Податкового кодексу України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 17.10.2023 у справі № 821/1115/16.

Таким чином, після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набула статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.

Так, згідно матеріалів справи, період прострочення пені визначається наступними датами: 17.07.2014 - день узгодження суми бюджетного відшкодування, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАСУ не потребує додаткового доказування оскільки встановлено під час розгляду справи № 2a/0270/1817/11 (№K/9991/55639/11);

22.07.2014 - останній день, у який податковий орган мав би подати висновок до органу, що здійснює казначейське обслуговування,

27.07.2014 - останній день, у який відповідні кошти повинні були бути перераховані з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

06.07.2018 - ДФС проведено злиття інтегрованої картки платника з ПДВ та перенесено сальдо розрахунків ІКП ТОВ «АВН- Інтер» в сумі 5 137 667,95 грн. до IKI правонаступника ТОВ міжгалузева фірма «Агроінвест».

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, період прострочення пені не потребує додаткового доказування, оскільки такий період встановлено під час розгляду справи.

Водночас, для здійснення обрахунку пені застосуванню підлягає розмір облікової ставки, встановлений Національним банком України на момент виникнення пені, тобто станом на 06.07.2018. При цьому законом не визначено можливість її (облікової ставки) зміни протягом строку дії бюджетної заборгованості, включаючи день погашення.

Станом на 06.07.2018 облікова ставки НБУ становила 17%.

Вірним є розрахунок суми пені за формулою: (сума бюджетної заборгованості) х (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120 % : 365 днів х (кількість днів прострочення).

Так, за період розрахунку з 06.07.2018 по 31.12.2018 (179 днів) сума боргу 5 137 667, 95 грн. х 17% (облікова ставка НБУ) х 120% (20,400%) = 513 992, 01 грн. (сума пені).

За період розрахунку з 01.01.2019 по 31.12.2019 (365 днів) сума боргу 5 137 667, 95 грн. х 17% (облікова ставка НБУ) х 120% (20,400%) = 1 048 084, 26 грн. (сума пені).

За період розрахунку з 01.01.2020 по 31.12.2020 (366 днів) сума боргу 5 137 667, 95 грн. х 17% (облікова ставка НБУ) х 120% (20,400%) = 1 048 084, 26 грн. (сума пені).

За період розрахунку з 01.01.2021 по 31.12.2021 (365 днів) сума боргу 5 137 667, 95 грн. х 17% (облікова ставка НБУ) х 120% (20,400%) = 1 048 084, 26 грн. (сума пені).

За період розрахунку з 01.01.2022 по 31.12.2022 (365 днів) сума боргу 5 137 667, 95 грн. х 17% (облікова ставка НБУ) х 120% (20,400%) = 1 048 084, 26 грн. (сума пені).

За період розрахунку з 01.01.2023 по 31.12.2023 (365 днів) сума боргу 5 137 667, 95 грн. х 17% (облікова ставка НБУ) х 120% (20,400%) = 1 048 084, 26 грн. (сума пені).

За період розрахунку з 01.01.2024 по 27.03.2024 (87 днів) сума боргу 5 137 667, 95 грн. х 17% (облікова ставка НБУ) х 120% (20,400%) = 249 134, 78 грн. (сума пені).

Загальна сума пені складає 6 003 548, 10 грн. ( 513 992, 01 + 1 048 084, 26 + 1 048 084, 26 + 1 048 084, 26 + 1 048 084, 26 + 1 048 084, 26 + 249 134, 78 = 6 003 548, 10).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наданими позивачем до позову доказами підтверджується право позивача на стягнення з відповідача 1 пені у розмірі 6 003 548, 10 грн. а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги позивача дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови, натомість апеляційна скарга відповідача 1 задоволенню не підлягає.

У силу п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 75 700, 00 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції №6736-5229-8483-6880 від 28.03.2024 на суму 30 280, 00 грн, квитанції №1060-3299-0213-8129 від 15.08.2024 на суму 1 500, 00 грн та квитанції №5QK1-1DRA-4EME від 16.09.2024 на суму 43 920, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області відмовити повністю.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "Агроінвест" задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області у формі нездійснення передбачених законодавством дій, спрямованих на повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 5 137 667, 95 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "Агроінвест" (код ЄДРПОУ 23062096) суму бюджетного відшкодування у розмірі 5 137 667, 95 грн. (п`ять мільйонів сто тридцять сім тисяч шістсот шістдесят сім гривень 95 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "Агроінвест" (код ЄДРПОУ 23062096) пеню, яку нараховано на узгоджену суму бюджетного відшкодування податку у розмірі 6 00 3 548, 10 грн. (шість мільйонів три тисячі п`ятсот сорок вісім гривень 10 коп.).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "Агроінвест" (код ЄДРПОУ 23062096) 75 700, 00 грн (сімдесят п`ять тисяч сімсот гривень) судових витрат понесених на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.