Ухвала

від 05.11.2024 по справі 120/3951/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 листопада 2024 року

Київ

справа №120/3951/24

адміністративне провадження №К/990/40915/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі № 120/3951/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю міжгалузева фірма "АГРОІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення узгодженої суми,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 18.10.2024.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі, з-поміж іншого, ГУ ДПС, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.03.2019 у справі №822/553/17. Свою позицію аргументує незгодою зі здійсненим розрахунком розміру пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості.

Однак, у постанові від 14.03.2019 у справі №822/553/17 Верховний Суд не вирішував питання розрахунку розміру пені, а висловив позицію про те, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів. Від цього висновку відступила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19.

Зазначене унеможливлює з`ясувати дійсну позицію ГУ ДПС в частині необхідності застосування висновків Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №822/553/17: якого саме висновку судів попередньої інстанції стосуються такі посилання і в якому саме контексті.

Відповідно, колегія суддів вважає за доцільне запропонувати ГУ ДПС уточнити свою позицію в межах такого питання.

В іншій частині доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає їх достатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

2. Відповідно до статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23, у якій підтримала висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, відповідно до яких для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Адміністративний суд для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника). Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.

Натомість, до касаційної скарги не додано документів, передбачених статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі № 120/3951/24 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення в означеному в цій ухвалі суду питанні має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом;

- надати документи, передбачені статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду в частині подання уточненої касаційної скарги, касаційне провадження буде відкрито в межах доводів, визнаних достатніми для відкриття касаційного провадження.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева І.А. Васильєва