Постанова

від 11.10.2024 по справі 4-16/11

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

11 жовтня 2024 року Провадження № 4/932/1/24

Справа № 4-16/11

ПОСТАНОВА

іменем УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро скаргу ОСОБА_3 на дії та бездіяльність ВВБ в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України при розгляді його заяви від 15.11.2010, адресованої Міністру внутрішніх справ України, -

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_3 на дії та бездіяльність ВВБ в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України при розгляді його заяви від 15.11.2010. В обгрунтування скарги заявник зазначив, що листом від 09.12.2010 начальник ВВБ в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України повідомив йому про перевірку за дорученням МВС України скарги заявника та проведення службого розслідування. Цим же листом повідомлено про раніше проведені перевірки, за матеріалами яких прокурорм прийняті постанови про відмову у порушенні кримінальних справ. Також роз`яснено, що у відповідності із Законом України «Про міліцію» міліція зобов`язана виконувати постанови судів і тому співробітники Красногвардійського РВ ДМУ виконували постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29.07.2010 про арешт заявника та постанову цього ж суду про забеспечення явки заявника до місця проведення СПЕ в м.Запоріжжя. Вважає вказані дії та бездіяльність ВВБ в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України незаконими, так як МВС України було направлена заява про злочин, вчинений організованою групою суддів, прокурорів та міліціонерами. Однак, його звернення не вивчено, перевірка викладених фактів не проводилась. При цьому, жодна з постанов про відмову у порушенні кримінальної справи не набрала чинності. Посилання ВВБ в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України у своєму листі на ст.403 КПК України є неправомірним. Викрадання заявника 29.07.2010 працівниками міліції було вчинено до винесення постанови суда про арешт, при цьому, постанова про затримання була відсутня. Крім того, постанова Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська не містила даних про необхідність забеспечення працівниками правоохороних органів явки заявника до місця проведення судово-психіатричної експертизи в м.Запоріжжя. Просить визнати незаконим самостійний розгляд заяви від 15.11.2010, адресованої заявником до МВС України, зобов`язати ВВБ в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України, у рамках його компетенції, провести перевірку оформлення щодо нього протоколу від 25.11.2009 про нібито вчинення дрібного хуліганства біля будинку АДРЕСА_1 , зобов`язати перевірити, в рамках компетенції, обставини викрадення 29.07.2010 працівниками міліції на подвір`ї будинку АДРЕСА_2 та 03.08.2010 з місць відбування незаконого арешту з направленням отриманих результатів до Генеральної прокуратури України, зобов`язати направити отримані матеріали для подальшої оперативної розробки організованної злочиної групи суддів, прокурорів та міліціонерів до ДУБОЗ МВС України та центральний апарат свого відомтсва для вирішення кадрових та організаційних питань за фактом співучасті керівних працівників МВС у злочинній діяльності, а також зобов`язати виконати вимоги п.3 ч.2 ст.97 КПК України.

У судове засідання прокурор та заявник не з`явилися, про день, час та місце розгляду скарги повідомлені, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе розглянути скаргу у їх відсутність.

Під час розгляду скарги у судовому засіданні заявник ОСОБА_3 просив скаргу задовольнити, обставини викладені у скарзі підтвердив та просив направити його заяву про злочин до САП або НАБУ.

Вислухавши заявника, дослідивши скаргу та матеріали, суд вважає необхідним скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення з наступних підстав.

13 грудня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргую на дії та бездіяльність ВВБ в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України при розгляді його заяви від 15.11.2010 в порядку КПК України (в редакції 1960 року).

Кримінально-процесуальний кодекс України (в редакції 1960 року) не передбачав розгляд скарг на дії або бездіяльність суб`єктів владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчиненні або підготовлювані злочини.

В рішенні Конституційного суду України від 14.12.2011 № 19/рп/2011 зазначено, що вказані питання суди повинні розглядати і вирішувати у рамках кримінального судочинства.

Законом України від 13.04.2012 прийнятий Кримінально-процесуальний кодекс України в новій редакції, який набрав чинності 20.11.2012.

Кримінально-процесуальним кодексом України (в редакції 2012 року) питання розгляду судами скарг щодо бездіяльності посадових осіб правоохороних органів стосовно не порушення кримінальних справ за заявами громадян про злочин в порядку КПК Ураїни 1960 року не врегульоване.

Відповідно ст.214 КПК України (в редакції 2012 року), слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно п.3 Перехідних положень КПК України (в редакції 2012 року), заяви та повідомлення про злочин, які надійшли до органів дізнання, слідчих, прокурорів до набрання чинності цим Кодексом і по яким не прийнято рішення про порушення кримінальної справи або про відмову у порушенні кримінальної справи, передаються органам досудового розслідування згідно з цим Кодексом для початку досудового розслідування в порядку, встановленому цим кодексом.

Відповідно ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України.

Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_3 звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з заявою від 15.11.2010, в якій виклав обставини щодо складання відносно нього адміністративних протоколів, про його затримання та викрадення працівниками міліції.

Листом від 09.12.2010 ВВБ в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України ОСОБА_3 повідомлено про перевірку його заяви від 15.11.2010 та проведення службого розслідування. Цим же листом повідомлено про раніше проведені перевірки, за матеріалами яких прокурорм прийняті постанови про відмову у порушенні кримінальних справ. Окрім цього, роз`яснено, що у відповідності із Законом України «Про міліцію» працівники Красногвардійського РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області виконували постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29.07.2010 про арешт заявника, а також постанову цього суду про забеспечення явки заявника до місця проведення СПЕ в м.Запоріжжя.

Відповідно наданих заявником суду витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо викладених у заяві ОСОБА_3 фактах, належним органом в порядку КПК України в редакції 2012 року, порушено кримінальне провадження №42018040000000185 від 22.02.2018 за ч.1 ст.151 КК України; кримінальне провадження №42019040000000265 від 23.04.2019 за ч.1 ст.365 КК України; кримінальне провадження №42019040000000264 від 23.04.2019 за ч.1 ст.367 КК України; кримінальне провадження №42019040000000263 від 23.04.2019 за ч.1 ст.371 КК України; кримінальне провадження №42019040000000262 від 23.04.2019 за ч.1 ст.371 КК України; кримінальне провадження №42019040000000261 від 23.04.2019 за ч.1 ст.366 КК України; кримінальне провадження №42019040000000260 від 23.04.2019 за ч.1 ст.371 КК України; кримінальне провадження №42019040000000259 від 23.04.2019 за ч.1 ст.371 КК України; кримінальне провадження №42019040000000258 від 23.04.2019 за ч.1 ст.371 КК України; кримінальне провадження №42019040000000257 від 23.04.2019 за ч.1 ст.367 КК України; кримінальне провадження №42019040000000256 від 23.04.2019 за ч.1 ст.365 КК України; кримінальне провадження №42019040000000255 від 23.04.2019 за ч.2 ст.365 КК України; кримінальне провадження №42019040000000254 від 23.04.2019 за ч.1 ст.365 КК України; кримінальне провадження №42019040000000253 від 23.04.2019 за ч.1 ст.371 КК України; кримінальне провадження №42019040000000131 від 06.03.2019 за ч.1 ст.375 КК України; кримінальне провадження №42019040000000132 від 06.03.2019 за ч.1 ст.366 КК України.

На підставі викладеного, враховуючи, що за фактами, викладеними у заяві ОСОБА_3 про вчинення злочину від 15.11.2010, яка була подана до МВС України, порушені кримінальні провадження, а відповідно діючого законодавства, справа не може бути порушена двічі за тим же самим фактом, право заявника щодо порушення кримінального провадження, у зв`язку з вчиненням щодо останнього кримінального правопорушення, реалізовано, суд вважає необхідним скаргу ОСОБА_3 на дії та бездіяльність ВВБ в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України залишити без задоволення.

Вирішуючи клопотання заявника про направлення його заяви про злочин до САП або НАБУ, суд вважає його необгрунтованим, так як вирішення питань підслідності кримінальних правопорушень не входить до компетенціїї суду.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), ст.ст.7, 9 КПК України, Перехідними положеннями КПК України (в редакції 2012 року) суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 щодо дій та бездіяльність ВВБ в Дніпропетровській області СВБ ГУБОЗ МВС України при розгляді його заяви від 15.11.2010 та клопотання про направлення його заяви про злочин від 15.11.2010 до САП або НАБУ, - залишити без звдоволення.

На постанову може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя

Бабушкінського районного суду ОСОБА_1

м.Дніпропетровська