Рішення

від 10.09.2024 по справі 713/3415/12

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/3415/12

Провадження № 2-о/309/174/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Довжанин М.М.

присяжних Липчей О. Ю., Барзул Н. М.

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_1

адвоката Грицак Я. В.

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Горінчівської сільської ради та ОСОБА_3 , про заміну опікуна над недієздатною особою та продовження дії рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Хустського районного суду Закарпатської області із заявою про заміну опікуна та продовження строку дії рішення Хустського районного суду. В обґрунтування вимог зазначає, що рішенням Хустського районного суду від 22.01.2013 ОСОБА_4 визнано недієздатним та встановлено над ним опіку. Опікуном ОСОБА_4 призначено ОСОБА_2 . Строк дії рішення визначено 2 роки. ОСОБА_4 надалі страждає хронічним психічним розладом. Однак, після ухвалення рішення у ОСОБА_2 погіршився стан здоров`я та вона надалі не має можливості бути опікуном. У зв`язку з чим вона звернулася до органу опіки та піклування із заявою про звільнення її від покладених на неї обов`язків та призначити опікуном родича ОСОБА_3 . Органом опіки та піклування було розглянуто дане питання та затверджено висновок про доцільність звільнення ОСОБА_2 від обов`язків опікуна та призначення опікуном ОСОБА_3 .

Посилаючись на викладене, просить суд: звільнити ОСОБА_2 від обов`язків опікуна над недієздатним ОСОБА_4 . Призначити ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_4 . Продовжити строк дії рішення Хустського районного суду, оскільки ОСОБА_3 продовжує хворіти психічною хворобою.

В судове засідання представник заявника подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити. Вказує, що за рішенням суду ОСОБА_4 визнаний недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено ОСОБА_2 опікуном. Наразі ОСОБА_4 продовжує хворіти, що підтверджується висновком судової психіатричної експертизи. Однак після призначення ОСОБА_2 опікуном, у неї виявили захворювання, внаслідок якого вона не має можливості виконувати обов`язки опікуна. Вона звернулася до органу опіки та піклування про заміну опікуна на ОСОБА_3 , який проживає разом з ним все життя позаяк є його братом.

Заінтересована особа ОСОБА_3 проти задоволення заяви не заперечував. Подав заяву відповідно до якої просив заяву ОСОБА_2 задоволити в повному обсязі.

У судове засідання представник заінтересованої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Горінчівської сільської ради не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без її участі.

Адвокат Грицак Я. В., який представляє інтереси хворого ОСОБА_3 , подав суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_4 .

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 22.01.2013 визнано ОСОБА_4 недієздатним та встановлено над ним опіку.

Призначено ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_4 . Строк дії рішення визначено тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.

За змістом ст.300 ЦПК України у рішенні суду про визнання особи недієздатною слід визначити строк його дії, який не може перевищити двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку який не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30 серпня 2013 року набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що у цій справі відсутність у заявниці можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призвела до того, що це питання не розглядалося судами взагалі. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні зазначив, що «відсутність судового розгляду цього питання, яке серйозно вплинуло на численні аспекти життя заявниці, не можна виправдати легітимними цілями, що лежать в основі обмеження доступу до суду осіб, визнаних недієздатними» (п.40). За таких обставин Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що ситуація, в якій опинилася заявниця, призвела до відмови у правосудді щодо можливості забезпечення перегляду її цивільної дієздатності, тобто було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

15.12.2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу. Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК передбачається періодичний судовий контроль за наявністю продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), «Штукатуров проти Росії» (2008), адже ч.6 ст.300 ЦПК України встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у 2 роки).

Під час розгляду справи установлено, що згідно висновку судово-психіатричної експертизи №291 від 24.07.2024 року, проведеною Закарпатською філією судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я», ОСОБА_4 на даний час виявляє ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді помірної розумової відсталості, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Таким чином, встановлений ОСОБА_4 діагноз не змінився, що свідчить про те, що існують ознаки не усвідомлення ним своїх дій та можливості керувати ними, у зв`язку з чим це дає підстави суду дійти висновку про необхідність продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_4 недієздатною особою ще на два роки.

У поданій заяві ОСОБА_2 вказує, що має бажання звільнитися від обов`язків опікуна, оскільки за станом свого здоров`я вона не може повноцінно виконувати свої обов`язки, у зв`язку із чим просить призначити опікуном ОСОБА_3 .

Неможливість ОСОБА_2 здійснювати обов`язки опікуна підтверджена відповідним медичним документом, і вказана обставина (хвороба) виникла після призначення її опікуном. А отже наявні підстави для звільнення опікуна та відповідно призначення опікуном іншу особу.

У зв`язку з вищевказаним, ОСОБА_3 звернувся до органу опіки та піклування виконавчого комітету Горінчівської сільської ради із заявою щодо розгляду питання про призначення його опікуном ОСОБА_4 .

Також судом досліджено рішення виконавчого комітету Горінчівської сільської ради від 27.05.2024 про затвердження висновку опікунської ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування), яким запропоновано звільнити ОСОБА_2 від обов`язків опікуна над недієздатним ОСОБА_4 та призначити ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_4 .

Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування і такий висновок суду надано.

Також суд враховує, що під час судового розгляду встановлено обставини визначені ст. ст. 63, 67 ЦК України, які є необхідними для можливості призначення фізичної особи опікуном, а саме: встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_4 тривалий час, у повній мірі володіє інформацією про специфіку його хвороби та знає такі особливості, зокрема яким чином необхідно за ним наглядати. А тому на думку суду ОСОБА_3 зможе забезпечити нормальне життєзабезпечення підопічного, та має можливості виконувати обов`язки опікуна.

Суд враховує також і те, що не встановлено інших більш близьких родичів ОСОБА_4 , які згідно довідки про склад сім`ї зареєстровані разом з ним, які б мали реальну фізичну можливість здійснювати обов`язки опікуна над ОСОБА_4 , який наразі є дорослим хлопцем та відповідно для догляду над ним є необхідним наявність у опікуна певної фізичної сили (зокрема для здійснення санітарно-гігієнічних процедур).

За встановлених обставин, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 60, 62, 63, 67 ЦК, України, ст.ст.10,12,81,259,263,264,265,268,273,293,300,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Горінчівської сільської ради та ОСОБА_3 , про заміну опікуна над недієздатною особою та продовження строку дії строку рішення задовольнити.

Продовжити строк дії рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 22.01.2013 року про визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна строком на два роки з дня набрання рішенням законної сили.

Звільнити ОСОБА_2 від обов`язків опікуна над недієздатним ОСОБА_4 .

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.

присяжні Липчей О. Ю.

Барзул Н. М.