Справа №201/12414//24
Провадження №1-кс/201/4307/2024
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу представника АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 на бездіяльність СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 02.10.2024 року, -
ВСТАНОВИВ:
07 жовтня 2024 року представник АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з даною скаргою на бездіяльність ВП №5 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 02 жовтня 2024 року вх. №12292, просить зобов`язати уповноважених осіб ВП № 5 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за цією заявою.
В обґрунтуванняскарги заявникпосилається нате,що 02.10.2024року доВП №5ДРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті,в порядкуст.214КПК України,АТ КБ"Приватбанк"(кодЄДРПОУ 14360570)було поданозаяву провчинення злочинуза ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ч.4ст.190КК Українивідносно клієнтабанку ТОВ"НИВАТУР"(кодЄДРПОУ 24872970)та колишніхпосадових осібПАТ КБ"Приватбанк",щодо вчиненнязлочинів приотриманні кредитнихкоштів банкуна суму20838211грн.,що заздалегідьне підлягалиповерненню.Повідомлення прокримінальне правопорушення,було спрямованодо канцеляріїВП №5ДРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті прощо євідповідна відміткана копіїзаяви провчинення злочину,проотримання.Станом на07.10.09.2024року вищевказаназаява прокримінальне правопорушення,залишається нерозглянутою,в тойчас,як ч.1ст.214КПК Українивстановлено,що слідчийзобов`язаний невідкладно,але непізніше 24годин післяподання заявипро вчиненекримінальне правопорушення,внести відомостідо ЄРДРта розпочатидосудове слідство.Жодних дій,спрямованих навнесення наданихвідомостей доЄдиного реєструдосудових розслідуваньта здійсненнядосудового слідства,слідчим невчинялося.Ані заявник,ані йогопредставник жоднихвідповідей неотримували,хоча узаяві зазначалися усі реквізити за якими можна було повідомити про розгляд заяви, отже уповноважені особи (слідчі) ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області допустили бездіяльність, яку заявник і оскаржує.
Заявник у судове засідання не з`явився, у своїй скарзі просив розглянути її без його участі та скаргу задовольнити. У зв`язку із чим, враховуючи положення ч.6 ст.9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст.28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник Відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на вказане, враховуючи принцип диспозитивності, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності осіб, які не з`явились, на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 107 КПК України у зв`язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Із наданих документів вбачається, що дійсно 02.10.2024 року до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, в порядку ст. 214 КПК України, представником АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) ОСОБА_4 було подано заяву про вчинення злочину за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України відносно клієнта банку ТОВ "НИВА ТУР" (код ЄДРПОУ 24872970) та колишніх посадових осіб ПАТ КБ "Приватбанк", щодо вчинення злочинів при отриманні кредитних коштів банку на суму 20 838 211 грн., що заздалегідь не підлягали поверненню (вх. №12292 від 02 жовтня 2024 року).
При цьомузаявник пославсяна те,що наданий часАТ КБ"Приватбанк"стали відоміданні,які вказуютьна фактвчинення кримінальногоправопорушення збоку колишніхпосадових осібПАТ КБ"Приватбанк ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та посадовихосіб ТОВ"НИВАТУР"(кодЄДРПОУ 24872970),передбаченого ч.4ст.190,ч.5ст.191,ч.2ст.364-1,ч.1,4ст.358КК України,що полягаєв злочиннійсхемі виведеннята отриманнікредитних коштівбанку насуму 20838211грн.,що заздалегідьне підлягалиповерненню,за наступнихобставин.Станом на2014рік,зазначені посадовіособи Банку,під часвидачі кредитів,в порушеннявимог внутрішньо-банківськихнормативних документів,а саме:Руководство покредитным процедурамвід 2014року,Керівництво зкредитних процедурвід 2014року,Руководство покредитным процедурамвід 2016року,Методика определениясправедливой стоимостиобеспечения від2014року,Положение омониторинге залоговогоимущества від2014року,а такожст.348Господарського кодексуУкраїни,ст.49Закону України«Про банкита банківськудіяльність»,п.2.4Глави 2Постанови НБУNo23від 25.01.2012,розділу 2«Основні принципикредитування» Керівництвапо кредитнихпроцедурах ПАТКБ «Приватбанк»,ніяким чиномне ініціювалита неорганізували збірБанком інформації,необхідної дляоцінки кредитоспроможностіпозичальника,не ініціювалита неорганізували здійсненняаналізу платоспроможностіпозичальника,не перевірилийого кредитоспроможністьта наявністьзабезпечення кредитів,не здійсниливиявлення (ідентифікацію),оцінку,контроль зааналізом кредитоспроможності,моніторингом ризиків,ділової репутації,тощо стосовнопозичальника,наявності забезпеченнякредитів таспроможності поверненняБанку тілата відсотківкредитних коштів.Зазначені колишніпосадові особиПАТ КБ«Приваггбанк» приймалинезаконні рішеннящодо видачікредитних коштівв сумі20838211грн. під заставу нематеріальних активів, яким, в свою чергу не надано грошової оцінки шляхом проведення фінансового стану клієнта та заставного майна, що виступало предметом забезпечення боргових зобов`язань, тим самим спричинивши Банку збитки в особливо великих розмірах. Разом з тим, на момент видачі кредитних коштів (реструктуризації раніше узятих кредитів), активи, а також грошові кошти від поточної діяльності ТОВ «НИВА ТУР» (код ЄДРПОУ 24872970), не відповідали критерію платоспроможності боржника, оскільки фінансові показники на момент видачі кредиту взагалі знівільовували критерій економічної доцільності видачі кредитних коштів. В кредитній справі по договору №2Н007Г від 05.06.2014 та №2Н008Г від 05.06.2014 відсутні документи, що підтверджували реальну вартість предмету застави, а також реальної вартості активів ТОВ «НИВА ТУР» (код ЄДРПОУ 24872970), що надало б можливість банку зробити висновок про економічну доцільність видачі кредитних коштів та здійснити економічне прогнозування ймовірності повернення застави, або здійснення стягнення щодо предмету застави у разі не виплати кредитних коштів з боку боржника. Таким чином, головною метою оформлення кредитного №2Н007Г від 05.06.2014 та №2Н008Г від 05.06.2014 договору було заволодіння грошовими коштами в сумі 20838211 грн. Станом на 2024 рік кредитні кошти в сумі 20838211 грн. (включаючи тіло, відсотки, пеня по кредиту)., не були повернуті Банку. Під час видачі кредитних коштів, посадовими особами Банку не отримуючи жодних експертних висновків, відносно фінансово-господарського стану клієнта - ТОВ «НИВА ТУР» (код ЄДРПОУ 24872970), не враховуючи, а також не проводячи фінансову експертизу активів боржника, прийнято незаконне рішення щодо надання кредиту в сумі 20838211 грн.
Заявник звертає особливу увагу на той факт, що відповідно до рішення кредитного комітету, що приймалося колишніми посадовими особами Банку, були прийняті ряд незаконних рішень, а саме під час проведення процедури кредитування були виключені обов`язкові процедури та вимоги, що є імперативними під час прийняття зазначеного рішення, що полягали у Виключенні Вимог щодо фотофіксації укладення договору, не наданні презентації відносно виключення щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення кредиту, виключено погодження з боку Служби безпеки Банку відносно реструктуризації боргу, виключено надання висновку з боку напрямку Credit collection, виключено надання висновку з боку юридичного департаменту Банку, виключено рішення щодо погодження рішення про реструктуризацію боргу з Членами правління Банку, та ряд інших рішень, без яких надання кредитних коштів в сумі 20838211 грн. грн. являється незаконним.
В свою чергу, рішення про видачу кредиту приймалося колишніми посадовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що полягало не лише у прийнятті рішення та підписанні першочергових кредитних договорів, але й подальшій видачі кредитних коштів. Відтак, посадовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «НИВА ТУР» (код ЄДРПОУ 24872970). були вчиненні діяння спрямовані на незаконне збагачення, що полягало у розробленні та реалізації шахрайської схеми, виведенні та заволодіння грошових активів банку, шляхом укладення кредитного договору як способу незаконного заволодіння грошовими коштами в загальній сумі 20838211 грн. (включаючи тіло, відсотки, пеня по кредиту).
На час розгляду даної справи відомостей про внесення зазначеної заяви до ЄРДР в розпорядження слідчого судді не надано.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч.2 ст.214 КПК України,досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Водночас, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за повідомленням, є саме наявність у цьому повідомленні обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження №51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
В даномувипадку,у заявіпро вчиненнякримінального правопорушеннязаявник посилаєтьсяна те,що колишніпосадові особи ПАТ КБ «Приватбанк» вчинили незаконні дії щодо видачі кредиту, однак сам по собі факт надання такого кредиту ТОВ «НИВА ТУР» (код ЄДРПОУ 24872970) свідчить про те, що посадові особи Банку, від яких залежала його видача, діяли в межах повноважень, наданих їм тодішніми власниками ПАТ КБ «Приватбанк», інакше би видача кредиту не відбулася, однак останні ніяких претензій з цього приводу не пред`являють. Доказів щодо наявності повноважень на представництво інтересів колишніх власників ПАТ КБ «Приватбанк», заявник не надав, одночасно з цим, не обґрунтував, які ж саме інтереси теперішніх власників цього Банку порушені, та який зв`язок таких порушень із діями зазначених осіб має місце, не зазначив.
Водночас, відповідно до положень ст. 190 КК України, об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення його в оману. Таким чином, обман може мати як активний (повідомлення неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події), так і пасивний (умисне замовчування юридично значимої інформації) характер.
Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого: для заволодіння чужим майном чи правом на нього винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником чи володільцем майна.
На думку слідчого судді, неповернення отриманого кредиту у встановлені договором строки або не виконання умов кредитного договору в інший спосіб не є підтвердженням скоєння правопорушення, а можливість стягнення заборгованості за кредитом врегульована положеннями господарського та цивільного законодавства.
Щодо нібито скоєння колишніми посадовими особами банку кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України, слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до положень ст.191 КК України, однією з обов`язкових ознак зазначеного злочину є те, що даний злочин характеризується прямим умислом і корисливим мотивом, але в заяві про вчинення кримінального правопорушення АТ КБ «Приватбанку», що надійшла до ВП№5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області 02.10.2024 року не наводиться жодної обставини щоб це підтверджували.
З об`єктивної сторони ст.191 КК передбачає три різні форми вчинення злочину: привласнення, розтрата чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Їх загальною ознакою є особливе відношення винного до майна, яким він заволодіває. Особа в цих випадках не є сторонньою для майна: воно їй ввірене, перебуває в її віданні або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо цього майна. Юридичною підставою для такого відношення винного до майна є цивільно-правові відносини, договірні відносини, спеціальне доручення, службові повноваження. Іншими словами, суб`єкт злочину здійснює повноваження щодо майна на законній підставі: наділений правомочністю щодо розпорядження, управління, доставки, зберігання майна тощо.
На переконання слідчого судді повідомлення АТ КБ «Приватбанк» обґрунтоване суб`єктивним висновком заявника з його особистих міркувань та припущень щодо вчинення кримінального правопорушення та відносно подій, пов`язаних із обставинами та передумовами видачі колишніми посадовими особами банку та отримання ТОВ «НІВА ТУР» кредитних коштів, та не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій за вищевказаними статтями.
При цьому слід звернути увагу на те, що підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик, а процес видачі та отримання кредиту і подальше його повернення є господарськими або цивільними правовідносинами.
За таких умов, на думку слідчого судді, у заяві представника АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) ОСОБА_11 від 02.10.2024 року, з якою він звернувся до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, в порядку ст.214 КПК України (вх. №12292), викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, оскільки це повідомлення не містить об`єктивних даних, які підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення, не містить це повідомлення й конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Сам факт подання заяви не може бути безумовною підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяв і повідомлень є наявність в них фактичних даних, які вказують на ознаки кримінального правопорушення.
У свою чергу, слідчий суддя не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб, в даному випадку уповноваженої особи (слідчого) ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про внесення відповідних відомостей до ЄРДР без підтвердження наявності в заяві про кримінальне правопорушення обставин, які б свідчили про наявність об`єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення.
Насамперед, бездіяльність наявна у тому випадку, коли дотримання прав та законних інтересів особи передбачає необхідність вчинення дій та прийняття певних рішень посадовою особою, у даному випадку це внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, проте посадова особа не вчиняє жодних дій, а в результаті чого не приймається відповідне рішення та не вчиняється певна процесуальна дія, тобто така бездіяльність зачіпає права та законні інтереси особи у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що заявник при зверненні до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, окрім іншого, повинен довести, що дійсно наявна дія/бездіяльність яку необхідно оскаржити. Так, при оскарженні бездіяльності слідчого, прокурора, дізнавача, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР заявник зобов`язаний довести, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення до відповідних уповноважених органів дійсно містилися всі об`єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).
Згідно з ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, підстави для внесення відомостей за заявою представника АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) ОСОБА_11 від 02.10.2024 року, з якою він звернувся до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, в порядку ст.214 КПК України (вх. №12292) до ЄРДР - відсутні. Ініціювання кримінального переслідування щодо зазначених осіб, за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу, та не відповідає приписам кримінального процесуального закону.
Враховуючи викладене, а також те, що уповноваженими особами ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області не була допущена бездіяльність, яка б виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, у задоволенні цієї скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 110, 214, 303- 307, 309, 395 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги представника АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 на бездіяльність СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 02.10.2024 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 14.10.2024 |
Номер документу | 122233654 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування бездіяльність слідчого, прокурора |
Кримінальне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Федоріщев С. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні