Ухвала

від 11.10.2024 по справі 733/2207/24

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/507/24

Єдиний унікальний №733/2207/24

Ухвала

11 жовтня 2024 року м. Ічня

Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Т.В. Карапиш, розглянувши матеріали позовної заяви, які надійшли від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Чернігівський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про поділ спільного майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Чернігівський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про поділ спільного майна.

Відповідно ст. 187 ЦПК Українисуд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України.

Але вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що відповідно до ст. 185 ЦПК України, дану позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України,позовна заява має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позивачем порушені вимоги п. 3 ч. 3 ст. 175 КК України та не зазначено в позовній заяві ціну позову.

Також при поданні позовної заяви позивачем не сплачений судовий збір із посиланням на те, що він є учасником бойових дій та відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановленіЗаконом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За змістомстатті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу»особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу».

У вказаному судовому рішенні Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав як учасників бойових дій.

Також наведена правова позиція міститься у висновках Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону № 3674-VI, викладених, зокрема, у постанові від 09.10.2019 (справа № 9901/311/19), постанові від 20.01.2021 (справа №9901/258/20), в ухвалі від 06.05.2020 (справа № 9901/70/20, провадження №11_128заі20), у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.11.2019 (справа №285/3858/17).

Верховний Суд зазначив, що зміст пункту 13 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір»в сукупності з частиною 2статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу»вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх категорій спорів. Питання поділу спільного майна подружжя не пов`язане з наявністю та/або відсутністю у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Позовна заява ОСОБА_1 про поділ спільного майна не пов`язана з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій. Відповідно, позивач за даним позовом не звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»у редакціїЗакону України від 06.12.2016 р. №1774-VIII) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2 ч. 2ст.4ЗУ «Просудовий збір» у редакції Закону України від 06.12.2016 р. №1774-VIII) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: із позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ЗгідноЗакону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2024 року складає 3 028 грн.

Позивачем в позовній заяві зазначено ціну позову в сумі 420862,20 грн., а тому розмір судового збору становить 4208,62 грн., який необхідно сплатити в дохід держави (отримувач: ГУК в Черніг.обл/тг м. Ічня/22030101, код ЄДРПОУ: 37972475, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), № рах. (IBAN) UA818999980313151206000025669), надавши суду квитанцію про сплату судового збору.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України,позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Усупереч викладеному, позовна заява ОСОБА_1 не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідачки.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1ст.185 ЦПК України).

За таких обставин, позовну заяву відповідно до ст. 185 ЦПК України необхідно залишити без руху і надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали. Одночасно повідомити останнього, що у разі усунення недоліків у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Напідставі наведеного,керуючись ст.ст.175,185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Чернігівський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі про поділ спільного майна, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається останньому.

Ухвала негайно набирає законної сили і не може бути оскаржена у апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя Т. В. Карапиш