Вирок

від 11.10.2024 по справі 396/1758/24

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 396/1758/24

Номер провадження по справі 1-кп/387/179/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024121080000169 від 10.04.2024 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кам`яний Міст Новоукраїнського району Кіровоградської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, з повною середньою освітою, стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 (ВОС 100915А) у військовому званні «солдат», утриманців не має, не працює, у силу ст. 89 КК України, такий що не має судимості,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки села Балтазарова Чаплинського району Херсонської області, жительки АДРЕСА_2 , освіта середньо-спеціальна, особа з інвалідністю третьої групи , не працююча, не одружена, утриманців не має, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України призваним по мобілізації, проходячи військову службу на посаді стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, у невстановлений досудовим розслідуванні час, але не пізніше січня 2024 року, за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, дату та час, діючи умисно, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, не пізніше січня 2024 року, усно домовились вчиняти незаконні дії спрямовані на збут вибухових пристроїв цивільним особам, з метою спільного незаконного збагачення, розпочав зберігати за своїм місцем проживанням, що розташоване по АДРЕСА_2 , бойову гранату типу РГД-5 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) та бойову гранату типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ, які були за попередньою домовленістю, незаконно придбані, шляхом віднайдення у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_3 з метою спільного збуту без передбаченого законом дозволу з метою незаконного збагачення.

Після чого, 29.05.2024 об 11 годині 37 хвилин ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконний збут вибухових пристроїв, розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно за попередньою змовою та цілеспрямовано з метою власного незаконного збагачення, перебуваючи по АДРЕСА_3 , не бажаючи припиняти своїх протиправних дій, збув спільно з ОСОБА_4 , легендованій особі з установчими даними ОСОБА_7 , до якого застосовано заходи безпеки, шляхом забезпечення конфіденційних відомостей, який діяв на добровільних засадах, в порядку та на умовах зазначених законом з метою викриття злочину, бойову гранату типу РГД-5 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) за грошові кошти в сумі 2000 грн.

В подальшому, особа з легендованими установчими даними ОСОБА_7 , в присутності понятих, добровільно видав працівникам Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області бойову гранату типу РГД- 5 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2).

Крім того, ОСОБА_3 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 діючи умисно, в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, не пізніше січня 2024 року, з якою, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час усно домовились вчиняти незаконні дії спрямовані на збут вибухових пристроїв цивільним особам, з метою спільного незаконного збагачення, розпочали зберігати за своїм місцем проживанням, що розташоване по АДРЕСА_2 , бойову гранату типу РГД-5 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) та бойову гранату типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ, які були за попередньою домовленістю, незаконно придбані, шляхом віднайдення у невстановленому досудовим розслідуванні місці ОСОБА_3 з метою спільного збуту без передбаченого законом дозволу з метою наживи.

Після чого, 29.06.2024 близько 20 годин 00 хвилин ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконний збут вибухових пристроїв, розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно за попередньою змовою та цілеспрямовано з метою власного незаконного збагачення, перебуваючи по АДРЕСА_4 , не бажаючи припиняти своїх протиправних дій, збув спільно з ОСОБА_4 , легендованій особі з установчими даними ОСОБА_7 , до якого застосовано заходи безпеки, шляхом забезпечення конфіденційних відомостей, який діяв на добровільних засадах, в порядку та на умовах зазначених законом з метою викриття злочину, бойову гранату типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ за грошові кошти в сумі 3000 грн.

В подальшому, особа з легендованими установчими даними ОСОБА_7 , в присутності понятих, добровільно видав працівникам Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області бойову гранату типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ.

Прокурор всудовому засіданнізазначив,що вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.28,ч.1ст.263 ККУкраїни доводиться зібраними у справі доказами, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді 3 років позбавлення волі, застосування положень ст.75КК України покладає на розсуд суду. Обвинуваченій ОСОБА_4 вважає за необхідне призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три). Також просив залишити запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті. Також пояснив, що перебуває в лавах Збройних Сил України з 25.02.2022. У 2023 році, перебуваючи на позиціях на Херсонському напрямку він виявив «трофейні» гранати, які забрав та в подальшому привіз до дому. Обґрунтовуючи підстави для збуту послався на необхідність матеріальної допомоги своєму батькові. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях визнала повністю підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті. Пояснила, що до останнього не знала про наявність у ОСОБА_3 бойових гранат, побачила їх вперше при збуті знайомому ОСОБА_3 . У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні наголосив на особі обвинуваченого ОСОБА_3 , який з перших днів повномаштабного вторгнення рф на територію України добровільно став на захист держави. Зауважив на повному визнанні обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у скоєному та щирому каятті. Що стосується обвинуваченої ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_6 наголосив на стані її здоров`я, повному визнанні свої вини та щирому каятті. Просив суд про призначення обвинуваченим покаранняу видіпозбавлення воліз іспитовимтерміном.

В судовому засіданні прокурор, обвинувачені та захисник просили досліджувати докази в порядку передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України.

Враховуючи, що обвинувачені повністю визнали свою вину у скоєнні ними кримінальних правопорушень, не оспорюють фактичні обставини справи, погоджуються з кваліфікацією вчинених ними діянь, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також заслухавши думку інших учасників судового розгляду, які не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз`яснивши їм наслідки ст. 349 КПК України та з їх згоди, суд обмежившись дослідженням доказів по справі лише допитом обвинувачених та дослідженням характеризуючих даних обвинувачених, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень, винуватості обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, які ними не оспорюються, роз`яснив учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та дійшов висновку про судовий розгляд кримінального провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Розгляд кримінального провадження провадився відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в межах пред`явленого їм, відповідно до обвинувального акта, обвинувачення.

При ухваленні вироку, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду, а саме: ст. 6 Конвенції, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом і рішень ЄСПЛ «Коробов проти України», «Кобець проти України», «Бочаров проти України», де зазначається, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність випливає із достатньо переконливих, чітких, узгоджених між собою висновків.

Статтею 263 КК України передбачено відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, диспозиція ч.1 статті містить посилання на носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Згідно постанови ПВС України від «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», під вибуховими пристроями слід розуміти саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду - шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про наявність складу вчиненого обвинуваченими кримінального правопорушення, а вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні незаконного придбання, зберігання та збуту вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб доведена повністю. Дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом кваліфікуються за ч.2ст.28ч.1ст.263КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходить з принципів законності справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації призначеного покарання, при цьому керується вимогамист. 65 КК України, відповідно до якої особі має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_3 , обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. ОСОБА_3 вчинив злочини, який відносяться до тяжких, по місцю проживання характеризується посередньо, військовослужбовець, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, в силу ст. 89 КК України, такий що не має судимості, щиро розкаявся, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Крім того суд враховує відомості досудової доповіді відносно особи обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

При цьому, враховуючи роз`яснення, які містяться у ППВС України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», оцінюючи ступінь тяжкості вчиненого, враховуючи конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, досудову доповідь, зважаючи на позицію прокурора та доводи захисника, суд вважає, що ОСОБА_3 , необхідно призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 28 ч.1 ст.263 КК України, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 передбачені ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні обвинуваченій ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_8 , обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. ОСОБА_8 вчинила злочини, який відносяться до тяжких, по місцю проживання характеризується посередньо, не працює, не одружена, на утриманні малолітніх дітей не має, особа з інвалідністю третьої групи, раніше не судима, щиро розкаялася, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Крім того суд враховує відомості досудової доповіді відносно особи обвинуваченої ОСОБА_8 , а саме ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства.

З огляду на зазначене, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_8 можливе без її ізоляції від суспільства із врахуванням позиції прокурора, обвинуваченої та захисника, які просили не позбавляти волі обвинувачену, а тому ОСОБА_4 , необхідно призначити покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 28 ч.1 ст.263 КК України, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченою, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_8 передбачені ст. 66 КК України , суд визнає щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_8 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні на залучення експертів в сумі 10601,92 гривень відповідно до ст. 124 КПК України необхідно стягнути солідарно з обвинувачених на користь держави, оскільки їх вина доведена в повному обсязі.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Також суд зважає, що ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27.09.2024 до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 15 години 25 хвилин 27 вересня 2024 року по 15 годину 25 хвилин 26 листопада 2024 року. В судовому засіданні прокурор просив залишити запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили. Захисник обинуваченого наполягав на зміні даного запобіжного заходу менш суворим.

Зважаючи на те, що кримінальне провадження закінчено, обвинуваченого звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, суд, з огляду на положення п.14 ч.1 ст.368, ч.1 ст.377 КПК України, вважає за необхідне до набрання вироком законної сили змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, який, на переконання суду, є достатнім для запобігання ризикам, визначеним ст.177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 17, 100, 124, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст. 62, ст. 63 Конституції України, ст. 5, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (зі змінами та доповненнями внесеними Протоколом № 11 від 11.05.1994 року, Протоколом № 14 від 13.05.2004 року), суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 ч. 1 ст.263 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно дост.75 КК Українизвільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, поклавши на засудженого обов`язки відповідно до ч.1ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, поклавши на нього обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

ОСОБА_3 роз`яснити, що в разі невиконання перерахованих обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після проголошення вироку негайно, з-під варти де він тримається в ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор".

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, до строку позбавлення волі ОСОБА_3 зарахувати строк попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення один день позбавлення волі, за період з 02.07.2024 до 11.10.2024.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 ч. 1 ст.263 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно дост.75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування призначеногопокарання звипробуванням строкомна 2(два) роки, поклавши на засуджену обов`язки відповідно до ч.1ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Кіровоградського НДЕКЦ МВС України процесуальні витрати за проведення судової вибухо-технічної експертизи в сумі 10601 ( десять тисяч шістсот одна) гривня 92 копійки.

Речові докази: залишки гранати Ф-1 та РГД-5 , які зберігаються в камері речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області знищити після набрання вироком законної сили; грошові кошти в сумі 3000,00 грн, які зберігаються в камері речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області повернути до державного бюджету.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя ОСОБА_9