Рішення

від 09.10.2024 по справі 398/1788/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/1788/24

провадження №: 2/398/1724/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"09" жовтня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Борозні Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовною заявою Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКВ ГРУПП» про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності, договору суперфіцію, скасування державної реєстрації речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2024 року керівник Олександрійської окружної прокуратури в інтересах держави, звернувся до суду із позовом до Приютівської селищної ради, ОСОБА_1 та ТОВ «ЛКВ ГРУПП» про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності, договору суперфіцію, скасування державної реєстрації речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до п.п. 5,6 рішення Войнівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області № 286 від 25.04.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель ненаданих у власність або постійне користування в межах с. Войнівка (землі житлової та громадської забудови) за адресою: АДРЕСА_1 та передано вказану земельну ділянку безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3501124962014 від 26.06.2014 Управлінням Держземагенства в Олександрійському районі, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 26.06.2014 зареєстровано вказану земельну ділянку площею 0,2500 га, як землі житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) комунальної власності та присвоєно їй кадастровий номер 3520381800:51:000:0184.

В подальшому, на підставі договору суперфіцію від 30.08.2017 ОСОБА_1 передав в строкове платне користування TOB «ЛКВ ГРУПП земельну ділянку з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184 площею 0,2500 га для здійснення будівництва та подальшої експлуатації об`єктів нерухомості, інших господарських споруд, необхідних для їх обслуговування.

Спірна земельна ділянка знаходиться на території Войнівської сільської ради, яка після зміни адміністративно-територіального устрою увійшла до складу Приютівської об`єднаної територіальної громади Олександрійського району.

Публічна кадастрова карта України містить інформацію щодо розташування спірної земельної ділянки, з її викопіювання вбачається, що земельна ділянка із кадастровим номером 3520381800:51:000:0184 розташована в безпосередній близькості від Войнівського водосховища річки Інгулець (відстань від урізу води до спірної земельної ділянки менше 50 метрів).

Олександрійською окружною прокуратурою внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023122030000166 за ч. 1 ст. 364 КК України від 22.12.2023 за фактами порушення земельного законодавства при передачі (набутті) у приватну власність та в оренду земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184, площею 0,25 га, на території Приютівської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області.

В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 25.01.2024 проведено огляд місця події за участю спеціаліста, а саме сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_2 , під час якого оглянуто вказану земельну ділянку; встановлено, що вона є вільною від будь-якої забудови; обчислено її площу та підтверджено її місце розташування в прибережній захисній смузі Войнівського водосховища. Також визначено межі вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вирахувано, що площа перетину даної земельної ділянки з прибережною захисною смугою (ПЗС) становить 1917,67 кв.м. Тобто, 77% площі даної земельної ділянки становить прибережна захисна смуга.

Не зважаючи на те, що проект землеустрою не відповідав вимогам земельного законодавства, Войнівською сільською радою прийнято рішення №286 від 25.04.2014, яким затверджено даний проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 вищевказану земельну ділянку. Тобто, передача земельної ділянки у приватну власність була здійснена з порушенням вимог земельного законодавства.

Просить визнати незаконним та скасувати пункти 5, 6 рішення Войнівської сільської ради № 286 від 25.04.2014, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та передано безоплатно дану земельну ділянку у власність ОСОБА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності від 19.08.2014 №25765724 на земельну ділянку з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184, видане Реєстраційною службою Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області, на ім`я ОСОБА_1 ; скасувати державну реєстрацію речового права - права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184; визнати недійсним договір суперфіцію від 30.08.2017, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛКВ ГРУПП» про право забудови земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184; скасувати державну реєстрацію речового права - право забудови земельної ділянки (суперфіцій) ТОВ «ЛКВ ГРУПП» (код ЄДРПОУ: 39048165) на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184, площею 0,25 га, вчинену 26.06.2014 у Державному земельному кадастрі.

Ухвалою судді від 09.04.2024 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, копія якої була направлена сторонам та відповідачам визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачами у встановлений судом строк відзиви на позовну заяву не подано.

Ухвалою суду від 22.07.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Прокурор подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі, вирішення питання позовних вимог залишив на розсуд суду.

Відповідач Приютівська селищна рада у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідач ТОВ «ЛКВ ГРУПП» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити по справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно витягу з сайту YouControl Приютівська селищна рада та Войнівська селищна рада є органами місцевого самоврядування в Олександрійському районі Кіровоградської області (а.с. 17-18).

Згідно витягу з сайту YouControl ТОВ «ЛКВ ГРУПП» є підприємством, основний вид діяльності змішане сільське господарство (основний) (а.с.19-20).

Відповідно до копії рішення Приютівської селищної ради від 31.05.2018 № 14 розпочато реорганізацію Головківської, Войнівської, Протопопівської, Костянтинівської та Ізмайлівської сільських рад шляхом приєднання до Приютівської селищної ради (а.с.21-22).

Відповідно до пунктів 5, 6 рішення від 25.04.2014 № 286 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передачі у власність земельної ділянки» Войнівської сільської ради, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель ненаданих у власність або постійне користування в межах с. Войнівка, земель житлової та громадської забудови (під одно та двоповерховою житловою забудовою) Войнівської сільської ради загальною площею 0,25 га, з них: 0,25 га землі одно та двоповерхової житлової забудови, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23-24).

Згідно з копією договору суперфіції від 30.08.2017 року ОСОБА_1 передав у платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛКВ ГРУПП» земельну ділянку 0,2500 га, кадастровий номер 3520381800:51:000:0184, для здійснення будівництва об`єктів нерухомості, інших господарських споруд, необхідних для їх обслуговування та реконструкції існуючих будівель і споруд, на строк 49 років (а.с.25-29).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №368786328 від 06.03.2024, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3520381800:51:000:0184, загальна площа 0,2500 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 19.08.2014 №25765724, видане Реєстраційною службою Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області (номер відомостей про речове право: 6724794) (а.с.28).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №368786328 від 06.03.2024, право забудови земельної ділянки (суперфіцій) на земельну ділянку кадастровий номер 3520381800:51:000:0184, загальна площа 0,2500 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) належить товариству з обмеженою відповідальністю «ЛКВ ГРУПП» (код ЄДРПОУ: 39048165) на підставі договору про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) б\н від 30.08.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛКВ ГРУПП» (номер відомостей про речове право: 22089998) (а.с.28 зв).

Згідно з копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3501124962014 від 26.06.2014, земельна ділянка кадастровий номер 3520381800:51:000:0184, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: В.02.01; землі житлової та громадської забудови; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); комунальна власність; загальна площа 0,2500 га (а.с.30-32).

З копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вбачається, що ОСОБА_1 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.33-48).

Згідно з копією витягу з ЄРДР №42023122030000166 від 22.12.2023, Олександрійським РВП ГУНП в Кіровоградській області розпочато досудове розслідування кримінального провадження, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, щодо надання у приватну власність земельних ділянко Войнівської сільської ради, що можуть перебувати в прибережній захисній смузі Войнівського водосховища (а.с.60).

З копії протоколу огляду місця події від 25.01.2024 вбачається, що було здійснено огляд території с. Войнівка Приютівської ТГ Олександрійського району Кіровоградської області нижче вулиці Центральна, а саме ділянки землі з кадастровими номерами 3520381800:51:000:0182, 3520381800:51:000:0183, 3520381800:51:000:0184, 3520381800:51:000:0185 та встановлено, що їх місце розташування в прибережній захисній смузі Войнівського водосховища. Згідно схеми визначення площ перетину вказаних земельних ділянок з прибережної захисною смугою Войнівського водосховища (р. Інгулец) на території с. Войнівка Олександрійського району Кіровоградської області та Поконтурної відомості вирахування площ перетину вказаних земельних ділянок з прибережної захисною смугою вбачається, що площа перетину земельної ділянки кадастровий номер 3520381800:51:000:0184 з прибережною захисною смугою (ПЗС) становить 1917,67 кв. м. (а.с. 68-74).

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 ВК України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого, серед іншого, належать поверхневі води: водотоки (річки, струмки).

Частиною першою статті 58 ЗК України та статтею 4 ВК України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті річками, островами, а також прибережні захисні смуги вздовж цих річок.

Статтею 84 ЗК України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Пунктом 4 вказаної статті визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду.

Згідно зі статтею 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Зі змісту вказаних положень законодавства слідує, що віднесення земельних ділянок, зайнятих водними об`єктами, до земель водного фонду підтверджується самим фактом перебування їх під водним об`єктом і в межах прибережних захисних смуг.

Землі прибережної захисної смуги входять до складу земель водного фонду України, на яких хоча і не розташований водний об`єкт, але за своїм призначенням вони сприяють його функціонуванню.

Згідно з приписами статей 1, 88, 89 ВК України, статей 60, 61 ЗК України прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Ширина прибережних захисних смуг визначена частиною другою статті 88 ВК України, частиною другою статті 60 ЗК України та становить для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів від узрізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Частинами сьомою, восьмою статті 88 ВК України, частиною третьою статті 60 ЗК України передбачено, що розміри і межі природоохоронних зон встановлюються за окремими проектами землеустрою.

За статтями 1, 20, 50, 54 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів із використання та охорони земель, яким встановлюються межі об`єктів землеустрою.

Відповідно до пункту 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства природи України 05 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу у розмірі й межах, встановлених законодавством.

Водночас, відсутність цього проекту та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може розцінюватись як відсутність самої прибережної захисної смуги та можливість передавати у приватну власність ділянки, що підпадає під нормативно визначену стометрову метрову зону від урізу води.

Статтею 59 ЗК України встановлено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 га). Цією ж статтею встановлено вичерпний перелік видів функціонального використання земель водного фонду, для яких їх можуть передавати в користування громадян органи місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

Отже, законодавство України обмежувало безоплатне передання у приватну власність земель водного фонду випадком передання за рішенням уповноваженого органу тільки замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів).

Відповідно до частин другої, третьоїстатті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема,шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59цього Кодексу (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, провадження № 14-95цс18, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, провадження № 14-452цс18, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19, від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, провадження № 14-740цс19).Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом. За змістом наведених постанов та виходячи з обставин, встановлених у цих справах, зазначені висновки не застосовуються щодо заволодіння замкненими природними водоймами загальною площею до 3 гектарів, оскільки такі водойми можуть надаватися у власність приватним особам (стаття 59 ЗК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21).

Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що з огляду на зовнішні, об`єктивні, явні і видимі природні ознаки таких земельних ділянок «особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушеннямЗК України та Водного кодексуУкраїни треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, провадження № 14-452цс18, пункт, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19, від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, провадження № 14-740цс19).

За правилами ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить в тому числі: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно частин 1, 2 статті 20 ЗК України - віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам (п. а) ч. 1 ст. 21 ЗК України).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Пунктом 1 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 513, встановлено, що визначення виду угідь до формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, а також віднесення таких земельних ділянок до певної категорії може здійснюватися за результатами інвентаризації земель, проведеної за рішенням райдержадміністрацій за межами населених пунктів.

Згідно з п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів - сільських, селищних, міських рад, за їх межами - районних державних адміністрацій. Матеріали інвентаризації земель у такому разі підлягають погодженню в порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентаризації.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать і землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом. (ч. 1, п. г) ч. 4 ст. 83 ЗК України).

Згідно правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі №6- 16цс14 - згідно зі статтями 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду, та віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до статті 21 ЗК України, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

За змістом ч. 1, 2 ст. 3, ст. 4 ВК України, п. "а" ч. 1 ст. 58, ч. ч. 1 ст. 59, ст. 60, ч. 1 ст. 84 ЗК України, у редакціях на час виникнення правовідносин, землі під водними об`єктами, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст..ст. 125,126 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно вимог ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З протоколу огляду місця події від 25.01.2024, проведеного за участю спеціаліста: сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_2 , вбачається, що під час огляду земельних ділянок, кадастрові номери 3520381800:51:000:0182, 3520381800:51:000:0183, 3520381800:51:000:0184, 3520381800:51:000:0185 встановлено, що їх місце розташування в прибережній захисній смузі Войнівського водосховища.

Також згідно схеми визначення площ перетину вказаних земельних ділянок з прибережною захисною смугою Войнівського водосховища (р. Інгулец) на території с. Войнівка Олександрійського району Кіровоградської області та Поконтурної відомості вирахування площ перетину вказаних земельних ділянок з прибережною захисною смугою вбачається, що площа перетину земельної ділянки кадастровий номер 3520381800:51:000:0184 з прибережною захисною смугою (ПЗС) становить 1917,67 кв. м. (а.с. 68-74).

Відтак зазначені обставини щодо віднесення спірної земельної ділянки до вказаної категорії земель належним чином підтверджуються наявними у справі доказами.

Отже з вищевикладеного вбачається, що Войнівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області був порушений порядок надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, оскільки було недотримано вимоги чинного на той час законодавства.

Суд вважає встановленим, що спірна земельна ділянка, що передана відповідачу ОСОБА_1 у власність за оскаржуваним рішенням Войнівської сільської ради, належать до земель водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим (статті 20, 21, 60, 61 ЗК України та статті 88, 89 ВК України).

За таких обставин, позовні вимоги прокурора про визнання недійсними пунктів 5, 6 рішення Войнівської сільської ради № 286 від 25.04.2014, яким затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель ненаданих у власність або постійне користування в межах с. Войнівка (землі житлової та громадської забудови) за адресою: АДРЕСА_1 , та передано дану земельну ділянку безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту в частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Частиною 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.11.2020 року у справі №154/883/19.

Позовні вимоги прокурора про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації речового права - права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору суперфіцію від 30.08.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛКВ ГРУПП» про право забудови вказаної земельної ділянки, скасування державної реєстрації речового права - право забудови земельної ділянки (суперфіцій) ТОВ «ЛКВ ГРУПП» та скасування державної реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184, також підлягають задоволенню, оскільки видача свідоцтва про право власності, укладення договору суперфіцію та державна реєстрація земельної ділянки та речового права проведені на підставі оспорюваного рішення сільської ради, яке в судовому порядку визнається незаконним та скасовується.

В даному випадку позбавлення відповідача права власності на земельну ділянку відповідає інтересам суспільства.

Вжиття заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод відповідачів, крім як скасування незаконних рішень органу місцевого самоврядування, не передбачено законом. Втручання держави в особі органів прокуратури направлене на скасування неправомірного рішення щодо передачі земельної ділянки, які відносяться до земель водного фонду у приватну власність громадянам та державної реєстрації права власності є законним, оскільки переслідує «суспільний інтерес».

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКВ ГРУПП» про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності, договору суперфіцію, скасування державної реєстрації речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати пункти 5, 6 рішення Войнівської сільської ради № 286 від 25.04.2014, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель ненаданих у власність або постійне користування в межах с. Войнівка, землі житлової та громадської забудови Войнівської сільської ради, загальною площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 та передано безоплатно дану земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .

Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 19.08.2014 №25765724 на земельну ділянку з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184, виданого Реєстраційною службою Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області, на ім`я ОСОБА_1 .

Скасувати державнуреєстрацію речовогоправа -права власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №6724794 від 19.08.2014 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 434550035203), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір суперфіцію від 30.08.2017, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКВ ГРУПП» (код ЄДРПОУ: 39048165) про право забудови земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184.

Скасувати державну реєстрацію речового права - право забудови земельної ділянки (суперфіцій) товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКВ ГРУПП» (код ЄДРПОУ: 39048165) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №22089998 від 30.08.2017 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 434550035203), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3520381800:51:000:0184, площею 0,25 га, вчинену 26.06.2014 у Державному земельному кадастрі.

Стягнути з Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКВ ГРУПП» на користь Кіровоградської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в розмірі по 5046 (п`ять тисяч сорок шість) гривень 67 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.В. Молонова