Постанова

від 10.10.2024 по справі 910/19996/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. Справа№ 910/19996/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Сибіги О.М.

секретаря судового засідання Антонюк А.С.,

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 10.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 (повний текст складений 03.05.2024)

у справі №910/19996/23 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг"

до Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3"

про стягнення 362 735,51 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг"" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3" про стягнення 362 735,51 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №310859 від 05.05.2001 у частині сплати наданих послуг, з огляду на що позивач просить суд стягнути 362 735,51 грн основного боргу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" (далі ТОВ "Київенерго-борг") відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем дублікати облікових карток не можуть підтвердити факт здійснення господарської операції з постачання теплової енергії за Договором, оскільки ці документи не містять відомостей щодо осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також печатки саме енергопостачальної організації, яка вимагається виходячи зі змісту документа.

5. Обставини справи свідчать про те, що позивач придбав на аукціоні право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги, при цьому крім права вимоги сплати суми боргу жодних інших прав за Договором позивач не набув.

6. Відтак, на переконання місцевого суду, оскільки позивач не став стороною Договору, у нього відсутні повноваження на виготовлення первинних документів, у тому числі дублікатів таких документів.

7. Також безпідставним є посилання позивача на положення Договору, згідно з якими на відповідача покладено обов`язок самостійно отримувати оформлені постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період, акт звіряння, та повернути один примірник постачальнику, адже першочергово такі документи мають бути складені постачальником.

8. Суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що постачальником у спірний період було поставлено відповідачу теплову енергію за Договором, право вимоги за яким було набуто позивачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

9. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/19996/23, ТОВ "Київенерго-борг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/19996/23, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

10. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

11. Судом першої інстанції в рішенні по справі № 910/19996/23 необґрунтовано зазначено, що Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами постачання Відповідачу теплової енергії за Договором від 05.05.2001 року № 310859 в період з 01.09.2017 по 01.05.2018.

12. Відповідач отримував від ПАТ «Київенерго» первинні документи (рахунки сплати за використану теплову енергію) та в кожному платежі чітко вказував за який конкретно місяць сплачує нарахування за використану теплову енергію, також Відповідачем ні в відзиві на позовну заяву, ні під час судових засідань не було заперечено, що він здійснював оплату заборгованості, але не в повному обсязі.

13. Також, на думку скаржника, суд при винесені рішення по справі № 910/19996/23 не надав правової оцінки довідці про стан розрахунків за спожиту від AT «К.Енерго» теплову енергію ЖБК «Будівельник-3» та іншим належним, допустимим доказам, порушуючи норми ст.76-79, 86 ГПК України.

14. Відповідач жодних доказів на підтвердження того, що у період з 01.09.2017 по 01.05.2018 не отримував від ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» теплову енергію, а також на спростування обсягів теплової енергії, зазначених у наданих позивачем дублікатах облікових карток за спірний період та заборгованості у сумі 362 735,51 гри. суду не надав.

15. Також апелянт наголосив, що інформація, яка зазначена в дублікатах облікових карток повністю відповідає інформації, яка відображена в довідці про стан розрахунків за спожиту від AT «К.Енерго» теплову енергію за Договором № 310859.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

16. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2024 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: Яценко О.В. (головуючий суддя), Сибіга О.М., Палій В.В.

17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Палія В.В., Сибіги О.М.) поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження у справі №910/19996/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 26.09.2024.

18. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 № 09.1-08/3487/24, у зв`язку з рішення Вищої ради правосуддя від 19.09.2024 про звільнення судді Палія В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/19996/23.

19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/19996/23 між суддями від 24.09.2024, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Яценко О.В., суддів: Сибіги О.М., Хрипуна О.О.

20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Сибіги О.М.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 у справі № 910/19996/23.

21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Сибіги О.М.) призначено справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі № 910/19996/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" до житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3" про стягнення 362 735,51 грн до розгляду на 10.10.2024.

Позиції учасників справи

22. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Клопотання учасників справи

23. 18.09.2024 представник відповідача звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

24. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Сибіги О.М.) задоволено заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

25. 30.09.2024 представник відповідача звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

26. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Сибіги О.М.) задоволено заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Явка представників учасників справи

27. У судове засідання апеляційної інстанції 10.10.2024 з`явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення щодо апеляційної скарги та обставин справи.

28. У судовому засіданні 10.10.2024 представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" на рішення суду першої інстанції підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

29. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

30. 05.05.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (перейменоване з 01.01.2019 в АТ "Київенерго", та з 09.08.2019 - в АТ "К.Енерго") (енергопостачальна організація, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Будівельник-3" (абонент, відповідач) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №31-0859-3 (далі - Договір) відповідно до п.1.1. якого предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим Договором.

31. Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання «Абонентом» теплової енергії проводиться приладом обліку.

32. Згідно з п. 5.3. Договору «Абонент», що має прилади обліку, щомісячно надає «Енергопостачальній організації» звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку №1 до Договору.

33. Порядок розрахунків за теплову енергію викладено у Додатку №4 до Договору.

34. Згідно п.2 Додатку №4 до Договору «Абонент» щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту №1 за адресою: вул. Жилянська, буд. №63, розрахункова група, тел.251-25-89, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

35. Відповідно до п. 3 та 3.1 Додатку №4 до Договору сплату за вказаними в п.2 цього Додатку документами, «Абонент» виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому, в разі, якщо «Абонент» розраховується за показниками приладів обліку, йому пред`являється до сплати заявлена кількість теплової енергії за поточний місяць (згідно Додатку №1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується «Абонентом» не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

36. Відповідач зазначає, що між сторонами було укладено саме Договір №31-0859-3 від 05.05.2001, що не збігається з номером договору №3100859, право вимоги за яким було передано позивачу, при цьому, всі облікові картки складені позивачем саме за Договором №3100859.

37. Відповідно до заяви свідка ОСОБА_1 від 06.02.2024, яка посвідчена нотаріально та зареєстрована в реєстрі за №3053, Договір укладений 05.05.2001 з Житлово-будівельним кооперативом "Будівельник-3", в якому номер зазначено як 3-0859-3, є тим самим договором з номером 310859.

38. У довідці, яка надана директором СВП "Київська енергопостачальна компанія АТ "К.Енерго" Куніним Л.М., про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.Енерго" теплоенергію по Житлово-будівельному кооперативу "Будівельник-3" міститься посилання на Договір №310859 від 05.05.2001.

39. Аналогічні відомості щодо реквізитів договору містяться у листах, які надавались енергопостачальною організацією абоненту та у призначеннях платежів, які здійснювались абонентом.

40. Крім того, суд зазначає, що сторонами не надано доказів існування іншого договору щодо постачання теплової енергії у гарячій воді, з огляду на що приходить до висновку що Договір 05.05.2001 №3-0859-3 та Договір №310859 від 05.05.2001 є одним і тим самим договором.

41. Дослідивши зміст укладеного між АЕК "Київенерго" та ЖБК "Будівельник-3" Договору №31-0859-3 від 05.05.2001, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

42. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/1965/19 припинено процедуру розпорядження майном боржника АТ «Київенерго», яке змінило своє найменування на АТ «К.Енерго», визнано останнього банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

43. 25.08.2021 відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 відбувся електронний аукціон з продажу майна (право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги) в процедурі банкрутства Акціонерного товариства "К.Енерго".

44. 25.08.2021 згідно з протоколом електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" (яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" на підставі протоколу №1/2021 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" від 14.09.2021), на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.Енерго" за лотом №71, придбано право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн.

45. За Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 Акціонерним товариством "К.Енерго" передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" прийнято майно, що є предметом продажу на аукціоні №UA-PS-2021-08-10-000016-3 з придбання майна банкрута - Акціонерного товариства "К.Енерго" за лотом №71, а саме право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн.

46. У витягу з додатку № 1 до Акту про придбання майна на аукціоні № UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021, зазначено про включення до загального обсягу відступленої дебіторської заборгованості також заборгованості Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3" у розмірі 362 735,51 грн за Договором №3100859.

47. Результати аукціону розміщені за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-08-10-000016-3.

48. Доказів визнання недійсними або скасування результатів даного аукціону матеріали справи не містять.

49. Відповідно до листа Вих.№45/21 від 07.02.2017 абонент гарантував оплату за теплову енергію для підігріву води до 10.02.2017.

50. На підтвердження постачання відповідачу теплової енергії за Договором у період з 01.09.2017 по 01.05.2018 позивач надав дублікати облікових карток за Договором, довідку Акціонерного товариства "К.Енерго" про стан розрахунків, розрахунок заборгованості та рахунок на оплату.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

51. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

52. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

53. Частиною 1 статті 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

54. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

55. Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

56. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами (ч. 5 ст. 275 ГК України).

57. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

58. Укладений між сторонами договір є договором надання житлово-комунальних послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 ЦК України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

59. За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

60. Частиною третьою ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов`язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги. Обов`язок забезпечення відповідності якості послуги з управління встановленим вимогам та договору покладається на управителя багатоквартирного будинку. Захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

61. Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

62. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 632 ЦК України).

63. Дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ "Київенерго-борг" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/19996/23, у зв`язку з наступним:

64. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 05.05.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (перейменоване з 01.01.2019 в АТ "Київенерго", та з 09.08.2019 - в АТ "К.Енерго") (енергопостачальна організація, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Будівельник-3" (абонент, відповідач) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №310859, предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1 договору).

65. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку що Договір 05.05.2001 №3-0859-3 та Договір №310859 від 05.05.2001 є одним і тим самим договором, оскільки відповідно до заяви свідка ОСОБА_1 від 06.02.2024, яка посвідчена нотаріально та зареєстрована в реєстрі за №3053, Договір укладений 05.05.2001 з Житлово-будівельним кооперативом "Будівельник-3", в якому номер зазначено як 3-0859-3, є тим самим договором з номером 310859.

66. У довідці, яка надана директором СВП "Київська енергопостачальна компанія АТ "К.Енерго" Куніним Л.М., про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.Енерго" теплоенергію по Житлово-будівельному кооперативу "Будівельник-3" міститься посилання на Договір №310859 від 05.05.2001.

67. Аналогічні відомості щодо реквізитів договору містяться у листах, які надавались енергопостачальною організацією абоненту та у призначеннях платежів, які здійснювались абонентом.

68. Крім того, суд зазначає, що сторонами не надано доказів існування іншого договору щодо постачання теплової енергії у гарячій воді.

69. Відтак, договір 05.05.2001 №31-0859-3 та договір №310859 від 05.05.2001 є одним і тим самим договором.

70. При виконанні умов цього договору, а також вирішенні питань, що не обумовлені договором, сторони зобов`язались керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії. (п. 2.1 договору).

71. Постачальник зобов`язався:

72. - постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору(п. 2.2.1 договору);

73. - підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією(Додаток №2) (п. 2.2.2 договору).

74. Споживач зобов`язався дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 (п.п. 2.3.1-2.3.2 договору).

75. Згідно із п. 8.1 договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001.

76. Відповідно до п. 8.4 договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

77. Додатками до договору сторони оформили обсяги постачання теплової енергії відповідачу, тарифи та порядок розрахунків, акт розмежування балансової належності теплових мереж, систем та експлуатаційної відповідальності сторін, умови припинення подачі теплової енергії, довідку даних по будинку тощо.

78. Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання «Абонентом» теплової енергії проводиться приладом обліку.

79. Згідно з п. 5.3. Договору «Абонент», що має прилади обліку, щомісячно надає «Енергопостачальній організації» звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку №1 до Договору.

80. В пункті 9.8 Договору сторони погодили, що Додатки №№ 1, 3 - 10 є невід`ємними частинами цього Договору.

81. Порядок розрахунків за теплову енергію викладено у Додатку №4 до Договору.

82. Згідно п.2 Додатку №4 до Договору «Абонент» щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту №1 за адресою: вул. Жилянська, буд. №63, розрахункова група, тел.251-25-89, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

83. Відповідно до п. 3 та 3.1 Додатку №4 до Договору сплату за вказаними в п.2 цього Додатку документами, «Абонент» виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому, в разі, якщо «Абонент» розраховується за показниками приладів обліку, йому пред`являється до сплати заявлена кількість теплової енергії за поточний місяць (згідно Додатку №1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується «Абонентом» не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

84. Відповідно до листа Вих.№45/21 від 07.02.2017 відповідач гарантував оплату за теплову енергію для підігріву води до 10.02.2017.

85. Таким чином, обов`язок з отримання первинних документів покладено саме на відповідача і тільки на відповідача, який оформлює вказані документи і повертає один примірник позивачу.

86. Наведене спростовує висновки місцевого суду про те, що безпідставним є посилання позивача на положення Договору, згідно з якими на відповідача покладено обов`язок самостійно отримувати оформлені постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період, акт звіряння, та повернути один примірник постачальнику, адже першочергово такі документи мають бути складені постачальником.

87. В даному випадку не йде спір щодо того хто перший має складати ті чи інші документи, головним і визначальним для правильного встановлення обставин справи є саме той факт, що договір передбачає обов`язок тільки відповідача, як Споживача, звітувати про фактичне споживання теплової енергії.

88. Доказів виконання відповідачем вимог п.2 додатку №4 до договору щодо самостійного отримання вказаних документів матеріали справи не містять, як не містять і доказів вмотивованої відмови абонента від їх підписання, а відтак надані на підставі договору послуги вважаються прийнятими.

89. 25.08.2021 відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 відбувся електронний аукціон з продажу майна (право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги) в процедурі банкрутства Акціонерного товариства "К.Енерго".

90. 25.08.2021 згідно з протоколом електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" (яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" на підставі протоколу №1/2021 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" від 14.09.2021), на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.Енерго" за лотом №71, придбано право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн.

91. За Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 Акціонерним товариством "К.Енерго" передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" прийнято майно, що є предметом продажу на аукціоні №UA-PS-2021-08-10-000016-3 з придбання майна банкрута - Акціонерного товариства "К.Енерго" за лотом №71, а саме право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн.

92. У витягу з додатку № 1 до Акту про придбання майна на аукціоні № UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021, зазначено про включення до загального обсягу відступленої дебіторської заборгованості також заборгованості Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3" у розмірі 362 735,51 грн за Договором №310859.

93. При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, вся інформація щодо аукціону розміщена за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-08-10-000016-3.

94. Доказів визнання недійсними або скасування результатів даного аукціону матеріали справи не містять.

95. Зазначене у сукупності надає можливість належної ідентифікації складу майна (лота), запропонованого до продажу позивачу, як права вимоги до відповідача за договором №310859.

96. 08.07.2022 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу за вих. № 648 про сплату заборгованості в розмірі 362 735,51 грн разом з рахунком на оплату № 00000648/7/22 від 08.07.2022, проте відповіді на вказаний лист відповідачем не надано.

97. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

98. Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

99. Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

100. Частиною першою ст. 275 ГК України та ст. 6, 7 ст. 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

101. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

102. Укладений між сторонами договір є договором надання житлово-комунальних послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 ЦК України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

103. За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

104. Частиною третьою ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов`язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги. Обов`язок забезпечення відповідності якості послуги з управління встановленим вимогам та договору покладається на управителя багатоквартирного будинку. Захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

105. Частиною першою ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

106. Колективний споживач - це юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

107. Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним ст. 6 цього Закону:

108. 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);

109. 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);

110. 3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

111. Зважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів існування індивідуальних договорів чи волевиявлення як співвласників будинку, так і самого відповідача щодо припинення договору від 05.05.2001 № 310859 та укладення індивідуальних договорів на послуги з постачання теплової енергії, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач був колективним споживачем послуг з постачання теплової енергії у спірний період в будинку № 7 по вулиці Кавказькій у місті Києві.

112. Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

113. Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

114. Звертаючись з даним позовом, ТОВ "Київенерго-Борг" зазначає, що в порушення договірних зобов`язань, відповідач не вносив у повному обсязі плату за спожиту теплову енергію (опалення), в результаті чого за період з 01.09.2017 по 01.05.2018 включно утворилась заборгованість, яка становить 362 735,51 грн, право вимоги якої було придбано позивачем на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.Енерго".

115. Згідно зі ст. 512 ЦК України підставами для заміни кредитора у зобов`язанні є: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

116. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

117. Отже, згідно із нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

118. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

119. Разом з цим ч. 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

120. Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що продаж майнових прав банкрута - АК «К.Енерго» на аукціоні, який відбувся 25.08.2021 був формою примусової реалізації активів банкрута з метою задоволення вимог кредиторів, що свідчить про те, що продаж права вимоги в даному випадку здійснювався не за ініціативою сторони договору, а в межах законодавчо визначеної процедури банкрутства боржника.

121. Відтак за результатами аукціону позивач набув право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн, в тому числі і на заборгованість Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3" у розмірі 362 735,51 грн, а отже, права та обов`язки у матеріальних правовідносинах перейшли від АТ "К.Енерго" до нового кредитора - ТОВ "Київенерго-Борг".

122. На підтвердження наявності заборгованості та обсягів наданих послуг за договором від 05.05.2001 № 310859 у спірний період, ТОВ "Київенерго-Борг" долучено до матеріалів справи:

123. - довідку про стан розрахунків за спожиту від AT «К.Енерго» теплову енергію за Договором № 310859, яка підписана директором СВП «Київська енергопостачальна компанія» AT «К.Енерго» - Д.М. Куніним та скріплена печаткою СВП «Київська енергопостачальна компанія» AT «К.Енерго», згідно з якою за відповідачем станом на 01.01.2021 наявна заборгованість у розмірі 362 735,51 грн.;

124. - витяг з Додатку 1 до Акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, який був долучений до позовної заяви, в якому міститься вся Інформація про боржника та підтверджує право вимоги на дебіторську заборгованості(результати аукціону розміщені за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-PS- І 2021-08-10-000016-3);

125. - дублікати облікових карток (табуляграм) про обсяги споживання теплової енергії за вересень 2017 - квітень 2018 року;

126. - розрахунок заборгованості за спожиту від AT «К.Енерго» теплоенергію з призначенням платежу;

127. - лист відповідача від 07 лютого 2017 року № 45/21, в якому останній гарантував оплату за теплову енергію для підігріву води до 10.02.2017.

128. Судом встановлено, що довідка про стан розрахунків відображає інформацію про період виникнення заборгованості - 01.09.2017 по 01.05.2018, підписана директором СВП «Київська енергопостачальна компанія» AT «К.Енерго» - Д.М. Куніним та скріплена печаткою СВП «Київська енергопостачальна компанія» AT «К.Енерго».

129. Крім того, наявність у довідці про стан розрахунків за спожиту теплоенергію за договором інших ідентифікуючих даних споживача (крім назви), зокрема коду ЄДРПОУ, юридичної адреси та номеру договору, дає можливість ідентифікувати, що дана довідка складена та стосується саме відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3".

130. Вказана довідка також містить інформацію про здійснення Житлово-будівельним кооперативом "Будівельник-3" оплат у спірному періоді в рахунок часткового погашення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором від 05.05.2001 № 310859, що не спростовано Житлово-будівельним кооперативом "Будівельник-3", а відтак додатково підтверджує факт реальності поставки теплової енергії у спірний період.

131. Зазначене вище спростовує висновок суд першої інстанції про те, що надані ТОВ "Київенерго-Борг" роздруківки не містять відомостей про осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій на підтвердження яких вони видані, а також печатки енергопостачальної організації, що, за висновком суду, не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують постачання Житлово-будівельному кооперативу "Будівельник-3" теплової енергії за договором від 05.05.2001 № 310859 в період з 01.09.2017 по 01.05.2018.

132. Таким чином, 1 353 487,44 грн. (нарахування за постачання теплової енергії за період з вересня 2017 по квітень 2018 року) - 976 034,81 грн. (часткове погашення заборгованості за період з вересня 2017 по квітень 2018 року) = 362 735,51 грн. - заборгованість відповідача за договором № 310859. Оскільки, відповідачем здійснювалося часткове погашення заборгованості протягом вересня 2017-квітня 2018 року, але не в повному обсязі, то такі дії відповідача свідчать про визнання ним заборгованості та додатково підтверджують наявність договірних відносин між ЖБК «Будівельник-3» та ПАТ «Київенерго».

133. Також колегія суддів зазначає, що оплати, які враховані постачальником як виконання грошового зобов`язання відповідача з оплати за спожиту теплову енергію, містять не тільки платежі відповідача, а й надходження коштів з бюджету, які є відшкодуванням наданих мешканцям будинку відповідача пільг та субсидій.

134. ПАТ «Київенерго» було одержувачем таких бюджетних платежів, оскільки вони здійснювались у відповідності до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256, а перерахування таких сум відшкодування відбувалось за реєстрами та зведеними реєстрами про суми нарахованих мешканцями послуг, наданих пільг та субсидій, які складались саме відповідачем, адже ПАТ «Київенерго» не надавало послуг мешканцям багатоквартирного будинку відповідача та не здійснювала мешканцями ніяких нарахувань за спірний період.

135. Таким чином, на рахунок ПАТ «Київенерго» (AT «К.Енерго») у період з вересня 2017 по квітень 2018 року надходили кошти з державного бюджету у якості відшкодування наданих мешканцям будинку Відповідача пільг та субсидій: у грудні 2017 року в розмірі 12 000,00 грн.; у січні 2018 року - 167 156,93 грн.; у березні 2018 року 145 270,80 грн. Надходження таких коштів із державного бюджету додатково підтверджує факт наявності зобов`язань (заборгованості) відповідача за договором № 310859.

136. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

137. Частиною 7 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

138. Зі змісту договору від 05.05.2001 № 310859 з додатками та звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді слідує, що теплова енергія на потреби опалення та гарячого водопостачання постачалась в житловий будинок № 7 по вулиці Кавказькій.

139. Згідно Додатку № 1 до договору «Енергопостачальна організація» відпускає «Абоненту» теплову енергію в гарячій воді в межах 840 Гкал/рік з: тепловим навантаженням 0,567 Гкал/годину; максимальними витратами мережної води не більше 9,9 Тон/годину; тепловими витратами на ділянці трубопроводів та в місцевій системі «Абонента» згідно схеми 0,0089 Гкал/годину. Орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної «Абоненту» за поточний(2001) рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, становить 38 893 грн. без урахування ПДВ.

140. Пункт 3 Додатку № 1 до договору встановлює, що зменшення заявленого споживання теплової енергії за ініціативою «Абонента» оформляється як додаток до Договору за місяць до початку відповідного кварталу.

141. Однак в матеріалах справи відсутні докази зменшення заявленого споживання теплової енергії, відтак апеляційний суд приходить до висновку, що теплова енергія надавалася у зазначених об`ємах.

142. Теплова енергія постачається безперервно (п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 (далі - Правила № 1198).

143. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених ст. 16 цього Закону (ч. 4 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII). Аналогічні положення містяться у п. 3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 (далі - Правила № 630).

144. Згідно із п. 36 Правил № 1198 теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

145. Споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункти 24, 25 Правил № 630).

146. Матеріали справи не містять доказів відключення у спірний період від теплопостачання житлового будинку № 7 по вулиці Кавказькій.

147. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що теплова енергія подавалася відповідачу у визначених Додатком № 1 до договору об`ємах та на постійній основі, тобто безперервно, що також спростовує висновки місцевого суду щодо того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що постачальником у спірний період було поставлено відповідачу теплову енергію за Договором.

148. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.2 додатку №4 до договору «Абонент» щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту №1 за адресою: вул. Жилянська, буд. №63, розрахункова група, тел.251-25-89, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду

149. Доказів виконання відповідачем п.2 додатку №4 до договору щодо отримання вказаних документів матеріали справи не містять, як не міститься у справі докази вмотивованої відмови абонента від підписання, зокрема, акта звіряння.

150. Відкинувши дублікати облікових карток як неналежний доказ наявності заборгованості відповідача, місцевий суд, вірно пославшись на те, що саме на позивачеві лежить тягар доказування факту поставки відповідачу теплової енергії за договором, проте дійшов суперечливого висновку про те, що вказані облікові картки не свідчать про наявність у відповідача заборгованості.

151. На переконання колегії суддів облікові картки, які виготовлені та засвідчені ТОВ "Київенерго-Борг", а не енергопостачальною організацією, є належними та допустимими доказами на підтвердження наявності у Житлово-будівельному кооперативу "Будівельник-3" заявленої у цій справі заборгованості.

152. Відповідно до п.3.14 Національного стандарту України "Діловодство й архівна справа" ДСТУ 2732:2004 дублікат оригіналу (службового документа) - це повторно оформлений службовий документ для використовування, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу.

153. Тобто дублікат документа повинен містити ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката документа не може бути здійснена суб`єктом, який видав такий документ, є ліквідація (припинення діяльності) такого суб`єкта. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб`єкта або архівною установою (якщо передбачається передача документів до архіву). Чинне законодавство не містить заборони особі, яка є правонаступником за правом вимоги до боржника, видати дублікат документа, який містить відомості про виконання постачальником теплової енергії свого обов`язку за договором.

154. Отже, видача дублікату за договором від 05.05.2001 № 310859 за період з 01.09.2017 по 01.05.2018 не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав та обов`язків, а є документами, які лише дублюють, відтворюють зміст раніше виданого документу, що не може порушувати прав Житлово-будівельному кооперативу "Будівельник-3".

155. Крім того, зазначені в дублікатах обсяги спожитої теплової енергії не суперечать умовам договору, зокрема, додатку № 1 (обсяги постачання теплової енергії «Абоненту»), а відповідно до п. 5 цього ж додатку сторонами було узгоджено, що при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного договору продовжується на кожний наступний рік.

156. Доказів наявності таких розбіжностей відповідачем не надано. Відповідачем також не надано жодних доказів на підтвердження того, що у період з 01.09.2017 по 01.05.2018 не отримував від ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" теплову енергію, а також на спростування обсягів теплової енергії, зазначених у наданих позивачем дублікатах облікових карток за спірний період або та заборгованості у сумі 362 735,51 грн.

157. Отже, відповідач не був позбавлений права та можливості надати суду докази, які б підтверджували іншу суму заборгованості або взагалі докази на спростування такої заборгованості.

158. Крім цього, суд звертає увагу на те, що питання прийняття облікових карток (табуляграм) у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії, у контексті їх оцінки як доказів, неодноразово вирішувалося судом касаційної інстанції, що відображено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/6652/17, від 12.07.2018 у справі № 910/6654/17, від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15, якими залишено без змін судові рішення, якими стягнуто заборгованість, наявність якої обґрунтовано з посиланням на облікові картки (табуляграми).

159. Дійшовши висновку про те, що надані позивачем дублікати облікових карток не можуть підтвердити факт здійснення господарської операції з постачання теплової енергії за договором, суд першої інстанції під час розгляду цієї справи в повній мірі не забезпечив дотримання принципу змагальності та найбільш відповідного цьому принципу стандарту доказування - стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (див. п. 12 постанови Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17): суд не дослідив в сукупності всі інші докази, що підтверджують наявність заборгованості у відповідача, зокрема, довідку про стан розрахунків за спожиту від AT «К.Енерго» теплову енергію за Договором № 310859, розрахунок заборгованості за спожиту від AT «К.Енерго» теплоенергію з призначенням платежу, лист відповідача від 07 лютого 2017 року № 45/21, в якому останній гарантував оплату за теплову енергію для підігріву води до 10.02.2017.

160. Також місцевим судом не було взято до уваги п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007, згідно з якими теплова енергія постачається безперервно.

161. Також місцевим судом проігноровано норми ч. 4 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII та п. 3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005, згідно з якими постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно.

162. Зазначене ігнорування місцевим судом вказаних норм законодавства призвело до винесення необґрунтованого рішення без врахування всіх поданих сторонами доказів, що є достатніми підставами для скасування оспореного судового рішення.

163. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновки місцевого суду передчасними та прийнятими за неповного дослідження поданих сторонами доказів.

164. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

165. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

166. Колегія суддів зазначає, що місцевий суд вірно послався на стандарти доказування, проте невірно їх застосував під час винесення рішення у справі № 910/19996/23.

167. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

168. Законом України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

169. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

170. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

171. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

172. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

173. Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

174. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

175. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

176. Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

177. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

178. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням приписів ст.ст. 76 - 79 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що ТОВ "Київенерго-Борг" надано більш переконливі та вагомі докази на підтвердження як факту постачання теплової енергії до спірного будинку, так і те, що заборгованість Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3" за отриману за договором від 05.05.2001 № 310859 у період з 01.09.2017 по 01.05.2018 теплову енергію становить 362 735,51 грн. Враховуючи при цьому, що така заборгованість була також перевірена та встановлена судом під час розгляду справи про банкрутство АТ "К.Енерго" у справі № 905/1965/19.

179. Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

180. За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

181. Як вже зазначалося, згідно п.2 Додатку №4 до Договору «Абонент» щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту №1 за адресою: вул. Жилянська, буд. №63, розрахункова група, тел.251-25-89, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

182. Згідно з положеннями п. 3 Додатку № 4 до договору від 05.05.2001 № 310859 Житлово-будівельний кооператив "Будівельник-3" сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, «Абонент» виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому:

183. В разі, якщо «Абонент» розраховується за показниками приладів обліку, йому пред`являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць(згідно Додатку № 1 до договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується «Абонентом» не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками(п. 3.1.).

184. Матеріали справи не містять доказів оплати Житлово-будівельним кооперативом "Будівельник-3" вказаної суми заборгованості.

185. З огляду на викладене, факт наявності у Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3" заборгованості за надані згідно договору від 05.05.2001 № 310859 послуги у спірному періоді в розмірі 362 735,51 грн є встановленим та доведеним. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

186. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 362 735,51 грн є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

187. В той же час, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, позовна вимога до Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3" про зобов`язання органу (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 05.05.2001 № 310859 за період з моменту припинення /закінчення воєнного стану в Україні до моменту погашення боргу відповідачем не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

188. Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі № 910/19996/23 та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

189. Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

190. За змістом ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

191. Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

192. 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

193. 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

194. 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

195. 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

196. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

197. Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/19996/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

198. Враховуючи вимоги та доводи, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» задовольняється частково.

Судові витрати

199. Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за звернення з позовом та з апеляційними скаргами покладаються на відповідача.

200. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/19996/23 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3" (03035, місто Київ, вулиця Кавказька, будинок 7; ідентифікаційний код 22908059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" (01011, місто Київ, вулиця Рибальська, будинок 13, ідентифікаційний код 32826328) 362 735,51 грн основного боргу та 4352,82 грн витрат на оплату судового збору.

5. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-3" (03035, місто Київ, вулиця Кавказька, будинок 7; ідентифікаційний код 22908059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, ідентифікаційний код 32826328) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 5223,39 грн.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

Матеріали даної справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.10.2024.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

О.М. Сибіга