Рішення

від 11.10.2024 по справі 711/1658/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1658/24

Номер провадження2/711/952/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Казидуб О.Г.

секретаря судового засідання: Шульга А.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача адвоката: Бобер Д.О.

представника відповідача- адвоката: Кушнір Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Черкаська районна державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ), третя особа Черкаська районна державна нотаріальна контора (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 255, код про усунення від права на спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 засвідчується, що помер ОСОБА_4 .

В день смерті відкрилась спадщина на належне йому майно (згідно довідки № 1128 від 05.10.2022, виданої виконкомом Руськополянської сільської ради ОСОБА_4 ), а саме: житловий будинок «А-І», прибудова «а», сарай-літня кухня гараж «Б»; гараж «Г»; навіс «Д»; літній душ-вбиральня «Е»; навіс «Є»; погріб «В», які побудовані до 1991 року згідно поданої заяви ОСОБА_4 , розташовані в АДРЕСА_3 (до перейменування згідно рішення Руськополянської сільської ради № 25-54/VIII від 15 грудня 2022 року - АДРЕСА_3 ). Право власності засвідчується Свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_3 від 18 березня 1996 року; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 7124985200:03:006:0157 площею 0,3638 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 05.04.2006, що підтверджується витягом із Державного земельного кадастру № НВ-7104968692017, набута у спадок після смерті ОСОБА_5 ; земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 7124983000:02:005:0274 площею 0,2411 га, розташована за адресою АДРЕСА_4 (до перейменування ОСОБА_6 ), згідно довідки № 375 від 20.08.2018, виданої виконкомом Дубіївської сільської ради, набута у спадок після смерті ОСОБА_7 , що засвідчується Свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Державним нотаріусом Черкаської районної нотаріальної контори 13 січня 2023 року заведено спадкову справу № 70139999 щодо спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є: дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 .

Зазначає, що у відповідності до виписки № 17738 від 05.10.2022 року ОСОБА_4 діагнастовано цироз печінки не вірусної етимології клас С по Чайлд-Пю, важкий прогресуюсий перебіг, в стадії декомпенсації. Портальна гіпертензія. Гепатоспленомегалія. Гостра печінково-клітинна недостатність ІІІ, термінальна. Печінкова енцефалопатія, тип А, ступінь 4. Рефрактерний асцит. Гостре пошкодження нирок. Гепаторенальний синдром. Анурія. Двобічний гідроторакс. Метаболічна кардіоміопатія, синусова тахірдія. СН 1. Хронічний гастродуоденіт в стадії загостреня. Ожиріння 2 ступеня, аліментарно-конституційно обумовлене.

При цьому зазначено наступний анемнез захворювання: хворіє з липня 2022 року, коли вперше було діагнастовано цироз печінки. Лікувався в обласній лікарні, в терапевтичному відділенні радіаційного захисту населення. В серпні 2022 року консультація в умовах ДУ «Національного інституту хірургії і траспотології ім. Шалімова» з приводу трансплатації печінки. Був оглянутий і проконсультований хірургом і гастроентерологом інституту. 14.09.2022 року лікування в умовах клініки еферентної терапії лікаря Чорномиза. Пацієнт приймав підтримуюче лікування. За останній тиждень стан погіршувався у вигляді наростання слабкості, сонливості, задишки. За останню добу стан різко погіршився у вигляді наростання задишки, зменшення сечі, наростання сонливості. Доставлений бригадою швидкої допомоги в приймальне відділення. Оглянутий кардіологом, лікарем прийцмального відділення, анестезіологом реаніматологом, гастроенерологом. В умовах приймального відділення розпочата киснева терапія. Враховуючи важкий стан пацієнта госпіталізований в відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Вказані обставини підтверджуються й іншою медичною документацією, а сме: результатом біохімичного дослідження № 143/10400 від 09.08.2022 КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради»; результатом досліджень від 13.08.2022 № 3007013385 Медичного закладу ТОВ «Сінево Україна»; результатом ультразвокового дослідження органів черевної порожнини та заочеревинного простору № 107514 від 25.08.2022 Медичного центру «Євромед»; результатом спіральної мултидетектроної компютерної томографії органів грудної, черевної порожнини, заочеревинного простору, тазу від 22.08.2022, акт надання послуг № 6586 від 22.08.2022 Діагностичного центру «Медіскан»; діагнозом гастроентеролога від 24.08.2022; результатами досліджень № 06119036 від 25.08.2022 Діагностичного центру «Лабсервіс»; результатами досліджень № 06119035 від 25.08.2022 Діагностичного центру «Лабсервіс»; результатами досліджень № 06118999 від 23.08.2022 Діагностичного центру «Лабсервіс»; консультаційним висновком спеціаліста від 01.09.2022 Державної установи «Національний інститут хірургії та транслантології імені О.О. Шалвмова» Національної академії меедичних наук України; результатами ультразвукового дослідження черевної порожнини від 02.09.2022 ПП ЛДЦ «Клініка еферентної терапії»; консультативним заключенням від 02.09.2022 ПП ОЛДЦ «Клініка еферентної терапії»; результатами біохімічного аналізу крові від 08.09.2022 ПП ЛДЦ «Клініка еферентної терапії».

Вказує, що відповідач достеменно знав з розмов з позивачкою про хворобу батька, однак, умисно уникнув від надання матеріальної чи іншої допомоги спадкодавцю, оскільки, ним не вчинено жодних дій для допомоги батьку, обов`язок допомагати якому випливає з положень СК України.

Так лікування спадкодавця потребувало значної суми коштів, які в повному обсязі сплачувались позивачкою, яка в силу віку є пенсіонеркою та не має значного доходу..

Зокрема, понесено наступні витрати на лікування: фіскальним чеком № QJzhLg3cOWE від 13.08.2022 на суму 2596 грн. 00 коп.; актом надання послуг № 6586 від 22.08.2022 на суму 3300 грн. 00 коп.; квитанціями про сплату послуг № 06119036 від 25.08.2022 на суму 950 грн. 00 коп.; квитанцією про сплату послуг № 06119035 від 25.08.2022 року на суму 100 грн. 00 коп.; квитанцією про сплату послуг № 06118999 від 23.08.2022 року на суму 190 грн. 00 коп.; фіскальним чеком № 0000012689 від 02.09.2022 на суму 800 грн. 00 коп.; довідкою від 29.02.2022, виданою на підтвердження оплати ОСОБА_1 лікування ОСОБА_4 у сумі 2700 доларів США; актом виконаних робіт № 09/09 від 09.09.2022, вартість послуг 16800 грн. 00 коп.

Крім того, організація догляду за спадкодавцем, транспортування його на лікування та огляди до м. Київ потребувала ще й фізичної допомоги, яку міг надати син спадкодавця відповідач, однак, від виконання такого обовязку ухилився.

На момент виявлення хвороби у спадкодавця та виникнення необхідності в наданні допомоги відповідач проживав та працював на території Республіки Польща де отримував дохід, частину якого міг направити на допомогу батькові.

Крім того, міг повернутися на територію України для догляду за хворим батьком.

Просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , стягнути з відповідача судові витрати.

01 березня 2024 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

17 квітня 2024 року через канцелярію суду від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву, в якому адвокат Кушнір Тетяна Володимирівна, яка діє в інтересах відповідача, просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

22 квітня 2024 року ухвалою суду витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання державного кордону України в будь-якому напрямку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з 01 січня 2019 року по 2024 рік, включно.

03 травня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задоволити. Зазначає, що вона зверталась до відповідача і просила не трогати будинок, оскільки вона в ньому прожила 25 років. Вона з померлим ОСОБА_4 прожила в цивільному шлюбі з 1998 року по 2007 рік, а з 2007 року по день смерті прожили в офіційному шлюбі. Вказує, що коли вона влітку 2022 року подзвонила до відповідача і сказала, що батько захворів, то він ніяк не відреагував. Коли батько був хворий, син ні одного разу не набрав і не запитав як його справи. На її думку, діти так не вчиняють. Вказує, що батько був дуже ображений на те, що відповідач одружився в м. Черкаси і навіть не покликав на своє весілля. Були такі випадки, що коли ОСОБА_4 вже захворів, то він падав і втрачав свідомість, їй було важко його піднімати. Останнє, що вона встигла зробити для нього це підсадку стволових клітин. Померлий їй казав, що вона «тринкає» всі гроші, а їй ніхто не допомагав, навіть, моральною підтримкою. Фінансова допомога була необхідною з самого початку. Вона возила його на крапельниці, проте, йому ставало все гірше і гірше. Йому їсти можна було тільки все печене. Вони об`їздили всі клініки в м. Києві і всі відмовлялися його лікувати, казали, що це «бомба замедленного действия». Потім вони знайшли клініку « ОСОБА_8 » і там його лікували, чистили кров. Останні три місяці він був в безпорадному стані, на її думку, син міг би хоча б набрати по телефону і спитати у батька як його справи. Батько постійно сам телефонував до сина. Після одруження ОСОБА_9 вони всі разом непогано між собою спілкувались, відповідач не один раз лдо них приїзжав, відповідач привозив їм подарунки з Польщі, привозив ковбасу та алкоголь. Померлий не повідомляв сина про стан свого здоров`я. Останній час померлий взагалі не працював.

Адвокат Бобер Денис Олександрович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задоволити. Зазначив, що безпорадний стан ОСОБА_4 підтверджується медичними документами та показами свідків. Наголошує на тому, що відповідачу було відомо про стан батька. На момент хвороби та на момент смерті ОСОБА_4 відповідач проживав за кордоном, а спадкодавець проживав в Черкаському районі. Йому не відомо коли саме померлий ОСОБА_4 розлучився з першою дружиною та чи платив він аліменти синові.

Адвокат Кушнір Тетяна Володимирівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що померлий ОСОБА_4 розлучився з першою дружиною у 1994 році. Відповідач приїзжав до України до 2022 року і спілкувався з померлим. Батько, також, приїзжав до Польщі до відповідача. Відповідачу не було відомо про стан здоров`я батька, оскільки, йому не повідомляли. Жодними документами не підтверджено перебування померлого в безпорадному стані. На похоронах батька відповідач не був присутнім, оскільки, він в той час був за кордоном в Польщі, але надавав матеріальну допомогу дружині ОСОБА_10 на поховання через батьків своєї дружини. На сьогоднішній день саме відповідач з братом померлого збирають кошти для того щоб встановити померлому пам`ятник. Також, зазначила, що на протязі 5 днів після винесення рішення ними буде надано доказ про сплату правничої допомоги.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні зазначила, що особисто вона померлого не знала, в зв`язку з тим, що померлий зі свахою був в розлученні та можливості зустрітися не було. Але свідок знала, що померлий був батьком її зятя. ОСОБА_2 до свого повноліття не спілкувався з батьком, лише після повноліття вони відновили відносини. Свідок вказала, що коли дізналась про смерть свого свата, то вирішила сходити на похорон, оскільки, при житті не вдалося познайомитися. На похороні вона підходила до позивачки, до цього вона бачила її лише по фото, яке прислали їй діти. Позивачка їй на похоронах повідомила, що батько просив не казати ОСОБА_9 про свій хворобливий стан. Їй не відомо чи вживав померлий спиртні напої.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні зазначила, що зі слів позивачки вона може констатувати який був стан померлого. В безпорадному стані вона його бачила лише день або два, коли його привезли до лікарні. В той час він не розмовляв, на питання не відповідав. Про те, що у нього є син вона не знала.

Представник третьої особи - Черкаської районної державної нотаріальна контори в судове засідання не з`явився, надавши через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без їхнього представника. Також зазначено, що при вирішенні справи покладаються на компетентність суду.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши та вивчивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупнсті, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту щодо даних спірних правовідносин визначені Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 , виданого Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 уклали шлюб.

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 .

Після його смерті Черкаською районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу за номером 10/2023.

Черкаською районною державною нотаріальною конторою, на запит суду, надано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру та копію спадкової справи № 10/2023.

Відповідно до спадкової справи № 10/2023, 13 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Також, 10 березня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до компетентних органів з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до копії спадкової справи № 10/2023, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Позивачкою надано до матеріалів справи Консультаційний висновок спеціаліста ДУ Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України від 01.09.2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 звернувся зі скаргами на виражену жовтяницю, слабкість, збільшення живота, набряки ніг. Було встановлено діагноз Цироз печінки токсичної етіології, стадія декомпенсація. Клас С за Чайль-Пю. Паренхиматозна жовтниця. Виражена печінково-клітинна недостатність, портальна гіпертензія, гепатоспленомегалія. Асцит. Гепаторенальний синдром. ЖКХ. Ожиріння 2ст.

Відповідно до Виписки 17738 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Терапевтичного відділення радіаційного захисту населення КНП «Черкаська обласна лікарня», 04.10.2022 року ОСОБА_4 доставлений бригадою швидкої допомоги в приймальне відділення. Оглянутий кардіологом, лікарем приймального відділення, анестезіологом реаніматологом, гастроентерологом. В умовах приймального відділення розпочата киснева терапія. Враховуючи важкий стан пацієнта госпіталізований в відділення анстезіології та інтенсивної терапії.

Відповідно до даної виписки вбачається, що ОСОБА_4 перебував в стаціонарі за місцем проживання з 08.08.2022 року по 22.08.2022 року.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У частині 5 статті 1224 ЦК України зазначено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Частиною 1 статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (частина 1 статті 1266 ЦК України).

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що правило частини 5 статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним необхідно розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 337/6000/15-ц, від 4 липня 2018 року в справі № 404/2163/16-ц, від 29 червня 2021 року в справі № 750/9209/20-ц.

Безпорадним необхідно розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року в справі № 712/4709/15-ц, від 4 березня 2019 року в справі № 321/1573/17-ц, від 17 липня 2019 року в справі № 676/5086/15-ц, від 29 червня 2021 року в справі № 750/9209/20-ц.

Отже, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини 5 статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Крім того, при розгляді такої справи суду належить з`ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.

Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Позбавлення особи права на спадкування це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що померлий ОСОБА_4 дійсно хворів, що підтверджується наданими позивачкою медичними документами (Результат біохімічного аналізу від 09.08.2022 року; Результати досліджень в лабораторії Сінево від 13.08.2022 року; Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та заочеревинного простору в медичному центрі «Євромед» від 25.08.2022; Результати досліджень в Діагностичному центрі Лабсервіс від 23.08.2022 року, від 25 серпня 2022 року; Ультразвукового дослідження черевної порожнини в ПП ЛДЦ «Клініка еферентної терапії»; Консультативне заключення від02.09.2022 року в ПП ЛДЦ «Клініка еферентної терапії доктора Чорномиза»; Біохімічний аналіз крові від 08 вересня 2022 року).

Проте, доказів того, що ОСОБА_4 дійсно перебував у безпорадному стані та потребував догляду саме ОСОБА_2 , позивачкою суду не надано.

Також, позивачкою не надано доказів того, що ОСОБА_4 звертався з проханням до ОСОБА_2 надати йому таку допомогу, а відповідач ухилялася від надання допомоги своєму батьку, усвідомлюючи свій обов`язок щодо утримання спадкодавця, маючи можливість надавати таку допомогу, але не вчиняв необхідних дій.

Отже, матеріалами справи не встановлено і позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач ОСОБА_2 вчинив умисні дії чи бездіяльність, спрямовані на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Черкаська районна державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування за законом необхідно відмовити за їх безпідставністю.

Відносно судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи, позивачкою ОСОБА_1 при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Як вбачається з Пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи загального захворювання, а тому, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», ід сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Зазначений порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182. Відповідно до п. 5 зазначеного порядку судовий збір повертається за ухвалою суду, що набрала законної сили.

Як зазначено у пункті 42 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», статтею Закону «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

При цьому, поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.

Згаданим законом не передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.

Крім того, як передбачено п. 44 вище зазначеної постанови, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов`язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., сплачений ОСОБА_1 , підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Черкаська районна державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування за законом залишити без задоволення.

Повернути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 1211 рн.20 коп., сплаченого за квитанцією № 9333-6573-2559-3290 від 19.02.2024 року в АТ КБ «ПриватБанк».

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11 жовтня 2024 року.

Головуючий: О. Г. Казидуб