Постанова

від 09.10.2024 по справі 380/10337/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/10337/24 пров. № А/857/16187/24 пров. № А/857/16838/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді:Сеника Р.П.,

Суддів:Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Тримикс Груп» на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року про повернення позовної заяви та на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду про повернення заяви (клопотання) без розгляду у справі №380/10337/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Тримикс Груп» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Тримикс Груп» (далі апелянт, ТОВ «А-Тримикс Груп», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці як філії (іншого відокремленого підрозділу) Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів від 07.11.2023 р. № UA209000/2023/100697/1;

- визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002873.

Ухвалою від 20.05.2024 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви, а саме долучити: - всі наявні у нього докази, якими обґрунтовує свої позовні вимоги, а також всі документи, що були подані разом із митною декларацією 23UA209230118805U8 від 07.11.2023 до митного оформлення; - примірник позовної заяви для відповідача з усіма доданими до неї документами через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему (підсистема «Електронний суд»).

Суд скерував копію ухвали від 20.05.2024 позивачу в електронній формі шляхом надсилання такої ухвали до Електронного кабінету позивача. Відповідно до ст. 251 КАС України копія ухвали вручена позивачу 20.05.2024, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання про доставку електронного листа.

Ухвалою від 04.06.2024 позовну заяву повернуто скаржнику у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 11.06.2024 повернуто заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви без розгляду.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суддя першої інстанції виходив з того, що строк на усунення недоліків позовної заяви сплив 30.05.2024. П`ятиденний строк на прийняття рішення щодо цієї позовної заяви обраховується з 31.05.2024 та сплив 04.06.2024. Станом на 04.06.2024 від позивача до суду не надходило поштових відправлень по цій справі.

Також від позивача не надходило повідомлень про наявність поважних причин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений для цього строк.

З огляду на вищевикладене, суддя першої інстанції дійшов висновку, що у встановлений судом спосіб та строк, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви та вимоги ухвали від 20.05.2024 про залишення позовної заяви без руху не виконано.

Повертаючи заяву про усунення недоліків позовної заяви без розгляду, суддя вказав. що позивач скерував до суду за допомогою Укрпошти заяву про усунення недоліків позовної заяви від 30.05.24 на паперових носіях. Також звернув увагу, що такий спосіб не відповідає встановленому ухвалою від 20.05.2024 способу усунення недоліків позову та є завідомо більш тривалим у часі. Отже, у випадку надсилання заяви про усунення недоліків Укрпоштою на паперових носіях позивач повинен був зробити це завчасно, враховуючи тривалість строків обігу поштової кореспонденції.

Суд отримав клопотання від 30.05.2024 лише 07.06.2024, тобто вже після постановлення 04.06.2024 ухвали про повернення позову, що унеможливлює розгляд питання про відкриття провадження в адміністративній справі. Враховуючи ці обставини суддя дійшов висновку, що заяву товариства з обмеженою відповідальністю «А-Тримикс Груп» про усунення недоліків позовної заяви слід повернути без розгляду.

Вказані ухвали в апеляційному порядку оскаржив позивач.

У апеляційній скарзі щодо ухвали від 04.06.2024 позивач покликається на те, що ухвала про повернення позовної заяви винесена передчасно, позивач скерував заяву про усунення недоліків у строк, визначений судом першої інстанції. Крім того, вказав, що перекладання обов`язку на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі щодо надання доказів на позивача є також передчасним та необґрунтованим.

Апелянт просив скасувати ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 про повернення позовної заяви та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Стосовно ухвали від 11.06.2024. апелянт зауважив, що строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви, пропущений позивачем не був і заява позивача від 30.05.2024 про усунення недоліків позовної заяви була подана суду в установлений строк.

Апелянт просив скасувати ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 про повернення заяви (клопотання) без розгляду.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу на ухвалу про повернення позовної заяви від 04.06.2024. Вказав, що позивач знехтував вказівкою суду, визначеній в ухвалі від 20.05.2024 про залишення позовної заяви без руху, а саме про надання заяви у конкретно визначений спосіб - шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему (підсистема «Електронний суд»), строк на усунення недоліків є пропущеним, а відповідно суд правомірно дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Крім того, звернув увагу суду на те, що строк апеляційного оскарження завершився 19.06.2024, в той час як позивач звернувся із цієї скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду тільки 26.04.2024.

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 04.06.2024 без змін.

Від апелянта надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, просив здійснювати розгляд апеляційної скарги як такої. що скерована своєчасно до апеляційного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів із дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. 3 ст. 169 КАС України).

Частиною 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, позовну заяву може бути повернуто позивачу за умов, якщо позивач своєчасно отримав ухвалу судді про залишення позовної заяви без руху і не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою судді від 20.05.2024 цю позовну заяву залишено без руху, а позивачу роз`яснено, що йому слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему (підсистема «Електронний суд») заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити:

- всі наявні у нього докази, якими обґрунтовує свої позовні вимоги, щонайменше всі документи, що були подані разом із митною декларацією 23UA209230118805U8 від 07.11.2023 до митного оформлення, а також цю декларацію;

- примірник позовної заяви для відповідача з усіма доданими до неї документами.

Копія вказаної ухвали доставлено позивачу в електронний кабінет 20.05.2024 о 14:27 год., про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.

Також, з матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, 30.05.2024, тобто в межах встановленого судом строку, позивач надіслав поштовим зв`язком на адресу Львівського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків позовної заяви у справі №380/10337/24.

Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Таким чином, оскільки в межах встановленого ухвалою про залишення позовної заяви без руху строку відповідні процесуальні документи на усунення недоліків здано у відділення поштового зв`язку та враховуючи нормативи пересилання поштових відправлень, суддя повернув позовну заяву передчасно, а тому ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті.

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслює значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (рішення від 25 листопада 1997 року №6-зп, від 25 грудня 1997 року №9-зп).

Звернувшись з цим позовом, позивач вирішив скористатися гарантованим правом на вирішення спору в судовому порядку.

Однак, таким правом позивач скористатися не зміг, оскільки суд першої інстанції повернув позовну заяву із посиланням на невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви. При цьому, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву не врахував права позивача скористатись послугами поштового зв`язку для надіслання на адресу суду доказів усунення недоліків позовної заяви, що потребує додаткового часу, який не входить у строк, визначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

На переконання суду апеляційної інстанції, викладене свідчить про те, що суд першої інстанції в даній ситуації застосував надміру формальний підхід і не врахував вимог ст. 55 Конституції України та ст.ст. 2, 5, 6 КАС України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справи Brumarescu v. Romania зазначив, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

У відповідності до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права і свободи, визначені в Конвенції, порушено, повинен отримати ефективний засіб правового захисту у національному органі, незважаючи на те, що порушення вчинено особами, які діють в офіційній якості.

Суд повинен дотримуватися принципу верховенства права, одним з елементів якого є доступ до суду, який відповідно до ст. 6 КАС України застосовується адміністративними судами з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такої ухвали.

Колегія суддів, також зауважує, що Верховний Суд у постанові від 23.05.2024 у справі №120/16891/23 вказав, що законодавець в імперативному порядку зобов`язує учасника справи саме зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, однак норми КАС України не обмежують його в праві подавати документи до суду в паперовій формі або за допомогою інших засобів.

У зв`язку з викладеним, ухвалу про повернення заяви (клопотання) без розгляду від 11.06.2024, а саме, заяви про усунення недоліків позовної заяви, скерованої в межах десятиденного строку для усунення таких недоліків, також слід скасувати.

Колегія суддів також зауважує, що апеляційну скаргу скеровано до суду апеляційної інстанції в межах строку на апеляційне оскарження, оскільки таку скеровано до суду засобами поштового зв`язку 17.06.2024, що підтверджується відбитком штемпелю відділення поштового зв`язку на поштовому конверті, у якому надійшла апеляційна скарга.

За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржувані ухвали від 04.06.2024 про повернення позовної заяви та від 11.06.2024 про повернення заяви (клопотання) без розгляду постановлено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому такі слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 312, 315, 317, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Тримикс Груп» - задовольнити.

Ухвали судді Львівського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 04 червня 2024 року та про повернення заяви (клопотання) без розгляду від 11 червня 2024 року у справі №380/10337/24 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк